Гевіран
Heviran
Аналоги (дженерики, синоніми)
Улкарил, Ацикловір, Герпеблок, Зовіракс, Віролекс, Герпевір, Ацигерпін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Heviran" 0,4 №30
D.S. Внутрішньо, по 800 мг 4 рази/добу, незалежно від прийому їжі
D.S. Внутрішньо, по 800 мг 4 рази/добу, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Противірусне, протигерпетичне.
Фармакодинаміка
Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду, який in vitro та in vivo пригнічує реплікацію патогенних для людини вірусів групи Herpes, таких як: вірус Herpes simplex (HSV) типу 1 і 2, а також вірус Varicella-Zoster (VZV).
Пригнічуюча дія ацикловіру на реплікацію зазначених вірусів є дуже вибірковою. У незаражених клітинах ендогенна тимідинкіназа (ТК) не використовує ацикловір як субстрат, отже, токсичний вплив на клітини ссавців є незначним. Однак ТК вірусного походження, кодована вірусами HSV та VZV, фосфорилює ацикловір до похідного монофосфату (аналог нуклеозиду), який потім піддається фосфорилюванню клітинними ензимами, послідовно в ди- та трифосфат ацикловіру. Трифосфат ацикловіру є субстратом для вірусної ДНК-полімерази і вбудовується нею у вірусну ДНК, що, в результаті, призводить до завершення синтезу ланцюга вірусної ДНК та пригнічує його реплікацію.
Тривале лікування ацикловіром або повторювані курси лікування у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до селекції штамів вірусу, резистентних до ацикловіру. Більшість ізольованих штамів зі зниженою чутливістю виявляють відносний дефіцит ТК, однак описані також штами зі зміненою вірусною ТК або ДНК-полімеразою. У дослідженнях in vitro також виявлена здатність утворення штамів HSV зі зниженою чутливістю. Невідома залежність між певною in vitro чутливістю вірусу HSV до ацикловіру та клінічною відповіддю на лікування.
Пригнічуюча дія ацикловіру на реплікацію зазначених вірусів є дуже вибірковою. У незаражених клітинах ендогенна тимідинкіназа (ТК) не використовує ацикловір як субстрат, отже, токсичний вплив на клітини ссавців є незначним. Однак ТК вірусного походження, кодована вірусами HSV та VZV, фосфорилює ацикловір до похідного монофосфату (аналог нуклеозиду), який потім піддається фосфорилюванню клітинними ензимами, послідовно в ди- та трифосфат ацикловіру. Трифосфат ацикловіру є субстратом для вірусної ДНК-полімерази і вбудовується нею у вірусну ДНК, що, в результаті, призводить до завершення синтезу ланцюга вірусної ДНК та пригнічує його реплікацію.
Тривале лікування ацикловіром або повторювані курси лікування у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до селекції штамів вірусу, резистентних до ацикловіру. Більшість ізольованих штамів зі зниженою чутливістю виявляють відносний дефіцит ТК, однак описані також штами зі зміненою вірусною ТК або ДНК-полімеразою. У дослідженнях in vitro також виявлена здатність утворення штамів HSV зі зниженою чутливістю. Невідома залежність між певною in vitro чутливістю вірусу HSV до ацикловіру та клінічною відповіддю на лікування.
Фармакокінетика
Ацикловір частково (15–30%) всмоктується в тонкому кишечнику. Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація в плазмі крові після прийому препарату в дозі 800 мг становить 702,44 мкг/л і досягається через 1,7 год.
Ацикловір добре розподіляється в тканинах і біологічних рідинах організму, зокрема в тканинах мозку, нирок, легень, печінки, м'язів, селезінки, матки, слизовій оболонці піхви та у вагінальному секреті, слині, СМР, у рідині герпетичних пухирців, а також у спермі, досягаючи в ній концентрації приблизно в 1,4 і 4 рази вищої, ніж у плазмі крові при пероральному прийомі препарату в дозах 400 мг і 1 г відповідно.
