Бретарис Дженуейр
Bretaris genuair
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Аклідінію бромід
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Pulv. "Bretaris genuair" 322 мкг/д - 30 д
D.S.: По 1 інгаляції 2 рази на добу
D.S.: По 1 інгаляції 2 рази на добу
Фармакологічні властивості
Бронходилатуюча.
Фармакодинаміка
Аклідінію бромід є конкурентним селективним антагоністом мускаринових рецепторів (антихолінергічний засіб) з більш тривалим часом зв'язування з м3-рецепторами, ніж з м2-рецепторами. М3-рецептори служать посередниками при скороченні гладкої мускулатури дихальних шляхів. Вдихуваний аклідінію бромід діє місцево в легенях як антагоніст м3-рецепторів гладкої мускулатури дихальних шляхів і викликає розширення бронхів. Доклінічні дослідження in vitro та in vivo продемонстрували швидке дозозалежне і тривале інгібування аклідінію бромідом бронхоспазму, викликаного ацетилхоліном. Аклідінію бромід швидко руйнується в плазмі, тому кількість системних антихолінергічних побічних дій є низькою.
Фармакодинамічна дія. Дослідження клінічної ефективності показали, що аклідінію бромід забезпечує клінічно значуще поліпшення функції легень (оцінюване за об'ємом форсованого видиху за 1 с (ОФВ1) протягом більше ніж 12 год після ранкового та вечірнього прийому, яке проявлялося протягом 30 хв після застосування першої дози (приріст ОФВ1 порівняно з вихідним рівнем становить 124–133 мл). Максимальна бронходилатація досягалася протягом 1–3 год після застосування дози із середнім піком поліпшення ОФВ1 щодо вихідного рівня 227–268 мл у рівноважному стані.
Електрофізіологія серця. При призначенні аклідінію броміду (200 або 800 мкг) здоровим добровольцям 1 раз на добу протягом 3 днів вплив на інтервал QT не спостерігався.
Також не було виявлено клінічно значущого впливу аклідінію броміду на серцевий ритм при проведенні 24-годинного холтерівського моніторингу у 336 пацієнтів (164 з яких отримували аклідіній 2 рази на день у дозі 322 мкг) після 3 міс застосування.
Клінічна ефективність. Програма клінічних досліджень фази III аклідінію броміду включала 269 пацієнтів, які отримували лікування у дозі 322 мкг аклідінію 2 рази на день у ході одного 6-місячного рандомізованого дослідження з контролем плацебо, і 190 пацієнтів, які отримували лікування у дозі 322 мкг аклідінію 2 рази на день у ході іншого 3-місячного рандомізованого дослідження з контролем плацебо. Ефективність оцінювалася за динамікою функції легень і клінічних симптомів, таких як задишка, за обумовленим діагнозом статусом здоров'я, застосуванням ЛЗ екстреної терапії та наявністю загострень. При проведенні довгострокових досліджень безпеки аклідінію бромід продемонстрував бронходилатаційну ефективність при тривалості застосування понад 1 рік.
Бронходилатація. При проведенні 6-місячного дослідження у пацієнтів, які отримували аклідінію бромід у дозі, еквівалентній 322 мкг аклідінію, 2 рази на день, мало місце клінічно значуще поліпшення функції легень (виміряне за допомогою ОФВ1). Максимальна бронходилатаційна дія проявлялася з першого дня і зберігалася протягом 6-місячного періоду терапії. Після 6 міс терапії середнє поліпшення перед прийомом ранкової дози (мінімум) ОФВ1 порівняно з плацебо становило 128 мл (95% ДІ=85–170; р<0,0001).
Схожі спостереження були зроблені для аклідінію броміду під час проведення 3-місячного дослідження.
Стан здоров'я, специфічний для захворювання і симптоматичне поліпшення. Аклідінію бромід забезпечував клінічно значуще поліпшення щодо задишки (оцінювалося за допомогою транзиторного індексу задишки (TDI) і стану здоров'я, обумовленого захворюванням (оцінювалося за допомогою Респіраторного опитувальника госпіталю Св. Георгія (SGRQ). Зменшення симптомів після 6-місячного застосування аклідінію броміду характеризується наступними показниками.
Транзиторний індекс задишки:
- відсоток пацієнтів з мінімально клінічно важливою різницею (щонайменше на 1 одиницю зміни TDI) — 56,9 для аклідінію броміду і 45,5 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — 1,68-кратне підвищення ймовірності (відношення шансів, підвищення ймовірності досягнення мінімально клінічно важливої різниці порівняно з плацебо); p=0,004;
- середня зміна порівняно з вихідним рівнем — 1,9 для аклідінію броміду і 0,9 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — 1 одиниця; p<0,001.
