Синдопа
Syndopa
Аналоги (дженерики, синоніми)
Тремонорм, Синдопа, Наком, Дуодопа, Леводопа
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Tab. "Syndopa"
D.t.d: № 100
S: По 2 таблетки 2 рази на добу.
D.t.d: № 100
S: По 2 таблетки 2 рази на добу.
Фармакологічні властивості
Протипаркінсонічний комбінований засіб - комбінація карбідопи (інгібітор декарбоксилази ароматичних амінокислот) і леводопи (попередник дофаміну). Застосування Синдопи усуває гіпокінезію, ригідність, тремор, дисфагію, слинотечу. Протипаркінсонічна дія леводопи обумовлена її перетворенням у дофамін безпосередньо в ЦНС, що призводить до відновлення дефіциту дофаміну в ЦНС. Утворений у периферичних тканинах дофамін не бере участі в реалізації протипаркінсонічного ефекту леводопи (не проникає в ЦНС) і відповідальний за більшість побічних ефектів леводопи.
Карбідопа - інгібітор периферичної дофа-декарбоксилази, знижує утворення дофаміну в периферичних тканинах, що опосередковано призводить до підвищення кількості леводопи, що надходить у ЦНС. Оптимальне поєднання леводопи і карбідопи 4:1 або 10:1.
Дія Синдопи проявляється протягом перших діб з початку прийому, іноді - після прийому першої дози. Повний ефект терапії препаратом досягається протягом 7 діб.
Карбідопа - інгібітор периферичної дофа-декарбоксилази, знижує утворення дофаміну в периферичних тканинах, що опосередковано призводить до підвищення кількості леводопи, що надходить у ЦНС. Оптимальне поєднання леводопи і карбідопи 4:1 або 10:1.
Дія Синдопи проявляється протягом перших діб з початку прийому, іноді - після прийому першої дози. Повний ефект терапії препаратом досягається протягом 7 діб.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Дозу встановлюють індивідуально.
Оптимальний ефект досягається після тижня безперервного прийому препарату.
Середня добова доза карбідопи, необхідна для пригнічення периферичного перетворення леводопи, становить 70-100мг.
Пацієнти, які не приймали леводопу:
Початкова доза становить ½ таблетки 1-2 рази на добу після їжі. Збільшення дози проводиться поступово на ½ таблетки щодня або через добу до досягнення оптимального ефекту.
Підтримуюча доза становить 3-6 таблеток на добу для більшості пацієнтів.
Максимальна доза – не більше 8 таблеток на добу.
Пацієнти, які приймали леводопу:
Прийом леводопи припиняється за 12 годин до початку лікування препаратом Синдопа (у разі прийому пролонгованих форм леводопи прийом препарату припиняють не менше ніж за 24 години). Дозування Синдопи в цьому випадку має становити не більше 20% від попередньої дози леводопи.
Підтримуюча доза становить 3-6 таблеток на добу для більшості пацієнтів.
Максимальна доза – не більше 8 таблеток на добу.
Переривання лікування:
Необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами, яким потрібно було раптово знизити дозу препарату або припинити його прийом, особливо якщо пацієнт приймає нейролептики. При раптовому припиненні прийому антипаркінсонічних препаратів можливе виникнення симптомокомплексу, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром. Він включає м'язову ригідність, підвищення температури тіла, психічні порушення і підвищення рівня креатинфосфокінази в сироватці крові і вимагає невідкладної терапії.
При проведенні загальної анестезії:
У разі проведення загальної анестезії препарат можна приймати до тих пір, поки пацієнту дозволено пероральний прийом препаратів. При тимчасовій відміні препарату стандартна доза може бути призначена, як тільки пацієнт буде в стані приймати препарат перорально.
Пацієнти, які отримують леводопу з іншими інгібіторами декарбоксилази:
Прийом інгібітора декарбоксилази припиняється за 12 годин до початку прийому препарату Синдопа. Починати слід з дозування Синдопи, яке забезпечить ту ж саму кількість леводопи, що міститься в попередній комбінації леводопи і інгібітора декарбоксилази.
Пацієнти, які приймають інші антипаркінсонічні засоби:
Наявні дані вказують на те, що прийом інших антипаркінсонічних засобів може бути продовжений, коли розпочато лікування препаратом Синдопа, хоча дозування, ймовірно, доведеться скоригувати відповідно до рекомендацій виробників.
Використання у дітей:
Безпека Синдопи у пацієнтів молодше 18 років не була встановлена і її використання у пацієнтів молодше 18 років не рекомендується.
Використання у літніх:
Є широкий досвід застосування цього препарату у літніх пацієнтів. Рекомендації, викладені вище, відображають клінічні дані, отримані з цього досвіду.
Дозу встановлюють індивідуально.
Оптимальний ефект досягається після тижня безперервного прийому препарату.
Середня добова доза карбідопи, необхідна для пригнічення периферичного перетворення леводопи, становить 70-100мг.
Пацієнти, які не приймали леводопу:
Початкова доза становить ½ таблетки 1-2 рази на добу після їжі. Збільшення дози проводиться поступово на ½ таблетки щодня або через добу до досягнення оптимального ефекту.
Підтримуюча доза становить 3-6 таблеток на добу для більшості пацієнтів.
Максимальна доза – не більше 8 таблеток на добу.
Пацієнти, які приймали леводопу:
Прийом леводопи припиняється за 12 годин до початку лікування препаратом Синдопа (у разі прийому пролонгованих форм леводопи прийом препарату припиняють не менше ніж за 24 години). Дозування Синдопи в цьому випадку має становити не більше 20% від попередньої дози леводопи.
