Фентоламін

Альфа-адренолітичний, судинорозширювальний, покращує периферичний кровообіг.

Периферичний вазодилататор, блокує α1- і α2-адренорецептори, викликає швидкий артеріо- і венодилатуючий ефект, що призводить до зняття спазму і розширення периферичних судин, особливо артеріол і прекапілярів, покращення кровопостачання м'язів, шкіри, слизових оболонок. Знижує ОПСС і тонус судин легень, зменшує тиск наповнення лівого шлуночка. Збільшує ударний об'єм крові і хвилинний об'єм крові; в результаті дилатації артеріальних і венозних судин, а також стимуляції пресинаптичних α2-адренорецепторів виникає рефлекторна (система барорецепторів) активація симпатичної нервової системи і тахікардія. Посилення виділення норепінефрину у відповідь на блокаду пресинаптичних α2-адренорецепторів призводить до позитивного інотропного і хронотропного дії. Стимулює знижену при важкій хронічній серцевій недостатності секрецію інсуліну і тим самим благотворно впливає на метаболізм міокарда. При феохромоцитомі "змінює" ефект адреналіну (в т.ч. ендогенного), що підсилює його гіпотензивний ефект при цій патології.

Зв'язування з білками плазми становить 54%. Нирками виводиться 70% дози фентоламіну і його метаболітів протягом перших 24 год; решта 30% виводяться через кишечник.

Для дорослих:

Для дітей:

- захворювання і стани, що супроводжуються оклюзійними порушеннями периферичного кровообігу (облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно, акроціаноз, початкові стадії атеросклеротичної гангрени, повільно загоювані рани, трофічні виразки кінцівок, пролежні, обмороження);
- діагностика феохромоцитоми, артеріальна гіпертензія при феохромоцитомі.

- гіперчутливість
- артеріальна гіпотензія
- стенокардія та інші форми ІХС
- інфаркт міокарда, в т.ч. в анамнезі
- церебральний атеросклероз
- ниркова недостатність

З обережністю застосовують у пацієнтів з нирковою недостатністю, гастритом, при пептичній виразці, при вказівках в анамнезі на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, у осіб похилого віку.

Показана клінічна ефективність фентоламіну при гіпертонічних кризах, викликаних раптовою відміною клонідину або прийомом тирамінвмісних продуктів на фоні лікування неселективними інгібіторами МАО.

На даний час фентоламін має обмежене застосування для проведення фармакологічного тесту з метою діагностики феохромоцитоми.

З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, слабкість, непритомність, спазм або оклюзія судин головного мозку (сплутаність свідомості, сильний або раптовий головний біль, втрата координації, раптово виникаюча нечітка мова), закладеність носа.

З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): ортостатична гіпотензія, тахікардія, приплив крові до обличчя, колапс або тривала артеріальна гіпотензія, стенокардія, біль у грудній клітці, аритмія, інфаркт міокарда.

З боку органів ШКТ: нудота, блювання, діарея.

Алергічні реакції: гіперемія і свербіж шкіри, бронхоспазм.

Симптоми: ортостатичний колапс, тахікардія, аритмія, головний біль, підвищена збудливість, порушення зору, пітливість, блювання, діарея, гіпоглікемія.

Лікування: безперервне в/в введення норепінефрину і плазмозамінників у положенні «лежачи», при цьому ноги пацієнта повинні знаходитися в піднятому положенні. Епінефрин вводити не рекомендується, оскільки він може викликати подальше парадоксальне зниження АТ. При надмірній кардіостимуляції — в/в повільне введення бета-адреноблокаторів.

При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється антигіпертензивна дія.

При одночасному застосуванні з антипсихотичними засобами, анксиолітиками посилюється гіпотензивний ефект.

Таблетки по 0,025 г в упаковці по 30 штук; ампули по 1 мл, що містять 10 мг препарату.