Респіраторний опитувальник SGRQ:
- відсоток пацієнтів з мінімально клінічно важливою різницею (щонайменше на 1 одиницю зміни TDI) — 57,3 для аклідінію броміду і 41 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — 1,87-кратне підвищення ймовірності (відношення шансів, підвищення ймовірності досягнення мінімально клінічно важливої різниці порівняно з плацебо); p<0,001;
- середня зміна порівняно з вихідним рівнем — -7,4 для аклідінію броміду і -2,8 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — -4,6 одиниці; p<0,0001.
Пацієнтам, які отримували аклідінію бромід, потрібно було менше препаратів екстреної терапії, ніж пацієнтам, які отримували плацебо (зниження на 0,95 введень на день за 6 міс (p=0,005). Аклідінію бромід також поліпшував денну симптоматику ХОЗЛ (задишка, кашель і утворення мокротиння), а також нічні та ранні ранкові клінічні симптоми.
Пуловий аналіз ефективності 6- і 3-місячних досліджень з контролем плацебо продемонстрував значне зменшення частоти виникнення помірних і важких загострень (що вимагають терапії антибіотиками або ГКС або призводять до госпіталізації) при прийомі 322 мкг аклідінію 2 рази на день порівняно з плацебо (частота на пацієнта в рік: 0,31 проти 0,44 відповідно; р=0,0149).
Толерантність до фізичного навантаження. У ході 3-тижневого рандомізованого перехресного клінічного дослідження з контролем плацебо на тлі застосування аклідінію броміду відзначалося статистично значуще збільшення тривалості виконання вправ на 58 с порівняно з плацебо (95% ДІ — 9–108, р — 0,021; значення перед проведенням терапії: 486 с).
При застосуванні аклідінію броміду відзначалося статистично значуще зниження надмірного перерозтягнення легень у спокої (функціональна залишкова ємність (ФЗЄ) — 0,197 л (95% ДІ=0,321, 0,072; р=0,002); залишковий об'єм (ЗО) — 0,238 л (95% ДІ=0,396, 0,079; р=0,004), а також спостерігалося поліпшення мінімальної ємності вдиху (на 0,078 л; 95% ДІ=0,01, 0,145; р=0,025) і зменшення задишки при виконанні вправ (шкала Борга) (на 0,63 одиниці Борга; 95% ДІ=1,11, 0,14; р=0,012).
Фармакодинамічна дія. Дослідження клінічної ефективності показали, що аклідінію бромід забезпечує клінічно значуще поліпшення функції легень (оцінюване за об'ємом форсованого видиху за 1 с (ОФВ1) протягом більше ніж 12 год після ранкового та вечірнього прийому, яке проявлялося протягом 30 хв після застосування першої дози (приріст ОФВ1 порівняно з вихідним рівнем становить 124–133 мл). Максимальна бронходилатація досягалася протягом 1–3 год після застосування дози із середнім піком поліпшення ОФВ1 щодо вихідного рівня 227–268 мл у рівноважному стані.
Електрофізіологія серця. При призначенні аклідінію броміду (200 або 800 мкг) здоровим добровольцям 1 раз на добу протягом 3 днів вплив на інтервал QT не спостерігався.
Також не було виявлено клінічно значущого впливу аклідінію броміду на серцевий ритм при проведенні 24-годинного холтерівського моніторингу у 336 пацієнтів (164 з яких отримували аклідіній 2 рази на день у дозі 322 мкг) після 3 міс застосування.
Клінічна ефективність. Програма клінічних досліджень фази III аклідінію броміду включала 269 пацієнтів, які отримували лікування у дозі 322 мкг аклідінію 2 рази на день у ході одного 6-місячного рандомізованого дослідження з контролем плацебо, і 190 пацієнтів, які отримували лікування у дозі 322 мкг аклідінію 2 рази на день у ході іншого 3-місячного рандомізованого дослідження з контролем плацебо. Ефективність оцінювалася за динамікою функції легень і клінічних симптомів, таких як задишка, за обумовленим діагнозом статусом здоров'я, застосуванням ЛЗ екстреної терапії та наявністю загострень. При проведенні довгострокових досліджень безпеки аклідінію бромід продемонстрував бронходилатаційну ефективність при тривалості застосування понад 1 рік.