Підтримуюча доза становить 3-6 таблеток на добу для більшості пацієнтів.
Максимальна доза – не більше 8 таблеток на добу.
Переривання лікування:
Необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами, яким потрібно було раптово знизити дозу препарату або припинити його прийом, особливо якщо пацієнт приймає нейролептики. При раптовому припиненні прийому антипаркінсонічних препаратів можливе виникнення симптомокомплексу, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром. Він включає м'язову ригідність, підвищення температури тіла, психічні порушення і підвищення рівня креатинфосфокінази в сироватці крові і вимагає невідкладної терапії.
При проведенні загальної анестезії:
У разі проведення загальної анестезії препарат можна приймати до тих пір, поки пацієнту дозволено пероральний прийом препаратів. При тимчасовій відміні препарату стандартна доза може бути призначена, як тільки пацієнт буде в стані приймати препарат перорально.
Пацієнти, які отримують леводопу з іншими інгібіторами декарбоксилази:
Прийом інгібітора декарбоксилази припиняється за 12 годин до початку прийому препарату Синдопа. Починати слід з дозування Синдопи, яке забезпечить ту ж саму кількість леводопи, що міститься в попередній комбінації леводопи і інгібітора декарбоксилази.
Пацієнти, які приймають інші антипаркінсонічні засоби:
Наявні дані вказують на те, що прийом інших антипаркінсонічних засобів може бути продовжений, коли розпочато лікування препаратом Синдопа, хоча дозування, ймовірно, доведеться скоригувати відповідно до рекомендацій виробників.
Використання у дітей:
Безпека Синдопи у пацієнтів молодше 18 років не була встановлена і її використання у пацієнтів молодше 18 років не рекомендується.
Використання у літніх:
Є широкий досвід застосування цього препарату у літніх пацієнтів. Рекомендації, викладені вище, відображають клінічні дані, отримані з цього досвіду.
Показання
Хвороба Паркінсона
Синдром паркінсонізму різної етіології (внаслідок енцефаліту, цереброваскулярних порушень, інтоксикації токсичними речовинами, монооксидом вуглецю або марганцем), за винятком викликаного антипсихотичними засобами.
Синдром паркінсонізму різної етіології (внаслідок енцефаліту, цереброваскулярних порушень, інтоксикації токсичними речовинами, монооксидом вуглецю або марганцем), за винятком викликаного антипсихотичними засобами.
Протипоказання
Гіперчутливість до будь-якого з компонентів Синдопи, закритокутова глаукома, тяжкий психоз або психоневроз, меланома і підозра на неї та шкірні захворювання невідомої етіології, вагітність, період лактації, вік до 12 років.
З обережністю: інфаркт міокарда з порушеннями ритму (в анамнезі), бронхіальна астма, захворювання легень, епілептичні напади (в анамнезі), ерозивно-виразкові ураження ШКТ, цукровий діабет та інші декомпенсовані ендокринні захворювання, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність, ХСН.
З обережністю: інфаркт міокарда з порушеннями ритму (в анамнезі), бронхіальна астма, захворювання легень, епілептичні напади (в анамнезі), ерозивно-виразкові ураження ШКТ, цукровий діабет та інші декомпенсовані ендокринні захворювання, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність, ХСН.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: дискінезія, в тому числі хореоатетоз, вогнищева дистонія, при тривалому застосуванні синдром «включення-виключення», запаморочення, атаксія, судоми, анорексія, седація, сонливість, кошмарні сновидіння, нервове напруження, підвищена збудливість, занепокоєння, безсоння, психотичні реакції, галюцинації, депресія, параноїдні стани, гіпоманія, підвищене лібідо, ейфорія, деменція.
Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, запор, болі в епігастрії, дисфагія, ульцерогенна дія у схильних пацієнтів.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, колапс, серцеві аритмії, тахікардія.
З боку системи кровотворення: помірна лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
Лабораторні показники: зміна рівня глутаматоксалаттрансамінази, глутаматпируватоксалази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, азоту сечовини, білірубіну, йоду, пов'язаного з білком, позитивна пряма реакція Кумбса.
Інші: блефароспазм, мідріаз, диплопія, незначне збільшення маси тіла при тривалому застосуванні.
Побічні ефекти, як правило, залежать від прийнятої дози, а також від індивідуальної чутливості хворого. Побічні ефекти можуть бути усунені тимчасовим зниженням дози без перерви в лікуванні. Якщо побічні ефекти не регресують, то лікування припиняють поступово.
Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, запор, болі в епігастрії, дисфагія, ульцерогенна дія у схильних пацієнтів.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, колапс, серцеві аритмії, тахікардія.
З боку системи кровотворення: помірна лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
Лабораторні показники: зміна рівня глутаматоксалаттрансамінази, глутаматпируватоксалази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, азоту сечовини, білірубіну, йоду, пов'язаного з білком, позитивна пряма реакція Кумбса.
Інші: блефароспазм, мідріаз, диплопія, незначне збільшення маси тіла при тривалому застосуванні.
Побічні ефекти, як правило, залежать від прийнятої дози, а також від індивідуальної чутливості хворого. Побічні ефекти можуть бути усунені тимчасовим зниженням дози без перерви в лікуванні. Якщо побічні ефекти не регресують, то лікування припиняють поступово.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
1 таблетка містить леводопи 100 або 250 мг і карбідопи 10 або 25 мг; у контурній без'ячейковій упаковці 10 шт., у коробці 5 упаковок
