Бінавіт
Binavit
Аналоги (дженерики, синоніми)
Вітагамма, Вітаксон, Комплігам B, Мільгамма, Трігамма, Еллігамін
Діюча речовина
Тиамин (Thiaminum), Пиридоксина гидрохлорид (Pyridoxini hydrochloridum), Цианокабаламин (Витамин В12) (Cyanocobalaminum (Vitamin B12)), Лидокаин (Lidocainum)
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Sol. "Binavit" 2 ml
D.t.d.: №5 in amp.
S.: Вводити в/м.
Фармакологічні властивості
Комбінований полівітамінний препарат
Фармакодинаміка
Дія препарату визначається властивостями вітамінів, що входять до його складу. Нейротропні вітаміни групи B мають сприятливий вплив на запальні та дегенеративні захворювання нервової системи та рухового апарату.
Тіамін (вітамін B1) — відіграє ключову роль у процесах вуглеводного обміну, які мають вирішальне значення в обмінних процесах нервової тканини (бере участь у проведенні нервового імпульсу), а також у циклі Кребса з подальшою участю в синтезі тіамінпірофосфату (ТПФ) та аденозинтрифосфату (АТФ).
Піридоксин (вітамін В6) — має життєво важливий вплив на обмін білків, вуглеводів і жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування центральної та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування в центральній нервовій системі (ЦНС), бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нерва, бере участь у синтезі катехоламінів.
Фізіологічною функцією обох вітамінів (B1 і В6) є потенціювання дії один одного, що проявляється у позитивному впливі на нервову, нейром'язову та серцево-судинну системи.
Ціанокобаламін (вітамін В12) — бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального росту, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин; необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну.
Лідокаїн чинить анестезуючу дію в місці ін'єкції, розширює судини, сприяючи всмоктуванню вітамінів. Місцевоанестезуюча дія лідокаїну обумовлена блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів і проведенню больових імпульсів по нервових волокнах.
Тіамін (вітамін B1) — відіграє ключову роль у процесах вуглеводного обміну, які мають вирішальне значення в обмінних процесах нервової тканини (бере участь у проведенні нервового імпульсу), а також у циклі Кребса з подальшою участю в синтезі тіамінпірофосфату (ТПФ) та аденозинтрифосфату (АТФ).
Піридоксин (вітамін В6) — має життєво важливий вплив на обмін білків, вуглеводів і жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування центральної та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування в центральній нервовій системі (ЦНС), бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нерва, бере участь у синтезі катехоламінів.
Фізіологічною функцією обох вітамінів (B1 і В6) є потенціювання дії один одного, що проявляється у позитивному впливі на нервову, нейром'язову та серцево-судинну системи.
Ціанокобаламін (вітамін В12) — бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального росту, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин; необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну.
Лідокаїн чинить анестезуючу дію в місці ін'єкції, розширює судини, сприяючи всмоктуванню вітамінів. Місцевоанестезуюча дія лідокаїну обумовлена блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів і проведенню больових імпульсів по нервових волокнах.
Фармакокінетика
Тіамін
Після внутрішньом'язового введення тіамін швидко абсорбується з місця ін'єкції і надходить у кров (484 нг/мл через 15 хвилин у перший день введення дози 50 мг) і нерівномірно розподіляється в організмі при вмісті його в лейкоцитах 15%, еритроцитах 75% і в плазмі крові 10%. У зв'язку з відсутністю значних запасів вітаміну в організмі, він повинен надходити в організм щодня. Тіамін проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, виявляється в грудному молоці. Тіамін виводиться нирками в альфа-фазі через 0,15 години, у бета-фазі — через 1 годину і в кінцевій (термінальній) фазі — протягом 2 днів. Основними метаболітами є: тіамінкарбонова кислота, пірамін і деякі невідомі метаболіти. З усіх вітамінів тіамін зберігається в організмі в найменших кількостях. Організм дорослої людини містить близько 30 мг тіаміну: 80% у вигляді тіамінпірофосфату, 10% у вигляді тіамінтрифосфату і решта у вигляді тіамінмонофосфату.
Піридоксин
Після внутрішньом'язової ін'єкції піридоксин швидко абсорбується з місця ін'єкції і розподіляється в організмі, виконуючи роль коферменту після фосфорилювання групи СН2ОН у 5-му положенні. Близько 80% вітаміну зв'язується з білками плазми крові. Піридоксин розподіляється по всьому організму, проникає через плаценту, виявляється в грудному молоці. Накопичується в печінці і окислюється до 4-піридоксинової кислоти, яка виводиться нирками максимум через 2–5 годин після абсорбції.