Бронходилатація. При проведенні 6-місячного дослідження у пацієнтів, які отримували аклідінію бромід у дозі, еквівалентній 322 мкг аклідінію, 2 рази на день, мало місце клінічно значуще поліпшення функції легень (виміряне за допомогою ОФВ1). Максимальна бронходилатаційна дія проявлялася з першого дня і зберігалася протягом 6-місячного періоду терапії. Після 6 міс терапії середнє поліпшення перед прийомом ранкової дози (мінімум) ОФВ1 порівняно з плацебо становило 128 мл (95% ДІ=85–170; р<0,0001).
Схожі спостереження були зроблені для аклідінію броміду під час проведення 3-місячного дослідження.
Стан здоров'я, специфічний для захворювання і симптоматичне поліпшення. Аклідінію бромід забезпечував клінічно значуще поліпшення щодо задишки (оцінювалося за допомогою транзиторного індексу задишки (TDI) і стану здоров'я, обумовленого захворюванням (оцінювалося за допомогою Респіраторного опитувальника госпіталю Св. Георгія (SGRQ). Зменшення симптомів після 6-місячного застосування аклідінію броміду характеризується наступними показниками.
Транзиторний індекс задишки:
- відсоток пацієнтів з мінімально клінічно важливою різницею (щонайменше на 1 одиницю зміни TDI) — 56,9 для аклідінію броміду і 45,5 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — 1,68-кратне підвищення ймовірності (відношення шансів, підвищення ймовірності досягнення мінімально клінічно важливої різниці порівняно з плацебо); p=0,004;
- середня зміна порівняно з вихідним рівнем — 1,9 для аклідінію броміду і 0,9 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — 1 одиниця; p<0,001.
Респіраторний опитувальник SGRQ:
- відсоток пацієнтів з мінімально клінічно важливою різницею (щонайменше на 1 одиницю зміни TDI) — 57,3 для аклідінію броміду і 41 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — 1,87-кратне підвищення ймовірності (відношення шансів, підвищення ймовірності досягнення мінімально клінічно важливої різниці порівняно з плацебо); p<0,001;
- середня зміна порівняно з вихідним рівнем — -7,4 для аклідінію броміду і -2,8 для плацебо; поліпшення порівняно з плацебо — -4,6 одиниці; p<0,0001.
Пацієнтам, які отримували аклідінію бромід, потрібно було менше препаратів екстреної терапії, ніж пацієнтам, які отримували плацебо (зниження на 0,95 введень на день за 6 міс (p=0,005). Аклідінію бромід також поліпшував денну симптоматику ХОЗЛ (задишка, кашель і утворення мокротиння), а також нічні та ранні ранкові клінічні симптоми.
Пуловий аналіз ефективності 6- і 3-місячних досліджень з контролем плацебо продемонстрував значне зменшення частоти виникнення помірних і важких загострень (що вимагають терапії антибіотиками або ГКС або призводять до госпіталізації) при прийомі 322 мкг аклідінію 2 рази на день порівняно з плацебо (частота на пацієнта в рік: 0,31 проти 0,44 відповідно; р=0,0149).
Толерантність до фізичного навантаження. У ході 3-тижневого рандомізованого перехресного клінічного дослідження з контролем плацебо на тлі застосування аклідінію броміду відзначалося статистично значуще збільшення тривалості виконання вправ на 58 с порівняно з плацебо (95% ДІ — 9–108, р — 0,021; значення перед проведенням терапії: 486 с).
При застосуванні аклідінію броміду відзначалося статистично значуще зниження надмірного перерозтягнення легень у спокої (функціональна залишкова ємність (ФЗЄ) — 0,197 л (95% ДІ=0,321, 0,072; р=0,002); залишковий об'єм (ЗО) — 0,238 л (95% ДІ=0,396, 0,079; р=0,004), а також спостерігалося поліпшення мінімальної ємності вдиху (на 0,078 л; 95% ДІ=0,01, 0,145; р=0,025) і зменшення задишки при виконанні вправ (шкала Борга) (на 0,63 одиниці Борга; 95% ДІ=1,11, 0,14; р=0,012).
Фармакокінетика
Всмоктування. Аклідінію бромід швидко абсорбується з легень, досягаючи Cmax у плазмі крові протягом 5 хв після інгаляції у здорових добровольців і зазвичай протягом перших 15 хв у пацієнтів з ХОЗЛ. Фракція інгаляційної дози, що досягла системної циркуляції у вигляді незміненого аклідінію, є дуже низькою, менше ніж 5%.
Cmax у плазмі крові, досягнута після інгаляції сухого порошку у пацієнтів з ХОЗЛ при одноразовій дозі 400 мкг аклідінію броміду, становила приблизно 80 пг/мл. Css у плазмі крові була досягнута протягом 7 днів при прийомі 2 рази на день і, враховуючи короткий T1/2, може бути досягнута незабаром після прийому першої дози. Накопичення при повторному прийомі при рівноважному рівні концентрацій не спостерігалося.
