Ортанол

Капсули Ортанол приймають внутрішньо перед їжею, при одноразовому застосуванні – бажано перед сніданком: капсули ковтають цілими і запивають достатньою кількістю води.

Пацієнтам, які відчувають труднощі з ковтанням, капсули можна розчиняти в невеликій кількості фруктового соку (наприклад, апельсинового або яблучного) або води.
Рекомендовані режими дозування Ортанолу залежно від показань:

Виразкова хвороба 12-палої кишки: по 20 мг 1 раз на добу курсом 2 тижні.
Якщо повне рубцювання після закінчення терапії не відзначається, проводять ще один 2-тижневий курс;
Виразкова хвороба 12-палої кишки, резистентна до терапії: по 40 мг 1 раз на добу протягом 2-4 тижнів; Виразкова хвороба шлунка: по 20 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів.
Якщо повне рубцювання після закінчення терапії не відзначається, проводять ще один 4-тижневий курс;
Виразкова хвороба шлунка, резистентна до терапії: по 40 мг 1 раз на добу протягом 4-8 тижнів;
Гіперсекреторні стани: доза підбирається індивідуально, рекомендована початкова доза – 60 мг 1 раз на добу, максимальна добова – 120 мг.
Якщо доза перевищує 80 мг на добу, її слід ділити на кілька прийомів;
Ерадикація Helicobacter pylori (в комбінації з антибактеріальними засобами): по 20 мг 2 рази на добу протягом 2 тижнів;
Рефлюкс-езофагіт: по 20 мг 1 раз на добу 4-тижневим курсом.
Якщо повне вилікування після закінчення терапії не настає, проводять повторний 4-тижневий курс.
При важких формах захворювання тривалість лікування може бути продовжена до 8 тижнів;
Пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту внаслідок прийому НПЗЗ: профілактика – по 20 мг 1 раз на добу протягом усього курсу застосування НПЗЗ, лікування – по 20 мг 1 раз на добу протягом 4-8 тижнів.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок коригувати дозу немає необхідності. Хворим з важкими захворюваннями печінки та літнім людям не слід перевищувати дозу 20 мг на добу.

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій Оратнол вводять внутрішньовенно крапельно протягом 20-30 хвилин.
У цій лікарській формі препарат призначають при неможливості проведення пероральної терапії. Пацієнтам з рефлюкс-езофагітом, виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки призначають по 40 мг 1 раз на добу.
Для хворих синдромом Золлінгера-Еллісона рекомендована доза становить 60 мг 1 раз на добу.
При необхідності її збільшують до 80-120 мг на добу, але в цьому випадку ділять на 2 введення.
При порушенні функції печінки максимальна добова доза Ортанолу становить 20 мг.
Правила приготування розчину для ін'єкцій (для 1 флакона з ліофілізатом потрібно 100 мл розчину глюкози 5% або натрію хлориду 0,9%):
З флакона з розчинником або інфузійного мішка набрати в шприц 5 мл розчину;
Ввести розчинник у флакон з ліофілізатом Ортанол і ретельно змішати до повного розчинення порошку;
Набрати розчин омепразолу в шприц і перенести його в інфузійний мішок або флакон з розчинником;
Повторювати перші три дії до тих пір, поки не буде перенесено весь омепразол.
Альтернативний спосіб приготування розчинів для інфузій у м'яких контейнерах з використанням двосторонньої голки-перехідника:
Ввести один кінець голки у флакон з ліофілізатом, а другий приєднати до інфузійного мішка з розчином для інфузій;
Розчинити ліофілізат, прокачуючи інфузійний розчин між мішком і флаконом;
Переконатися, що порошок повністю розчинився, після чого від'єднати порожній флакон і видалити з мішка голку.
Отриманий розчин не можна використовувати повторно.
Його фізична і хімічна стабільність зберігається протягом 4 годин при зберіганні в темному місці при температурі до 25 ºС. З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід використовувати негайно.