Біотраксон
Biotrakson
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Цефамед, Цефтріаксон, Лендацин, Медаксон, Цефаксон,
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. Pulv. "Biotrakson" 1,0
D.t.d. № 10
S. Вміст флакона розчинити в 3,5 мл 1% розчину лідокаїну, вводити внутрішньом'язово кожні 12 годин
D.t.d. № 10
S. Вміст флакона розчинити в 3,5 мл 1% розчину лідокаїну, вводити внутрішньом'язово кожні 12 годин
Фармакологічні властивості
Фармакологічна дія - бактерицидна, антибактеріальна широкого спектра. Пригнічує транспептидазу, порушує біосинтез мукопептиду клітинної стінки бактерій. Має широкий спектр дії, стабільний у присутності більшості бета-лактамаз.
Активний щодо аеробних грампозитивних — Staphylococcus aureus (в т.ч. продукуючих пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Viridans group Streptococci), аеробних грамнегативних мікроорганізмів — Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Acinetobacter calcoaceticus, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилін-резистентні та продукуючі бета-лактамазу штами), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи продукуючі бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae (в т.ч. пеніциліназоутворюючі штами), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, багатьох штамів Pseudomonas aeruginosa, анаеробних мікроорганізмів — Bacteroides fragilis, Clostridium spp. (більшість штамів Clostridium difficile резистентні), Peptostreptococcus spр., Peptococcus spp.
Має активність in vitro щодо більшості штамів наступних мікроорганізмів, однак безпека та ефективність цефтріаксону при лікуванні захворювань, викликаних цими мікроорганізмами, в адекватних і добре контрольованих клінічних випробуваннях не встановлена: аеробні грамнегативні мікроорганізми — Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Providencia spp. (включаючи Providencia rettgeri), Salmonella spp. (включаючи Salmonella typhi), Shigella spp., аеробні грампозитивні мікроорганізми — Streptococcus agalactiae, анаеробні мікроорганізми — Prevotella (Bacteroides) bivius, Porphyromonas (Bacteroides) melaninogenicus.
Активний щодо аеробних грампозитивних — Staphylococcus aureus (в т.ч. продукуючих пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Viridans group Streptococci), аеробних грамнегативних мікроорганізмів — Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Acinetobacter calcoaceticus, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилін-резистентні та продукуючі бета-лактамазу штами), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи продукуючі бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae (в т.ч. пеніциліназоутворюючі штами), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, багатьох штамів Pseudomonas aeruginosa, анаеробних мікроорганізмів — Bacteroides fragilis, Clostridium spp. (більшість штамів Clostridium difficile резистентні), Peptostreptococcus spр., Peptococcus spp.
Має активність in vitro щодо більшості штамів наступних мікроорганізмів, однак безпека та ефективність цефтріаксону при лікуванні захворювань, викликаних цими мікроорганізмами, в адекватних і добре контрольованих клінічних випробуваннях не встановлена: аеробні грамнегативні мікроорганізми — Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Providencia spp. (включаючи Providencia rettgeri), Salmonella spp. (включаючи Salmonella typhi), Shigella spp., аеробні грампозитивні мікроорганізми — Streptococcus agalactiae, анаеробні мікроорганізми — Prevotella (Bacteroides) bivius, Porphyromonas (Bacteroides) melaninogenicus.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Біотраксон призначений для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.
Для внутрішньовенного введення 1000 мг препарату розводять у 10 мл води для ін'єкцій, після чого вводять повільно внутрішньовенно протягом 2–4 хвилин.
Для внутрішньом'язового введення 1000 мг цефтріаксону розводять у 3,5 мл розчину лідокаїну 1% концентрації та вводять глибоко внутрішньом'язово (в сідничний м'яз). В одну сідницю не рекомендується вводити більше 1000 мг препарату. Розчин лідокаїну заборонено вводити внутрішньовенно.