Розподіл. Загальна кількість, що потрапляє в легені через інгалятор аклідінію броміду, становила приблизно 30% відміряної дози.
Зв'язування аклідінію броміду з білками плазми in vitro відповідає, швидше за все, зв'язуванню метаболітів з білками у зв'язку з швидким гідролізом аклідінію броміду в плазмі, зв'язування з білками плазми становило 87% для метаболіту карбонової кислоти і 15% для спиртового метаболіту. Основним білком плазми, який зв'язує аклідінію бромід, є альбумін.
Біотрансформація. Аклідінію бромід швидко і активно гідролізується до своїх фармакологічно неактивних спиртових похідних і похідних карбонової кислоти. Відбувається як хімічний гідроліз (неферментативний), так і ферментативний за участю естераз. Основною естеразою, залученою в гідроліз у людини, є бутирилхолінестераза. Рівень кислотного метаболіту в плазмі крові після інгаляції приблизно в 100 разів вищий, ніж спиртового метаболіту і незміненого діючого речовини.
Низька абсолютна біодоступність аклідінію броміду при інгаляційному введенні (<5%) пов'язана з тим, що аклідінію бромід піддається активному системному і пресистемному гідролізу як при знаходженні в легенях, так і при прийомі всередину.
Біотрансформація за участю ізоферментів цитохрому Р450 (CYP450) відіграє незначну роль в загальному метаболічному кліренсі аклідінію броміду.
Випробування in vitro показали, що аклідінію бромід у терапевтичній дозі або його метаболіти не пригнічують і не індукують які-небудь ізоферменти цитохрому Р450 (CYP450) і не пригнічують активність естераз (карбоксилестераза, ацетилхолінестераза, бутирилхолінестераза). Випробування in vitro показали, що аклідінію бромід або його метаболіти не є субстратами або інгібіторами P-gp.
Виведення. Кінцевий T1/2 аклідінію броміду становить близько 2–3 год.
Після в/в введення здоровим добровольцям 400 мкг міченого радіоактивною міткою аклідінію броміду близько 1% дози виводилося в незміненому вигляді з сечею. До 65% дози виводилося у вигляді метаболітів з сечею і до 33% у вигляді метаболітів з калом.
Після інгаляційного введення здоровим добровольцям і пацієнтам з ХОЗЛ 200 і 400 мкг аклідінію броміду дуже мала кількість, близько 0,1% прийнятої дози, виводилося в незміненому вигляді з сечею, що вказує на те, що нирковий кліренс відіграє незначну роль в загальному кліренсі аклідінію з плазми крові.
Лінійність/нелінійність. Аклідінію бромід у терапевтичному діапазоні має лінійну і незалежну від часу фармакокінетику.
Фармакокінетичне/фармакодинамічне співвідношення. Враховуючи, що аклідінію бромід має місцеву дію в легенях і швидко руйнується в плазмі, прямого співвідношення між фармакокінетикою і фармакодинамікою немає.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти похилого віку. Фармакокінетичні властивості аклідінію броміду у пацієнтів з ХОЗЛ від помірної до важкої ступені є аналогічними у пацієнтів у віці 40–59 років і у пацієнтів у віці 70 років і старше. Тому у пацієнтів похилого віку з ХОЗЛ корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки випробування не проводилися. Так аклідінію бромід метаболізується в основному шляхом хімічного і ферментативного розщеплення в плазмі, дуже малоймовірно, що порушення функції печінки змінює його системний вплив. У пацієнтів з ХОЗЛ і порушенням функції печінки корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції нирок. У пацієнтів з нормальною функцією нирок і з її порушенням значущих відмінностей у фармакокінетиці не виявлено. Тому у пацієнтів з ХОЗЛ і порушенням функції нирок корекція дози і додаткове спостереження не потрібні.
Cmax у плазмі крові, досягнута після інгаляції сухого порошку у пацієнтів з ХОЗЛ при одноразовій дозі 400 мкг аклідінію броміду, становила приблизно 80 пг/мл. Css у плазмі крові була досягнута протягом 7 днів при прийомі 2 рази на день і, враховуючи короткий T1/2, може бути досягнута незабаром після прийому першої дози. Накопичення при повторному прийомі при рівноважному рівні концентрацій не спостерігалося.
Розподіл. Загальна кількість, що потрапляє в легені через інгалятор аклідінію броміду, становила приблизно 30% відміряної дози.
