Метипред
Metypred
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Комфодерм, Медрол, Адвантан, Депо Медрол, Лемод, Солу Медрол, Урбазон, Стерокорт, Преднол, Метизолон, Метилпреднізолон, Івепред
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Metypredi 0,004 № 100
D.S. По 1 таблетці 3 рази на день
D.S. По 1 таблетці 3 рази на день
Фармакологічні властивості
Синтетичний ГКС. Має протизапальну, протиалергічну, імунодепресивну дію, підвищує чутливість β-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для ГКС є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють у клітинах життєво важливі процеси).
Вплив метилпреднізолону на білковий обмін: зменшує кількість глобулінів у плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін), знижує синтез і посилює катаболізм білка в м'язовій тканині.
Вплив метилпреднізолону на ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот і тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вплив метилпреднізолону на вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів з ШКТ, підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (збільшує надходження глюкози з печінки в кров), підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз (активує глюконеогенез), сприяє розвитку гіперглікемії.
Вплив метилпреднізолону на водно-електролітний обмін: затримує натрій і воду в організмі, стимулює виведення калію (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію кальцію з ШКТ, знижує мінералізацію кісткової тканини.
Протизапальна дія пов'язана з пригніченням вивільнення еозинофілами та тучними клітинами медіаторів запалення, індукуванням утворення ліпокортинів і зменшенням кількості тучних клітин, що виробляють гіалуронову кислоту, зі зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) і мембран органел.
Діє на всі етапи запального процесу: інгібує синтез простагландинів на рівні арахідонової кислоти (ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує ліберацію арахідонової кислоти та інгібує біосинтез ендоперекисів, лейкотрієнів, що сприяють в т.ч. процесам запалення, алергії), синтез провоспалювальних цитокінів (в т.ч. інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа), підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних пошкоджуючих факторів.
Імунодепресивна дія обумовлена викликаною інволюцією лімфоїдної тканини, пригніченням проліферації лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), пригніченням міграції В-клітин і взаємодії Т- і В-лімфоцитів, гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1, 2, гамма-інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів та зниженням утворення антитіл.
Протиалергічна дія розвивається внаслідок зниження синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих тучних клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення кількості циркулюючих базофілів, Т- і В-лімфоцитів, тучних клітин, пригнічення розвитку лімфоїдної та сполучної тканини, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.
При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням вираженості набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладенням у слизовій бронхів циркулюючих імунних комплексів, а також гальмуванням ерозування і десквамації слизової. Підвищує чутливість β-адренорецепторів бронхів малого і середнього калібру до ендогенних катехоламінів і екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.
Пригнічує синтез і секрецію АКТГ і вторинно - синтез ендогенних ГКС.
Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.
Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
При прийомі всередину швидко всмоктується, абсорбція становить понад 70%. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Час досягнення Cmax у плазмі крові після прийому всередину становить 1.5 год.
Зв'язування з білками плазми (тільки з альбуміном) - 62% незалежно від введеної дози.
Метаболізм
Метаболізується переважно в печінці. Метаболіти (11-кето- і 20-оксисполуки) не мають глюкокортикоїдної активності і виводяться переважно нирками. Протягом 24 год близько 85% введеної дози виявляється в сечі, і близько 10% - у калі. Проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр. Метаболіти виявляються в грудному молоці.
Виведення
T1/2 з плазми крові при пероральному прийомі становить приблизно 3.3 год. За рахунок внутрішньоклітинної активності виявляється виражена різниця між T1/2метилпреднізолону з плазми крові і T1/2 з організму в цілому (приблизно 12-36 год). Фармакотерапевтична дія зберігається навіть тоді, коли концентрація препарату в крові вже не визначається.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для ГКС є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють у клітинах життєво важливі процеси).
Вплив метилпреднізолону на білковий обмін: зменшує кількість глобулінів у плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін), знижує синтез і посилює катаболізм білка в м'язовій тканині.
Вплив метилпреднізолону на ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот і тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вплив метилпреднізолону на вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів з ШКТ, підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (збільшує надходження глюкози з печінки в кров), підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз (активує глюконеогенез), сприяє розвитку гіперглікемії.
