Синагис
Synagis
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Палівізумаб
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Synagis" 100 mg/ml - 1 ml
D.t.d. № 5 in flac.
S.: По 1 мл 1 раз на місяць, внутрішньом'язово, переважно в зовнішню бокову область стегна
D.t.d. № 5 in flac.
S.: По 1 мл 1 раз на місяць, внутрішньом'язово, переважно в зовнішню бокову область стегна
Фармакологічні властивості
Імунодепресивне.
Фармакодинаміка
Імунобіологічні властивості
Палівізумаб є гуманізованим моноклональним антитілом IgG1к, що взаємодіє з епітопом А антигену білка злиття (білок F) респіраторного синцитіального вірусу (РСВ). Молекула палівізумаба складається з людських (95%) і мишачих (5%) амінокислотних послідовностей.
Палівізумаб має виражену нейтралізуючу та інгібуючу дію на білки злиття штамів РСВ підтипів А і В.
Палівізумаб, при концентрації в плазмі крові бавовняних щурів близько 30 мкг/мл, показував зниження реплікації РСВ в середньому на 99%.
Резистентність
Палівізумаб зв'язується з висококонсервативною ділянкою позаклітинного домену зрілого білка F РСВ (антигенна ділянка II або антигенна ділянка А), що охоплює амінокислоти з 262 по 275. Усі мутації РСВ, що призводили до резистентності до палівізумабу, характеризувалися амінокислотними замінами в цій ділянці білка F. Не було відзначено виникнення резистентності РСВ до зв'язування палівізумабом у випадку поліморфних або неполіморфних амінокислотних замін у білку F, крім антигенної ділянки А. У 8 з 126 клінічних ізолятів РСВ, отриманих від пацієнтів, які не відповідали на імунопрофілактику, була виявлена принаймні одна з амінокислотних замін, асоційованих з резистентністю до палівізумабу (N262D, K272E/Q або S275F/L); загальна частота мутацій, асоційованих з резистентністю до палівізумабу, склала 6,3%.
Аналіз клінічних даних не виявив взаємозв'язку між амінокислотними замінами в антигенній ділянці А і тяжкістю РСВ-інфекції у дітей, яким вводився палівізумаб в профілактичних цілях і у яких розвинулася РСВ-інфекція нижніх дихальних шляхів.
Аналіз 254 клінічних ізолятів РСВ, отриманих у пацієнтів, раніше не отримували імунопрофілактику палівізумабом, виявив 2 випадки мутацій, асоційованих з резистентністю до палівізумабу (з амінокислотними замінами N262D і S275F, відповідно); таким чином, частота мутацій, асоційованих з резистентністю до палівізумабу, склала 0,79%.
Імуногенність
У клінічному дослідженні встановлено, що при проведенні першого курсу терапії препаратом Синагис в 1% випадків формуються антитіла, специфічні до палівізумабу, що характеризуються низьким титром. При проведенні другого курсу терапії у 55 з 56 дітей антитіла не виявлялися, включаючи два випадки виявлення антитіл протягом першого курсу.
У дослідженнях у дітей з вродженим пороком серця антигенна активність препарату не вивчалася.
Формування антитіл до палівізумабу також вивчалося в чотирьох додаткових дослідженнях у 4337 пацієнтів, які отримували лікування палівізумабом (діти, народжені на 35 тижні вагітності і раніше, у віці 6 місяців і менше або у віці менше 24 місяців з бронхолегеневою дисплазією або гемодинамічно значущими вродженими пороками серця). Формування антитіл до палівізумабу спостерігалося у 0-1,5% пацієнтів у різні моменти спостереження.
Не було виявлено взаємозв'язку між присутністю антитіл до палівізумабу і виникненням побічних реакцій. Таким чином, формування антитіл до палівізумабу носить тимчасовий характер і не має клінічного значення.
Палівізумаб є гуманізованим моноклональним антитілом IgG1к, що взаємодіє з епітопом А антигену білка злиття (білок F) респіраторного синцитіального вірусу (РСВ). Молекула палівізумаба складається з людських (95%) і мишачих (5%) амінокислотних послідовностей.