Об'єм розподілу становить 1,4 л/кг маси тіла. Приблизно 9–33% ацикловіру зв'язується з білками плазми крові. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і ГЕБ. Препарат виділяється з грудним молоком у концентрації вищій, ніж у плазмі крові матері. Ацикловір біотрансформується в основному з утворенням 9-карбоксиметоксиметилгуаніну, меншою мірою — з утворенням 8-гідрокси-9-(2-гідроксиетоксиметил)-гуаніну.
У дослідженнях in vitro в клітинах, інфікованих вірусом герпесу, ацикловір також біотрансформувався з утворенням фосфату, дифосфату і трифосфату ацикловіру в основному шляхом внутрішньоклітинного фосфорилювання за участю тимідинкінази.
Ацикловір виводиться з сечею шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції, 89–90% — у незміненому вигляді, 8–14% — у вигляді метаболіту 9-карбоксиметокси-метил-гуаніну і 0,2% — у вигляді 8-гідрокси-9-(2-гідрокси-етоксиметил)-гуаніну протягом 72 год. Менше 2% прийнятої дози виводиться з калом.
У хворих без ознак порушення функції нирок період напіввиведення становить 3–6 год. У дорослих з нирковою недостатністю період напіввиведення може збільшуватися залежно від вираженості ниркової недостатності.
У дітей віком старше 1 року період напіввиведення ацикловіру наближається до такого у дорослих.
Ацикловір добре розподіляється в тканинах і біологічних рідинах організму, зокрема в тканинах мозку, нирок, легень, печінки, м'язів, селезінки, матки, слизовій оболонці піхви та у вагінальному секреті, слині, СМР, у рідині герпетичних пухирців, а також у спермі, досягаючи в ній концентрації приблизно в 1,4 і 4 рази вищої, ніж у плазмі крові при пероральному прийомі препарату в дозах 400 мг і 1 г відповідно.
Об'єм розподілу становить 1,4 л/кг маси тіла. Приблизно 9–33% ацикловіру зв'язується з білками плазми крові. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і ГЕБ. Препарат виділяється з грудним молоком у концентрації вищій, ніж у плазмі крові матері. Ацикловір біотрансформується в основному з утворенням 9-карбоксиметоксиметилгуаніну, меншою мірою — з утворенням 8-гідрокси-9-(2-гідроксиетоксиметил)-гуаніну.
У дослідженнях in vitro в клітинах, інфікованих вірусом герпесу, ацикловір також біотрансформувався з утворенням фосфату, дифосфату і трифосфату ацикловіру в основному шляхом внутрішньоклітинного фосфорилювання за участю тимідинкінази.
Ацикловір виводиться з сечею шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції, 89–90% — у незміненому вигляді, 8–14% — у вигляді метаболіту 9-карбоксиметокси-метил-гуаніну і 0,2% — у вигляді 8-гідрокси-9-(2-гідрокси-етоксиметил)-гуаніну протягом 72 год. Менше 2% прийнятої дози виводиться з калом.
У хворих без ознак порушення функції нирок період напіввиведення становить 3–6 год. У дорослих з нирковою недостатністю період напіввиведення може збільшуватися залежно від вираженості ниркової недостатності.
У дітей віком старше 1 року період напіввиведення ацикловіру наближається до такого у дорослих.
Спосіб застосування
Для дорослих:
При лікуванні вітряної віспи, дорослим призначають по 800 мг 4 рази/добу протягом 5-7 днів.
При лікуванні оперізуючого герпесу дорослим призначають по 800 мг кожні 4 год (5 разів/добу) протягом 7 днів.
При лікуванні інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, дорослим та дітям старше 2 років препарат призначають по 200 мг 5 разів/добу з інтервалами 4 год протягом дня і з інтервалом 8 год на ніч протягом 5 днів. У більш важких випадках захворювання можливе збільшення курсу лікування. У пацієнтів зі зниженим імунітетом разову дозу можна збільшити до 400 мг.
При лікуванні первинного генітального герпесу призначають по 200 мг 5 разів/добу (кожні 4 год) протягом 10 днів.
Для лікування рецидивів генітального герпесу призначають по 200 мг 5 разів/добу (кожні 4 год) протягом 5 днів після появи перших симптомів рецидиву інфекції.
