Цефтаролін фосаміл
Ceftaroline fosamil
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Біодроксил, Дурацеф, Анцеф, Золін, Зінфоро
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Ceftaroline fosamil" 0,6
D.t.d. № 5 in flac.
S.: в/в по 1 флакону 2 рази на день
D.t.d. № 5 in flac.
S.: в/в по 1 флакону 2 рази на день
Фармакологічні властивості
Антибактеріальне широкого спектра, бактерицидне.
Фармакодинаміка
Антибіотик групи цефалоспоринів V покоління. Після в/в введення проліки цефтаролін фосаміл швидко перетворюються в активний цефтаролін.
Чинить бактерицидну дію, яке обумовлено інгібуванням біосинтезу клітинної стінки бактерій, за рахунок зв'язування з пеніцилінзв'язуючими білками (ПСБ). Цефтаролін проявляє бактерицидну активність щодо Staphylococcus aureus за рахунок високої афінності до ПСБ2а і щодо Streptococcus pneumoniae через своє високе споріднення до ПСБ2х.
Антибактеріальна активність цефтароліну, так само як і інших бета-лактамних антибіотиків, добре корелює з періодом часу, протягом якого концентрація цефтароліну залишається вище МІК для інфікуючого мікроорганізму (%Т > МІК).
Цефтаролін не активний щодо штамів Enterobacteriaceae, що продукують β-лактамази розширеного спектра дії (ESBLs) сімейств ТЕМ, SHV або СТХ-М, серинові карбапенемази (такі як КРС), метало-β-лактамази класу В або класу С (цефалоспоринази AmpC).
Незважаючи на можливий розвиток перехресної резистентності, деякі штами, резистентні до інших цефалоспоринів, можуть бути чутливі до цефатроліну.
Цефтаролін, як правило, активний щодо грампозитивних мікроорганізмів - Staphylococcus aureus (метицилін-чутливий і метицилін-резистентний), Streptococcus agalactiae, група Streptococcus anginosus (включає S. anginosus, S. intermedius і S. constellatus), Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних мікроорганізмів - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae; анаероби - Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Prevotella spp., Propionibacterium acnes.
Мікроорганізми, для яких можлива набута резистентність: грамнегативні мікроорганізми - Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii.
Мікроорганізми, що мають природну резистентність: Chlamydophila spp., Legionella spp., Mycoplasma spp., Pseudomonas aeruginosa.
Чинить бактерицидну дію, яке обумовлено інгібуванням біосинтезу клітинної стінки бактерій, за рахунок зв'язування з пеніцилінзв'язуючими білками (ПСБ). Цефтаролін проявляє бактерицидну активність щодо Staphylococcus aureus за рахунок високої афінності до ПСБ2а і щодо Streptococcus pneumoniae через своє високе споріднення до ПСБ2х.
Антибактеріальна активність цефтароліну, так само як і інших бета-лактамних антибіотиків, добре корелює з періодом часу, протягом якого концентрація цефтароліну залишається вище МІК для інфікуючого мікроорганізму (%Т > МІК).
Цефтаролін не активний щодо штамів Enterobacteriaceae, що продукують β-лактамази розширеного спектра дії (ESBLs) сімейств ТЕМ, SHV або СТХ-М, серинові карбапенемази (такі як КРС), метало-β-лактамази класу В або класу С (цефалоспоринази AmpC).
Незважаючи на можливий розвиток перехресної резистентності, деякі штами, резистентні до інших цефалоспоринів, можуть бути чутливі до цефатроліну.
Цефтаролін, як правило, активний щодо грампозитивних мікроорганізмів - Staphylococcus aureus (метицилін-чутливий і метицилін-резистентний), Streptococcus agalactiae, група Streptococcus anginosus (включає S. anginosus, S. intermedius і S. constellatus), Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних мікроорганізмів - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae; анаероби - Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Prevotella spp., Propionibacterium acnes.
Мікроорганізми, для яких можлива набута резистентність: грамнегативні мікроорганізми - Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii.
Мікроорганізми, що мають природну резистентність: Chlamydophila spp., Legionella spp., Mycoplasma spp., Pseudomonas aeruginosa.
Фармакокінетика
При одноразовому введенні цефтароліну фосамілу в діапазоні доз від 50 до 1000 мг Cmax і AUC цефтароліну збільшуються майже пропорційно дозі. Не спостерігалося помітної кумуляції цефтароліну після багаторазового в/в введення в дозі 600 мг протягом 60 хв кожні 12 годин протягом 14 днів здоровим добровольцям з нормальною функцією нирок.
Зв'язування цефтароліну з білками плазми низьке - близько 20%; не проникає в еритроцити. Vd в рівноважному стані у здорових дорослих чоловіків після одноразового в/в введення 600 мг цефтароліну фосамілу, міченого ізотопом, склала 20,3 л, що майже відповідає об'єму позаклітинної рідини.