Зв'язування аклідінію броміду з білками плазми in vitro відповідає, швидше за все, зв'язуванню метаболітів з білками у зв'язку з швидким гідролізом аклідінію броміду в плазмі, зв'язування з білками плазми становило 87% для метаболіту карбонової кислоти і 15% для спиртового метаболіту. Основним білком плазми, який зв'язує аклідінію бромід, є альбумін.
Біотрансформація. Аклідінію бромід швидко і активно гідролізується до своїх фармакологічно неактивних спиртових похідних і похідних карбонової кислоти. Відбувається як хімічний гідроліз (неферментативний), так і ферментативний за участю естераз. Основною естеразою, залученою в гідроліз у людини, є бутирилхолінестераза. Рівень кислотного метаболіту в плазмі крові після інгаляції приблизно в 100 разів вищий, ніж спиртового метаболіту і незміненого діючого речовини.
Низька абсолютна біодоступність аклідінію броміду при інгаляційному введенні (<5%) пов'язана з тим, що аклідінію бромід піддається активному системному і пресистемному гідролізу як при знаходженні в легенях, так і при прийомі всередину.
Біотрансформація за участю ізоферментів цитохрому Р450 (CYP450) відіграє незначну роль в загальному метаболічному кліренсі аклідінію броміду.
Випробування in vitro показали, що аклідінію бромід у терапевтичній дозі або його метаболіти не пригнічують і не індукують які-небудь ізоферменти цитохрому Р450 (CYP450) і не пригнічують активність естераз (карбоксилестераза, ацетилхолінестераза, бутирилхолінестераза). Випробування in vitro показали, що аклідінію бромід або його метаболіти не є субстратами або інгібіторами P-gp.
Виведення. Кінцевий T1/2 аклідінію броміду становить близько 2–3 год.
Після в/в введення здоровим добровольцям 400 мкг міченого радіоактивною міткою аклідінію броміду близько 1% дози виводилося в незміненому вигляді з сечею. До 65% дози виводилося у вигляді метаболітів з сечею і до 33% у вигляді метаболітів з калом.
Після інгаляційного введення здоровим добровольцям і пацієнтам з ХОЗЛ 200 і 400 мкг аклідінію броміду дуже мала кількість, близько 0,1% прийнятої дози, виводилося в незміненому вигляді з сечею, що вказує на те, що нирковий кліренс відіграє незначну роль в загальному кліренсі аклідінію з плазми крові.
Лінійність/нелінійність. Аклідінію бромід у терапевтичному діапазоні має лінійну і незалежну від часу фармакокінетику.
Фармакокінетичне/фармакодинамічне співвідношення. Враховуючи, що аклідінію бромід має місцеву дію в легенях і швидко руйнується в плазмі, прямого співвідношення між фармакокінетикою і фармакодинамікою немає.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти похилого віку. Фармакокінетичні властивості аклідінію броміду у пацієнтів з ХОЗЛ від помірної до важкої ступені є аналогічними у пацієнтів у віці 40–59 років і у пацієнтів у віці 70 років і старше. Тому у пацієнтів похилого віку з ХОЗЛ корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки випробування не проводилися. Так аклідінію бромід метаболізується в основному шляхом хімічного і ферментативного розщеплення в плазмі, дуже малоймовірно, що порушення функції печінки змінює його системний вплив. У пацієнтів з ХОЗЛ і порушенням функції печінки корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції нирок. У пацієнтів з нормальною функцією нирок і з її порушенням значущих відмінностей у фармакокінетиці не виявлено. Тому у пацієнтів з ХОЗЛ і порушенням функції нирок корекція дози і додаткове спостереження не потрібні.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат призначений для інгаляційного застосування.
Після розкриття пакета з інгалятором, перед першим його застосуванням, слід зняти захисний ковпачок (злегка стиснувши стрілки на кожній з його сторін і потягнувши назовні) і переконатися, що ніщо не блокує мундштук.
Утримуючи інгалятор в горизонтальному положенні, мундштук направити по напрямку до себе, так щоб зелена кнопка була звернена прямо вгору.
Для підготовки лікарського препарату до інгаляції необхідно натиснути і відпустити зелену кнопку. Якщо вікно кольорового контролю стало зеленим – доза готова до прийому, якщо вікно залишається червоним, слід ще раз натиснути і відпустити зелену кнопку.
Не можна утримувати зелену кнопку в натиснутому положенні!
Повністю видихнувши, слід щільно обхопити губами мундштук інгалятора і зробити сильний глибокий вдих. Глибина і сила вдиху повинні забезпечити доставку лікарського препарату в легені.
