Зодак

Протиалергічний, антигістамінний.

Механізм дії

Цетиризин - активна речовина препарату Зодак - є метаболітом гідроксизину, має антигістамінний ефект з протиалергічною дією. Цетиризин належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну і блокує H1-гістамінові рецептори з невеликим впливом на інші рецептори і практично не має антихолінергічної та антисеротонінової дії.

Цетиризин впливає на гістамінзалежну стадію алергічних реакцій негайного типу, а також зменшує міграцію еозинофілів і обмежує вивільнення медіаторів при алергічних реакціях уповільненого типу. Практично не проходить через гематоенцефалічний бар'єр і, отже, майже не здатний досягти центральних рецепторів H1.

У дослідженнях впливу гістаміну на шкіру дія цетиризину в дозі 10 мг починалася через 1 годину, досягала максимуму з 2-го по 12-ий годину і все ще спостерігалася на статистично значущих рівнях через 24 години. На додаток до антигістамінного ефекту цетиризин також має протизапальний ефект і таким чином впливає на пізню фазу алергічної реакції:

- При дозі 10 мг один або два рази на день, інгібує пізню фазу агрегації еозинофілів у шкірі;
- При дозі 30 мг на день, інгібує виведення еозинофілів у бронхіальну альвеолярну рідину після викликаного алергеном бронхіального звуження;
- Інгібує викликану калікреїном пізню запальну реакцію;
- Пригнічує експресію маркерів запалення, таких як ICAM-1 або VCAM-1;
- Інгібує гістамінолібератори, такі як PAF або субстанція Р.

У клінічних дослідженнях показано, що цетиризин починає діяти через 20 хвилин після прийому, його ефект зберігається до 24 годин.

Всмоктування

Після прийому внутрішньо препарат швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Фармакокінетичні параметри цетиризину при його застосуванні в дозах від 5 до 60 мг змінюються лінійно. Рівноважна концентрація досягається через 3 дні. Фармакокінетичний профіль цетиризину аналогічний у дорослих і дітей.

У дітей після прийому цетиризину в дозі 5 мг концентрація активної субстанції в організмі така ж, як і у дорослих після прийому 10 мг. У дорослих після прийому цетиризину в дозі 10 мг максимальна концентрація (Сmах) у плазмі крові досягається через 1 - 2 години і становить 350 нг/мл. У дітей після прийому цетиризину в дозі 5 мг максимальна концентрація (Сmах) у плазмі крові досягається через 1 годину і становить 275 нг/мл.

При прийомі цетиризину у формі крапель максимальні концентрації у плазмі крові досягаються з більш високою швидкістю.

Розподіл

Розподіл після прийому 10 мг становить 35 літрів у дорослих, а зв'язування з білками плазми крові - 93%. У дітей об'єм розподілу після прийому 5 мг становить приблизно 17 літрів.

Незначна кількість цетиризину виділяється в грудне молоко.

Метаболізм
У дорослих 60% дози виводиться з організму в незміненому вигляді нирками.

Виведення

Після прийому 10 мг у дорослих загальний кліренс цетиризину становить 0,60 мл/хв/кг; період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 10 годин.

Прийом кількох доз не змінює фармакокінетичні параметри. При прийомі препарату в добовій дозі 10 мг протягом 10 днів кумуляції цетиризину не спостерігалося. Після закінчення лікування рівень цетиризину в плазмі крові швидко падає нижче визначених меж. Повторні алергологічні тести можна відновити через 3 дні.

Окремі групи пацієнтів

Пацієнти похилого віку:

У 16 осіб похилого віку при одноразовому прийомі препарату в дозі 10 мг Т1/2 був вищий на 50 %, а швидкість виведення була нижча на 40 % порівняно з контрольною групою.
Зниження кліренсу цетиризину у пацієнтів похилого віку ймовірно пов'язане зі зменшенням функції нирок у цієї категорії пацієнтів.

Діти

У дітей від 6 до 12 років 70% дози виводиться з організму в незміненому вигляді нирками.
Після прийому 5 мг у дітей загальний кліренс цетиризину становить 0,93 мл/хв/кг.
Т1/2 у дітей від 6 до 12 років становить 6 годин, від 2 до 6 років - 5 годин, від 6 місяців до 2 років - знижено до 3,1 години.

