Візаллергол

Антигістамінний, протиалергічний.

Олопатадин є потужним селективним протиалергічним/антигістамінним препаратом, фармакологічні ефекти якого розвиваються за допомогою кількох різних механізмів дії. Є антагоністом гістаміну (головного медіатора алергічних реакцій у людини) і запобігає індукованому гістаміном вивільненню запальних цитокінів у клітинах епітелію кон'юнктиви. За результатами досліджень in vitro передбачається інгібування вивільнення протизапальних медіаторів тучними клітинами кон'юнктиви.

У пацієнтів з прохідними носослізними протоками місцеве застосування олопатадину у вигляді інстиляцій у кон'юнктивальний мішок дозволяло зменшити вираженість симптомів з боку носа, часто супутніх сезонному алергічному кон'юнктивіту. Олопатадин не чинить клінічно значущого впливу на діаметр зіниці.

Всмоктування
Олопатадин піддається системній абсорбції, як і інші препарати, призначені для місцевого застосування. Однак концентрації олопатадину в плазмі після його місцевого застосування в офтальмології низькі і знаходяться в діапазоні від рівня нижче кількісного визначення (< 0,5 нг/мл) до 1,3 нг/мл. Заявлені концентрації в плазмі в 50-200 разів нижчі за такі при пероральному застосуванні терапевтичних доз олопатадину.

Виведення
За даними фармакокінетичних досліджень пероральних форм олопатадину період напіввиведення становить від 8 до 12 годин, виведення препарату здійснюється переважно нирками. 60 - 70 0/0 введеної дози виводиться з сечею в незміненому вигляді, також у сечі визначаються низькі концентрації 2 метаболітів - моно-десметила і н-оксида. У зв'язку з тим, що олопатадин виводиться нирками переважно в незміненому вигляді, порушення роботи нирок призводить до зміни фармакокінетики олопатадину, приводячи до значного (в 2,3 рази) підвищення концентрації олопатадину в плазмі у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 13 мл/хв). Концентрація олопатадину в плазмі після його місцевого застосування у вигляді інстиляцій в 50-200 разів нижча, ніж при пероральному застосуванні терапевтичних доз, отже, зміни режиму дозування у пацієнтів з порушеннями функції нирок не потрібні. Оскільки печінковий шлях елімінації не є основним для олопатадину, не потрібна корекція дози при застосуванні пацієнтами з порушеннями функції печінки. Після перорального прийому 10 мг олопатадину пацієнтами на гемодіалізі концентрація олопатадину в плазмі була значно нижчою в день проведення гемодіалізу в порівнянні з днями, коли гемодіаліз не проводився. Це свідчить про те, що виведення олопатадину за допомогою гемодіалізу можливе.

За результатами порівняльних досліджень фармакокінетики пероральної лікарської форми олопатадину в концентрації 10 мг у молодих (середній вік - 21 рік) і літніх пацієнтів (середній вік 74 роки) не відзначено значущих відмінностей у концентраціях олопатадину в плазмі, зв'язуванні з білками плазми і параметрах виведення препарату в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів.

Для дорослих:

Алергічний кон'юнктивіт.

• Підвищена чутливість до олопатадину,
• вагітність,
• період грудного вигодовування,
• дитячий вік до 3 років.

З обережністю
У пацієнтів з супутнім синдромом "сухого" ока і захворюваннями рогівки.

При прояві виражених реакцій гіперчутливості слід припинити застосування олопатадину.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Якщо у пацієнта після застосування олопатадину тимчасово знижується чіткість зору, то до його відновлення не рекомендується керувати автомобілем і займатися іншою діяльністю, що вимагає високої концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Інфекційні захворювання: нечасто - риніт.

З боку імунної системи: частота невідома - підвищена чутливість до олопатадину, набряк обличчя.

З боку нервової системи: часто - головний біль, дисгевзія; нечасто - запаморочення, гіпестезія; частота невідома - сонливість.

З боку органа зору: часто - біль в оці, подразнення ока, синдром "сухого" ока, незвичайні відчуття в оці; нечасто - ерозія рогівки, дефект епітелію рогівки, точковий кератит, кератит, накопичення фарбувального пігменту в області дефекту рогівки при проведенні діагностичних проб, виділення з очей, світлобоязнь, затуманення зору
зниження гостроти зору, блефароспазм, дискомфорт в оці, свербіж в оці, фолікульоз кон'юнктиви, зміни кон'юнктиви, відчуття стороннього тіла в оці, сльозотеча, еритема повік, набряк повік, зміни повік, кон'юнктивальна ін'єкція; частота невідома - набряк рогівки, набряк кон'юнктиви, кон'юнктивіт, мідріаз, порушення зорових функцій
кірочки на краях повік.

З боку дихальної системи: часто - сухість у роті; частота невідома - диспное, синусит.

З боку ШКТ: частота невідома - нудота, блювання.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: нечасто - контактний дерматит, відчуття печіння шкіри, сухість шкіри; частота невідома - дерматит, еритема.

Загальні порушення: часто - підвищена втомлюваність; частота невідома - астенія, відчуття нездужання.

Немає даних

Дослідження взаємодії олопатадину з іншими лікарськими засобами не проводилися.
У дослідженнях in vitro продемонстровано відсутність інгібування метаболічних реакцій, опосередкованих ізоферментами 1А2, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 і 3А4 цитохрому Р-450.
Згідно з отриманими результатами, ймовірність вступу олопатадину в метаболічні реакції при спільному застосуванні з іншими лікарськими препаратами оцінюється як низька.

Краплі очні, 0,2%.
По 2,5 мл у поліетиленовому флаконі з пробкою-крапельницею і загвинчуваною кришкою з контролем першого відкриття.
По 1 флакону з інструкцією по застосуванню в картонній пачці.