Вплив метилпреднізолону на водно-електролітний обмін: затримує натрій і воду в організмі, стимулює виведення калію (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію кальцію з ШКТ, знижує мінералізацію кісткової тканини.
Протизапальна дія пов'язана з пригніченням вивільнення еозинофілами та тучними клітинами медіаторів запалення, індукуванням утворення ліпокортинів і зменшенням кількості тучних клітин, що виробляють гіалуронову кислоту, зі зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) і мембран органел.
Діє на всі етапи запального процесу: інгібує синтез простагландинів на рівні арахідонової кислоти (ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує ліберацію арахідонової кислоти та інгібує біосинтез ендоперекисів, лейкотрієнів, що сприяють в т.ч. процесам запалення, алергії), синтез провоспалювальних цитокінів (в т.ч. інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа), підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних пошкоджуючих факторів.
Імунодепресивна дія обумовлена викликаною інволюцією лімфоїдної тканини, пригніченням проліферації лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), пригніченням міграції В-клітин і взаємодії Т- і В-лімфоцитів, гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1, 2, гамма-інтерферону) з лімфоцитів і макрофагів та зниженням утворення антитіл.
Протиалергічна дія розвивається внаслідок зниження синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих тучних клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення кількості циркулюючих базофілів, Т- і В-лімфоцитів, тучних клітин, пригнічення розвитку лімфоїдної та сполучної тканини, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.
При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням вираженості набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладенням у слизовій бронхів циркулюючих імунних комплексів, а також гальмуванням ерозування і десквамації слизової. Підвищує чутливість β-адренорецепторів бронхів малого і середнього калібру до ендогенних катехоламінів і екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.
Пригнічує синтез і секрецію АКТГ і вторинно - синтез ендогенних ГКС.
Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини.
Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
При прийомі всередину швидко всмоктується, абсорбція становить понад 70%. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Час досягнення Cmax у плазмі крові після прийому всередину становить 1.5 год.
Зв'язування з білками плазми (тільки з альбуміном) - 62% незалежно від введеної дози.
Метаболізм
Метаболізується переважно в печінці. Метаболіти (11-кето- і 20-оксисполуки) не мають глюкокортикоїдної активності і виводяться переважно нирками. Протягом 24 год близько 85% введеної дози виявляється в сечі, і близько 10% - у калі. Проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр. Метаболіти виявляються в грудному молоці.
Виведення
T1/2 з плазми крові при пероральному прийомі становить приблизно 3.3 год. За рахунок внутрішньоклітинної активності виявляється виражена різниця між T1/2метилпреднізолону з плазми крові і T1/2 з організму в цілому (приблизно 12-36 год). Фармакотерапевтична дія зберігається навіть тоді, коли концентрація препарату в крові вже не визначається.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат приймають всередину.
Дозу препарату і тривалість лікування встановлює лікар індивідуально залежно від показань і тяжкості захворювання.
Всю добову дозу препарату рекомендується приймати всередину одноразово або подвійну добову дозу - через день з урахуванням циркадного ритму ендогенної секреції ГКС в інтервалі від 6 до 8 год ранку.
Високу добову дозу можна розподілити на 2-4 прийоми, при цьому вранці слід приймати більшу дозу. Таблетки слід приймати під час або безпосередньо після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Початкова доза препарату може становити від 4 мг до 48 мг метилпреднізолону на добу, залежно від характеру захворювання. Дозу слід знизити після досягнення терапевтичного ефекту. При менш тяжких захворюваннях зазвичай достатньо застосування нижчих доз, хоча окремим пацієнтам можуть знадобитися і вищі дози.
Високі дози можуть знадобитися при таких захворюваннях і станах, як розсіяний склероз (200 мг/добу), набряк мозку (200-1000 мг/добу) і трансплантація органів (до 7 мг/кг/добу). Якщо через достатній період часу не буде отримано задовільний клінічний ефект, препарат слід відмінити і призначити пацієнту інший вид терапії.
При тривалому прийомі препарату добову дозу слід знижувати поступово. Тривалу терапію не можна припиняти раптово.
Дозу препарату і тривалість лікування встановлює лікар індивідуально залежно від показань і тяжкості захворювання.