Пацієнти з нирковою недостатністю:

У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня (кліренс креатиніну (КК) > 50 мл/хв) фармакокінетичні параметри аналогічні таким у здорових добровольців з нормальною функцією нирок.

У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК 30 - 49 мл/хв) Т1/2 подовжується в 3 рази, а загальний кліренс знижується на 70 % відносно здорових добровольців з нормальною функцією нирок.

У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК <7 мл/хв), при прийомі препарату внутрішньо в дозі 10 мг загальний кліренс знижується приблизно на 70 % відносно здорових добровольців з нормальною функцією нирок, а Т1/2 подовжується в 3 рази.

Менше 10% цетиризину видаляється в ході стандартної процедури гемодіалізу.

Пацієнти з печінковою недостатністю:

У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярним, холестатичним і біліарним цирозом) при одноразовому прийомі препарату в дозі 10 або 20 мг Т1/2 збільшується приблизно на 50 %, а кліренс знижується на 40 % порівняно зі здоровими суб'єктами. Корекція дози необхідна тільки в разі, якщо у пацієнта з печінковою недостатністю є також супутня ниркова недостатність.

Для дорослих:

Для дітей:

— сезонний і цілорічний алергічний риніт і кон'юнктивіт;
— сверблячі алергічні дерматози;
— поліноз (сінна лихоманка);
— кропив'янка (в т.ч. хронічна ідіопатична);
— набряк Квінке.

— термінальна стадія ниркової недостатності (КК

У пацієнтів з пошкодженням спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози, а також при наявності інших факторів, що сприяють затримці сечі, потрібна обережність, оскільки цетиризин може збільшувати ризик затримки сечі.

У пацієнтів з нирковою недостатністю режим дозування препарату слід коригувати. Через можливе зниження функції нирок у пацієнтів похилого віку режим дозування препарату слід коригувати.

Рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні цетиризину одночасно з алкоголем або препаратами, що пригнічують ЦНС, оскільки цетиризин може призвести до підвищеної сонливості.

Обережність слід дотримуватися у пацієнтів з епілепсією та підвищеною судомною готовністю.

Перед призначенням алергологічних проб рекомендований триденний "відмивочний" період у зв'язку з тим, що блокатори гістамінових Н1-рецепторів інгібують розвиток шкірних алергічних реакцій.

Цетиризин у формі таблеток, покритих плівковою оболонкою, не слід призначати пацієнтам з спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Після припинення застосування цетиризину може з'явитися свербіж і/або кропив'янка, навіть якщо ці симптоми були відсутні на початку лікування. У деяких випадках симптоми можуть бути інтенсивними і вимагати відновлення прийому цетиризину. Симптоми зникають при відновленні прийому цетиризину.

Допоміжні речовини

Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази лапарей або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід приймати цей препарат.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Цетиризин може призвести до підвищеної сонливості, отже, препарат Зодак може впливати на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.

Препарат зазвичай добре переноситься. Побічні явища виникають рідко і мають тимчасовий характер.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Дуже рідко: тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи
Рідко: реакції гіперчутливості.
Дуже рідко: анафілактичний шок

Порушення з боку нервової системи
Часто: головний біль, сонливість, підвищена втомлюваність, запаморочення.
Нечасто: парестезії.
Рідко: судоми, порушення рухової функції.
Дуже рідко: спотворення смаку, дискінезія, дистонія, непритомність, тремор, тик.
Частота невідома: порушення пам'яті, в тому числі амнезія.

Порушення психіки
Нечасто: збудження.
Рідко: агресія, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, порушення сну. Частота невідома: суїцидальні ідеї.

Порушення з боку органа зору
Дуже рідко: порушення акомодації, нечіткість зору, ністагм.

Порушення з боку органа слуху та лабіринтні порушення
Частота невідома: вертиго.