Палівізумаб має виражену нейтралізуючу та інгібуючу дію на білки злиття штамів РСВ підтипів А і В.
Палівізумаб, при концентрації в плазмі крові бавовняних щурів близько 30 мкг/мл, показував зниження реплікації РСВ в середньому на 99%.
Резистентність
Палівізумаб зв'язується з висококонсервативною ділянкою позаклітинного домену зрілого білка F РСВ (антигенна ділянка II або антигенна ділянка А), що охоплює амінокислоти з 262 по 275. Усі мутації РСВ, що призводили до резистентності до палівізумабу, характеризувалися амінокислотними замінами в цій ділянці білка F. Не було відзначено виникнення резистентності РСВ до зв'язування палівізумабом у випадку поліморфних або неполіморфних амінокислотних замін у білку F, крім антигенної ділянки А. У 8 з 126 клінічних ізолятів РСВ, отриманих від пацієнтів, які не відповідали на імунопрофілактику, була виявлена принаймні одна з амінокислотних замін, асоційованих з резистентністю до палівізумабу (N262D, K272E/Q або S275F/L); загальна частота мутацій, асоційованих з резистентністю до палівізумабу, склала 6,3%.
Аналіз клінічних даних не виявив взаємозв'язку між амінокислотними замінами в антигенній ділянці А і тяжкістю РСВ-інфекції у дітей, яким вводився палівізумаб в профілактичних цілях і у яких розвинулася РСВ-інфекція нижніх дихальних шляхів.
Аналіз 254 клінічних ізолятів РСВ, отриманих у пацієнтів, раніше не отримували імунопрофілактику палівізумабом, виявив 2 випадки мутацій, асоційованих з резистентністю до палівізумабу (з амінокислотними замінами N262D і S275F, відповідно); таким чином, частота мутацій, асоційованих з резистентністю до палівізумабу, склала 0,79%.
Імуногенність
У клінічному дослідженні встановлено, що при проведенні першого курсу терапії препаратом Синагис в 1% випадків формуються антитіла, специфічні до палівізумабу, що характеризуються низьким титром. При проведенні другого курсу терапії у 55 з 56 дітей антитіла не виявлялися, включаючи два випадки виявлення антитіл протягом першого курсу.
У дослідженнях у дітей з вродженим пороком серця антигенна активність препарату не вивчалася.
Формування антитіл до палівізумабу також вивчалося в чотирьох додаткових дослідженнях у 4337 пацієнтів, які отримували лікування палівізумабом (діти, народжені на 35 тижні вагітності і раніше, у віці 6 місяців і менше або у віці менше 24 місяців з бронхолегеневою дисплазією або гемодинамічно значущими вродженими пороками серця). Формування антитіл до палівізумабу спостерігалося у 0-1,5% пацієнтів у різні моменти спостереження.
Не було виявлено взаємозв'язку між присутністю антитіл до палівізумабу і виникненням побічних реакцій. Таким чином, формування антитіл до палівізумабу носить тимчасовий характер і не має клінічного значення.
Фармакокінетика
У дослідженнях у дорослих добровольців палівізумаб мав фармакокінетичний профіль, схожий з профілем людського антитіла IgG1 з урахуванням відношення об'єму розподілу (середнє значення 57 мл/кг) і періоду напіввиведення (середнє значення 18 днів).
У клінічних дослідженнях, проведених у дітей, середнє значення періоду напіввиведення після одноразового внутрішньом'язового введення препарату в дозі 15 мг/кг склало 20 днів.
Через 30 днів мінімальна концентрація активної речовини в сироватці крові становила близько 40 мкг/мл після першої ін'єкції, близько 60 мкг/мл після другої ін'єкції і близько 70 мкг/мл після третьої і четвертої ін'єкцій. Препарат вводили внутрішньом'язово 1 раз на місяць.
