Контрикал
Contrykal
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Contrykal" 10 000 АТрЕ - 3 ml.
D.t.d. № 10 in amp.
S. вміст 1 флакона розчиняють розчином натрію хлориду 0,9% у співвідношенні 1:1, вводять внутрішньовенно струминно (повільно, до 2-3 мл в 1 хвилину)
D.t.d. № 10 in amp.
S. вміст 1 флакона розчиняють розчином натрію хлориду 0,9% у співвідношенні 1:1, вводять внутрішньовенно струминно (повільно, до 2-3 мл в 1 хвилину)
Фармакологічні властивості
Антипротеолітичний, антифібринолітичний, гемостатичний.
Фармакодинаміка
Полівалентний інгібітор протеаз, виділений з легень великої рогатої худоби. Чинить антипротеолітичну, антифібринолітичну та гемостатичну дію. Інактивує найважливіші протеази (трипсин, хімотрипсин, калікреїн), які відіграють важливу роль у патофізіологічних процесах. Гальмує як сумарну протеолітичну активність, так і активність окремих протеолітичних ферментів.
Апротинін повністю інактивує протеолітичну активність плазміну, блокує активацію плазміногену.
Антипротеазна активність апротиніну визначає ефективність при ураженнях підшлункової залози та інших станах з високим вмістом калікреїну та ін. протеїназ у плазмі та тканинах. Знижує фібринолітичну активність крові, гальмує фібриноліз і чинить гемостатичну дію при коагулопатіях.
Блокада калікреїн-кінінової системи дозволяє використовувати його для профілактики та лікування різних форм шоку.
Апротинін повністю інактивує протеолітичну активність плазміну, блокує активацію плазміногену.
Антипротеазна активність апротиніну визначає ефективність при ураженнях підшлункової залози та інших станах з високим вмістом калікреїну та ін. протеїназ у плазмі та тканинах. Знижує фібринолітичну активність крові, гальмує фібриноліз і чинить гемостатичну дію при коагулопатіях.
Блокада калікреїн-кінінової системи дозволяє використовувати його для профілактики та лікування різних форм шоку.
Фармакокінетика
Після внутрішньовенного введення апротинін швидко розподіляється у позаклітинному просторі, короткочасно накопичується в печінці. Розщеплюється лізосомальними ферментами нирок. Період напіввиведення з плазми крові становить 2 години. Виводиться з сечею.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Для внутрішньовенного введення.
1 АТрЕ (антитрипсинова одиниця) еквівалентна 1,33 КІЕ (калікреїновим інгібуючим одиницям).
Вміст 1 флакона розчиняють розчином натрію хлориду 0,9% у співвідношенні 1:1 (1 флакон: 1 ампула).
Розчин вводять внутрішньовенно струминно (повільно, до 2-3 мл в 1 хвилину) або шляхом короткої або тривалої крапельної інфузії.
Початкова доза 350000 АТрЕ (465500 КІЕ), потім кожні 4 години вводять у дозі 140000 АТрЕ (186200 КІЕ).
При порушеннях гемостазу до, після і під час пологів початкова доза 700000 АТрЕ (931000 КІЕ), потім по 140000 АТрЕ (186200 КІЕ) кожну годину до зупинки кровотечі.
1 АТрЕ (антитрипсинова одиниця) еквівалентна 1,33 КІЕ (калікреїновим інгібуючим одиницям).
Вміст 1 флакона розчиняють розчином натрію хлориду 0,9% у співвідношенні 1:1 (1 флакон: 1 ампула).
Розчин вводять внутрішньовенно струминно (повільно, до 2-3 мл в 1 хвилину) або шляхом короткої або тривалої крапельної інфузії.
Початкова доза 350000 АТрЕ (465500 КІЕ), потім кожні 4 години вводять у дозі 140000 АТрЕ (186200 КІЕ).
При порушеннях гемостазу до, після і під час пологів початкова доза 700000 АТрЕ (931000 КІЕ), потім по 140000 АТрЕ (186200 КІЕ) кожну годину до зупинки кровотечі.
Для дітей:
Дітям препарат Контрикал вводять у добовій дозі 14000 АТрЕ (18620 КІЕ) на 1 кг маси тіла.