Звук клацання під час вдиху означає, що інгаляція виконана правильно, але переривати вдих відразу після клацання не слід, оскільки доза може бути неповною.
Прибравши інгалятор з рота, дихання необхідно затримати як можна довше і повільно видихнути через ніс.
Примітка: у деяких пацієнтів при інгаляції препарату можлива поява легкого солодкуватого або гіркуватого присмаку. Наявність або відсутність цього ефекту носить індивідуальний характер і не є приводом для прийому додаткової дози.
Якщо вікно кольорового контролю залишилося зеленим, необхідно ще раз сильно і глибоко вдихнути через мундштук. Якщо після процедури вікно контролю стало червоним, це є підтвердженням того, що пацієнт прийняв повну дозу. Після інгаляції необхідно відразу надіти на мундштук захисний ковпачок.
Примітка: причиною збереження зеленого кольору вікна контролю після інгаляції може стати неправильний вдих або затиснута зелена кнопка інгалятора. Необхідно перед кожною інгаляцією переконатися в тому, що зелена кнопка після завантаження препарату відпущена!
При призначенні Бретарис Дженуейр лікар повинен переконатися в правильному використанні пацієнтом інгалятора.
Рекомендоване дозування: по 1 інгаляції (або 0,322 мг аклідінію) 2 рази на добу.
При пропуску прийому чергової дози її можна прийняти тільки в разі, якщо це не буде збігатися за часом з прийомом наступної дози.
Коригувати дозу у пацієнтів похилого віку, при порушенні функції нирок або печінки не потрібно.
Інгалятор містить 30 або 60 доз і обладнаний спеціальним індикатором, що вказує приблизну кількість залишкових доз. При появі стрічки з червоними смужками необхідно подбати про придбання нового інгалятора, оскільки це свідчить про наближення останньої дози.
Заміна інгалятора потрібна при пошкодженні його корпусу або втраті ковпачка. Не потрібно чистити інгалятор, у разі необхідності мундштук зовні можна протерти сухою тканиною або паперовою серветкою.
Не можна використовувати воду для чищення інгалятора, це може зіпсувати якість препарату.
При появі на індикаторі доз цифри «0» використання залишкових в інгаляторі доз необхідно продовжувати до моменту, коли зелена кнопка заблокується в середньому положенні і не повернеться у верхнє положення. Це означає, що порошок в інгаляторі закінчився. Прийнявши останню дозу, пацієнт починає використання нового інгалятора.
Після розкриття пакета з інгалятором, перед першим його застосуванням, слід зняти захисний ковпачок (злегка стиснувши стрілки на кожній з його сторін і потягнувши назовні) і переконатися, що ніщо не блокує мундштук.
Утримуючи інгалятор в горизонтальному положенні, мундштук направити по напрямку до себе, так щоб зелена кнопка була звернена прямо вгору.
Для підготовки лікарського препарату до інгаляції необхідно натиснути і відпустити зелену кнопку. Якщо вікно кольорового контролю стало зеленим – доза готова до прийому, якщо вікно залишається червоним, слід ще раз натиснути і відпустити зелену кнопку.
Не можна утримувати зелену кнопку в натиснутому положенні!
Повністю видихнувши, слід щільно обхопити губами мундштук інгалятора і зробити сильний глибокий вдих. Глибина і сила вдиху повинні забезпечити доставку лікарського препарату в легені.
Звук клацання під час вдиху означає, що інгаляція виконана правильно, але переривати вдих відразу після клацання не слід, оскільки доза може бути неповною.
Прибравши інгалятор з рота, дихання необхідно затримати як можна довше і повільно видихнути через ніс.
Примітка: у деяких пацієнтів при інгаляції препарату можлива поява легкого солодкуватого або гіркуватого присмаку. Наявність або відсутність цього ефекту носить індивідуальний характер і не є приводом для прийому додаткової дози.
Якщо вікно кольорового контролю залишилося зеленим, необхідно ще раз сильно і глибоко вдихнути через мундштук. Якщо після процедури вікно контролю стало червоним, це є підтвердженням того, що пацієнт прийняв повну дозу. Після інгаляції необхідно відразу надіти на мундштук захисний ковпачок.
Примітка: причиною збереження зеленого кольору вікна контролю після інгаляції може стати неправильний вдих або затиснута зелена кнопка інгалятора. Необхідно перед кожною інгаляцією переконатися в тому, що зелена кнопка після завантаження препарату відпущена!
При призначенні Бретарис Дженуейр лікар повинен переконатися в правильному використанні пацієнтом інгалятора.