Цефтаролін фосаміл є проліками і в плазмі крові під дією фосфатаз швидко перетворюється в активний цефтаролін; концентрації проліків піддаються вимірюванню в плазмі, переважно, під час в/в інфузії. При гідролізі бета-лактамного кільця цефтароліну утворюється мікробіологічно неактивний метаболіт, цефтаролін М-1. Співвідношення середніх значень AUC цефтароліну М-1 до цефатроліну в плазмі крові після одноразового в/в введення 600 мг цефтароліну фосамілу здоровим добровольцям становить приблизно 20-30%.
Метаболізм цефтароліну протікає без участі ферментів системи цитохрому Р450.
Цефтаролін виводиться, переважно, нирками. Нирковий кліренс цефтароліну приблизно дорівнює або трохи нижче швидкості клубочкової фільтрації в нирках, дослідження транспортерів in vitro показують, що активна секреція не сприяє нирковій елімінації цефтароліну. Середній T1/2 цефтароліну у здорових дорослих людей становить приблизно 2,5 год. Після одноразового в/в введення 600 мг міченого ізотопом цефтароліну фосамілу здоровим дорослим чоловікам приблизно 88% радіоактивності виявлялося в сечі і 6% - в калі.
Зв'язування цефтароліну з білками плазми низьке - близько 20%; не проникає в еритроцити. Vd в рівноважному стані у здорових дорослих чоловіків після одноразового в/в введення 600 мг цефтароліну фосамілу, міченого ізотопом, склала 20,3 л, що майже відповідає об'єму позаклітинної рідини.
Цефтаролін фосаміл є проліками і в плазмі крові під дією фосфатаз швидко перетворюється в активний цефтаролін; концентрації проліків піддаються вимірюванню в плазмі, переважно, під час в/в інфузії. При гідролізі бета-лактамного кільця цефтароліну утворюється мікробіологічно неактивний метаболіт, цефтаролін М-1. Співвідношення середніх значень AUC цефтароліну М-1 до цефатроліну в плазмі крові після одноразового в/в введення 600 мг цефтароліну фосамілу здоровим добровольцям становить приблизно 20-30%.
Метаболізм цефтароліну протікає без участі ферментів системи цитохрому Р450.
Цефтаролін виводиться, переважно, нирками. Нирковий кліренс цефтароліну приблизно дорівнює або трохи нижче швидкості клубочкової фільтрації в нирках, дослідження транспортерів in vitro показують, що активна секреція не сприяє нирковій елімінації цефтароліну. Середній T1/2 цефтароліну у здорових дорослих людей становить приблизно 2,5 год. Після одноразового в/в введення 600 мг міченого ізотопом цефтароліну фосамілу здоровим дорослим чоловікам приблизно 88% радіоактивності виявлялося в сечі і 6% - в калі.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Вводять в/в у вигляді інфузії протягом 60 хв.
Разова доза - 600 мг. Інтервал між введеннями 12 год.
При нирковій недостатності для пацієнтів з 30
Разова доза - 600 мг. Інтервал між введеннями 12 год.
При нирковій недостатності для пацієнтів з 30
Показання
- Ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин, викликані чутливими штамами наступних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus (включаючи метицилін-чутливі і метицилін-резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxyloca і Morganella morganii.
- Позалікарняна пневмонія, викликана чутливими штамами наступних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Streptococcus pneumoniae (включаючи випадки, що супроводжуються бактеріємією), Staphylococcus aureus (тільки метицилін-чутливі штами), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca і Escherichia coli.
- Позалікарняна пневмонія, викликана чутливими штамами наступних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Streptococcus pneumoniae (включаючи випадки, що супроводжуються бактеріємією), Staphylococcus aureus (тільки метицилін-чутливі штами), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca і Escherichia coli.
Протипоказання
- Ниркова недостатність важкого ступеня (КК < 30 мл/хв), термінальна стадія ниркової недостатності;
- Дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- Підвищена чутливість до цефтароліну фосамілу або L-аргініну;
- Підвищена чутливість до будь-якого антибактеріального засобу, що має бета-лактамну структуру (наприклад, цефалоспоринам, пеніцилінам або карбапенемам).
- Дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- Підвищена чутливість до цефтароліну фосамілу або L-аргініну;
- Підвищена чутливість до будь-якого антибактеріального засобу, що має бета-лактамну структуру (наприклад, цефалоспоринам, пеніцилінам або карбапенемам).
Особливі вказівки
З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з судомним синдромом в анамнезі.
Перед початком терапії слід провести ретельне обстеження пацієнта на предмет виявлення реакцій гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків.
При розвитку важкої алергічної реакції необхідно припинити введення цефтароліну фосамілу і вжити відповідних заходів.
Слід враховувати можливість розвитку коліту при виникненні діареї на фоні застосування цефтароліну фосамілу. У цьому випадку необхідно припинити терапію цефтароліну фосамілом і провести підтримуючі заходи та призначити специфічне лікування Clostridium difficile.
Позитивний прямий антиглобуліновий тест (ПАТ) може бути отриманий на фоні застосування цефалоспоринів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Під час терапії може виникати запаморочення, тому пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Перед початком терапії слід провести ретельне обстеження пацієнта на предмет виявлення реакцій гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків.