Показання
Кровотечі та крововиливи, обумовлені гіперфібринолітичними порушеннями гемостазу, в тому числі післяопераційні, посттравматичні; до, після і під час пологів; геморагічні ускладнення тромболітичної терапії.
Протипоказання
Гіперчутливість до апротиніну або інших білків великої рогатої худоби; синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (за винятком фази коагулопатії); при використанні серцево-легеневого шунтування під час операції; аорто-коронарного шунтування; перший і третій триместри вагітності; період лактації (безпека застосування не встановлена).
З обережністю
Попередня терапія апротиніном, алергічний діатез, схильність до розвитку алергічних реакцій.
З обережністю
Попередня терапія апротиніном, алергічний діатез, схильність до розвитку алергічних реакцій.
Особливі вказівки
Перед початком терапії бажано проведення шкірної проби на індивідуальну чутливість пацієнта до апротиніну. При вказівках в анамнезі на алергічні реакції перед початком терапії апротиніном рекомендується застосування блокаторів гістамінових Н1-рецепторів і ГКС.
При гіперфібринолізі і ДВС-синдромі застосовувати апротинін можна тільки після усунення всіх проявів ДВС-синдрому і на фоні профілактичної дії гепарину.
З обережністю застосовувати у пацієнтів, яким протягом попередніх 2-3 днів вводили міорелаксанти.
При гіперфібринолізі і ДВС-синдромі застосовувати апротинін можна тільки після усунення всіх проявів ДВС-синдрому і на фоні профілактичної дії гепарину.
З обережністю застосовувати у пацієнтів, яким протягом попередніх 2-3 днів вводили міорелаксанти.
Побічні ефекти
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія і/або тахікардія.
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, риніт, кон'юнктивіт, бронхоспазм, міалгія, симптоми анафілактичних реакцій аж до розвитку анафілактичного шоку (частіше виникають після повторних вливань апротиніну).
З боку ЦНС: психотичні реакції, галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку травної системи: при швидкому введенні - нудота, блювання.
Місцеві реакції: при тривалій інфузії - тромбофлебіт.
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, риніт, кон'юнктивіт, бронхоспазм, міалгія, симптоми анафілактичних реакцій аж до розвитку анафілактичного шоку (частіше виникають після повторних вливань апротиніну).
З боку ЦНС: психотичні реакції, галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку травної системи: при швидкому введенні - нудота, блювання.
Місцеві реакції: при тривалій інфузії - тромбофлебіт.
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
Додавання апротиніну до гепаринізованої крові викликає збільшення часу згортання цільної крові.
При одночасному застосуванні з реомакродексом взаємно посилюється сенсибілізуюча дія.
При одночасному застосуванні апротинін, залежно від дози, інгібує дію стрептокінази, урокінази, альтеплази.
Апротинін є слабким інгібітором сироваткової псевдохолінестерази. При одночасному застосуванні це може сприяти уповільненню метаболізму суксаметонію хлориду і посиленню міорелаксації, існує ризик розвитку апное.
При одночасному застосуванні з реомакродексом взаємно посилюється сенсибілізуюча дія.
При одночасному застосуванні апротинін, залежно від дози, інгібує дію стрептокінази, урокінази, альтеплази.
Апротинін є слабким інгібітором сироваткової псевдохолінестерази. При одночасному застосуванні це може сприяти уповільненню метаболізму суксаметонію хлориду і посиленню міорелаксації, існує ризик розвитку апное.
Лікарська форма
Порошок ліофілізований для приготування розчину для в/в введення білого або майже білого кольору.
1 фл.
апротинін 10 000 АТрЕ Допоміжні речовини: манітол. Розчинник: натрію хлорид - 18 мг, вода д/і - до 2 мл.
Флакони об'ємом 3 мл (10) в комплекті з розчинником (амп. 10 шт.) - пачки картонні.
1 фл.
апротинін 10 000 АТрЕ Допоміжні речовини: манітол. Розчинник: натрію хлорид - 18 мг, вода д/і - до 2 мл.
Флакони об'ємом 3 мл (10) в комплекті з розчинником (амп. 10 шт.) - пачки картонні.
