Цефат
Cefat
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Цефамабол, Мандол, Цефамандол
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Pulv. "Cefat" 500 mg
D.t.d. № 10 in flac.
S.: По 1 флакону 2 рази на день, внутрішньом'язово, попередньо розвести в 3 мл води для ін'єкцій
D.t.d. № 10 in flac.
S.: По 1 флакону 2 рази на день, внутрішньом'язово, попередньо розвести в 3 мл води для ін'єкцій
Фармакологічні властивості
Антибактеріальне, бактерицидне.
Фармакодинаміка
Цефалоспориновий антибіотик II покоління. Діє бактерицидно. Пригнічує транспептидазу, порушує біосинтез мукопептиду клітинної стінки мікроорганізмів, викликаючи тим самим загибель збудника.
Цефат активний щодо аеробних грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Enterobacter spp. (під час лікування можуть набувати резистентності), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris (деякі штами), Providencia rettgeri, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp.; аеробних грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.; анаеробних мікроорганізмів: Clostridium spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
Цефат активний щодо аеробних грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Enterobacter spp. (під час лікування можуть набувати резистентності), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris (деякі штами), Providencia rettgeri, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp.; аеробних грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.; анаеробних мікроорганізмів: Clostridium spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після в/м введення препарату в дозі 0,5 мг або 1 г Cmax досягається через 30-120 хв і становить 13 мкг/мл і 25 мкг/мл відповідно.
Після в/в введення в дозі 1 мг, 2 мг і 3 мг через 10 хв досягається концентрація цефамандолу 139 мкг/мл, 240 мкг/мл і 533 мкг/мл і зберігається на терапевтичному рівні протягом 6 год.
Розподіл
Терапевтичні концентрації цефамандолу досягаються в плевральній і суглобовій рідинах, у жовчі та кістках.
Виведення
Після в/м введення T1/2 становить 60 хв, після в/в введення - 32 хв.
Цефамандол виводиться в незміненому вигляді з сечею (за 8 год виводиться 65-85% введеної дози). Після в/м введення препарату в дозі 0,5 мг і 1 г концентрація цефамандолу в сечі становить 254 мкг/мл і 1357 мкг/мл відповідно, після в/в введення препарату в дозі 1 г і 2 г - 750 мкг/мл і 1380 мкг/мл відповідно.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При нирковій недостатності виведення препарату сповільнюється.
Після в/м введення препарату в дозі 0,5 мг або 1 г Cmax досягається через 30-120 хв і становить 13 мкг/мл і 25 мкг/мл відповідно.
Після в/в введення в дозі 1 мг, 2 мг і 3 мг через 10 хв досягається концентрація цефамандолу 139 мкг/мл, 240 мкг/мл і 533 мкг/мл і зберігається на терапевтичному рівні протягом 6 год.
Розподіл
Терапевтичні концентрації цефамандолу досягаються в плевральній і суглобовій рідинах, у жовчі та кістках.
Виведення
Після в/м введення T1/2 становить 60 хв, після в/в введення - 32 хв.
Цефамандол виводиться в незміненому вигляді з сечею (за 8 год виводиться 65-85% введеної дози). Після в/м введення препарату в дозі 0,5 мг і 1 г концентрація цефамандолу в сечі становить 254 мкг/мл і 1357 мкг/мл відповідно, після в/в введення препарату в дозі 1 г і 2 г - 750 мкг/мл і 1380 мкг/мл відповідно.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При нирковій недостатності виведення препарату сповільнюється.
Спосіб застосування
Для дорослих:
В/м або в/в. Для в/м введення препарат (0,5 або 1 г) розчиняють у 3 мл води для ін'єкцій або в 3 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для в/в введення розчиняють 1 г препарату в 10 мл води для ін'єкцій або в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для в/в крапельного введення розчинений препарат змішують з 10% розчином глюкози або ізотонічним розчином натрію хлориду.