Всю добову дозу препарату рекомендується приймати всередину одноразово або подвійну добову дозу - через день з урахуванням циркадного ритму ендогенної секреції ГКС в інтервалі від 6 до 8 год ранку.
Високу добову дозу можна розподілити на 2-4 прийоми, при цьому вранці слід приймати більшу дозу. Таблетки слід приймати під час або безпосередньо після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Початкова доза препарату може становити від 4 мг до 48 мг метилпреднізолону на добу, залежно від характеру захворювання. Дозу слід знизити після досягнення терапевтичного ефекту. При менш тяжких захворюваннях зазвичай достатньо застосування нижчих доз, хоча окремим пацієнтам можуть знадобитися і вищі дози.
Високі дози можуть знадобитися при таких захворюваннях і станах, як розсіяний склероз (200 мг/добу), набряк мозку (200-1000 мг/добу) і трансплантація органів (до 7 мг/кг/добу). Якщо через достатній період часу не буде отримано задовільний клінічний ефект, препарат слід відмінити і призначити пацієнту інший вид терапії.
При тривалому прийомі препарату добову дозу слід знижувати поступово. Тривалу терапію не можна припиняти раптово.
Для дітей:
Дітям дозу визначає лікар з урахуванням маси або поверхні тіла. При наднирковій недостатності - всередину 0.18 мг/кг або 3.33 мг/м2/добу в 3 прийоми, при інших показаннях - по 0.42-1.67 мг/кг або 12.5-50 мг/м2/добу в 3 прийоми.
Показання
- системні захворювання сполучної тканини (СКВ, склеродермія, вузликовий периартеріїт, дерматоміозит, ревматоїдний артрит);
- гострі та хронічні запальні захворювання суглобів - подагричний і псоріатичний артрит, остеоартрит (в т.ч. посттравматичний), поліартрит (в т.ч. старечий), плечолопатковий периартрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерєва), ювенільний артрит, синдром Стилла у дорослих, бурсит, неспецифічний тендосиновіт, синовіт і епікондиліт;
- гострий ревматизм, ревматичний кардит, мала хорея;
- бронхіальна астма, астматичний статус;
- гострі та хронічні алергічні захворювання (в т.ч. алергічні реакції на лікарські засоби та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, набряк Квінке, лікарська екзантема, поліноз);
- захворювання шкіри - пухирчатка, псоріаз, екзема, атопічний дерматит (поширений нейродерміт), контрактний дерматит (з ураженням великої поверхні шкіри), токсидермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), буллезний герпетиформний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона;
- набряк мозку (в т.ч. на фоні пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією) після попереднього парентерального застосування ГКС;
- алергічні захворювання очей - алергічні форми кон'юнктивіту;
- запальні захворювання очей - симпатична офтальмія, важкі в'ялотекучі передні та задні увеїти, неврит зорового нерва;
- первинна або вторинна надниркова недостатність (в т.ч. стан після видалення наднирників);
- вроджена гіперплазія наднирників;
- захворювання нирок аутоімунного генезу (в т.ч. гострий гломерулонефрит);
- нефротичний синдром;
- підгострий тиреоїдит;
- захворювання крові та системи кровотворення - агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, лімфо- та мієлоїдний лейкози, лімфогранулематоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, еритробластопенія (еритроцитарна анемія), вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія;
- інтерстиціальні захворювання легень - гострий альвеоліт, фіброз легень, саркоїдоз II-III стадії;
- туберкульозний менінгіт, туберкульоз легень, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією);
- бериліоз, синдром Леффлера (не піддається іншій терапії);
- рак легень (у комбінації з цитостатиками);
- розсіяний склероз, в т.ч. у стадії загострення;
- виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит;
- гепатит;
- гіпоглікемічні стани;
- профілактика реакції відторгнення трансплантата при пересадці органів;
- гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань, нудота і блювання при проведенні цитостатичної терапії;
- мієломна хвороба.