Фармакокінетику і безпеку препарату Синагис® у формі розчину для внутрішньом'язового введення і в ліофілізованій формі при внутрішньом'язовому введенні в дозі 15 мг/кг оцінювали в перехресному дослідженні у 153 передчасно народжених дітей у віці не більше 6 місяців. Результати дослідження свідчать про те, що мінімальна концентрація палівізумабу в сироватці крові була однаковою при застосуванні препарату Синагис® у вигляді розчину для внутрішньом'язового введення і в ліофілізованій формі, яка використовувалася в клінічних дослідженнях.
У клінічних дослідженнях, проведених у дітей, середнє значення періоду напіввиведення після одноразового внутрішньом'язового введення препарату в дозі 15 мг/кг склало 20 днів.
Через 30 днів мінімальна концентрація активної речовини в сироватці крові становила близько 40 мкг/мл після першої ін'єкції, близько 60 мкг/мл після другої ін'єкції і близько 70 мкг/мл після третьої і четвертої ін'єкцій. Препарат вводили внутрішньом'язово 1 раз на місяць.
Фармакокінетику і безпеку препарату Синагис® у формі розчину для внутрішньом'язового введення і в ліофілізованій формі при внутрішньом'язовому введенні в дозі 15 мг/кг оцінювали в перехресному дослідженні у 153 передчасно народжених дітей у віці не більше 6 місяців. Результати дослідження свідчать про те, що мінімальна концентрація палівізумабу в сироватці крові була однаковою при застосуванні препарату Синагис® у вигляді розчину для внутрішньом'язового введення і в ліофілізованій формі, яка використовувалася в клінічних дослідженнях.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат Синагис вводять внутрішньом'язово, переважно в зовнішню бокову область стегна. Сідничний м'яз не слід часто використовувати для проведення ін'єкцій через ризик пошкодження сідничного нерва. Ін'єкцію слід проводити в стандартних асептичних умовах. Якщо об'єм дози перевищує 1 мл, то препарат вводять пацієнту дробно.
Рекомендована разова доза препарату становить 15 мг/кг маси тіла.
Схема застосування складається з 5 ін'єкцій препарату, проведених з інтервалом 1 міс протягом сезонного підйому захворюваності, викликаної респіраторним синцитіальним вірусом. Переважно, щоб перша ін'єкція була проведена до початку підйому захворюваності. Переваги більш тривалого застосування препарату не встановлені.
Місячна доза (мл) препарату Синагис розраховується за формулою:
Вага пацієнта (кг) х 15 мг/кг /100 мг/мл
Ефективність препарату Синагис® при введенні в дозах менше 15 мг/кг або при введенні рідше, ніж раз на місяць протягом періоду підйому захворюваності РСВ, не встановлена.
Дітям, які перенесли операції на серці з застосуванням апарату штучного кровообігу, рекомендується вводити дозу препарату Синагис (15 мг/кг маси тіла) відразу ж по досягненні стабільного стану після операції для підтримання необхідної концентрації препарату в сироватці крові.
Дітям, які були інфіковані РСВ під час застосування препарату Синагис, рекомендується продовжити його застосування щомісячно протягом усього підйому захворюваності, щоб знизити ризик реінфекції.
Препарат Синагис не вимагає розведення. Не змішуйте препарат Синагис у лікарських формах "розчин для внутрішньом'язового введення" і "ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення".
Не слід струшувати флакон і сильно перемішувати його вміст.
Перед застосуванням препарату Синагис необхідно провести його візуальну оцінку для виключення зміни кольору або наявності часток. Не використовуйте препарат, якщо в ньому містяться видимі частки або його колір змінився.
Дотримуючись правил асептики, надіньте стерильну голку на стерильний шприц. Видаліть пластиковий знімний ковпачок з флакона і обробіть гумову пробку дезінфікуючим засобом (наприклад, 70% ізопропіловим спиртом). Введіть голку у флакон і наберіть у шприц необхідний об'єм розчину, після чого відразу ж зробіть ін'єкцію.
Препарат Синагис випускається у флаконах, що містять одну дозу, і не містить консервантів. Після того, як препарат набрано у шприц, вводити його назад у флакон не можна; невикористаний розчин слід утилізувати. Один флакон призначений тільки для одноразового введення препарату.
