Триамцинолон
Triamcinolone
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Полькортолон, Кенакорт, Адкортил, Албакорт, Аристокорт, Берликорт, Делфакорт, Делсолон, Флогікорт, Флюостеролон, Ледеркорт, Омцилон, Суперкорт, Тріамкорт
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Tab.Triamcinoloni 0,004 № 10
D.S. по 2 таб. 1 рд.
D.S. по 2 таб. 1 рд.
Фармакологічні властивості
Глюкокортикостероїд. Пригнічує функції лейкоцитів і тканинних макрофагів. Обмежує міграцію лейкоцитів у зону запалення. Порушує здатність макрофагів до фагоцитозу, а також до утворення інтерлейкіну-1.
Сприяє стабілізації лізосомальних мембран, знижуючи тим самим концентрацію протеолітичних ферментів у зоні запалення. Зменшує проникність капілярів, обумовлену вивільненням гістаміну. Пригнічує активність фібробластів і утворення колагену.
Інгібує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення ЦОГ (головним чином ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню вироблення простагландинів.
Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (T- і B-клітин), моноцитів, еозинофілів і базофілів внаслідок їх переміщення з судинного русла в лімфоїдну тканину; пригнічує утворення антитіл.
Триамцинолон пригнічує вивільнення гіпофізом АКТГ і -ліпотропіну, але не знижує рівень циркулюючого ендорфіну. Пригнічує секрецію ТТГ і ФСГ.
При безпосередньому застосуванні на судини чинить вазоконстрикторний ефект.
Триамцинолон має виражену дозозалежну дію на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Стимулює глюконеогенез, сприяє захопленню амінокислот печінкою і нирками та підвищує активність ферментів глюконеогенезу. У печінці триамцинолон посилює депонування глікогену, стимулюючи активність глікогенсинтетази і синтез глюкози з продуктів білкового обміну. Підвищення вмісту глюкози в крові активізує виділення інсуліну.
Триамцинолон пригнічує захоплення глюкози жировими клітинами, що призводить до активації ліполізу. Однак внаслідок збільшення секреції інсуліну відбувається стимуляція ліпогенезу, що сприяє накопиченню жиру.
Чинить катаболічну дію в лімфоїдній і сполучній тканині, м'язах, жировій тканині, шкірі, кістковій тканині.
Остеопороз і синдром Іценко-Кушинга є головними факторами, що обмежують тривалу терапію ГКС. Внаслідок катаболічної дії можливе пригнічення росту у дітей.
У високих дозах триамцинолон може підвищувати збудливість тканин мозку і сприяє зниженню порогу судомної готовності. Стимулює надмірну продукцію хлористоводневої кислоти і пепсину в шлунку, що сприяє розвитку пептичної виразки.
При системному застосуванні терапевтична активність триамцинолону обумовлена протизапальною, протиалергічною, імунодепресивною та антипроліферативною дією.
При зовнішньому і місцевому застосуванні терапевтична активність триамцинолону обумовлена протизапальною, протиалергічною та антиексудативною (завдяки вазоконстрикторному ефекту) дією.
При інгаляційному застосуванні чинить протизапальну дію на слизову бронхів у пацієнтів з бронхіальною астмою. При постійному застосуванні зменшує кількість тучних клітин, макрофагів, Т-лімфоцитів і еозинофілів в епітелії і підслизовому шарі бронхів, пригнічує гіперреактивність дихальних шляхів.
За протизапальною активністю триамцинолон близький до гідрокортизону, а триамцинолону ацетонід у 6 разів активніший. Мінералокортикоїдна активність у триамцинолону і у триамцинолону ацетоніду практично відсутня.
Сприяє стабілізації лізосомальних мембран, знижуючи тим самим концентрацію протеолітичних ферментів у зоні запалення. Зменшує проникність капілярів, обумовлену вивільненням гістаміну. Пригнічує активність фібробластів і утворення колагену.
