Динопростон

Для індукції пологів при доношеній вагітності дозу підбирають відповідно до чутливості пацієнтки і підтримують її на можливо найнижчому рівні, що забезпечує як достатню реакцію матки, так і нормальне прогресивне розкриття шийки. Внутрішньо призначають у першій дозі 0,5 мг. Надалі дають по 0,5 мг кожну годину. Якщо активність матки є недостатньою, то дозування збільшують до 1 мг на годину, поки активність матки не збільшиться. Не рекомендується збільшувати дозу препарату понад 1,5 мг на годину. У разі прогресуючого розширення шийки матки можливе зменшення дози введеного препарату до 0,5 мг на годину. Не рекомендують тривале, більше 2 днів, застосування препарату.
Для внутрішньовенного введення застосовують інфузійний розчин з концентрацією 1,5 мкг/мл. Початкова швидкість інфузій, яку підтримують протягом, як мінімум, перших 30 хвилин, становить 0,25 мкг/хв. Якщо досягають бажаного ефекту, то введення продовжують з цією ж швидкістю. В іншому випадку темп введення може бути підвищений до 0,5 мкг/хв. У деяких випадках допускають поступове збільшення швидкості введення до 1,0 або 2,0 мкг/хв, однак, при цьому враховують відповідь з боку матки і можливість побічних ефектів.
У разі виникнення гіпертонусу (підвищеного тонусу) матки або дистресу плода (порушення кровопостачання /доставки кисню/ плода) інфузію припиняють до нормалізації стану пацієнтки і плода. Після цього інфузію можна відновити зі швидкістю, що становить 50% від останньої.
Для індукції пологів можливе також застосування вагінального гелю в початковій дозі 1 мг. Гель вводять у заднє склепіння піхви. За необхідності через 6 годин можна ввести другу дозу гелю, яка становить від 1 до 2 мг. Дозу 2 мг призначають у разі повної відсутності ефекту від першого введення. Дозу 1 мг застосовують для посилення вже досягнутого ефекту.
Для індукції вигнання плода у разі його внутрішньоутробної загибелі застосовують внутрішньовенну інфузію з початковою швидкістю 0,5 мкг/хв, з подальшим підвищенням швидкості з інтервалами не менше години. Не слід перевищувати швидкість інфузії 4 мкг/хв. Не рекомендується тривале (більше 2 днів) застосування препарату.
Для медикаментозного аборту, при несостоявшемся аборті або міхурному заносі застосовують внутрішньовенну інфузію розчину з концентрацією 5,0 мкг/мл. Рекомендована початкова швидкість введення для перших 30 хв становить 2,5 мкг/хв. Якщо потрібний ефект досягти не вдається, темп введення слід підвищити до 5 мкг/хв. Якщо після, як мінімум, 4 годин такої інфузії необхідного рівня скоротливості матки досягти не вдається, і при цьому не відзначено виражених побічних ефектів, темп інфузії підвищують до 10 мкг/хв. При виникненні побічних ефектів швидкість інфузії зменшують на 50% або припиняють її.
Для приготування розчину використовують ізотонічний розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози.
Розчини для внутрішньовенного застосування можуть бути використані протягом 24 годин.