Рекомендоване дозування: по 1 інгаляції (або 0,322 мг аклідінію) 2 рази на добу.
При пропуску прийому чергової дози її можна прийняти тільки в разі, якщо це не буде збігатися за часом з прийомом наступної дози.
Коригувати дозу у пацієнтів похилого віку, при порушенні функції нирок або печінки не потрібно.
Інгалятор містить 30 або 60 доз і обладнаний спеціальним індикатором, що вказує приблизну кількість залишкових доз. При появі стрічки з червоними смужками необхідно подбати про придбання нового інгалятора, оскільки це свідчить про наближення останньої дози.
Заміна інгалятора потрібна при пошкодженні його корпусу або втраті ковпачка. Не потрібно чистити інгалятор, у разі необхідності мундштук зовні можна протерти сухою тканиною або паперовою серветкою.
Не можна використовувати воду для чищення інгалятора, це може зіпсувати якість препарату.
При появі на індикаторі доз цифри «0» використання залишкових в інгаляторі доз необхідно продовжувати до моменту, коли зелена кнопка заблокується в середньому положенні і не повернеться у верхнє положення. Це означає, що порошок в інгаляторі закінчився. Прийнявши останню дозу, пацієнт починає використання нового інгалятора.
Показання
підтримуюча бронходилатуюча терапія
з метою полегшення симптомів ХОЗЛ у дорослих
з метою полегшення симптомів ХОЗЛ у дорослих
Протипоказання
- підвищена чутливість до аклідінію броміду, атропіну та його похідних (іпратропій, окситропій, або тіотропій) або до лактози;
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
- непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).
- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
- непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).
Особливі вказівки
Астма. Аклідінію бромід не повинен використовуватися при астмі; клінічні дослідження щодо застосування аклідінію броміду для лікування астми не проводилися.
Парадоксальний бронхоспазм. Як і при іншій інгаляційній терапії, застосування аклідінію броміду може викликати парадоксальний бронхоспазм. Якщо це сталося, то лікування аклідінію бромідом необхідно припинити і розглянути можливість іншої терапії.
Посилення симптомів захворювання. Аклідінію бромід призначений для підтримуючого лікування хворих з ХОЗЛ і не повинен використовуватися як засіб екстреної терапії. Якщо під час лікування аклідінію бромідом у пацієнта сталося зміна вираженості симптомів ХОЗЛ, що вимагало проведення додаткової екстреної терапії, повинна бути проведена повторна оцінка стану пацієнта і перегляд тактики лікування.
Вплив на ССС. Профіль безпеки щодо ССС характеризується наявністю антихолінергічної дії.
Як і інші м-холіноблокатори, аклідінію бромід слід призначати з обережністю хворим, які перенесли інфаркт міокарда в попередні 6 міс, з нестабільною стенокардією, вперше діагностованою аритмією в попередні 3 міс, або пацієнтам, в попередні 12 міс госпіталізованим з приводу серцевої недостатності III і IV функціональних класів за класифікацією NYHA, оскільки такі пацієнти були виключені з клінічних досліджень, а антихолінергічні ефекти можуть вплинути на перебіг зазначених захворювань.
Антихолінергічні ефекти. Сухість слизової оболонки порожнини рота, що спостерігається при застосуванні антихолінергічних ЛЗ, з часом може бути асоційована з розвитком карієсу зубів.
У зв'язку з наявністю антихолінергічних ефектів аклідінію бромід слід призначати з обережністю пацієнтам з закритокутовою глаукомою (незважаючи на те, що прямий контакт препарату з очима малоймовірний), гіперплазією передміхурової залози і обструкцією шийки сечового міхура. Пацієнти повинні бути проінформовані про ознаки і симптоми гострого нападу закритокутової глаукоми і необхідність припинити застосування препарату і звернутися до лікаря у разі їх появи.
Аклідінію бромід призначений для підтримуючого лікування хворих ХОЗЛ. У зв'язку з тим, що в загальній популяції ХОЗЛ суттєво переважають хворі у віці старше 40 років, при призначенні аклідінію броміду пацієнтам до 40 років потрібне спирометричне підтвердження діагнозу ХОЗЛ.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Аклідінію бромід може впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Враховуючи можливість розвитку таких побічних ефектів, як головний біль, запаморочення, нечіткість зору, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами, іншими механізмами, а також при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Парадоксальний бронхоспазм. Як і при іншій інгаляційній терапії, застосування аклідінію броміду може викликати парадоксальний бронхоспазм. Якщо це сталося, то лікування аклідінію бромідом необхідно припинити і розглянути можливість іншої терапії.