Інгібує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення ЦОГ (головним чином ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню вироблення простагландинів.
Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (T- і B-клітин), моноцитів, еозинофілів і базофілів внаслідок їх переміщення з судинного русла в лімфоїдну тканину; пригнічує утворення антитіл.
Триамцинолон пригнічує вивільнення гіпофізом АКТГ і -ліпотропіну, але не знижує рівень циркулюючого ендорфіну. Пригнічує секрецію ТТГ і ФСГ.
При безпосередньому застосуванні на судини чинить вазоконстрикторний ефект.
Триамцинолон має виражену дозозалежну дію на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Стимулює глюконеогенез, сприяє захопленню амінокислот печінкою і нирками та підвищує активність ферментів глюконеогенезу. У печінці триамцинолон посилює депонування глікогену, стимулюючи активність глікогенсинтетази і синтез глюкози з продуктів білкового обміну. Підвищення вмісту глюкози в крові активізує виділення інсуліну.
Триамцинолон пригнічує захоплення глюкози жировими клітинами, що призводить до активації ліполізу. Однак внаслідок збільшення секреції інсуліну відбувається стимуляція ліпогенезу, що сприяє накопиченню жиру.
Чинить катаболічну дію в лімфоїдній і сполучній тканині, м'язах, жировій тканині, шкірі, кістковій тканині.
Остеопороз і синдром Іценко-Кушинга є головними факторами, що обмежують тривалу терапію ГКС. Внаслідок катаболічної дії можливе пригнічення росту у дітей.
У високих дозах триамцинолон може підвищувати збудливість тканин мозку і сприяє зниженню порогу судомної готовності. Стимулює надмірну продукцію хлористоводневої кислоти і пепсину в шлунку, що сприяє розвитку пептичної виразки.
При системному застосуванні терапевтична активність триамцинолону обумовлена протизапальною, протиалергічною, імунодепресивною та антипроліферативною дією.
При зовнішньому і місцевому застосуванні терапевтична активність триамцинолону обумовлена протизапальною, протиалергічною та антиексудативною (завдяки вазоконстрикторному ефекту) дією.
При інгаляційному застосуванні чинить протизапальну дію на слизову бронхів у пацієнтів з бронхіальною астмою. При постійному застосуванні зменшує кількість тучних клітин, макрофагів, Т-лімфоцитів і еозинофілів в епітелії і підслизовому шарі бронхів, пригнічує гіперреактивність дихальних шляхів.
За протизапальною активністю триамцинолон близький до гідрокортизону, а триамцинолону ацетонід у 6 разів активніший. Мінералокортикоїдна активність у триамцинолону і у триамцинолону ацетоніду практично відсутня.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо дорослим - 4-20 мг на добу в 2-3 прийоми. Після покращення стану добову дозу поступово знижують на 1-2 мг кожні 2-3 дні до мінімальної підтримуючої дози - 1 мг і повного скасування терапії.
В/м на початку лікування - по 40 мг 1 раз на 4 тижні. Потім, залежно від показань і реакції пацієнта на лікування, можна вводити по 40-80 мг кожні 2-4 тижні. При необхідності разова доза може бути збільшена до 100 мг. Щоб уникнути підшкірної атрофії вводять глибоко в м'яз.
При внутрішньосуглобовому введенні, а також при введенні в області вогнища ураження доза становить 10-40 мг. Інтервал між введеннями не менше 1 тижня.
Для застосування у вигляді інгаляцій доза залежить від використовуваної лікарської форми і віку пацієнта.
Зовнішньо застосовують 1-3 рази/добу. Тривалість лікування визначається індивідуально і зазвичай становить 5-10 днів.
При стійкому перебігу захворювання курс лікування може бути продовжений до 25 днів. Не рекомендується застосування більше 4 тижнів.
