Неванак

Знеболювальне місцеве, протизапальне місцеве

Механізм дії. Непафенак — це попередник активної форми нестероїдних лікарських препаратів з протизапальною та анальгезуючою дією. При місцевому застосуванні непафенак проникає в рогівку ока, де за допомогою гідролаз перетворюється в тканинах ока в амфенак, активну форму. Амфенак інгібує дію ПГ-H-синтази (ЦОГ), ферменту, необхідного для вироблення ПГ.

Вторинний фармакологічний ефект. У кроликів непафенак зменшує проникність гематоретинального бар'єра, одночасно з пригніченням синтезу ПГE2. В умовах ex vivo було підтверджено, що одноразова доза непафенака при місцевому застосуванні пригнічує синтез ПГ в райдужній оболонці/циліарному тілі (85–95%) та сітківці/судинній оболонці (55%) на період до 6 і 4 год відповідно.

Фармакодинамічні властивості

Більшість гідролітичних перетворень відбувається в сітківці/судинній оболонці, а також в райдужній оболонці/циліарному тілі та рогівці, залежно від ступеня васкуляризації тканини.

Результати клінічних досліджень вказують на те, що Неванак не чинить значного ефекту на ВГД.

Клінічна ефективність та безпека

Профілактика та лікування болю та запалення в післяопераційний період екстракції катаракти. Три базових дослідження проводилися з метою оцінки ефективності та безпеки препарату Неванак при застосуванні 3 рази на день у порівнянні з плацебо та/або кеторолаку трометамолом у профілактиці та лікуванні болю та запалення у пацієнтів в післяопераційний період екстракції катаракти. У цих дослідженнях прийом досліджуваного препарату починався за 1 день до операції, продовжувався в день операції та до 2–4 тижнів післяопераційного періоду. Додатково майже всі пацієнти отримували профілактичне лікування антибіотиками, відповідно до клінічної практики в кожному з центрів дослідження.

У двох подвійних сліпих рандомізованих дослідженнях з контролем плацебо у пацієнтів, які отримували препарат Неванак, спостерігалося суттєво менш виражене запалення (клітини та опалесценція водянистої вологи), починаючи з раннього післяопераційного періоду і до кінця лікування, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо.

В одному подвійно сліпому рандомізованому дослідженні з контролем плацебо та активним контролем у пацієнтів, які отримували препарат Неванак, спостерігалося суттєво менш виражене запалення, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. Крім того, Неванак не поступався препарату кеторолак 5 мг/мл у зменшенні запалення та болю в очах і виявився суттєво більш зручним при закапуванні.

У групі препарату Неванак випадки відсутності болю в очах в післяопераційний період екстракції катаракти були зареєстровані у суттєво більшого відсотка пацієнтів, ніж у групі плацебо.

Зниження ризику розвитку макулярного набряку у пацієнтів з цукровим діабетом в післяопераційний період екстракції катаракти

Для оцінки ефективності та безпеки препарату Неванак при використанні для профілактики післяопераційного макулярного набряку у зв'язку з операцією екстракції катаракти було проведено чотири дослідження (два — серед пацієнтів з цукровим діабетом та два — серед пацієнтів, які не страждають на цукровий діабет).

У цих дослідженнях прийом досліджуваного препарату починався за 1 день до операції, продовжувався в день операції та до 90 днів післяопераційного періоду.

В одному подвійно сліпому рандомізованому дослідженні з контролем плацебо, проведеному серед пацієнтів з діабетичною ретинопатією, макулярний набряк розвинувся у суттєво більшого відсотка пацієнтів у групі плацебо (16,7%) порівняно з групою, яка приймала Неванак (3,2%). У більшої частки пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося зниження максимально коригованої гостроти зору на більше ніж 5 букв з дня 7 по день 90 (або передчасне припинення прийому в групі плацебо) (11,5%) порівняно з пацієнтами, які приймали непафенак (5,6%). Покращення на 15 букв максимально коригованої гостроти зору спостерігалося у більшої частки пацієнтів, які приймали Неванак, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо, 56,8% порівняно з 41,9% відповідно, р=0,019.

Непафенак швидко абсорбується через рогівку ока. При триразовому щоденному закапуванні в обидва ока в плазмі крові виявлені низькі вимірювані концентрації непафенака та амфенака через 2 і 3 год відповідно. Cmax непафенака в плазмі після місцевого застосування становить 0.310±0.104 нг/мл; Cmax амфенака - 0.422±0.121 нг/мл. Cmax непафенака в середньому в водянистій волозі спостерігається через 1 год.

Швидко проникає через рогівку.

Амфенак має високу спорідненість до сироваткових альбумінів. In vitro зв'язування з щурячим альбуміном, людським альбуміном та людською сироваткою становило 98.4%, 95.4% та 99.1% відповідно.

Дослідження на щурах показали, що радіоактивно мічені речовини, пов'язані з діючою речовиною, широко розповсюджуються в організмі після одноразового та багаторазового застосування пероральних доз 14С-непафенака.

При місцевому застосуванні під дією внутрішньоочних гідролаз непафенак піддається швидкому гідролізу до амфенака.

Подальший метаболізм амфенака протікає шляхом гідроксилювання ароматичного кільця, що призводить до утворення кон'югатів з глюкуроновою кислотою. Радіохроматографічний аналіз, проведений до і після гідролізу за участю Р-глюкуронідази показав, що всі метаболіти були представлені у формі кон'югатів з глюкуроновою кислотою, за винятком амфенака. Амфенак був основним метаболітом в плазмі - на частку цієї речовини припадало близько 13% загальної радіоактивності, виявленої в плазмі. Другим за частотою в плазмі був метаболіт 5-гідроксинепафенак з 9% загальної радіоактивності при Cmax.