Використовуйте стерильні шприци і голки одноразового застосування. Для запобігання передачі вірусів гепатиту та інших інфекційних агентів НЕ використовуйте шприци і голки повторно.
Рекомендована разова доза препарату становить 15 мг/кг маси тіла.
Схема застосування складається з 5 ін'єкцій препарату, проведених з інтервалом 1 міс протягом сезонного підйому захворюваності, викликаної респіраторним синцитіальним вірусом. Переважно, щоб перша ін'єкція була проведена до початку підйому захворюваності. Переваги більш тривалого застосування препарату не встановлені.
Місячна доза (мл) препарату Синагис розраховується за формулою:
Вага пацієнта (кг) х 15 мг/кг /100 мг/мл
Ефективність препарату Синагис® при введенні в дозах менше 15 мг/кг або при введенні рідше, ніж раз на місяць протягом періоду підйому захворюваності РСВ, не встановлена.
Дітям, які перенесли операції на серці з застосуванням апарату штучного кровообігу, рекомендується вводити дозу препарату Синагис (15 мг/кг маси тіла) відразу ж по досягненні стабільного стану після операції для підтримання необхідної концентрації препарату в сироватці крові.
Дітям, які були інфіковані РСВ під час застосування препарату Синагис, рекомендується продовжити його застосування щомісячно протягом усього підйому захворюваності, щоб знизити ризик реінфекції.
Препарат Синагис не вимагає розведення. Не змішуйте препарат Синагис у лікарських формах "розчин для внутрішньом'язового введення" і "ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення".
Не слід струшувати флакон і сильно перемішувати його вміст.
Перед застосуванням препарату Синагис необхідно провести його візуальну оцінку для виключення зміни кольору або наявності часток. Не використовуйте препарат, якщо в ньому містяться видимі частки або його колір змінився.
Дотримуючись правил асептики, надіньте стерильну голку на стерильний шприц. Видаліть пластиковий знімний ковпачок з флакона і обробіть гумову пробку дезінфікуючим засобом (наприклад, 70% ізопропіловим спиртом). Введіть голку у флакон і наберіть у шприц необхідний об'єм розчину, після чого відразу ж зробіть ін'єкцію.
Препарат Синагис випускається у флаконах, що містять одну дозу, і не містить консервантів. Після того, як препарат набрано у шприц, вводити його назад у флакон не можна; невикористаний розчин слід утилізувати. Один флакон призначений тільки для одноразового введення препарату.
Використовуйте стерильні шприци і голки одноразового застосування. Для запобігання передачі вірусів гепатиту та інших інфекційних агентів НЕ використовуйте шприци і голки повторно.
Показання
Профілактика важкої інфекції нижніх дихальних шляхів, викликаної респіраторним синцитіальним вірусом (РСВ), у дітей з високим ризиком зараження РСВ, до яких відносяться:
- Діти у віці до 6 місяців, народжені на 35 тижні вагітності або раніше;
- Діти у віці до 2 років, яким вимагалося лікування з приводу бронхолегеневої дисплазії протягом останніх 6 місяців;
- Діти у віці до 2 років з гемодинамічно значущими вродженими пороками серця.
- Діти у віці до 6 місяців, народжені на 35 тижні вагітності або раніше;
- Діти у віці до 2 років, яким вимагалося лікування з приводу бронхолегеневої дисплазії протягом останніх 6 місяців;
- Діти у віці до 2 років з гемодинамічно значущими вродженими пороками серця.
Протипоказання
Підвищена чутливість до палівізумабу або до інших людських моноклональних антитіл.
Особливі вказівки
Застосування препарату Синагис може супроводжуватися алергічними реакціями негайного типу, включаючи анафілактичні (дуже рідкісні випадки анафілаксії та анафілактичного шоку, деякі з летальним наслідком), у зв'язку з цим, приміщення, в якому здійснюється введення препарату, повинно бути забезпечено засобами протишокової терапії.