Для профілактики рецидивів генітального герпесу призначають по 400 мг 2 рази/добу або по 200 мг 3-4 рази/добу протягом до 12 міс. Лікування слід переривати кожні 6-12 міс для того, щоб оцінити доцільність подальшої терапії.
При лікуванні оперізуючого герпесу дорослим призначають по 800 мг кожні 4 год (5 разів/добу) протягом 7 днів.
При лікуванні інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, дорослим та дітям старше 2 років препарат призначають по 200 мг 5 разів/добу з інтервалами 4 год протягом дня і з інтервалом 8 год на ніч протягом 5 днів. У більш важких випадках захворювання можливе збільшення курсу лікування. У пацієнтів зі зниженим імунітетом разову дозу можна збільшити до 400 мг.
При лікуванні первинного генітального герпесу призначають по 200 мг 5 разів/добу (кожні 4 год) протягом 10 днів.
Для лікування рецидивів генітального герпесу призначають по 200 мг 5 разів/добу (кожні 4 год) протягом 5 днів після появи перших симптомів рецидиву інфекції.
Для профілактики рецидивів генітального герпесу призначають по 400 мг 2 рази/добу або по 200 мг 3-4 рази/добу протягом до 12 міс. Лікування слід переривати кожні 6-12 міс для того, щоб оцінити доцільність подальшої терапії.
Для дітей:
При лікуванні вітряної віспи
Дітям старше 2 років призначають по 20 мг/кг маси тіла 4 рази/добу протягом 5 днів, дітям з масою більше 40 кг препарат призначають у тій же дозуванні, що і дорослим. Лікування слід починати в перші 24 год з моменту появи висипань.
Дітям старше 2 років призначають по 20 мг/кг маси тіла 4 рази/добу протягом 5 днів, дітям з масою більше 40 кг препарат призначають у тій же дозуванні, що і дорослим. Лікування слід починати в перші 24 год з моменту появи висипань.
Показання
— лікування інфекцій (гострих), викликаних вірусом Varicella zoster (вітряної віспи та оперізуючого герпесу);
— лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес
— лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес
Протипоказання
— підвищена чутливість до ацикловіру або інших компонентів препарату.
Особливі вказівки
З обережністю слід призначати Гевіран при нирковій недостатності, при дегідратації в поєднанні з прийомом препарату у високих дозах, при одночасному прийомі нефротоксичних препаратів.
Слід проінформувати пацієнта про те, що прийом Гевірану не призводить до повного вилікування генітального герпесу. Відсутні також дані про те, що ацикловір здатний запобігати передачі інфекції статевим шляхом, тому при появі перших ознак захворювання пацієнт повинен утримуватися від статевих контактів.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність застосування препарату у дітей віком до 2 років не встановлені.
Слід проінформувати пацієнта про те, що прийом Гевірану не призводить до повного вилікування генітального герпесу. Відсутні також дані про те, що ацикловір здатний запобігати передачі інфекції статевим шляхом, тому при появі перших ознак захворювання пацієнт повинен утримуватися від статевих контактів.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність застосування препарату у дітей віком до 2 років не встановлені.
Побічні ефекти
Небажані ефекти класифіковані за частотою їхньої зустрічальності наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); не дуже часто (≥ 1/1 000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000).
Порушення з боку системи кровотворення та лімфатичної системи
Дуже рідко: анемія, зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи
Рідко: анафілактичні реакції.
Порушення психіки та з боку нервової системи
Часто: головний біль, запаморочення.
Дуже рідко: збудження, дезорієнтація, тремор, атаксія, скандована мова, галюцинації, психотичні реакції, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазначені симптоми зазвичай мають тимчасовий характер і з'являються в основному у пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими передрасположуючими факторами (див. «Застереження при застосуванні»).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Рідко: задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Рідко: транзиторне збільшення рівня білірубіну та підвищення активності печінкових трансаміназ у крові.
Дуже рідко: гепатит, жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Часто: свербіж, висипання (також підвищена чутливість до світла).