В організмі людини міститься 40–150 мг вітаміну В6 і його щоденна швидкість елімінації близько 1,7–3,6 мг при швидкості відновлення 2,2–2,4%.
Ціанокобаламін
Ціанокобаламін після внутрішньом'язового введення зв'язується з транскобаламинами I і II, переноситься в різні тканини організму. Максимальна концентрація після внутрішньом'язового введення досягається через 1 годину. Зв'язок з білками плазми крові — 90%. Проникає через плацентарний бар'єр, виявляється в грудному молоці. Метаболізується переважно в печінці з утворенням аденозилкобаламіну, що є активною формою ціанокобаламіну. Депонується в печінці, з жовчю надходить у кишечник і знову абсорбується в кров (феномен ентерогепатичної рециркуляції). Період напіввиведення тривалий, виводиться переважно нирками (7–10%) і через кишечник (50%). При зниженні функції нирок виводиться нирками — 0–7% і через кишечник — 70–100%.
Лідокаїн
При внутрішньом'язовому введенні максимальна плазмова концентрація лідокаїну відзначається через 5–15 хвилин після ін'єкції. Залежно від дози близько 60–80% лідокаїну зв'язується з білками плазми. Швидко розподіляється (протягом 6–9 хвилин) в органах і тканинах з хорошою перфузією, в т.ч. у серці, легенях, печінці, нирках, потім у м'язовій і жировій тканині. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, виявляється в грудному молоці (до 40% від концентрації в плазмі крові матері). Метаболізується в печінці за участю мікросомальних ферментів з утворенням активних метаболітів — моноетилгліцинксиліда і гліцинксиліда, що мають період напіввиведення 2 і 10 год відповідно. Інтенсивність метаболізму знижується при захворюваннях печінки. Екскретується переважно у вигляді метаболітів нирками і до 10% у незміненому вигляді.
Після внутрішньом'язового введення тіамін швидко абсорбується з місця ін'єкції і надходить у кров (484 нг/мл через 15 хвилин у перший день введення дози 50 мг) і нерівномірно розподіляється в організмі при вмісті його в лейкоцитах 15%, еритроцитах 75% і в плазмі крові 10%. У зв'язку з відсутністю значних запасів вітаміну в організмі, він повинен надходити в організм щодня. Тіамін проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, виявляється в грудному молоці. Тіамін виводиться нирками в альфа-фазі через 0,15 години, у бета-фазі — через 1 годину і в кінцевій (термінальній) фазі — протягом 2 днів. Основними метаболітами є: тіамінкарбонова кислота, пірамін і деякі невідомі метаболіти. З усіх вітамінів тіамін зберігається в організмі в найменших кількостях. Організм дорослої людини містить близько 30 мг тіаміну: 80% у вигляді тіамінпірофосфату, 10% у вигляді тіамінтрифосфату і решта у вигляді тіамінмонофосфату.
Піридоксин
Після внутрішньом'язової ін'єкції піридоксин швидко абсорбується з місця ін'єкції і розподіляється в організмі, виконуючи роль коферменту після фосфорилювання групи СН2ОН у 5-му положенні. Близько 80% вітаміну зв'язується з білками плазми крові. Піридоксин розподіляється по всьому організму, проникає через плаценту, виявляється в грудному молоці. Накопичується в печінці і окислюється до 4-піридоксинової кислоти, яка виводиться нирками максимум через 2–5 годин після абсорбції.
В організмі людини міститься 40–150 мг вітаміну В6 і його щоденна швидкість елімінації близько 1,7–3,6 мг при швидкості відновлення 2,2–2,4%.
Ціанокобаламін
Ціанокобаламін після внутрішньом'язового введення зв'язується з транскобаламинами I і II, переноситься в різні тканини організму. Максимальна концентрація після внутрішньом'язового введення досягається через 1 годину. Зв'язок з білками плазми крові — 90%. Проникає через плацентарний бар'єр, виявляється в грудному молоці. Метаболізується переважно в печінці з утворенням аденозилкобаламіну, що є активною формою ціанокобаламіну. Депонується в печінці, з жовчю надходить у кишечник і знову абсорбується в кров (феномен ентерогепатичної рециркуляції). Період напіввиведення тривалий, виводиться переважно нирками (7–10%) і через кишечник (50%). При зниженні функції нирок виводиться нирками — 0–7% і через кишечник — 70–100%.