Середньотяжке або тяжке гостре інфекційне захворювання або гарячковий стан може служити підставою для затримки початку застосування препарату Синагис, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, відмова від препарату представляє більший ризик.
Легкий гарячковий стан, наприклад, легка інфекція верхніх дихальних шляхів, не може служити причиною затримки застосування препарату Синагис.
Препарат Синагис слід призначати з обережністю пацієнтам з тромбоцитопенією або порушеннями системи згортання крові.
Офіційних досліджень з вивчення ефективності палівізумабу при призначенні пацієнтам як другого курсу лікування протягом наступного епідемічного сезону РСВ не проводилося. Можливий ризик посилення інфекції РСВ у сезон, наступний за сезоном, в якому пацієнти проходили лікування палівізумабом, не був остаточно виключений в рамках досліджень, проведених з цією метою.
Середньотяжке або тяжке гостре інфекційне захворювання або гарячковий стан може служити підставою для затримки початку застосування препарату Синагис, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, відмова від препарату представляє більший ризик.
Легкий гарячковий стан, наприклад, легка інфекція верхніх дихальних шляхів, не може служити причиною затримки застосування препарату Синагис.
Препарат Синагис слід призначати з обережністю пацієнтам з тромбоцитопенією або порушеннями системи згортання крові.
Офіційних досліджень з вивчення ефективності палівізумабу при призначенні пацієнтам як другого курсу лікування протягом наступного епідемічного сезону РСВ не проводилося. Можливий ризик посилення інфекції РСВ у сезон, наступний за сезоном, в якому пацієнти проходили лікування палівізумабом, не був остаточно виключений в рамках досліджень, проведених з цією метою.
Побічні ефекти
З боку дихальної системи: нечасто - інфекції верхніх дихальних шляхів, нежить, кашель, чхання; рідко - апное.
З боку системи кровотворення: нечасто - лейкопенія.
З боку шкірних покривів: нечасто - висип.
З боку травної системи: нечасто - діарея, блювання, відхилення від норм печінкових тестів (в т.ч. підвищення АСТ, АЛТ).
Алергічні реакції: дуже рідко - анафілаксія і кропив'янка.
Інші: часто - підвищення температури тіла, реакції в місці введення, нервозність; нечасто - вірусна інфекція, біль.
Імунологічні реакції: 1% - формування антитіл, специфічних до палівізумабу, що характеризуються низьким титром (носить тимчасовий характер і клінічного значення не має).
З боку системи кровотворення: нечасто - лейкопенія.
З боку шкірних покривів: нечасто - висип.
З боку травної системи: нечасто - діарея, блювання, відхилення від норм печінкових тестів (в т.ч. підвищення АСТ, АЛТ).
Алергічні реакції: дуже рідко - анафілаксія і кропив'янка.
Інші: часто - підвищення температури тіла, реакції в місці введення, нервозність; нечасто - вірусна інфекція, біль.
Імунологічні реакції: 1% - формування антитіл, специфічних до палівізумабу, що характеризуються низьким титром (носить тимчасовий характер і клінічного значення не має).
Передозування
У трьох випадках передозування препаратом Синагис® (препарат вводився в дозах 20,25 мг/кг маси тіла, 21,1 мг/кг маси тіла і 22,27 мг/кг маси тіла) будь-які несприятливі прояви були відсутні.
У постмаркетингових дослідженнях були зареєстровані випадки передозування препаратом Синагис® до 85 мг/кг і в деяких випадках виникаючі побічні реакції не відрізнялися від таких при застосуванні препарату Синагис® в дозі 15 мг/кг.
При передозуванні рекомендується спостереження за пацієнтом для своєчасного виявлення симптомів і ознак побічних реакцій і для призначення відповідного симптоматичного лікування.
У постмаркетингових дослідженнях були зареєстровані випадки передозування препаратом Синагис® до 85 мг/кг і в деяких випадках виникаючі побічні реакції не відрізнялися від таких при застосуванні препарату Синагис® в дозі 15 мг/кг.
При передозуванні рекомендується спостереження за пацієнтом для своєчасного виявлення симптомів і ознак побічних реакцій і для призначення відповідного симптоматичного лікування.