В/м на початку лікування - по 40 мг 1 раз на 4 тижні. Потім, залежно від показань і реакції пацієнта на лікування, можна вводити по 40-80 мг кожні 2-4 тижні. При необхідності разова доза може бути збільшена до 100 мг. Щоб уникнути підшкірної атрофії вводять глибоко в м'яз.
При внутрішньосуглобовому введенні, а також при введенні в області вогнища ураження доза становить 10-40 мг. Інтервал між введеннями не менше 1 тижня.
Для застосування у вигляді інгаляцій доза залежить від використовуваної лікарської форми і віку пацієнта.
Зовнішньо застосовують 1-3 рази/добу. Тривалість лікування визначається індивідуально і зазвичай становить 5-10 днів.
При стійкому перебігу захворювання курс лікування може бути продовжений до 25 днів. Не рекомендується застосування більше 4 тижнів.
Показання
- Для прийому внутрішньо: ревматизм, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та інші колагенози, гострі алергічні реакції, алергічні шкірні захворювання, важкі форми бронхіальної астми, багатоформна еритема, геморагічні діатези, гемолітична анемія, лімфоми, лейкемії.
- Для парентерального застосування: ревматоїдний артрит, захворювання сполучної тканини, системний червоний вовчак, дерматози, емфізема легень і фіброз легень, лімфосаркома, лімфогранулематоз, лімфатична лейкемія, нефротичний синдром, спру.
- Для інгаляційного застосування: бронхіальна астма у фазі загострення. Недостатня ефективність бронходилататорів і/або стабілізаторів мембран тучних клітин при лікуванні бронхіальної астми. Гормонозалежна бронхіальна астма (з метою зниження дози ГКС для прийому внутрішньо). Алергічний риніт.
- Для зовнішнього застосування: екзема, псоріаз, нейродерміт, різні види дерматитів та інші запальні та алергічні захворювання шкіри немікробної етіології (у складі комплексної терапії).
- Для парентерального застосування: ревматоїдний артрит, захворювання сполучної тканини, системний червоний вовчак, дерматози, емфізема легень і фіброз легень, лімфосаркома, лімфогранулематоз, лімфатична лейкемія, нефротичний синдром, спру.
- Для інгаляційного застосування: бронхіальна астма у фазі загострення. Недостатня ефективність бронходилататорів і/або стабілізаторів мембран тучних клітин при лікуванні бронхіальної астми. Гормонозалежна бронхіальна астма (з метою зниження дози ГКС для прийому внутрішньо). Алергічний риніт.
- Для зовнішнього застосування: екзема, псоріаз, нейродерміт, різні види дерматитів та інші запальні та алергічні захворювання шкіри немікробної етіології (у складі комплексної терапії).
Протипоказання
- гострі психози в анамнезі
- активна форма туберкульозу
- міастенія
- новоутворення з метастазами
- дивертикуліт
- виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- артеріальна гіпертензія
- синдром Іценко-Кушинга, ниркова недостатність
- тромбози і емболії в анамнезі
- остеопороз
- цукровий діабет
- приховані вогнища інфекції
- амілоїдоз
- сифіліс
- грибкові захворювання
- вірусні інфекції (в т.ч. викликані Herpes simplex і Varicella zoster)
- амебні інфекції, поліомієліт (за винятком бульбарно-енцефалітної форми)
- гонококовий або туберкульозний артрит
- період вакцинації
- лімфаденіт після щеплення БЦЖ
- глаукома
- інфіковані ураження шкіри.
- активна форма туберкульозу
- міастенія
- новоутворення з метастазами
- дивертикуліт
- виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- артеріальна гіпертензія
- синдром Іценко-Кушинга, ниркова недостатність
- тромбози і емболії в анамнезі
- остеопороз
- цукровий діабет
- приховані вогнища інфекції
- амілоїдоз
- сифіліс
- грибкові захворювання
- вірусні інфекції (в т.ч. викликані Herpes simplex і Varicella zoster)
- амебні інфекції, поліомієліт (за винятком бульбарно-енцефалітної форми)
- гонококовий або туберкульозний артрит
- період вакцинації
- лімфаденіт після щеплення БЦЖ
- глаукома
- інфіковані ураження шкіри.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку ендокринної системи: перерозподіл жирової тканини, порушення менструального циклу, підвищення рівня глюкози в крові, пригнічення функції надниркових залоз, "місяцеподібне обличчя", стрії, гірсутизм, вугрі.
