Міасер
Miaser
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Леривон, Міансерин
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. "Miaser" 30 mg
D.t.d. № 20 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на день, незалежно від прийому їжі
D.t.d. № 20 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на день, незалежно від прийому їжі
Фармакологічні властивості
Антидепресивний
Фармакодинаміка
Препарат з групи піперазино-азепінових сполук, у структурі яких немає бокового ланцюга, присутнього у трициклічних антидепресантів. Препарат блокує α2-адренорецептори та порушує процес зворотного захоплення норадреналіну. Міансерин зв'язується з серотоніновими рецепторами мозку. Має виражений анксіолітичний ефект, що має велике значення в терапії пацієнтів з депресією, обумовленою тривожним станом. Седативний ефект пов'язаний з впливом препарату на гістамінові та α1-адренорецептори, дозволяє використовувати його для лікування порушень сну, що розвиваються на фоні депресій.
Препарат не має антихолінергічної активності і практично не впливає на функцію серцево-судинної системи, що дозволяє призначати його пацієнтам похилого віку та хворим, які мають серцево-судинні захворювання. У випадках навіть вираженої передозування кардіотоксичні ефекти значно менші відносно дії трициклічних антидепресантів.
Препарат не має антихолінергічної активності і практично не впливає на функцію серцево-судинної системи, що дозволяє призначати його пацієнтам похилого віку та хворим, які мають серцево-судинні захворювання. У випадках навіть вираженої передозування кардіотоксичні ефекти значно менші відносно дії трициклічних антидепресантів.
Фармакокінетика
При пероральному застосуванні міансерин швидко всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3:00 після прийому препарату. Біодоступність становить 20%. З білками плазми крові міансерин зв'язується приблизно на 95%. Період напіввиведення міансерину становить від 20 до 60 годин, тому застосовувати препарат достатньо 1 раз на добу. Стабільна концентрація міансерину в плазмі крові досягається протягом 6 діб лікування. Міансерин метаболізується і виводиться з сечею та калом протягом 7-9 діб. Основні шляхи біотрансформації міансерину - деметилювання та окислення з подальшою кон'югацією метаболітів.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Таблетки Міасер слід приймати внутрішньо, ковтати не розжовуючи, запиваючи водою.
Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Для дорослих рекомендована початкова доза Міасеру становить 30 мг на добу. Дозу можна поступово підвищувати кожні 3-4 дні для досягнення оптимального клінічного ефекту. Як правило, ефективна добова доза Міасеру становить 60-90 мг, максимальна - 90 мг.
Лікування пацієнтів похилого віку починають з дози 30 мг на добу. Надалі дозу Міасеру можна поступово підвищувати. Підтримуюча ефективна добова доза препарату може бути дещо нижчою, ніж звичайна доза для дорослих.
Добову дозу Міасеру можна розділити на кілька прийомів, але краще приймати препарат за один прийом ввечері, враховуючи його сприятливий вплив на нічний сон.
Лікування адекватними дозами Міасеру повинно призвести до відчутних позитивних результатів протягом 2-4 тижнів терапії. Якщо реакція недостатня, добову дозу можна підвищити. Якщо протягом наступних 2-4 тижнів не спостерігається позитивного ефекту, лікування Міасером слід припинити.
Після досягнутого клінічного поліпшення для підтримання позитивного ефекту лікування Міасером слід продовжувати ще протягом 4-6 місяців.
Припинення лікування рідко викликає синдром відміни.
Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Для дорослих рекомендована початкова доза Міасеру становить 30 мг на добу. Дозу можна поступово підвищувати кожні 3-4 дні для досягнення оптимального клінічного ефекту. Як правило, ефективна добова доза Міасеру становить 60-90 мг, максимальна - 90 мг.
Лікування пацієнтів похилого віку починають з дози 30 мг на добу. Надалі дозу Міасеру можна поступово підвищувати. Підтримуюча ефективна добова доза препарату може бути дещо нижчою, ніж звичайна доза для дорослих.