Для внутрішньовенної інфузії 2000 мг Біотраксону розводять у 40 мл одного з розчинів, вільних від кальцію (5% або 10% розчин декстрози, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин фруктози). Тривалість інфузії – не менше 30 хвилин.
Тривалість курсу лікування залежить від перебігу та ступеня тяжкості захворювання.
Введення цефтріаксону продовжують ще протягом 48–72 годин після нормалізації температури та підтвердження знищення патогена. При інфекціях, збудником яких є Streptococcus pyogenes, курс лікування становить не менше 10 діб.
При гонореї рекомендована доза становить 250 мг одноразово внутрішньом'язово.
Для профілактики інфекцій у перед- та післяопераційний період препарат вводять за 30–90 хвилин до операції в дозі 1000–2000 мг (залежно від небезпеки інфекції). При хірургічних втручаннях на прямій та товстій кишці рекомендується додаткове введення 5-нітроімідазолів.
При порушеннях функції нирок і нормальній функції печінки, а також при порушеннях функції печінки і нормальній функції нирок корекція дози не потрібна. При кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв і у пацієнтів з нирково-печінковою недостатністю добова доза препарату не повинна перевищувати 2000 мг. Пацієнтам на гемодіалізі додаткове введення цефтріаксону після процедури діалізу не потрібне.
Біотраксон не можна змішувати або вводити одночасно з розчинами, що містять кальцій.
Для внутрішньовенного введення 1000 мг препарату розводять у 10 мл води для ін'єкцій, після чого вводять повільно внутрішньовенно протягом 2–4 хвилин.
Для внутрішньом'язового введення 1000 мг цефтріаксону розводять у 3,5 мл розчину лідокаїну 1% концентрації та вводять глибоко внутрішньом'язово (в сідничний м'яз). В одну сідницю не рекомендується вводити більше 1000 мг препарату. Розчин лідокаїну заборонено вводити внутрішньовенно.
Для внутрішньовенної інфузії 2000 мг Біотраксону розводять у 40 мл одного з розчинів, вільних від кальцію (5% або 10% розчин декстрози, 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин фруктози). Тривалість інфузії – не менше 30 хвилин.
Тривалість курсу лікування залежить від перебігу та ступеня тяжкості захворювання.
Введення цефтріаксону продовжують ще протягом 48–72 годин після нормалізації температури та підтвердження знищення патогена. При інфекціях, збудником яких є Streptococcus pyogenes, курс лікування становить не менше 10 діб.
При гонореї рекомендована доза становить 250 мг одноразово внутрішньом'язово.
Для профілактики інфекцій у перед- та післяопераційний період препарат вводять за 30–90 хвилин до операції в дозі 1000–2000 мг (залежно від небезпеки інфекції). При хірургічних втручаннях на прямій та товстій кишці рекомендується додаткове введення 5-нітроімідазолів.
При порушеннях функції нирок і нормальній функції печінки, а також при порушеннях функції печінки і нормальній функції нирок корекція дози не потрібна. При кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв і у пацієнтів з нирково-печінковою недостатністю добова доза препарату не повинна перевищувати 2000 мг. Пацієнтам на гемодіалізі додаткове введення цефтріаксону після процедури діалізу не потрібне.
Біотраксон не можна змішувати або вводити одночасно з розчинами, що містять кальцій.
Для дітей:
Добова доза цефтріаксону для дітей старше 12 років і дорослих становить 1000–2000 мг один раз на добу або 500–1000 мг кожні 12 годин. При інфекціях, збудниками яких є помірно чутливі мікроорганізми, а також у важких випадках можливе збільшення добової дози до 4000 мг.
Для новонароджених (доношених або недоношених) у віці до двох тижнів добова доза становить 20–50 мг/кг маси тіла один раз на добу. Більше 50 мг/кг застосовувати не рекомендується, оскільки ферментна система у новонароджених незріла.
Для новонароджених (з 15-го дня життя), грудних дітей і дітей до 12 років добова доза Біотраксону становить 20–80 мг/кг маси тіла на добу одноразово. Дітям з масою тіла 50 кг і більше призначають дорослу дозу. Дозу більше 50 мг/кг маси тіла вводять у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом не менше 30 хвилин.