- З боку обміну речовин: набряки, порушення балансу електролітів, негативний азотистий баланс, затримка росту у дітей.
- З боку травної системи: стероїдна виразка шлунка, ерозивно-виразкові ураження ШКТ, гострий панкреатит.
- З боку ЦНС: судоми, порушення сну, психічні порушення, головні болі і запаморочення, слабкість.
- З боку кістково-м'язової системи: міопатія, остеопороз.
- З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія.
- З боку системи згортання крові: тромбоемболія.
- З боку органу зору: порушення зору, задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску або екзофтальм, анафілактичні реакції.
- Реакції, обумовлені імунодепресивною дією: загострення інфекційних захворювань.
- При внутрішньосуглобовому введенні: можлива болючість суглоба, подразнення в місці уколу, депігментація, стерильний абсцес, атрофія шкіри, при введенні в дозах більше 40 мг можливі резорбтивні побічні ефекти.
- При інгаляційному застосуванні: можливі головний біль, чхання, кашель, сухість слизової оболонки порожнини рота або носа, відчуття подразнення в носі, охриплість голосу, рідко - грибкова інфекція носоглотки, викликана Candida albicans.
- При зовнішньому застосуванні: можливі свербіж, подразнення шкіри, пізні реакції типу екземи, стероїдні вугрі, пурпура. При тривалому застосуванні мазі можливий розвиток вторинних інфекційних уражень і атрофічних змін шкіри.
- З боку обміну речовин: набряки, порушення балансу електролітів, негативний азотистий баланс, затримка росту у дітей.
- З боку травної системи: стероїдна виразка шлунка, ерозивно-виразкові ураження ШКТ, гострий панкреатит.
- З боку ЦНС: судоми, порушення сну, психічні порушення, головні болі і запаморочення, слабкість.
- З боку кістково-м'язової системи: міопатія, остеопороз.
- З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія.
- З боку системи згортання крові: тромбоемболія.
- З боку органу зору: порушення зору, задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску або екзофтальм, анафілактичні реакції.
- Реакції, обумовлені імунодепресивною дією: загострення інфекційних захворювань.
- При внутрішньосуглобовому введенні: можлива болючість суглоба, подразнення в місці уколу, депігментація, стерильний абсцес, атрофія шкіри, при введенні в дозах більше 40 мг можливі резорбтивні побічні ефекти.
- При інгаляційному застосуванні: можливі головний біль, чхання, кашель, сухість слизової оболонки порожнини рота або носа, відчуття подразнення в носі, охриплість голосу, рідко - грибкова інфекція носоглотки, викликана Candida albicans.
- При зовнішньому застосуванні: можливі свербіж, подразнення шкіри, пізні реакції типу екземи, стероїдні вугрі, пурпура. При тривалому застосуванні мазі можливий розвиток вторинних інфекційних уражень і атрофічних змін шкіри.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Синтетичний препарат. Основна діюча речовина — триамцинолон.
Випускають:
10 таблеток по 0,004 г — 30 шт. в упаковці;
0,1% мазь — в тубі по 15 г;
суспензія для ін'єкцій 40 мг/мл в ампулах по 1 мл — 5 ампул в упаковці.
Випускають:
10 таблеток по 0,004 г — 30 шт. в упаковці;
0,1% мазь — в тубі по 15 г;
суспензія для ін'єкцій 40 мг/мл в ампулах по 1 мл — 5 ампул в упаковці.