Після перорального прийому 14С-непафенака здоровими добровольцями близько 85% радіоактивної мітки при пероральному введенні 14С-непафенака виявляється в сечі, і близько 6% - в калі. Концентрації непафенака та амфенака в сечі не піддаються кількісному визначенню.

Для дорослих:

Для дітей:

- профілактика та лікування болю та запалення в післяопераційний період екстракції катаракти;

- зниження ризику розвитку макулярного набряку у пацієнтів з цукровим діабетом в післяопераційний період екстракції катаракти.

- індивідуальна гіперчутливість до компонентів препарату, а також інших НПЗП;

- бронхіальна астма, кропив'янка, гострий риніт, викликані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП;

- вік до 18 років (безпека та ефективність застосування препарату у дітей не досліджувалися).

У період лікування пацієнтам слід уникати впливу сонячного світла.

Застосування НПЗП для місцевого застосування може призвести до розвитку кератиту. У деяких сприйнятливих пацієнтів тривале застосування НПЗП для місцевого застосування може викликати розрив клітин епітелію, стоншення рогівки, ерозію рогівки, утворення виразки на рогівці або перфорацію рогівки. Ці побічні явища можуть створювати ризик втрати зору. Пацієнти з ознаками розриву клітин епітелію рогівки повинні негайно припинити застосування препарату і перебувати під наглядом, метою якого є моніторинг стану рогівки.

Застосування НПЗП для місцевого застосування може уповільнювати або затримувати процес загоєння. Також відомо, що ГКС для місцевого застосування уповільнюють або затримують загоєння. Одночасне застосування НПЗП для місцевого застосування і ГКС для місцевого застосування може уповільнювати або затримувати процес загоєння.

Досвід застосування НПЗП для місцевого застосування припускає, що пацієнти з ускладненнями після хірургічних офтальмологічних втручань, денервацією рогівки, дефектами епітелію рогівки, цукровим діабетом, поверхневими захворюваннями очей (наприклад, синдромом сухого ока), ревматоїдним артритом або повторними хірургічними втручаннями, проведеними протягом короткого проміжку часу, можуть мати підвищений ризик розвитку побічних реакцій з боку рогівки, що може створити загрозу втрати зору. НПЗП для місцевого застосування повинні використовуватися з обережністю при лікуванні таких пацієнтів. Тривале застосування може збільшити ризик виникнення і ступінь тяжкості побічних реакцій з боку рогівки.

Застосування НПЗП для місцевого застосування в поєднанні з хірургічною операцією на очах можуть викликати інтенсивну кровотечу в тканинах ока (включаючи гіфему). З обережністю у пацієнтів, в анамнезі яких зафіксована схильність до кровотечі, або якщо пацієнти отримують інші лікарські препарати, які можуть підвищувати час згортання крові.

Не рекомендується одночасне застосування з аналогами простагландину.

Застосування НПЗП для місцевого застосування може перешкоджати своєчасному розпізнаванню ознак гострої очної інфекції, оскільки вони не мають яких-небудь протимікробних властивостей. У разі розвитку очної інфекції, застосування нестероїдних протизапальних препаратів для місцевого застосування одночасно з антибактеріальними засобами повинно здійснюватися з дотриманням заходів обережності.

При застосуванні непафенака існує можливість розвитку перехресної чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, похідних фенілоцтової кислоти, а також інших НПЗП.

Вплив на здатність до водіння транспортних засобів та управління механізмами

Після застосування непафенака можливе тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття, і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем і займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції.

З боку імунної системи: рідко - реакції підвищеної чутливості.

З боку нервової системи: рідко - запаморочення; частота невідома - головний біль.

З боку органу зору: рідко - ірит, циліохоріоїдальна відшарування, відкладення в рогівці, біль в оці, дискомфорт в очах, світлобоязнь, синдром "сухого ока", блефарит, свербіж в очах: виділення з очей, алергічний кон'юнктивіт, підвищене сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви; частота невідома - кератит, точковий кератит, дефект епітелію рогівки, відчуття стороннього тіла в оці, утворення кірок на краях повік, порушення з боку повік, перфорація рогівки, уповільнене загоєння рогівки, помутніння рогівки, рубець на рогівці, зниження гостроти зору, подразнення очей, набряк очей, виразковий кератит, стоншення рогівки, затуманення зору.

З боку серцево-судинної системи: частота невідома - підвищення АТ.

З боку дихальної системи: часто - синусит.

З боку травної системи: нечасто - сухість у роті; рідко - нудота; частота невідома - блювота.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко - розтяжність шкіри (дерматохалазис), алергічний риніт.

Дані про передозування препарату відсутні.

Лікування: при потраплянні в очі надмірної кількості препарату рекомендується промити очі теплою водою.

У дослідженнях in vitro ні непафенак, ні амфенак не інгібують метаболічну активність людського цитохрому Р450 (ізофермент CYP1A2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 3А4) при концентрації до 300 нг/мл. Отже, при одночасному застосуванні з іншими лікарськими препаратами взаємодія з залученням ізоферментів цитохрому Р450 малоймовірна. Також малоймовірні взаємодії, опосередковані зв'язуванням з білками плазми.

Дані про одночасне застосування препарату Неванак та аналогів ПГ відсутні. З огляду на механізми їх дії, одночасне застосування не рекомендується.

У разі застосування кількох препаратів для місцевого лікування очних захворювань інтервал між їх застосуванням повинен становити не менше 5 хв. Очні мазі повинні застосовуватися в останню чергу.

Краплі очні 0,1%.
По 5 мл у флаконі-крапельниці «Droptainer™» з ПЕВП.
По 1 фл. поміщають в пачку картонну.