Дорослим — по 0,5–1 г кожні 4–8 год, при захворюваннях сечовивідних шляхів — 0,5 г (у важких випадках — 1 г) кожні 8 год, при важких інфекціях — до 2 г кожні 4 год (12 г/добу).
При інфекціях, викликаних бета-гемолітичним стрептококом, лікування продовжують не менше 10 днів. Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень за 30–60 хв до втручання дорослим вводять — 1–2 г. При порушенні функції нирок режим дозування встановлюють з урахуванням Cl креатиніну. Перша доза однакова для всіх пацієнтів і становить 1–2 г. При Cl креатиніну 50–80 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 2 г кожні 4 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 1,5 г кожні 6 год або по 2 г кожні 8 год. При Cl креатиніну 25–50 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 1,5 г кожні 4 год або по 2 г кожні 6 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 1,5 г кожні 8 год. При Cl креатиніну 10–25 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 1 г кожні 6 год або по 1,25 г кожні 8 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 1 г кожні 8 год. При Cl креатиніну 2–10 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 670 мг кожні 8 год або по 1 г кожні 12 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 500 мг кожні 8 год або по 750 мг кожні 12 год. При Cl креатиніну менше 2 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 500 мг кожні 8 год або по 750 мг кожні 12 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 500 мг кожні 12 год.
Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі — в/в або в/м по 1 г кожні 12 год (якщо вводиться в/м, то після завершення гемодіалізу додатково вводять 1/3–1/2 дози).
При інфекціях, викликаних бета-гемолітичним стрептококом, лікування продовжують не менше 10 днів. Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень за 30–60 хв до втручання дорослим вводять — 1–2 г. При порушенні функції нирок режим дозування встановлюють з урахуванням Cl креатиніну. Перша доза однакова для всіх пацієнтів і становить 1–2 г. При Cl креатиніну 50–80 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 2 г кожні 4 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 1,5 г кожні 6 год або по 2 г кожні 8 год. При Cl креатиніну 25–50 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 1,5 г кожні 4 год або по 2 г кожні 6 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 1,5 г кожні 8 год. При Cl креатиніну 10–25 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 1 г кожні 6 год або по 1,25 г кожні 8 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 1 г кожні 8 год. При Cl креатиніну 2–10 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 670 мг кожні 8 год або по 1 г кожні 12 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 500 мг кожні 8 год або по 750 мг кожні 12 год. При Cl креатиніну менше 2 мл/хв: для лікування важких інфекцій — по 500 мг кожні 8 год або по 750 мг кожні 12 год;
- для лікування середньотяжких інфекцій — по 500 мг кожні 12 год.
Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі — в/в або в/м по 1 г кожні 12 год (якщо вводиться в/м, то після завершення гемодіалізу додатково вводять 1/3–1/2 дози).
Для дітей:
Дітям — 50–150 мг/кг/добу (при важких інфекціях — до 150 мг/кг/добу) з інтервалом між введеннями — 4–8 год. При інфекціях, викликаних бета-гемолітичним стрептококом, лікування продовжують не менше 10 днів.
Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень за 30–60 хв до втручання, дітям — 50–100 мг/кг, з подальшим застосуванням тих же доз протягом 24–48 год.
Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень за 30–60 хв до втручання, дітям — 50–100 мг/кг, з подальшим застосуванням тих же доз протягом 24–48 год.
Показання
- абдомінальні інфекції;
- гінекологічні інфекції;
- сепсис;
- менінгіт;
- ендокардит;
- інфекції сечовивідних шляхів;
- інфекції дихальних шляхів;
- інфекції кісток і суглобів;
- інфекції шкіри і м'яких тканин;
- профілактика післяопераційних інфекційних ускладнень.
- гінекологічні інфекції;
- сепсис;
- менінгіт;
- ендокардит;
- інфекції сечовивідних шляхів;
- інфекції дихальних шляхів;
- інфекції кісток і суглобів;
- інфекції шкіри і м'яких тканин;
- профілактика післяопераційних інфекційних ускладнень.
