Тимолол

Антиангінальне, антиаритмічне, гіпотензивне, протиглаукомне.

Неселективний бета-адреноблокатор. При місцевому застосуванні в офтальмології знижує як нормальний, так і підвищений внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини та покращення її відтоку, не впливає на акомодацію та розмір зіниці.

Має антиангінальні, гіпотензивні та антиаритмічні ефекти, які проявляються при системному застосуванні. Зменшує автоматизм синусового вузла, знижує ЧСС, уповільнює AV-провідність, знижує скоротність і потребу міокарда в кисні.

При місцевому застосуванні швидко проникає через рогівку, в незначній кількості потрапляє в системний кровотік за рахунок абсорбції через судини кон'юнктиви, слизові оболонки носа та слізного тракту.

Для дорослих:

- відкритокутова глаукома;
- вторинна глаукома (в т.ч. увеальна, афакічна, посттравматична);
- гостре підвищення офтальмотонусу;
- закритокутова глаукома (в комбінації з міотиками).

- бронхіальна астма;
- синусова брадикардія;
- AV-блокада II і III ступеня;
- гостра і хронічна серцева недостатність;
- кардіогенний шок;
- дистрофічні захворювання рогівки;
- риніт;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при ХОЗЛ тяжкого перебігу, синоатріальній блокаді, артеріальній гіпотензії, цереброваскулярній недостатності, хронічній серцевій недостатності, цукровому діабеті, гіпоглікемії, тиреотоксикозі, міастенії, одночасному призначенні інших бета-адреноблокаторів, а також у пацієнтів дитячого віку, особливо в період новонародженості (оскільки препарат містить бензалконію хлорид).

З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки, нирок, цукровим діабетом (особливо лабільного перебігу). При тривалому застосуванні підвищує рівень тригліцеридів у плазмі крові.

Безпека та ефективність застосування у дітей не вивчена.

В офтальмології застосовується тривало, тому в період лікування слід не рідше 1 разу на 6 міс проводити огляд рогівки, контролювати функцію сльозовиділення та стан полів зору.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

В період лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.

При застосуванні в офтальмології безпосередньо після інстиляції можливе зниження гостроти зору та уповільнення психомоторних реакцій, тому слід протягом 30 хв утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги.

З боку органу зору: при місцевому застосуванні можливі подразнення та гіперемія кон'юнктиви, шкіри повік, печіння та свербіж в очах, сльозотеча, світлобоязнь, набряк епітелію рогівки, точкова поверхнева кератопатія, гіпестезія рогівки, диплопія, птоз, сухість очей. При проведенні фістулізуючих антиглаукомних операцій можливий розвиток відшарування сітківки в післяопераційний період.

При системному застосуванні можливі серцева недостатність, брадикардія, AV-блокада, артеріальна гіпотензія; головний біль, порушення сну, кошмарні сновидіння, астенія, збудження, депресія, парестезії та похолодання кінцівок; нудота, блювання, діарея; задишка, бронхоспазм; м'язова слабкість; шкірні алергічні реакції, загострення псоріазу, сухість кон'юнктиви.

Симптоми
Можливий розвиток загальнорезорбтивних ефектів, характерних для бета‑адреноблокаторів (запаморочення, головний біль, аритмія, брадикардія, бронхоспазм, нудота, блювання).

Лікування
Негайно промити очі водою або 0,9% розчином NaCl, симптоматична терапія.

Епінефрин, пілокарпін, системні бета‑адреноблокатори підсилюють дію.

Не рекомендується одночасне закапування двох різних бета‑адреноблокаторів.

Одночасний прийом з очними краплями, що містять епінефрин, може призвести до мідріазу.

Підсилює дію міорелаксантів та загальних анестетиків (за 48 год перед проведенням загальної анестезії, в т.ч. з використанням периферичних міорелаксантів, необхідно припинити прийом препарату).

На фоні лікування препаратом слід уникати внутрішньовенного введення верапамілу, дилтіазему (можливе пригнічення AV провідності, розвиток брадикардії та зниження артеріального тиску).

З обережністю призначати з гіпотензивними лікарськими засобами, іншими бета‑адреноблокаторами, інсуліном або пероральними гіпоглікемічними лікарськими засобами, глюкокортикостероїдами, психоактивними лікарськими засобами, а також препаратами, дія яких пов'язана з підсиленням виділення епінефрину.

Інгібітори CYPIID6 (в т.ч. хінідин, циметидин) можуть збільшувати концентрацію тимололу в плазмі, підвищуючи ризик розвитку системних побічних ефектів бета‑адреноблокаторів; (в т.ч. зниження частоти серцевих скорочень, депресія).

Краплі очні 0,25% і 0,5%.

По 1 мл, 2 мл в тюбик‑крапельниці полімерні з клапаном або по 5 мл, 10 мл в тюбик‑крапельниці полімерні з гвинтовою горловиною, закупорені навинчуваними кришками полімерними.

На тюбик‑крапельниці наклеюють етикетки, або текст етикетки наносять безпосередньо на тюбик‑крапельницю методом краплеструменевої печатки.

1 тюбик-крапельницю по 5 мл, 10 мл або 5, 10 тюбик‑крапельниць по 1 мл, 2 мл з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.