Лідокаїн
При внутрішньом'язовому введенні максимальна плазмова концентрація лідокаїну відзначається через 5–15 хвилин після ін'єкції. Залежно від дози близько 60–80% лідокаїну зв'язується з білками плазми. Швидко розподіляється (протягом 6–9 хвилин) в органах і тканинах з хорошою перфузією, в т.ч. у серці, легенях, печінці, нирках, потім у м'язовій і жировій тканині. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, виявляється в грудному молоці (до 40% від концентрації в плазмі крові матері). Метаболізується в печінці за участю мікросомальних ферментів з утворенням активних метаболітів — моноетилгліцинксиліда і гліцинксиліда, що мають період напіввиведення 2 і 10 год відповідно. Інтенсивність метаболізму знижується при захворюваннях печінки. Екскретується переважно у вигляді метаболітів нирками і до 10% у незміненому вигляді.
Спосіб застосування
Для дорослих:
При вираженому больовому синдромі лікування доцільно починати з в/м введення (глибоко) по 2 мл щодня протягом 5-10 днів з переходом надалі або на прийом всередину, або на більш рідкісні ін'єкції (2-3 рази на тиждень протягом 2-3 тижнів) з можливим продовженням терапії лікарською формою для прийому всередину.
Необхідний щотижневий контроль терапії з боку лікаря. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально залежно від вираженості симптомів захворювання.
Перехід на терапію лікарською формою для прийому всередину рекомендується здійснювати в найкоротший можливий термін.
Необхідний щотижневий контроль терапії з боку лікаря. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально залежно від вираженості симптомів захворювання.
Перехід на терапію лікарською формою для прийому всередину рекомендується здійснювати в найкоротший можливий термін.
Показання
У комплексній терапії захворювань нервової системи різного походження:
- неврити та поліневрити, в тому числі ретробульбарний неврит; невралгія, в тому числі трійничного нерва і міжреберних нервів;
- периферичні парези, в тому числі лицевого нерва; больовий синдром (корінцевий, міалгії); плексопатії, гангліоніти (включаючи оперізуючий герпес); невропатії та полінейропатії (діабетична, алкогольна та ін.);
- нічні м'язові судоми, особливо у пацієнтів старших вікових груп;
- неврологічні прояви остеохондрозу хребта (радикулопатія, люмбоішіалгія, м'язово-тонічний синдром).
Протипоказання
- підвищена чутливість до компонентів препарату;
- гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;
- тромбоз і тромбоемболія;
- дитячий вік до 18 років (ефективність і безпека застосування не встановлені).
Особливі вказівки
Препарат необхідно вводити тільки в/м, не допускаючи його потрапляння в судинне русло. При випадковому в/в введенні пацієнт повинен знаходитися під наглядом лікаря або госпіталізований залежно від тяжкості симптомів.
Препарат може викликати невропатії при тривалості застосування понад 6 місяців.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Вплив препарату Бінавіт® на здатність керувати транспортними засобами і механізмами не вивчався. Однак, враховуючи можливе виникнення небажаних реакцій на фоні терапії, слід дотримуватися заходів обережності при його застосуванні.
Препарат може викликати невропатії при тривалості застосування понад 6 місяців.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Вплив препарату Бінавіт® на здатність керувати транспортними засобами і механізмами не вивчався. Однак, враховуючи можливе виникнення небажаних реакцій на фоні терапії, слід дотримуватися заходів обережності при його застосуванні.
Побічні ефекти
- З боку імунної системи: рідко - алергічні реакції (шкірний висип, утруднене дихання, анафілактичний шок, набряк Квінке).
- З боку нервової системи: частота невідома - запаморочення, сплутаність свідомості.
- З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - тахікардія; частота невідома - брадикардія, аритмія.
- З боку ШКТ: частота невідома - блювання.
- З боку шкіри і підшкірних тканин: дуже рідко - підвищене потовиділення, акне, свербіж, кропив'янка.
- З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини: частота невідома - судоми.
- Загальні розлади і порушення в місці введення: частота невідома - може виникнути подразнення в місці введення препарату.
- Системні реакції можливі при швидкому введенні або при передозуванні. При швидкому введенні (наприклад, внаслідок ненавмисного внутрішньосудинного введення або введення в тканини з багатим кровопостачанням) або при перевищенні дози можуть розвиватися системні реакції, включаючи сплутаність свідомості, блювання, брадикардію, аритмію, запаморочення і судоми.