Протипоказання
- Гіперчутливість (в т.ч. до інших бета-лактамних антибіотиків),
- ранній дитячий вік.
З обережністю. Ниркова недостатність, вагітність, період лактації.
- ранній дитячий вік.
З обережністю. Ниркова недостатність, вагітність, період лактації.
Особливі вказівки
З обережністю призначають Цефат пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок, при коліті (в т.ч. виразковому), зниженні згортання крові, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.
Використання в педіатрії
З обережністю призначають Цефат новонародженим (в т.ч. недоношеним).
Використання в педіатрії
З обережністю призначають Цефат новонародженим (в т.ч. недоношеним).
Побічні ефекти
З боку травної системи: нудота, блювання, псевдомембранозний коліт, холестатична жовтяниця, персистуючий гепатит, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ в плазмі крові.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку сечовидільної системи: порушення видільної функції нирок, зниження кліренсу креатиніну і підвищення азоту сечовини (у пацієнтів з нирковою недостатністю).
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, еозинофілія, лихоманка; рідко – набряк Квінке, бронхоспазм, анафілактичний шок.
Місцеві реакції: при в/м введенні - біль і інфільтрат, при в/в введенні - тромбофлебіт.
Інші: дисбактеріоз, суперінфекція.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку сечовидільної системи: порушення видільної функції нирок, зниження кліренсу креатиніну і підвищення азоту сечовини (у пацієнтів з нирковою недостатністю).
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, еозинофілія, лихоманка; рідко – набряк Квінке, бронхоспазм, анафілактичний шок.
Місцеві реакції: при в/м введенні - біль і інфільтрат, при в/в введенні - тромбофлебіт.
Інші: дисбактеріоз, суперінфекція.
Передозування
Симптоми: судоми (особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю).
Лікування: призначення протисудомних ЛЗ (діазепам або короткодіючі барбітурати), у важких випадках — гемодіаліз.
Лікування: призначення протисудомних ЛЗ (діазепам або короткодіючі барбітурати), у важких випадках — гемодіаліз.
Лікарняна взаємодія
При одночасному призначенні Цефата і "петльових" діуретиків, а також антибіотиків групи аміноглікозидів підвищується ризик розвитку нефротоксичної дії.
При одночасному застосуванні з аміноглікозидами відзначається синергізм антибактеріальної дії.
Пробенецид при одночасному застосуванні з Цефатом уповільнює виведення цефамандолу, тим самим збільшує його концентрацію і тривалість дії.
При одночасному застосуванні Цефата з антикоагулянтами, тромболітичними препаратами і НПЗП зростає ризик розвитку кровотечі.
При одночасному застосуванні цефамандол пролонгує ефект етанолу і викликає дисульфірамоподібну реакцію.
Фармацевтична взаємодія
Розчин Цефата не можна змішувати в одному шприці з антибіотиками групи аміноглікозидів.
При одночасному застосуванні з аміноглікозидами відзначається синергізм антибактеріальної дії.
Пробенецид при одночасному застосуванні з Цефатом уповільнює виведення цефамандолу, тим самим збільшує його концентрацію і тривалість дії.
При одночасному застосуванні Цефата з антикоагулянтами, тромболітичними препаратами і НПЗП зростає ризик розвитку кровотечі.
При одночасному застосуванні цефамандол пролонгує ефект етанолу і викликає дисульфірамоподібну реакцію.
Фармацевтична взаємодія
Розчин Цефата не можна змішувати в одному шприці з антибіотиками групи аміноглікозидів.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для ін'єкцій білий або білий з жовтуватим відтінком, без запаху.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (1) - пачки картонні.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (5) - пачки картонні.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (10) - пачки картонні.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (50) - коробки картонні.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (1) - пачки картонні.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (5) - пачки картонні.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (10) - пачки картонні.
500 мг - Флакони об'ємом 10 мл (50) - коробки картонні.