При розвитку важкої алергічної реакції необхідно припинити введення цефтароліну фосамілу і вжити відповідних заходів.
Слід враховувати можливість розвитку коліту при виникненні діареї на фоні застосування цефтароліну фосамілу. У цьому випадку необхідно припинити терапію цефтароліну фосамілом і провести підтримуючі заходи та призначити специфічне лікування Clostridium difficile.
Позитивний прямий антиглобуліновий тест (ПАТ) може бути отриманий на фоні застосування цефалоспоринів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Під час терапії може виникати запаморочення, тому пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
Об'єднані дослідження фази 3
У чотирьох клінічних дослідженнях за показаннями ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин і позалікарняна пневмонія за участю 1305 дорослих пацієнтів, цефтароліна фосаміл призначався в дозі 600 мг у вигляді в/в інфузії тривалістю 60 хв кожні 12 год.
Найбільш частими небажаними реакціями, що розвинулися у ≥3% хворих, які отримували цефтароліна фосаміл, були діарея, головний біль, нудота і свербіж, які були зазвичай слабо або помірно вираженими.
Додаткові дослідження фази 3
У дослідженні за показанням позалікарняна пневмонія, яке проводилося в азійських країнах за участю 381 дорослого пацієнта, профіль безпеки цефтароліна фосамілу (600 мг у вигляді в/в інфузії тривалістю 60 хв кожні 12 год) відповідав профілю безпеки в об'єднаних клінічних дослідженнях фази 3 за показаннями ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин і позалікарняна пневмонія.
У дослідженні за показанням ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин за участю 506 дорослих пацієнтів цефтароліна фосаміл призначався в дозі 600 мг у вигляді в/в інфузії тривалістю 120 хв кожні 8 год.
Нижче представлені небажані реакції, відзначені в об'єднаних клінічних дослідженнях фази 3 за показаннями ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин і позалікарняна пневмонія (1305 дорослих пацієнтів у групі терапії цефтароліна фосамілом). Частота небажаних реакцій за органами і системами представлена у вигляді наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
У чотирьох клінічних дослідженнях за показаннями ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин і позалікарняна пневмонія за участю 1305 дорослих пацієнтів, цефтароліна фосаміл призначався в дозі 600 мг у вигляді в/в інфузії тривалістю 60 хв кожні 12 год.
Найбільш частими небажаними реакціями, що розвинулися у ≥3% хворих, які отримували цефтароліна фосаміл, були діарея, головний біль, нудота і свербіж, які були зазвичай слабо або помірно вираженими.
Додаткові дослідження фази 3
У дослідженні за показанням позалікарняна пневмонія, яке проводилося в азійських країнах за участю 381 дорослого пацієнта, профіль безпеки цефтароліна фосамілу (600 мг у вигляді в/в інфузії тривалістю 60 хв кожні 12 год) відповідав профілю безпеки в об'єднаних клінічних дослідженнях фази 3 за показаннями ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин і позалікарняна пневмонія.
У дослідженні за показанням ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин за участю 506 дорослих пацієнтів цефтароліна фосаміл призначався в дозі 600 мг у вигляді в/в інфузії тривалістю 120 хв кожні 8 год.
Нижче представлені небажані реакції, відзначені в об'єднаних клінічних дослідженнях фази 3 за показаннями ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин і позалікарняна пневмонія (1305 дорослих пацієнтів у групі терапії цефтароліна фосамілом). Частота небажаних реакцій за органами і системами представлена у вигляді наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
Передозування
Дані про передозування обмежені. Ймовірність передозування вища у пацієнтів з порушенням функції нирок. При застосуванні цефтароліна фосамілу в дозах вище рекомендованих спостерігалися схожі небажані реакції, як і при застосуванні в рекомендованих дозах.
Лікування: симптоматичне.
Цефтароліна фосаміл частково виводиться за допомогою гемодіалізу.
Лікування: симптоматичне.
Цефтароліна фосаміл частково виводиться за допомогою гемодіалізу.
Лікарняна взаємодія
Одночасне застосування з пробенецидом уповільнює ниркову екскрецію цефтароліна.
"Петльові діуретики" блокують канальцеву секрецію цефтароліна.
"Петльові діуретики" блокують канальцеву секрецію цефтароліна.
Лікарська форма
В 1 флаконі міститься:
Активна речовина: цефтароліна фосаміла ацетат моногідрат 668,4 мг,
еквівалентний цефтароліну фосамілу 600,0 мг.
Допоміжна речовина: L-аргінін 395,0 мг.
По 1 або 10 флаконів з інструкцією по застосуванню в картонну пачку з контролем першого відкриття.
Активна речовина: цефтароліна фосаміла ацетат моногідрат 668,4 мг,
еквівалентний цефтароліну фосамілу 600,0 мг.
Допоміжна речовина: L-аргінін 395,0 мг.
По 1 або 10 флаконів з інструкцією по застосуванню в картонну пачку з контролем першого відкриття.