Лікарняна взаємодія
Дослідження з вивчення взаємодії палівізумабу з іншими лікарськими засобами не проводилися, у зв'язку з чим до теперішнього часу відсутні дані про таку взаємодію.
У ході клінічного дослідження III фази недоношені діти і діти з бронхолегеневою дисплазією отримували палівізумаб одночасно з вакцинами для профілактики дитячих інфекцій, грипозною вакциною, бронхорозширювальними засобами і глюкокортикостероїдами. Підвищення частоти побічних реакцій серед дітей, які отримували ці препарати, не відзначалося.
Оскільки моноклональні антитіла є специфічними тільки щодо РСВ, передбачається, що палівізумаб не повинен перешкоджати розвитку імунітету при вакцинації.
Вплив на результати імунохімічних тестів
Застосування палівізумабу може впливати на результати імунохімічних діагностичних тестів на РСВ, наприклад, деяких тестів, заснованих на виявленні антитіл.
Крім того, палівізумаб інгібує реплікацію вірусів у культурі клітин, що може впливати на результати тестів, заснованих на вирощуванні вірусів у культурі клітин.
Подібна взаємодія може призводити до хибнонегативних результатів діагностичних тестів на РСВ. При застосуванні палівізумабу результати діагностичних тестів повинні використовуватися в поєднанні з клінічними даними для достовірної постановки діагнозу.
Застосування палівізумабу не впливає на результати діагностичних тестів, заснованих на полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР) з використанням зворотної транскриптази.
У ході клінічного дослідження III фази недоношені діти і діти з бронхолегеневою дисплазією отримували палівізумаб одночасно з вакцинами для профілактики дитячих інфекцій, грипозною вакциною, бронхорозширювальними засобами і глюкокортикостероїдами. Підвищення частоти побічних реакцій серед дітей, які отримували ці препарати, не відзначалося.
Оскільки моноклональні антитіла є специфічними тільки щодо РСВ, передбачається, що палівізумаб не повинен перешкоджати розвитку імунітету при вакцинації.
Вплив на результати імунохімічних тестів
Застосування палівізумабу може впливати на результати імунохімічних діагностичних тестів на РСВ, наприклад, деяких тестів, заснованих на виявленні антитіл.
Крім того, палівізумаб інгібує реплікацію вірусів у культурі клітин, що може впливати на результати тестів, заснованих на вирощуванні вірусів у культурі клітин.
Подібна взаємодія може призводити до хибнонегативних результатів діагностичних тестів на РСВ. При застосуванні палівізумабу результати діагностичних тестів повинні використовуватися в поєднанні з клінічними даними для достовірної постановки діагнозу.
Застосування палівізумабу не впливає на результати діагностичних тестів, заснованих на полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР) з використанням зворотної транскриптази.
Лікарська форма
Розчин для внутрішньом'язового введення, 100 мг/мл.
По 0,5 мл або 1 мл (номінальний об'єм) препарату у флаконі 2R з кільцевою канавкою / кільцевим виступом на внутрішній поверхні горлечка ("блоу-бек") з прозорого, безбарвного скла типу I (Євр. Фарм.), закупореному хлорбутиловою пробкою з тефлоновим покриттям і обжатому лакованим алюмінієвим ковпачком з поліпропіленовою кришечкою. По одному флакону в пластиковому контейнері, по одному пластиковому контейнеру разом з інструкцією по застосуванню в пачці картонній з контролем першого відкриття.
По 0,5 мл або 1 мл (номінальний об'єм) препарату у флаконі 2R з кільцевою канавкою / кільцевим виступом на внутрішній поверхні горлечка ("блоу-бек") з прозорого, безбарвного скла типу I (Євр. Фарм.), закупореному хлорбутиловою пробкою з тефлоновим покриттям і обжатому лакованим алюмінієвим ковпачком з поліпропіленовою кришечкою. По одному флакону в пластиковому контейнері, по одному пластиковому контейнеру разом з інструкцією по застосуванню в пачці картонній з контролем першого відкриття.
