Комбіпек

Бронходилатуючий

Комбіпек має фармакологічні властивості, притаманні теофіліну та сальбутамолу. Теофілін належить до інгібіторів фосфодіестерази, збільшує накопичення в тканинах цАМФ, що зменшує скорочувальну активність гладкої мускулатури. Теофілін розширює бронхи, кровоносні судини (головним чином, судини головного мозку, шкіри та нирок). Зменшує легеневий судинний опір, знижує тиск у малому колі кровообігу. Має стимулюючу дію на дихальний центр, збільшує частоту і силу серцевих скорочень, нирковий кровотік. Має помірно виражений діуретичний ефект. Пригнічує агрегацію тромбоцитів.

Сальбутамол є селективним β2-адреноміметиком. Має виражений бронхолітичний ефект, запобігає бронхоспазму; знижує опір у дихальних шляхах, збільшує життєву ємність легень; запобігає виділенню гістаміну та факторів хемотаксису нейтрофілів,

За своїми фармакодинамічними ефектами Комбіпек є препаратом з повільним вивільненням теофіліну та сальбутамолу, тому препарат не призначається для купірування невідкладних станів.

Бронходилатуюча дія Комбіпека розвивається поступово через 30 хвилин, виразно проявляється через 3-6 годин після прийому. Активні компоненти препарату вивільняються з полімерної матриці дозовано, завдяки чому забезпечуються постійні концентрації їх у крові протягом 10-12 годин, а стійкий клінічний ефект досягається через кілька днів лікування. Ефективна концентрація теофіліну в крові протягом доби підтримується прийомом препарату 2 рази на день.

Призначення Комбіпека призводить до адитивності або потенціювання бронхорозширювального ефекту теофіліну та сальбутамолу, оскільки вже через тиждень відзначається максимальне збільшення показників ФВД зі значним зниженням бронхіального опору.

При одноразовому застосуванні таблеток Комбіпек процеси всмоктування і виведення активних речовин протікають повільно: максимальна концентрація як теофіліну, так і сальбутамолу в крові визначається через 3-9 годин і досягає рівня 4,07± 0,24 мкг/мл для теофіліну і 6,58±0,49 нг/мл для сальбутамолу. Період напіввсмоктування становить 1,38±0,79 год для теофіліну і 1,43±0,63 год для сальбутамолу, а період напіввиведення - 11,7±8,3 год і 7,15±2,55 год відповідно. Середній час утримання активних речовин становить 19±11,4 год для теофіліну і 12,7±3,2 год для сальбутамолу.

Однак максимальна концентрація теофіліну і сальбутамолу в сироватці крові пацієнтів не досягає того рівня, який, згідно з літературними даними, відповідає терапевтичному.

При багаторазовому застосуванні таблеток значення рівноважної концентрації для теофіліну склало 6,67±1,17 мкг/мл; для сальбутамолу - 4,25±0,591 нг/мл.

Абсолютна біодоступність теофіліну в таблетках Комбіпек становить 56,6 %. Об'єм розподілу теофіліну 0,536±0,124 л, сальбутамолу - 11,6±2,3 л.

Теофілін піддається біотрансформації в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Екскретується в основному нирками, частково виділяється з грудним молоком. У незміненому вигляді у дорослих виводиться 10 % теофіліну.

Сальбутамол піддається біотрансформації в печінці. Виводиться з сечею і жовчю, переважно в незміненому вигляді (90 %) або у формі глюкуроніду.

Для дорослих:

Лікування і профілактика оборотної обструкції дихальних шляхів при бронхіальній астмі (включаючи нічні напади бронхіальної астми), хронічному обструктивному бронхіті, емфіземі легень та інших захворюваннях органів дихання, що супроводжуються виникненням бронхоспазму.

- підвищена чутливість до теофіліну (в тому числі до інших похідних ксантина - кофеїну, пентоксифіліну, теоброміну) і сальбутамолу;
- гострий інфаркт міокарда;
- нестабільна стенокардія;
- тахіаритмія;
- екстрасистолія;
- ішемічна хвороба серця;
- хронічна серцева недостатність;
- міокардит;
- вади серця, в тому числі аортальний стеноз;
- феохромоцитома;
- глаукома;
- пілородуоденальне звуження;
- печінкова або ниркова недостатність;
- набряк легень;
- сепсис;
- гастроезофагеальний рефлюкс;
- шлунково-кишкова кровотеча в недавньому анамнезі;
- тяжка артеріальна гіпер- або гіпотензія;
- поширений атеросклероз судин;
- геморагічний інсульт;
- крововилив у сітківку ока;
- тиреотоксикоз;
- декомпенсований цукровий діабет;
- епілепсія;
- підвищена судомна активність;
- виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення;
- вагітність;
- дитячий вік до 16 років.

З обережністю: при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі), неконтрольованому гіпотиреозі (можливість кумуляції), тривалій гіпертермії, гіперплазії передміхурової залози, в похилому віці.

Ефективність дії теофіліну може зменшуватися у курців.

Дотримуватися обережності при вживанні великих кількостей кофеїновмісних продуктів або напоїв у період лікування.

З урахуванням профілю побічних ефектів не рекомендується при прийомі препарату керувати транспортними засобами і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Комбіпек не призначений для купірування невідкладних станів. Лікування пролонгованими формами проводиться при періодичному контролі концентрації теофіліну в крові.

Лікарські препарати пролонгованої дії значною мірою знижують ймовірність появи дозозалежної побічної дії.