- гострі та хронічні запальні захворювання суглобів - подагричний і псоріатичний артрит, остеоартрит (в т.ч. посттравматичний), поліартрит (в т.ч. старечий), плечолопатковий периартрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерєва), ювенільний артрит, синдром Стилла у дорослих, бурсит, неспецифічний тендосиновіт, синовіт і епікондиліт;
- гострий ревматизм, ревматичний кардит, мала хорея;
- бронхіальна астма, астматичний статус;
- гострі та хронічні алергічні захворювання (в т.ч. алергічні реакції на лікарські засоби та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, набряк Квінке, лікарська екзантема, поліноз);
- захворювання шкіри - пухирчатка, псоріаз, екзема, атопічний дерматит (поширений нейродерміт), контрактний дерматит (з ураженням великої поверхні шкіри), токсидермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), буллезний герпетиформний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона;
- набряк мозку (в т.ч. на фоні пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією) після попереднього парентерального застосування ГКС;
- алергічні захворювання очей - алергічні форми кон'юнктивіту;
- запальні захворювання очей - симпатична офтальмія, важкі в'ялотекучі передні та задні увеїти, неврит зорового нерва;
- первинна або вторинна надниркова недостатність (в т.ч. стан після видалення наднирників);
- вроджена гіперплазія наднирників;
- захворювання нирок аутоімунного генезу (в т.ч. гострий гломерулонефрит);
- нефротичний синдром;
- підгострий тиреоїдит;
- захворювання крові та системи кровотворення - агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, лімфо- та мієлоїдний лейкози, лімфогранулематоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, еритробластопенія (еритроцитарна анемія), вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія;
- інтерстиціальні захворювання легень - гострий альвеоліт, фіброз легень, саркоїдоз II-III стадії;
- туберкульозний менінгіт, туберкульоз легень, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією);
- бериліоз, синдром Леффлера (не піддається іншій терапії);
- рак легень (у комбінації з цитостатиками);
- розсіяний склероз, в т.ч. у стадії загострення;
- виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит;
- гепатит;
- гіпоглікемічні стани;
- профілактика реакції відторгнення трансплантата при пересадці органів;
- гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань, нудота і блювання при проведенні цитостатичної терапії;
- мієломна хвороба.
Протипоказання
- системний мікоз;
- одночасне застосування живих і ослаблених вакцин з імуносупресивними дозами препарату;
- період грудного вигодовування.
- Для короткочасного застосування за життєвими показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до метилпреднізолону або компонентів препарату.
- У дітей у період росту препарат Метипред слід застосовувати тільки за абсолютними показаннями і під ретельним наглядом лікаря.
З обережністю слід призначати препарат при наступних захворюваннях і станах:
- захворювання ШКТ - виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, недавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт з загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт;
- паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (в даний час або недавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір, амебіаз, стронгілоїдоз, системний мікоз; активний і латентний туберкульоз (застосування при важких інфекційних захворюваннях допустиме тільки на фоні специфічної терапії);
пре- і поствакцинальний період (8 тижнів до і 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ;
- імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфекція);
- захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. недавно перенесений інфаркт міокарда), важка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія;
- ендокринні захворювання - цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, ожиріння (III-IV ступеня);
- важка хронічна ниркова і/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз;
- гіпоальбумінемія і стани, що сприяють її виникненню;
- системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- і закритокутова глаукома;
- вагітність;
- вторинна надниркова недостатність;
- судомний синдром.
Не рекомендується застосування препарату у пацієнтів з хворобою Іценко-Кушинга; у пацієнтів з гострим і підгострим інфарктом міокарда (можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і, внаслідок цього, - розрив серцевого м'яза).
Застосування препарату при хронічній серцевій недостатності можливе тільки за абсолютними показаннями.
- одночасне застосування живих і ослаблених вакцин з імуносупресивними дозами препарату;
- період грудного вигодовування.
- Для короткочасного застосування за життєвими показаннями єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до метилпреднізолону або компонентів препарату.
- У дітей у період росту препарат Метипред слід застосовувати тільки за абсолютними показаннями і під ретельним наглядом лікаря.
