Дюспаталін Дуо

Спазмолітичний.

Препарат Дюспаталін Дуо, комбінований препарат, що містить два активні компоненти: мебеверин – міотропний спазмолітичний препарат, і симетикон – вітрогінний засіб. Дія препарату Дюспаталін Дуо обумовлена складовими компонентами.

Мебеверин
Спазмолітик міотропної дії, чинить прямий вплив на гладку мускулатуру ШКТ, нормалізуючи перистальтику кишечника і не викликаючи постійної релаксації гладком'язових клітин ШКТ (гіпотонію). Не впливає на нормальну перистальтику кишечника. Системні побічні ефекти, включаючи антихолінергічні, відсутні. Різні механізми, такі як зниження проникності іонних каналів, блокада зворотного захоплення норадреналіну, місцеве анестезуюче дію, а також зміна абсорбції води, можуть викликати місцеву дію мебеверину на ШКТ, однак точний механізм дії не відомий.

Симетикон
Симетикон має поверхневу активність і здатність знімати поверхневий натяг на межі розділу середовищ рідина/газ. При цьому відбувається злиття бульбашок газу і руйнування піни, внаслідок чого вивільнений газ отримує можливість всмоктуватися або виводитися природним шляхом під впливом перистальтики кишечника. Він також запобігає утворенню і скупченню оточених слизом газових кишень у травному тракті.
Симетикон хімічно інертний, після перорального прийому не абсорбується з ШКТ і діє тільки в його просвіті. Не впливає на ферменти і мікроорганізми, присутні в ШКТ. Виводиться в незміненому вигляді.

Абсорбція. 
Мебеверин швидко і повністю всмоктується після прийому внутрішньо. Симетикон не всмоктується, після прийому внутрішньо проходить через кишечник і виводиться в незміненому вигляді.

Розподіл. 
При прийомі повторних доз мебеверину значної акумуляції не відбувається.

Біотрансформація. 
Мебеверину гідрохлорид в основному метаболізується естеразами, які на першому етапі розщеплюють ефір на вератрову кислоту і спирт мебеверину. Основним метаболітом, що циркулює в плазмі, є деметилована карбонова кислота. Cmax деметилованої карбонової кислоти в крові склала 767 нг/мл і була досягнута через 1 год (Tmax).

Елімінація. 
Мебеверин як такий не виводиться з організму, але повністю метаболізується; його метаболіти практично повністю виводяться з організму. Вератрова кислота виводиться нирками. Спирт мебеверину також виводиться нирками, частково у вигляді карбонової кислоти і частково у вигляді деметилованої карбонової кислоти. T1/2 деметилованої карбонової кислоти склав приблизно 1,86 год.

Лінійність (нелінійність). 
Не була вивчена.

Особливі групи пацієнтів
Даних про фармакокінетику препарату Дюспаталін Дуо у літніх пацієнтів, пацієнтів з порушенням функції печінки і/або нирок, а також у дітей немає.

Для дорослих:

Для дітей:

Симптоматичне лікування болю, спазмів, дисфункції та дискомфорту в животі, пов'язаних з функціональними захворюваннями кишечника.

Симптоми можуть включати біль у животі, спазми, відчуття здуття і метеоризм, зміну частоти (діарея, запор або чергування діареї та запорів) і консистенції стільця.

• гіперчутливість до мебеверину гідрохлориду, симетикону або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу препарату;
• кишкова непрохідність;
• вагітність і період грудного вигодовування;
• вік до 18 років

Перед прийомом лікарського препарату Дюспаталін Дуо пацієнтам необхідно проконсультуватися з лікарем у разі:

• якщо симптоми захворювання виникли вперше;
• ненавмисної та незрозумілої втрати ваги;
• анемії;
• ректальної кровотечі або домішки крові в стільці;
• лихоманки;
• якщо у когось в сім'ї пацієнта був діагностований рак товстої кишки, целіакія або запальні захворювання кишечника;
• віку старше 50 років і якщо симптоми захворювання виникли вперше;
• недавнього застосування антибіотиків.

Пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо на тлі прийому препарату стан погіршився або не настало поліпшення симптомів після 2 тижнів застосування.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Мебеверин не впливає на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами. Симетикон не впливає на швидкість психомоторних реакцій і здатність до сприйняття або оцінки ситуації.
Дослідження впливу препарату Дюспаталін Дуо на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводилися. Фармакологічні властивості мебеверину і симетикону, а також досвід їх застосування не свідчать про будь-який несприятливий вплив мебеверину і симетикону на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Небажані лікарські реакції (НЛР), що виникали при застосуванні препарату Дюспаталін® Дуо, такі ж, як НЛР, що виникали при застосуванні монокомпонентів – мебеверину і симетикону.

Мебеверин
Повідомлення про перелічені небажані реакції були отримані спонтанно під час застосування в клінічній практиці після реєстрації. Наявних даних недостатньо для точної оцінки частоти випадків.
Алергічні реакції спостерігалися переважно з боку шкірних покривів, але відзначалися також і інші прояви алергії.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції – серйозні алергічні реакції, які можуть включати: утруднення дихання, прискорений пульс, різке зниження АТ [слабкість і запаморочення], потовиділення).
З боку шкіри і підшкірних тканин: кропив'янка (алергічний висип), ангіоневротичний набряк (серйозна алергічна реакція, яка може включати: утруднення дихання, набряклість обличчя, шиї, губ, язика, порожнини рота і глотки), набряк обличчя, екзантема (шкірний висип).

Симетикон
Можливо розвиток алергічних реакцій на симетикон.

Інформація про передозування препарату Дюспаталін Дуо відсутня. У разі передозування препарату необхідно негайно звернутися до лікаря.

Мебеверин
Симптоми: теоретично у разі передозування можливе підвищення збудливості ЦНС. У випадках передозування мебеверину симптоми або були відсутні, або були незначними і, як правило, швидко оборотними. Відзначені симптоми передозування носили неврологічний і серцево-судинний характер.
Лікування: симптоматичне. Специфічний антидот невідомий. Промивання шлунка необхідно тільки в разі, якщо інтоксикація виявлена протягом приблизно 1 год після прийому кількох доз препарату. Заходи щодо зниження рівня всмоктування не потрібні.

Симетикон
Передозування симетиконом малоймовірне через хімічну і фізіологічну інертність препарату.

Дослідження взаємодії не проводилися, за винятком доклінічних досліджень по взаємодії мебеверину з алкоголем. Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії між мебеверином і етиловим спиртом.
Клінічно значущої взаємодії симетикону з іншими лікарськими препаратами не встановлено.

Несумісність
У зв'язку з відсутністю досліджень сумісності, даний лікарський препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 135 мг+84,43 мг.
По 10 таблеток у контурну чарункову упаковку з плівки комбінованої ПВХ/ПЕ/'ПВДХ і фольги алюмінієвої лакованої.
По 1, 2, 3, 4, 5 або 6 контурних чарункових упаковок разом з листком-вкладишем у пачці з картону.