Посилення симптомів захворювання. Аклідінію бромід призначений для підтримуючого лікування хворих з ХОЗЛ і не повинен використовуватися як засіб екстреної терапії. Якщо під час лікування аклідінію бромідом у пацієнта сталося зміна вираженості симптомів ХОЗЛ, що вимагало проведення додаткової екстреної терапії, повинна бути проведена повторна оцінка стану пацієнта і перегляд тактики лікування.
Вплив на ССС. Профіль безпеки щодо ССС характеризується наявністю антихолінергічної дії.
Як і інші м-холіноблокатори, аклідінію бромід слід призначати з обережністю хворим, які перенесли інфаркт міокарда в попередні 6 міс, з нестабільною стенокардією, вперше діагностованою аритмією в попередні 3 міс, або пацієнтам, в попередні 12 міс госпіталізованим з приводу серцевої недостатності III і IV функціональних класів за класифікацією NYHA, оскільки такі пацієнти були виключені з клінічних досліджень, а антихолінергічні ефекти можуть вплинути на перебіг зазначених захворювань.
Антихолінергічні ефекти. Сухість слизової оболонки порожнини рота, що спостерігається при застосуванні антихолінергічних ЛЗ, з часом може бути асоційована з розвитком карієсу зубів.
У зв'язку з наявністю антихолінергічних ефектів аклідінію бромід слід призначати з обережністю пацієнтам з закритокутовою глаукомою (незважаючи на те, що прямий контакт препарату з очима малоймовірний), гіперплазією передміхурової залози і обструкцією шийки сечового міхура. Пацієнти повинні бути проінформовані про ознаки і симптоми гострого нападу закритокутової глаукоми і необхідність припинити застосування препарату і звернутися до лікаря у разі їх появи.
Аклідінію бромід призначений для підтримуючого лікування хворих ХОЗЛ. У зв'язку з тим, що в загальній популяції ХОЗЛ суттєво переважають хворі у віці старше 40 років, при призначенні аклідінію броміду пацієнтам до 40 років потрібне спирометричне підтвердження діагнозу ХОЗЛ.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Аклідінію бромід може впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Враховуючи можливість розвитку таких побічних ефектів, як головний біль, запаморочення, нечіткість зору, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами, іншими механізмами, а також при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто - синусит, назофарингіт.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості; частота невідома - ангіоневротичний набряк.
З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення.
З боку органу зору: нечасто - нечіткість зору.
З боку серцево-судинної системи: нечасто - тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - кашель; нечасто - дисфонія.
З боку ШКТ: часто - діарея; нечасто - сухість слизової оболонки порожнини рота, стоматит.
З боку шкірних покривів і підшкірних тканин: нечасто - висип, шкірний свербіж.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасто - затримка сечі.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості; частота невідома - ангіоневротичний набряк.
З боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення.
З боку органу зору: нечасто - нечіткість зору.
З боку серцево-судинної системи: нечасто - тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - кашель; нечасто - дисфонія.
З боку ШКТ: часто - діарея; нечасто - сухість слизової оболонки порожнини рота, стоматит.
З боку шкірних покривів і підшкірних тканин: нечасто - висип, шкірний свербіж.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нечасто - затримка сечі.
Передозування
Симптоми. Високі дози аклідінію броміду можуть призводити до симптомів, пов'язаних з антихолінергічною дією. Однак одноразова інгаляційна доза аклідінію броміду до 6000 мкг у здорових добровольців не призводила до системних побічних антихолінергічних ефектів. Не відзначалося клінічно значущих побічних дій після 7-денного лікування аклідінію бромідом у дозах до 800 мкг 2 рази на день у здорових добровольців.
Розвиток гострої інтоксикації при випадковому передозуванні аклідінію броміду є малоймовірним внаслідок низької біодоступності при прийомі всередину і інгаляційному способі дозування.
Лікування. Симптоматичне.
Розвиток гострої інтоксикації при випадковому передозуванні аклідінію броміду є малоймовірним внаслідок низької біодоступності при прийомі всередину і інгаляційному способі дозування.
Лікування. Симптоматичне.
Лікарняна взаємодія
Немає даних
Лікарська форма
Порошок для інгаляцій дозований: дрібнодисперсна легкосипуча маса майже білого або білого кольору, без видимих сторонніх часток або конгломератів (в інгаляторі, в ламінованому пакеті 1 інгалятор: по 30 доз, в картонній пачці 1 пакет; по 60 доз, в картонній пачці 1 або 3 пакети).
