Азитрокс
Azitrox
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Азитрал, Сумамед, Азімед, Хемоміцин, Азімак, Азатрил, Азелтин, АЗІ-Онс, Азівок, Азіпар-200, Азитро, Азитровід, Азитромед, Азитроміцин Сандоз, Азитроміцин, АзитРус, Азицид, Азо, Затрин 250, Зетамакс ретард, Зетрон, Зіромін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Pulv. "Azitrox" 200mg /5 ml - 20 ml
D.S. Внутрішньо по 1 столовій ложці 2 рази на день.
D.S. Внутрішньо по 1 столовій ложці 2 рази на день.
Фармакологічні властивості
Антибіотик групи макролідів, є представником азалідів. Має широкий спектр протимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний з пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 50S субодиницею рибосом, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, уповільнює ріст і розмноження бактерій. Діє бактеріостатично. У високих концентраціях чинить бактерицидну дію.
Має активність щодо ряду грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
До азитроміцину чутливі грампозитивні коки: Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі штами), Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі штами); аеробні грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; деякі анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp.; а також Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми з набутою резистентністю до азитроміцину: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-резистентні штами та штами з середньою чутливістю до пеніциліну).
Мікроорганізми з природною резистентністю: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (метицилін-резистентні штами), анаеробні мікроорганізми - Bacteroides fragilis.
Описані випадки перехресної резистентності між Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи A), Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus (метицилін-резистентні штами) до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
Азитроміцин не застосовувався для лікування інфекційних захворювань, викликаних Salmonella typhi (МІК < 16 мг/л) і Shigella spp.
Фармакокінетика
Має активність щодо ряду грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
До азитроміцину чутливі грампозитивні коки: Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі штами), Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі штами); аеробні грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; деякі анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp.; а також Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми з набутою резистентністю до азитроміцину: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-резистентні штами та штами з середньою чутливістю до пеніциліну).
Мікроорганізми з природною резистентністю: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (метицилін-резистентні штами), анаеробні мікроорганізми - Bacteroides fragilis.
Описані випадки перехресної резистентності між Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи A), Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus (метицилін-резистентні штами) до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
Азитроміцин не застосовувався для лікування інфекційних захворювань, викликаних Salmonella typhi (МІК < 16 мг/л) і Shigella spp.
Фармакокінетика
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дітям від року і старше препарат Азитроміцин Сандоз призначають з розрахунку 10 мг/кг один раз на добу протягом 3 днів, або протягом 5 днів, починаючи з одноразової дози 10 мг/кг в 1 день, потім по 5 мг/кг протягом наступних 4 днів. Для дітей молодше 1 року прийом препарату обмежений.
Спосіб застосування
Приготована суспензія призначена для прийому всередину, можна приймати під час їжі. Безпосередньо після прийому суспензії слід випити кілька ковтків води або фруктового соку, щоб змити і проковтнути залишкову кількість суспензії в порожнині рота, а також для усунення злегка гіркуватого смаку суспензії.
Для приготування 20 мл суспензії (для дозування 100 мг/5 мл) необхідно:
- ретельно струсити сухий порошок у флаконі;
- відкрити кришку флакона і помістити адаптер у горлечко флакона;
- набрати в шприц 10 мл охолодженої кип'яченої води;
- помістити кінчик шприца в адаптер;
- додати зі шприца 10 мл води і добре струсити до отримання гомогенної суспензії від білого до майже білого кольору.
Для приготування 30 мл суспензії (для дозування 200 мг/5 мл) необхідно:
- ретельно струсити сухий порошок у флаконі;
- відкрити кришку флакона і помістити адаптер у горлечко флакона;
- набрати в шприц 15 мл охолодженої кип'яченої води;
- помістити кінчик шприца в адаптер;
- додати зі шприца 15 мл води і добре струсити до отримання гомогенної суспензії від білого до майже білого кольору.
Дорослі, пацієнти похилого віку та діти вагою понад 45 кг
Для лікування цієї категорії пацієнтів доцільно застосовувати таблетовані форми препарату
Спосіб застосування
Приготована суспензія призначена для прийому всередину, можна приймати під час їжі. Безпосередньо після прийому суспензії слід випити кілька ковтків води або фруктового соку, щоб змити і проковтнути залишкову кількість суспензії в порожнині рота, а також для усунення злегка гіркуватого смаку суспензії.
Для приготування 20 мл суспензії (для дозування 100 мг/5 мл) необхідно:
- ретельно струсити сухий порошок у флаконі;
- відкрити кришку флакона і помістити адаптер у горлечко флакона;
- набрати в шприц 10 мл охолодженої кип'яченої води;
- помістити кінчик шприца в адаптер;
- додати зі шприца 10 мл води і добре струсити до отримання гомогенної суспензії від білого до майже білого кольору.
Для приготування 30 мл суспензії (для дозування 200 мг/5 мл) необхідно:
- ретельно струсити сухий порошок у флаконі;
- відкрити кришку флакона і помістити адаптер у горлечко флакона;
- набрати в шприц 15 мл охолодженої кип'яченої води;
- помістити кінчик шприца в адаптер;
- додати зі шприца 15 мл води і добре струсити до отримання гомогенної суспензії від білого до майже білого кольору.