Порушення з боку травної системи
Часто: сухість у роті, нудота.
Нечасто: діарея, біль у животі.
Порушення з боку серця
Рідко: тахікардія.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Часто: риніт, фарингіт.
Порушення з боку обміну речовин і харчування
Рідко: підвищення маси тіла.

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів
Дуже рідко: дизурія, енурез.
Частота невідома: затримка сечі.

Лабораторні та інструментальні дані
Рідко: зміна функціональних проб печінки (підвищення активності "печінкових" трансаміназ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази і концентрації білірубіну).
Дуже рідко: тромбоцитопенія.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто: висип, свербіж.
Рідко: кропив'янка.
Дуже рідко: ангіоневротичний набряк, стійка еритема.

Загальні розлади
Нечасто: астенія, нездужання.
Рідко: периферичні набряки.
Частота невідома: підвищення апетиту.

Симптоми, що спостерігалися після явного передозування препарату, впливали на ЦНС або були пов'язані з можливим антихолінергічним ефектом. Симптоми, які спостерігалися після прийому принаймні п'ятикратної кількості рекомендованої добової дози, включали наступне: сплутаність свідомості, діарея, втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седативний ефект, сонливість, ступор, тахікардія, тремор, затримка сечі.

Лікування: специфічного антидоту немає. У разі передозування рекомендується симптоматичне або підтримуюче лікування. Промивання шлунка і/або прийом активованого вугілля може бути ефективним, якщо передозування сталося недавно. Цетиризин частково виводиться при діалізі.

Одночасне застосування з азитроміцином, циметидином, еритроміцином, кетоконазолом або псевдоефедрином не впливає на фармакокінетичні параметри цетиризину. Фармакокінетичної взаємодії не спостерігалося. Згідно з дослідженнями in vitro, цетиризин не впливає на зв'язування варфарину з білками плазми.

Одночасний прийом азитроміцину, еритроміцину, кетоконазолу, теофіліну і псевдоефедрину не виявив суттєвих змін у клінічних лабораторних показниках, життєво важливих функціях і ЕКГ. У дослідженні з одночасним прийомом теофіліну (400 мг/добу) і цетиризину (20 мг/добу) було виявлено незначне, але статистично достовірне підвищення 24-годинної AUC на 19% для цетиризину і на 11% для теофіліну. Крім того, максимальні рівні в плазмі крові збільшилися до 7.7% і 6.4% відповідно для цетиризину і теофіліну. Одночасно кліренс цетиризину зменшився на -16%, а також на - 10% у випадку теофіліну, коли цетиризин приймали пацієнти, які раніше отримували лікування теофіліном. Тим не менш, попереднє лікування цетиризином не мало суттєвого впливу на фармакокінетичні параметри теофіліну.

Після одноразового прийому цетиризину в дозі 10 мг ефект алкоголю (0.8%) значно не посилювався; статистично значуща взаємодія з 5 мг діазепаму була доведена в одному з 16 психометричних тестів.

Одночасний прийом 10 мг цетиризину на день з гліпізидом призвів до незначного зниження показників глюкози. Цей ефект не має клінічного значення. Тим не менш, рекомендується роздільний прийом: гліпізид вранці і цетиризин ввечері. Ступінь всмоктування цетиризину не знижується при одночасному прийомі їжі, хоча всмоктування сповільнюється на 1 годину. У дослідженні з багаторазовим прийомом ритонавіру (600 мг 2 рази/добу) і цетиризину (10 мг/добу) ступінь експозиції цетиризину була збільшена приблизно на 40%, в той час як експозиція ритонавіру незначно змінилася (- 11%) внаслідок супутнього прийому цетиризину. Якщо пацієнт застосовує вищезазначені або інші лікарські препарати (в т.ч. безрецептурні), перед застосуванням препарату Зодак слід проконсультуватися з лікарем.

Краплі для прийому внутрішньо 10 мг/мл.
По 20 мл у флакон з темного скла, закупорений пробкою-крапельницею і забезпечений кришкою із захистом від розкриття дітьми. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 10 мг.
По 7 або 10 табл. у ПВХ/ПВДХ/алюмінієвому блістері.
Кожен блістер по 7 табл.; по 1, 3, 6, 9 або 10 бл. по 10 табл. разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.