Ларонидаза
Laronidase
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Альдуразим
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. "Laronidase" 100 ОД/мл - 5 мл
D.S. По 1 флакону в/в
D.S. По 1 флакону в/в
Фармакологічні властивості
Рекомбінантна людська альфа-L-ідуронідаза, отримана рекомбінантною ДНК-технологією з лінії клітин яєчників китайського хом'яка. Є лізосомальною гідролазою. Викликає гідроліз кислотних залишків глікозамінгліканів (мукополісахаридів) гепарансульфату та дерматансульфату. Передбачена амінокислотна послідовність рекомбінантної форми, як і нуклеотидна послідовність, що її кодує, ідентичні поліморфній формі людської альфа-L-ідуронідази.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Призначають в/в, дозу встановлюють залежно від маси тіла пацієнта.
Рекомендований режим дозування: щотижневе введення ларонидази в дозі 100 ОД/кг у вигляді в/в інфузії.
Початкова швидкість введення, що становить 2 ОД/кг/год, при хорошій переносимості може поступово збільшуватись кожні 15 хв, максимально до 43 ОД/кг/год.
Весь необхідний обсяг розчину ларонидази повинен бути введений приблизно протягом 3–4 год.
Рекомендований режим дозування: щотижневе введення ларонидази в дозі 100 ОД/кг у вигляді в/в інфузії.
Початкова швидкість введення, що становить 2 ОД/кг/год, при хорошій переносимості може поступово збільшуватись кожні 15 хв, максимально до 43 ОД/кг/год.
Весь необхідний обсяг розчину ларонидази повинен бути введений приблизно протягом 3–4 год.
Показання
Мукополісахаридоз I типу (синдром Гурлера, синдром Гурлер-Шейє, синдром Шейє /середні та важкі форми/).
Протипоказання
Протипоказання не встановлені.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Найбільш серйозними побічними ефектами, встановленими в клінічних і постмаркетингових дослідженнях, є анафілактичні та алергічні реакції. У клінічних дослідженнях при застосуванні ларонидази найчастіше відзначалися інфекції верхніх дихальних шляхів, висип, реакції в місці введення препарату. У клінічних дослідженнях також відзначалися реакції, пов'язані з введенням препарату, серед яких найчастіше відзначалися припливи, лихоманка, висип і головний біль, менш часто - кашель, бронхоспазм, задишка, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, свербіж. У постмаркетингових дослідженнях також повідомлялося про наступні побічні реакції: лихоманка, нудота, блювання, артралгія, діарея, тахікардія, болі в животі, підвищення АТ, зниження насичення киснем. У більшості пацієнтів, які отримують терапію ларонидазою, відзначалося появлення антитіл до ларонидази. Клінічне значення цього ефекту невідоме. У плацебо-контрольованих дослідженнях відзначалися наступні ефекти: інфекції верхніх дихальних шляхів, болі в грудях, гіперрефлексія, парестезія, шкірний висип, абсцес, білірубінемія, гіпотензія, тромбоцитопенія, біль і реакції в місці введення препарату, ускладнення з боку вен, застійний набряк, помутніння рогівки.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
По 5 мл препарату у флакони з безбарвного скла типу 1, закупорені пробками з гуми, покритої силіконом, і обтиснуті алюмінієвими ковпачками з защіпкою. По 1 флакону разом з інструкцією по застосуванню державною та російською мовами поміщають у пачку з картону.
