Біструмгель

Протизапальне, анальгезуюче.

Кетопрофен є одним з найбільш ефективних інгібіторів ЦОГ. Він також інгібує активність ліпооксигенази і брадикініну. Стабілізує лізосомальні мембрани і перешкоджає вивільненню ферментів, залучених у запальний процес.

Основними властивостями кетопрофену є анальгезуюча, протизапальна і протинабрякова дія.

При болях у спині та при пошкодженні зв'язок знеболювальна дія кетопрофену проявляється через 15-30 хв після нанесення гелю.

Кетопрофен не чинить негативного впливу на стан суглобового хряща.

Всмоктування і розподіл

Кетопрофен при місцевому застосуванні у вигляді гелю не кумулюється в організмі. Біодоступність гелю - близько 5%. Проникає в тканини суглобів, в т.ч. в синовіальну рідину, і досягає там терапевтичних концентрацій. Концентрація препарату в плазмі крові вкрай низька.

Метаболізм і виведення

Кетопрофен метаболізується в печінці з утворенням кон'югатів, які виводяться переважно нирками. Метаболізм кетопрофену не залежить від віку, наявності тяжкої ниркової недостатності або цирозу печінки. Екскреція кетопрофену нирками здійснюється повільно.

Для дорослих:

Для дітей:

Симптоматична терапія — зменшення болю і запалення на момент використання (на прогресування захворювання не впливає) при наступних станах:

• біль у суглобах при реактивному артриті (синдром Рейтера);
• біль у спині і суглобах при остеоартрозі різної локалізації;
• запалення і набряклість м'яких тканин і суглобів при періартриті, тендиніті, бурситі, біль у м'язах (міалгія), невралгія, біль у спині при радикуліті;
• запалення і набряклість м'яких тканин і суглобів, біль при травмах опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забоях м'язів і зв'язок, розтягнення зв'язок, розривах зв'язок і сухожиль м'язів.

• підвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів, тіапрофенової кислоти або інших НПЗП, фенофібрату;
• шкірна алергія в анамнезі на сонцезахисні засоби і парфумерію;
• повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і навколоносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП (в т.ч. в анамнезі);
• порушення цілісності шкірних покривів в області нанесення гелю (екзема, акне, мокнучий дерматит, відкрита або інфікована рана);
• реакції фоточутливості в анамнезі;
• вплив сонячного світла, в т.ч. непрямі сонячні промені і УФ-опромінення в солярії, протягом всього періоду лікування і ще 2 тижні після припинення лікування препаратом;
• III триместр вагітності;
• дитячий вік (до 15 років).

З обережністю: порушення функції печінки і/або нирок; ерозивно-виразкове ураження ШКТ; захворювання крові; бронхіальна астма; хронічна серцева недостатність; печінкова порфірія (загострення).

Необхідно уникати потрапляння гелю в очі, на шкіру навколо очей, слизові оболонки.

При появі шкірних реакцій, в т.ч. розвинених при спільному застосуванні з октокрилен-вмісними препаратами, слід негайно припинити лікування.

Пацієнти, які страждають на бронхіальну астму в поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом і/або поліпозом носа або навколоносових пазух, мають вищий ризик розвитку алергічних реакцій при застосуванні аспірину і/або НПЗП, ніж решта населення.

Для зменшення ризику розвитку фоточутливості рекомендується захищати оброблені гелем ділянки шкіри одягом від впливу УФ-опромінення протягом всього періоду лікування і ще 2 тижні після припинення застосування.

Не слід перевищувати рекомендовану тривалість лікування через збільшення ризику розвитку контактного дерматиту і реакцій фоточутливості з плином часу.

Слід ретельно мити руки після кожного нанесення препарату.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Даних про негативний вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, немає.

• З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке).
• З боку травної системи: дуже рідко – пептична виразка, кровотеча, діарея.
• З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто – місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж і печіння; рідко – реакції фоточутливості, кропив'янка.
• Надходили рідкісні повідомлення про більш важкі реакції, такі як буллезна або фліктенулезна екзема, які можуть поширюватися за межі місця застосування або набувати генералізованого характеру.
• З боку сечовидільної системи: дуже рідко – погіршення функції нирок у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.

При появі будь-яких побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату і звернутися до лікаря.

Передозування малоймовірне при зовнішньому застосуванні препарату.

Лікування: у разі передозування шкіру необхідно ретельно промити під проточною водою. У разі потрапляння препарату всередину можливий розвиток системних небажаних реакцій. У цьому випадку необхідне симптоматичне лікування і підтримуюча терапія, як при передозуванні форм для прийому всередину.

При зовнішньому застосуванні кетопрофену в лікарській формі гелю можливе посилення дії препаратів, що викликають фотосенсибілізацію.

Пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль МНО.

Кетопрофен, як і інші НПЗП, може знижувати виведення метотрексату і сприяти збільшенню його токсичності.

Взаємодія з іншими лікарськими препаратами і вплив на їх виведення не є значущими.

Гель для зовнішнього застосування, 2,5%.
По 30, 50 або 100 г поміщають в тубу алюмінієву. Кожну тубу поміщають в пачку з картону.