При застосуванні Комбіпека можливе проявлення наступних побічних ефектів.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, безсоння, нервове напруження, збудження, тривожність, дратівливість, судоми, тремор.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, кардіалгія, екстрасистолія, зниження артеріального тиску (АТ), колапс, ішемія міокарда, збільшення частоти нападів стенокардії, відчуття "припливів" крові до шкіри обличчя.

З боку дихальної системи: тахіпное, набряк легень.

З боку травної системи: відчуття тяжкості в шлунку, гастралгія, нудота, блювання, сухість у роті, гастроезофагеальний рефлюкс, печія, загострення виразкової хвороби, діарея, при тривалому прийомі - зниження апетиту.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, ангіоневротичний набряк.

Лабораторні показники: альбумінурія, гематурія, гіперглікемія, збільшення концентрації в крові вільних жирних кислот, гіпокаліємія.

Інші: підвищене потовиділення.

Побічні ефекти зменшуються при зниженні дози препарату або проходять самостійно при продовженні лікування протягом 2-3 перших тижнів терапії.

У літературі описано побічну дію монопрепаратів, що входять до складу Комбіпека (теофіліну і сальбутамолу) у разі їх передозування: алергічні реакції (кропив'янка, еритематозні висипання, ангіоневротичний набряк), затримка сечі, психоневрологічні порушення, в тому числі психомоторне збудження, тремор пальців, сплутаність свідомості, тривожність, галюцинації, світлобоязнь, судоми.

Комбінований препарат пролонгованої дії Комбіпек вигідно відрізняється від монопрепаратів, оскільки, завдяки повільному вивільненню активних речовин, різноспрямованій дії за деякими показниками (наприклад, затримка сечі сальбутамолом і діуретична дія теофіліну), небажані побічні реакції, властиві монопрепаратам, значною мірою нівелюються.

Симптоми: гастралгія, діарея, нудота, блювання (в т.ч. з кров'ю), шлунково-кишкова кровотеча, тахіпное, гіперемія шкіри обличчя, тахікардія, шлуночкові аритмії, головний біль, галюцинації, безсоння, рухове збудження, тривожність, світлобоязнь, тремор, судоми. При тяжкому отруєнні можуть розвинутися епілептоїдні напади (особливо у дітей віком від 16 до 18 років без виникнення будь-яких передвісників), гіпоксія, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, гіпокаліємія, зниження АТ, некроз скелетних м'язів, сплутаність свідомості, ниркова недостатність з міоглобінурією.

Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проносних лікарських засобів, промивання кишечника комбінацією поліетиленгліколю і електролітів, форсований діурез, гемосорбція, плазмосорбція, гемодіаліз (ефективність не висока, перитонеальний діаліз не ефективний), симптоматична терапія кардіоселективними бета-адреноблокаторами при тахікардії. При виникненні судом підтримувати прохідність дихальних шляхів і проводити оксигенотерапію. Для купірування судом - в/в діазепам, 0,1-0,3 мг/кг (але не більше 10 мг). При сильній нудоті і блюванні - метоклопрамід або ондансетрон (внутрішньовенно).

Теофілін підвищує ймовірність розвитку побічних ефектів глюкокортикостероїдів, мінералокортикостероїдів (гіпернатріємія), засобів для загальної анестезії (зростає ризик виникнення шлуночкових аритмій), засобів, що збуджують центральну нервову систему (збільшує нейротоксичність).

Протидіарейні препарати і ентеросорбенти знижують всмоктування теофіліну.

Рифампіцин, фенобарбітал, фенітоїн, ізоніазид, карбамазепін, сульфінпіразон, аміноглутетимід, пероральні естрогенвмісні контрацептиви і морацизин, будучи індукторами мікросомальних ферментів печінки, підвищують кліренс теофіліну, що може вимагати збільшення його дози.

При одночасному застосуванні з інгібіторами цитохрому Р 450 антибіотиками групи макролідів, лінкоміцином, алопуринолом, циметидином, ізопреналіном, еноксацином, невеликими дозами етанолу, дисульфірамом, фторхінолонами, рекомбінантним інтерфероном-альфа, метотрексатом, мексилетином, пропафеноном, тіабендазолом, тиклопідином, верапамілом і при вакцинації проти грипу інтенсивність дії теофіліну може збільшуватися, що може вимагати зниження його дози.

Теофілін посилює дію бета-адреноміметиків і діуретиків (в тому числі за рахунок збільшення клубочкової фільтрації), знижує ефективність препаратів літію і бета-адреноблокаторів.

Теофілін сумісний зі спазмолітиками, не застосовують спільно з іншими похідними ксантина, з обережністю призначають одночасно з антикоагулянтами.

Сальбутамол посилює дію стимуляторів центральної нервової системи, кардіотропність гормонів щитовидної залози.

Сальбутамол підвищує ймовірність глікозидної інтоксикації, знижує ефективність гіпотензивних препаратів, нітратів.

Ксантини при одночасному застосуванні з сальбутамолом підвищують ймовірність розвитку тахіаритмій; засоби для інгаляційної анестезії, леводопа - тяжких шлуночкових аритмій.

Інгібітори моноаміноксидази і трициклічні антидепресанти, посилюючи дію сальбутамолу, можуть призвести до різкого зниження АТ.

Сальбутамол несумісний з неселективними бета-адреноблокаторами.

Одночасне застосування сальбутамолу з антихолінергічними засобами (в тому числі інгаляційними) може сприяти підвищенню внутрішньоочного тиску.

Діуретики і глюкокортикостероїди посилюють гіпокаліємічний ефект сальбутамолу.

Таблетки пролонгованої дії 6 мг+200 мг, 8 мг+200 мг, 10 мг+200 мг.
По 10 таблеток у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої.
5 контурних чарункових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.