Нечасто: кропив'янка, прискорена, генералізована алопеція. Оскільки прискорена, генералізована алопеція може бути викликана більшістю захворювань і застосуванням багатьох препаратів, її зв'язок з дією ацикловіру не є очевидним.
Рідко: набряк Квінке.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Рідко: підвищення рівня креатиніну та сечовини в сироватці крові.
Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, біль у нирках.
Біль у нирках може бути пов'язана з недостатністю нирки (нирок) та кристалурією. Слід контролювати стан гідратації хворого. Порушення з боку нирок зазвичай швидко зникають після відновлення рівня рідини у пацієнта та (або) зниження дози або відміни препарату. У виняткових випадках може настати гостра ниркова недостатність.
Загальні розлади та порушення в місці введення
Часто: втома, підвищення температури тіла.
Порушення з боку системи кровотворення та лімфатичної системи
Дуже рідко: анемія, зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи
Рідко: анафілактичні реакції.
Порушення психіки та з боку нервової системи
Часто: головний біль, запаморочення.
Дуже рідко: збудження, дезорієнтація, тремор, атаксія, скандована мова, галюцинації, психотичні реакції, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазначені симптоми зазвичай мають тимчасовий характер і з'являються в основному у пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими передрасположуючими факторами (див. «Застереження при застосуванні»).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Рідко: задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Рідко: транзиторне збільшення рівня білірубіну та підвищення активності печінкових трансаміназ у крові.
Дуже рідко: гепатит, жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Часто: свербіж, висипання (також підвищена чутливість до світла).
Нечасто: кропив'янка, прискорена, генералізована алопеція. Оскільки прискорена, генералізована алопеція може бути викликана більшістю захворювань і застосуванням багатьох препаратів, її зв'язок з дією ацикловіру не є очевидним.
Рідко: набряк Квінке.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Рідко: підвищення рівня креатиніну та сечовини в сироватці крові.
Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, біль у нирках.
Біль у нирках може бути пов'язана з недостатністю нирки (нирок) та кристалурією. Слід контролювати стан гідратації хворого. Порушення з боку нирок зазвичай швидко зникають після відновлення рівня рідини у пацієнта та (або) зниження дози або відміни препарату. У виняткових випадках може настати гостра ниркова недостатність.
Загальні розлади та порушення в місці введення
Часто: втома, підвищення температури тіла.
Передозування
Не відзначено розвитку побічних ефектів після прийому близько 20 г ацикловіру.
Ацикловір видаляється з організму при проведенні гемодіалізу.
Ацикловір видаляється з організму при проведенні гемодіалізу.
Лікарняна взаємодія
Клінічно значущої взаємодії Гевірану з іншими лікарськими препаратами не відзначалося.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою 1 таб. ацикловір 200 мг
Допоміжні речовини: повідон К30, натрію крохмалю гліколят, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, триетилцитрат, тальк, діоксид титану, макрогол 6000.
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті оболонкою 1 таб. ацикловір 400 мг
Допоміжні речовини: повідон К30, натрію крохмалю гліколят, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, триетилцитрат, тальк, діоксид титану, макрогол 6000.
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті оболонкою 1 таб. ацикловір 800 мг
Допоміжні речовини: повідон К30, натрію крохмалю гліколят, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, триетилцитрат, тальк, діоксид титану, макрогол 6000.
5 шт. - блістери (6) - коробки картонні.
Допоміжні речовини: повідон К30, натрію крохмалю гліколят, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, триетилцитрат, тальк, діоксид титану, макрогол 6000.
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті оболонкою 1 таб. ацикловір 400 мг
Допоміжні речовини: повідон К30, натрію крохмалю гліколят, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, триетилцитрат, тальк, діоксид титану, макрогол 6000.
10 шт. - блістери (3) - коробки картонні.
Таблетки, вкриті оболонкою 1 таб. ацикловір 800 мг
Допоміжні речовини: повідон К30, натрію крохмалю гліколят, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, триетилцитрат, тальк, діоксид титану, макрогол 6000.
5 шт. - блістери (6) - коробки картонні.