З обережністю слід призначати препарат при наступних захворюваннях і станах:
- захворювання ШКТ - виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна пептична виразка, недавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт з загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт;
- паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (в даний час або недавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір, амебіаз, стронгілоїдоз, системний мікоз; активний і латентний туберкульоз (застосування при важких інфекційних захворюваннях допустиме тільки на фоні специфічної терапії);
пре- і поствакцинальний період (8 тижнів до і 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ;
- імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ-інфекція);
- захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. недавно перенесений інфаркт міокарда), важка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія;
- ендокринні захворювання - цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, ожиріння (III-IV ступеня);
- важка хронічна ниркова і/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз;
- гіпоальбумінемія і стани, що сприяють її виникненню;
- системний остеопороз, міастенія gravis, гострий психоз, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- і закритокутова глаукома;
- вагітність;
- вторинна надниркова недостатність;
- судомний синдром.
Не рекомендується застосування препарату у пацієнтів з хворобою Іценко-Кушинга; у пацієнтів з гострим і підгострим інфарктом міокарда (можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини і, внаслідок цього, - розрив серцевого м'яза).
Застосування препарату при хронічній серцевій недостатності можливе тільки за абсолютними показаннями.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет, маніфестація латентного цукрового діабету, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібне обличчя, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення АТ, дисменорея, аменорея, м'язова слабкість, стрії), затримка статевого розвитку у дітей, пригнічення синтезу власного АКТГ і кортизолу (при тривалому прийомі), недостатність функції гіпофіза, синдром "відміни".
- З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі, перфорація стінки шлунка і кишечника, порушення травлення, метеоризм, перитоніт, біль у животі, діарея.
- З боку серця і судин: аритмії, у схильних пацієнтів розвиток або посилення вираженості серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення АТ, зниження АТ, гіперкоагуляція, тромбози; атеросклероз, васкуліт. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
- З боку нервової системи: підвищений внутрішньочерепний тиск (супроводжується папіллоедемою - набряк диска зорового нерва), судоми, амнезія, когнітивні порушення, головний біль, запаморочення.
- Порушення психіки: пригнічений настрій, ейфорія, зміни настрою, психологічна залежність, суїцидальні думки, психотичні розлади (включаючи манії, маревні ідеї, галюцинації, шизофренію або її загострення), сплутаність свідомості, нервозність або занепокоєння, зміни особистості, патологічна поведінка, безсоння, делірій, дезорієнтація, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя. У дітей найчастіше зустрічаються зміни настрою, розлади поведінки, безсоння, дратівливість.
- З боку органа зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, глаукома.
- З боку органа слуху і лабіринтні порушення: вертиго.
- З боку обміну речовин і харчування: гіперкальціурія, гіпокальцемія, збільшення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищена пітливість, гіпокаліємічний алкалоз, дисліпідемія, метаболічний ацидоз, підвищення концентрації сечовини в крові, ліпоматоз, підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах у пацієнтів з цукровим діабетом.
Порушення обумовлені мінералокортикоїдною активністю: затримка рідини і натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і втомлюваність).
- З боку нирок і сечовивідних шляхів: ймовірність утворення сечових каменів і незначне збільшення кількості лейкоцитів і еритроцитів у сечі без явного пошкодження нирок.
- З боку кістково-м'язової системи: уповільнення росту і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової і стегнової кістки), некроз кісток, розрив сухожиль м'язів, компресійний перелом хребта, стероїдна міопатія, зниження м'язової маси (атрофія), хвороба Шарко, артралгія, міалгія.
- З боку шкіри і підшкірних тканин: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугрі, стрії, схильність до розвитку піодермії і кандидозів, пурпура, атрофічні зміни шкіри, стероїдний панікуліт, гематома, гіпертрихоз у жінок, почервоніння, уртикарія.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок, місцеві алергічні реакції.
- З боку крові і лімфатичної системи: збільшення загальної кількості лейкоцитів, зниження загальної кількості еозинофільних лейкоцитів, моноцитів і лімфоцитів, зменшення маси лімфоїдної тканини
- З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості до препарату.
- З боку статевих органів і молочної залози: нерегулярні менструації.
- Системні порушення: недостатність функції наднирників при тривалому лікуванні.
- Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти і вакцинація), "припливи" крові до голови, підвищення або зниження апетиту, гикавка.
- Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти і поліпи): кортикостероїд-індукований синдром лізису пухлини.