Передозування
Симптоми: блювання, брадикардія, аритмія, можливі системні реакції, включаючи запаморочення, сплутаність свідомості, судоми.
Лікування: у разі появи симптомів передозування лікування препаратом слід припинити, за необхідності призначити симптоматичну терапію.
Лікування: у разі появи симптомів передозування лікування препаратом слід припинити, за необхідності призначити симптоматичну терапію.
Лікарняна взаємодія
Вітаміни групи В
Вітамін B1 (тіамін) повністю розпадається в розчинах, що містять сульфіти. І, як наслідок, продукти розпаду тіаміну інактивують дію інших вітамінів. Тіамін несумісний з окислювальними і відновлювальними сполуками, в т.ч. з хлоридом ртуті, йодидом, карбонатом, ацетатом, таніновою кислотою, залізо-амоній цитратом, а також фенобарбіталом, рибофлавіном, бензилпеніциліном, декстрозою і метабісульфітом. Мідь прискорює руйнування тіаміну; крім того, тіамін втрачає свою ефективність при збільшенні значень pH (більше 3).
Терапевтичні дози вітаміну B6 (піридоксин) послаблюють ефект леводопи (зменшується протипаркінсонічна дія леводопи) при одночасному застосуванні. Також спостерігається взаємодія з циклосерином, пеницилламином, ізоніазидом.
Вітамін B12 (ціанокобаламін) несумісний з аскорбіновою кислотою, солями важких металів.
Лідокаїн
При парентеральному застосуванні лідокаїну, у разі додаткового використання норепінефрину і епінефрину, можливе посилення небажаних реакцій на серце. Також спостерігається взаємодія з сульфонамідами. У разі передозування місцевоанестезуючих засобів не можна додатково застосовувати епінефрин і норепінефрин.
Вітамін B1 (тіамін) повністю розпадається в розчинах, що містять сульфіти. І, як наслідок, продукти розпаду тіаміну інактивують дію інших вітамінів. Тіамін несумісний з окислювальними і відновлювальними сполуками, в т.ч. з хлоридом ртуті, йодидом, карбонатом, ацетатом, таніновою кислотою, залізо-амоній цитратом, а також фенобарбіталом, рибофлавіном, бензилпеніциліном, декстрозою і метабісульфітом. Мідь прискорює руйнування тіаміну; крім того, тіамін втрачає свою ефективність при збільшенні значень pH (більше 3).
Терапевтичні дози вітаміну B6 (піридоксин) послаблюють ефект леводопи (зменшується протипаркінсонічна дія леводопи) при одночасному застосуванні. Також спостерігається взаємодія з циклосерином, пеницилламином, ізоніазидом.
Вітамін B12 (ціанокобаламін) несумісний з аскорбіновою кислотою, солями важких металів.
Лідокаїн
При парентеральному застосуванні лідокаїну, у разі додаткового використання норепінефрину і епінефрину, можливе посилення небажаних реакцій на серце. Також спостерігається взаємодія з сульфонамідами. У разі передозування місцевоанестезуючих засобів не можна додатково застосовувати епінефрин і норепінефрин.
Лікарська форма
Розчин для в/м введення 1 мл
Піридоксину гідрохлорид 50 мг, тіаміну гідрохлорид 50 мг, ціанокобаламін 0.5 мг, лідокаїну гідрохлорид 10 мг.
Допоміжні речовини: бензиловий спирт - 20 мг, натрію поліфосфат - 10 мг, калію гексаціаноферрат - 0.1 мг, натрію гідроксид - 6 мг, вода д/і до 1 мл.
2 мл - ампули (5) - упаковки контурні пластикові (1) - пачки картонні.
2 мл - ампули (5) - упаковки контурні пластикові (2) - пачки картонні.
2 мл - ампули (5) - упаковки контурні пластикові (4) - пачки картонні.
2 мл - ампули (5) - упаковки контурні ячейкові (1) - пачки картонні.
2 мл - ампули (5) - упаковки контурні ячейкові (2) - пачки картонні.
2 мл - ампули (5) - упаковки контурні ячейкові (4) - пачки картонні.
2 мл - ампули (5) - пачки картонні зі вставкою.
2 мл - ампули (10) - пачки картонні зі вставкою.
2 мл - ампули (20) - пачки картонні зі вставкою