При гострому середньому отиті у дітей препарат вводять внутрішньом'язово одноразово в дозі 50 мг/кг маси тіла (але не більше 1000 мг).
При бактеріальному менінгіті у дітей, включаючи новонароджених, початкова доза Біотраксону становить 100 мг/кг маси тіла один раз на добу (але не більше 4000 мг). При визначенні виду патогенного мікроорганізму та його чутливості дозу препарату слід зменшити.
Тривалість терапії залежить від збудника: Streptococcus pneumoniae – 7 днів, Haemophilus influenzae – 6 днів, Neisseria meningitidis – 4 дні.
При бактеріальному менінгіті у дітей, включаючи новонароджених, початкова доза Біотраксону становить 100 мг/кг маси тіла один раз на добу (але не більше 4000 мг). При визначенні виду патогенного мікроорганізму та його чутливості дозу препарату слід зменшити.
Тривалість терапії залежить від збудника: Streptococcus pneumoniae – 7 днів, Haemophilus influenzae – 6 днів, Neisseria meningitidis – 4 дні.
Показання
Біотраксон застосовують при інфекціях, викликаних збудниками, чутливими до цефтріаксону:
- інфекції ЛОР-органів;
- інфекції дихальних шляхів (в тому числі пневмонія);
- інфекції черевної порожнини (в тому числі перитоніт);
- інфекції сполучної тканини, суглобів, кісток і шкіри;
- інфекції сечовивідних шляхів і нирок;
- урогенітальні інфекції (в тому числі гонорея);
- інфекції у пацієнтів зі зниженим імунітетом;
- менінгіт;
- сепсис.
Препарат застосовують також для профілактики інфекцій у період після хірургічного втручання.
- інфекції ЛОР-органів;
- інфекції дихальних шляхів (в тому числі пневмонія);
- інфекції черевної порожнини (в тому числі перитоніт);
- інфекції сполучної тканини, суглобів, кісток і шкіри;
- інфекції сечовивідних шляхів і нирок;
- урогенітальні інфекції (в тому числі гонорея);
- інфекції у пацієнтів зі зниженим імунітетом;
- менінгіт;
- сепсис.
Препарат застосовують також для профілактики інфекцій у період після хірургічного втручання.
Протипоказання
Гіперчутливість до цефтріаксону та інших цефалоспоринів.
Протипоказання до застосування цефтріаксону:
недоношені новонароджені зі скоригованим віком 41 тиждень (число тижнів внутрішньоутробного розвитку + число тижнів постнатального періоду),
доношені новонароджені (діти віком до 28 днів), які мають: жовтяницю, гіпоальбумінемію або ацидоз, оскільки ці стани можуть супроводжуватися порушенням зв'язування білірубіну з білками; поточну (або прогнозовану) потребу у в/в введенні препаратів кальцію або інфузій кальційвмісних препаратів у зв'язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтріаксону.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
— З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт.
— Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, еозинофілія; рідко - набряк Квінке.
— З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія).
— З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія.
— З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.
— Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз.
Місцеві реакції: флебіт (при в/в введенні), болючість у місці ін'єкції (при в/м введенні).
— Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, еозинофілія; рідко - набряк Квінке.
— З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія).
— З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія.
— З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.
— Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз.
Місцеві реакції: флебіт (при в/в введенні), болючість у місці ін'єкції (при в/м введенні).
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Біотраксон випускається у формі порошку для приготування розчину для внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення, що має білий або білий з жовтуватим відтінком колір (по 1000 мг у флаконах, в картонній пачці один флакон).
В одному флаконі з препаратом міститься 1000 мг цефтріаксону (у вигляді цефтріаксону натрію трисесквігідрату).
В одному флаконі з препаратом міститься 1000 мг цефтріаксону (у вигляді цефтріаксону натрію трисесквігідрату).