Дорослі, пацієнти похилого віку та діти вагою понад 45 кг
Для лікування цієї категорії пацієнтів доцільно застосовувати таблетовані форми препарату
Показання
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до азитроміцину мікроорганізмами: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів і ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит); інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонії, в т.ч. викликані атиповими збудниками); інфекції шкіри і м'яких тканин (вугри звичайні середнього ступеня тяжкості, рожа, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози); неускладнені інфекції сечостатевих шляхів, викликані Chlamydia trachomatis (уретрит і/або цервіцит); початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) - мігруюча еритема (erythema migrans).
Протипоказання
- Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів;
- підвищена чутливість до допоміжних речовин використовуваного препарату;
- порушення функції печінки тяжкого ступеня;
- тяжкі порушення функції нирок (КК 40 мл/хв);
- пацієнти з наявністю проаритмогенних факторів (особливо в похилому віці) - з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, пацієнти, які отримують терапію антиаритмічними засобами класів IA (хінідин, прокаїнамід) і III (дофетилід, аміодарон і соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо при гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією або з тяжкою серцевою недостатністю;
- одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину.
- підвищена чутливість до допоміжних речовин використовуваного препарату;
- порушення функції печінки тяжкого ступеня;
- тяжкі порушення функції нирок (КК 40 мл/хв);
- пацієнти з наявністю проаритмогенних факторів (особливо в похилому віці) - з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, пацієнти, які отримують терапію антиаритмічними засобами класів IA (хінідин, прокаїнамід) і III (дофетилід, аміодарон і соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо при гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією або з тяжкою серцевою недостатністю;
- одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто - лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко - тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин: нечасто - анорексія.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, ангіоневротичний набряк і анафілаксія (в рідкісних випадках з летальним наслідком) багатоформна еритема, лікарський висип з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу і вимагали тривалого лікування і спостереження.
З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто - шкірний висип, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко - реакція фотосенсибілізації; частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, багатоформна еритема.
З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезія, сонливість, безсоння, нервозність; рідко - ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, викривлення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органа зору: нечасто - порушення зору.
З боку органа слуху і лабіринтні порушення: нечасто - розлад слуху, вертиго; частота невідома - порушення слуху аж до глухоти і/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто - відчуття серцебиття, припливи крові до обличчя; частота невідома - зниження АТ, збільшення інтервалу QT на ЕКГ, аритмія типу "пірует", шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто - задишка, носова кровотеча.
З боку травної системи: дуже часто - діарея; часто - нудота, блювання, біль у животі; нечасто - метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко - зміна кольору язика, панкреатит.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: нечасто - гепатит; рідко - порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома - печінкова недостатність (в рідкісних випадках з летальним наслідком в основному на тлі тяжкого порушення функції печінки), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто - остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; частота невідома - артралгія.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасто - дизурія, біль в області нирок; частота невідома - інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів і молочної залози: нечасто - метроррагії, порушення функції яєчок.
Інфекційні захворювання: нечасто - кандидоз (в т.ч. слизової оболонки порожнини рота і геніталій), пневмонія, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома - псевдомембранозний коліт.
Місцеві реакції: часто - біль і запалення в місці ін'єкції.
Інші: нечасто - астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні дані: часто - зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності АСТ, АЛТ, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності ЩФ в плазмі крові, підвищення вмісту хлору в плазмі крові, підвищення концентрації глюкози в крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію в плазмі крові.
З боку обміну речовин: нечасто - анорексія.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, ангіоневротичний набряк і анафілаксія (в рідкісних випадках з летальним наслідком) багатоформна еритема, лікарський висип з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу і вимагали тривалого лікування і спостереження.
З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто - шкірний висип, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко - реакція фотосенсибілізації; частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, багатоформна еритема.
З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезія, сонливість, безсоння, нервозність; рідко - ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, викривлення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органа зору: нечасто - порушення зору.
З боку органа слуху і лабіринтні порушення: нечасто - розлад слуху, вертиго; частота невідома - порушення слуху аж до глухоти і/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто - відчуття серцебиття, припливи крові до обличчя; частота невідома - зниження АТ, збільшення інтервалу QT на ЕКГ, аритмія типу "пірует", шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто - задишка, носова кровотеча.
З боку травної системи: дуже часто - діарея; часто - нудота, блювання, біль у животі; нечасто - метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко - зміна кольору язика, панкреатит.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: нечасто - гепатит; рідко - порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома - печінкова недостатність (в рідкісних випадках з летальним наслідком в основному на тлі тяжкого порушення функції печінки), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто - остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; частота невідома - артралгія.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасто - дизурія, біль в області нирок; частота невідома - інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів і молочної залози: нечасто - метроррагії, порушення функції яєчок.
Інфекційні захворювання: нечасто - кандидоз (в т.ч. слизової оболонки порожнини рота і геніталій), пневмонія, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома - псевдомембранозний коліт.
Місцеві реакції: часто - біль і запалення в місці ін'єкції.
Інші: нечасто - астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні дані: часто - зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності АСТ, АЛТ, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності ЩФ в плазмі крові, підвищення вмісту хлору в плазмі крові, підвищення концентрації глюкози в крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію в плазмі крові.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Порошок для приготування суспензії для прийому всередину
15.9 г - флакони (1) в комплекті з мірною ложкою і піпеткою для дозування - пачки картонні.
15.9 г - флакони (1) в комплекті з мірною ложкою і піпеткою для дозування - пачки картонні.