Добову дозу Міасеру можна розділити на кілька прийомів, але краще приймати препарат за один прийом ввечері, враховуючи його сприятливий вплив на нічний сон.
Лікування адекватними дозами Міасеру повинно призвести до відчутних позитивних результатів протягом 2-4 тижнів терапії. Якщо реакція недостатня, добову дозу можна підвищити. Якщо протягом наступних 2-4 тижнів не спостерігається позитивного ефекту, лікування Міасером слід припинити.
Після досягнутого клінічного поліпшення для підтримання позитивного ефекту лікування Міасером слід продовжувати ще протягом 4-6 місяців.
Припинення лікування рідко викликає синдром відміни.
Показання
Депресії різного походження.
Протипоказання
- Гіперчутливість,
- маніакальний синдром,
- тяжкі порушення функції печінки,
- гострий період інфаркту міокарда,
- вагітність,
- годування груддю,
- дитячий та юнацький вік (до 18 років).
Особливі вказівки
Слід уникати застосування міансерину у пацієнтів з епілепсією.
З обережністю та під наглядом лікаря застосовують у пацієнтів після нещодавно перенесених інфаркту міокарда та серцевої блокади, у хворих похилого віку, при ризику суїциду. З обережністю застосовують при супутньому цукровому діабеті, печінковій або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіпертрофії передміхурової залози.
Припинення лікування рідко викликає синдром відміни.
При розвитку гіпоманії, епілептичного нападу, жовтяниці лікування слід припинити.
Прийом інгібіторів МАО необхідно припинити як мінімум за 14 днів до початку застосування міансерину.
При одночасному застосуванні міансерину з фенітоїном слід контролювати його концентрації в плазмі крові; з антигіпертензивними препаратами - потрібен контроль АТ.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У період лікування слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.
З обережністю та під наглядом лікаря застосовують у пацієнтів після нещодавно перенесених інфаркту міокарда та серцевої блокади, у хворих похилого віку, при ризику суїциду. З обережністю застосовують при супутньому цукровому діабеті, печінковій або нирковій недостатності, закритокутовій глаукомі, гіпертрофії передміхурової залози.
Припинення лікування рідко викликає синдром відміни.
При розвитку гіпоманії, епілептичного нападу, жовтяниці лікування слід припинити.
Прийом інгібіторів МАО необхідно припинити як мінімум за 14 днів до початку застосування міансерину.
При одночасному застосуванні міансерину з фенітоїном слід контролювати його концентрації в плазмі крові; з антигіпертензивними препаратами - потрібен контроль АТ.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У період лікування слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку нервової системи та органів чуття: сонливість (у перші дні прийому), гіпоманіакальні стани, судоми.
З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): артеріальна гіпотензія, зміна клітинного складу крові (зворотна лейкопенія та агранулоцитоз).
Інші: порушення функції печінки, жовтяниця, набряки, гінекомастія, артрит, артралгія.
З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): артеріальна гіпотензія, зміна клітинного складу крові (зворотна лейкопенія та агранулоцитоз).
Інші: порушення функції печінки, жовтяниця, набряки, гінекомастія, артрит, артралгія.
Передозування
Симптоми: тривалий седативний ефект, аритмія, судоми, виражена артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання. Специфічний антидот відсутній.
Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія, підтримання життєво важливих функцій.
Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія, підтримання життєво важливих функцій.
Лікарняна взаємодія
Під час лікування препаратом не можна приймати алкогольні напої, оскільки при цьому пригнічувальна дія алкоголю на ЦНС значно посилюється. Не слід приймати Міасер разом з інгібіторами МАО і протягом 2 тижнів після закінчення прийому цих препаратів. При одночасному прийомі Міасеру та антигіпертензивних ЛЗ слід контролювати рівень АТ. Міасер може впливати на метаболізм ЛЗ, які є похідними кумарину.
Лікарська форма
Таблетки 30 мг у плівковій оболонці в блістері в картонній упаковці № 20.