- Лабораторні та інструментальні дані: зниження концентрації калію в крові, підвищення концентрації АЛТ, ACT і ЩФ в крові; порушення засвоєння вуглеводів; підвищення вмісту кальцію в сечі; пригнічення реакцій шкірних проб.
- З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, стероїдна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі, перфорація стінки шлунка і кишечника, порушення травлення, метеоризм, перитоніт, біль у животі, діарея.
- З боку серця і судин: аритмії, у схильних пацієнтів розвиток або посилення вираженості серцевої недостатності, зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, підвищення АТ, зниження АТ, гіперкоагуляція, тромбози; атеросклероз, васкуліт. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
- З боку нервової системи: підвищений внутрішньочерепний тиск (супроводжується папіллоедемою - набряк диска зорового нерва), судоми, амнезія, когнітивні порушення, головний біль, запаморочення.
- Порушення психіки: пригнічений настрій, ейфорія, зміни настрою, психологічна залежність, суїцидальні думки, психотичні розлади (включаючи манії, маревні ідеї, галюцинації, шизофренію або її загострення), сплутаність свідомості, нервозність або занепокоєння, зміни особистості, патологічна поведінка, безсоння, делірій, дезорієнтація, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя. У дітей найчастіше зустрічаються зміни настрою, розлади поведінки, безсоння, дратівливість.
- З боку органа зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим пошкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових або вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, глаукома.
- З боку органа слуху і лабіринтні порушення: вертиго.
- З боку обміну речовин і харчування: гіперкальціурія, гіпокальцемія, збільшення маси тіла, негативний азотистий баланс (підвищений розпад білків), підвищена пітливість, гіпокаліємічний алкалоз, дисліпідемія, метаболічний ацидоз, підвищення концентрації сечовини в крові, ліпоматоз, підвищення потреби в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратах у пацієнтів з цукровим діабетом.
Порушення обумовлені мінералокортикоїдною активністю: затримка рідини і натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і втомлюваність).
- З боку нирок і сечовивідних шляхів: ймовірність утворення сечових каменів і незначне збільшення кількості лейкоцитів і еритроцитів у сечі без явного пошкодження нирок.
- З боку кістково-м'язової системи: уповільнення росту і процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко - патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової і стегнової кістки), некроз кісток, розрив сухожиль м'язів, компресійний перелом хребта, стероїдна міопатія, зниження м'язової маси (атрофія), хвороба Шарко, артралгія, міалгія.
- З боку шкіри і підшкірних тканин: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, гіпер- або гіпопігментація, стероїдні вугрі, стрії, схильність до розвитку піодермії і кандидозів, пурпура, атрофічні зміни шкіри, стероїдний панікуліт, гематома, гіпертрихоз у жінок, почервоніння, уртикарія.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, анафілактичний шок, місцеві алергічні реакції.
- З боку крові і лімфатичної системи: збільшення загальної кількості лейкоцитів, зниження загальної кількості еозинофільних лейкоцитів, моноцитів і лімфоцитів, зменшення маси лімфоїдної тканини
- З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості до препарату.
- З боку статевих органів і молочної залози: нерегулярні менструації.
- Системні порушення: недостатність функції наднирників при тривалому лікуванні.
- Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти і вакцинація), "припливи" крові до голови, підвищення або зниження апетиту, гикавка.
- Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти і поліпи): кортикостероїд-індукований синдром лізису пухлини.
- Лабораторні та інструментальні дані: зниження концентрації калію в крові, підвищення концентрації АЛТ, ACT і ЩФ в крові; порушення засвоєння вуглеводів; підвищення вмісту кальцію в сечі; пригнічення реакцій шкірних проб.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таблетки від майже білого до білого кольору, круглі, плоскі, зі скошеними краями, з рискою на одній стороні.
1 таб. метилпреднізолон 4 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 70 мг, крохмаль кукурудзяний - 38 мг, желатин - 2 мг, магнію стеарат - 1 мг, тальк - 5 мг.
30 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні.
100 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні.
1 таб. метилпреднізолон 4 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 70 мг, крохмаль кукурудзяний - 38 мг, желатин - 2 мг, магнію стеарат - 1 мг, тальк - 5 мг.
30 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні.
100 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні.
