Ебрантил
Ebrantil
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Урапідил, Тахібен
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Ebrantil" 30 mg
D.t.d. № 50 in caps.
S.: Внутрішньо, по 1 капсулі 2 рази на день, одночасно з прийомом їжі
Rp.: Sol. "Ebrantil" 5 mg/ml - 5 ml
D.t.d. №5 in amp.
S.: Вводити в/в струминно, по 1 ампулі 1 раз на день
Rp.: Sol. "Ebrantil" 5 mg/ml - 5 ml
D.t.d. №5 in amp.
S.: Вводити в/в струминно, по 1 ампулі 1 раз на день
Фармакологічні властивості
Альфа-адреноблокуюче, гіпотензивне.
Фармакодинаміка
Альфа1-адреноблокатор. Ебрантил відноситься до препаратів, що блокують постсинаптичні α1-адренорецептори, завдяки чому знижується периферичний опір. Крім того, Ебрантил регулює центральний механізм підтримання судинного тонусу і має слабку бета-адреноблокуючу дію. ЧСС, серцевий викид при його введенні не змінюються. Низький серцевий викид може підвищуватися за рахунок зниження судинного опору. Ортостатичних явищ, як правило, Ебрантил не викликає. Ебрантил блокує вазоконстрикцію, викликану α2-адренорецепторами, і не викликає рефлекторної тахікардії, обумовленої вазодилатацією.
Ебрантил збалансовано знижує систолічний і діастолічний АТ, зменшуючи периферичний опір і не викликає рефлекторної тахікардії.
Урапідил знижує перед- і постнавантаження на серце, підвищує ефективність серцевого скорочення, тим самим, за відсутності аритмії, препарат збільшує знижений хвилинний об'єм серця.
Механізм дії
Ебрантил має центральні і периферичні механізми дії. Переважно блокує периферичні постсинаптичні α1-адренорецептори, таким чином, препарат блокує судинозвужувальну дію катехоламінів. У ЦНС урапідил впливає на активність судинорухового центру, що проявляється у запобіганні рефлекторного збільшення (або зниження) тонусу симпатичної нервової системи.
Урапідил не впливає на показники вуглеводного обміну, обмін сечової кислоти і не викликає затримки рідини в організмі.
Ебрантил збалансовано знижує систолічний і діастолічний АТ, зменшуючи периферичний опір і не викликає рефлекторної тахікардії.
Урапідил знижує перед- і постнавантаження на серце, підвищує ефективність серцевого скорочення, тим самим, за відсутності аритмії, препарат збільшує знижений хвилинний об'єм серця.
Механізм дії
Ебрантил має центральні і периферичні механізми дії. Переважно блокує периферичні постсинаптичні α1-адренорецептори, таким чином, препарат блокує судинозвужувальну дію катехоламінів. У ЦНС урапідил впливає на активність судинорухового центру, що проявляється у запобіганні рефлекторного збільшення (або зниження) тонусу симпатичної нервової системи.
Урапідил не впливає на показники вуглеводного обміну, обмін сечової кислоти і не викликає затримки рідини в організмі.
Фармакокінетика
Розподіл
Після в/в введення 25 мг урапідилу спостерігається двофазне зниження концентрації препарату: спочатку - швидке зниження (α-фаза), а потім - повільне (β-фаза).
Період розподілу препарату становить близько 35 хв. Vd - 0.8 л/кг (0.6-1.2 л/кг).
Зв'язування з білками плазми крові - 80%. Відносно низький ступінь зв'язування з білками плазми крові пояснює те, що невідомо можливе взаємодія урапідилу з лікарськими засобами, сильно зв'язуючимися з білками плазми крові.
Урапідил проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри.
Метаболізм
Більша частина урапідилу метаболізується в печінці. Основний метаболіт - гідроксильоване похідне в 4-му положенні бензольного кільця, яке практично не має антигіпертензивної активності.
O-деметильований метаболіт утворюється в дуже малих кількостях і практично так само активний, як урапідил.
Виведення
50-70% урапідилу і його метаболітів (15% у вигляді активного препарату) виводиться нирками, решта виводиться через кишечник у вигляді метаболітів (в основному у вигляді неактивного n-гідроксильованого урапідилу).
T1/2 після в/в болюсного введення становить 2.7 год (1.8-3.9 год).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з тяжкою печінковою і/або нирковою недостатністю Vd і кліренс урапідилу знижені, а T1/2 збільшений.
Після в/в введення 25 мг урапідилу спостерігається двофазне зниження концентрації препарату: спочатку - швидке зниження (α-фаза), а потім - повільне (β-фаза).
Період розподілу препарату становить близько 35 хв. Vd - 0.8 л/кг (0.6-1.2 л/кг).
Зв'язування з білками плазми крові - 80%. Відносно низький ступінь зв'язування з білками плазми крові пояснює те, що невідомо можливе взаємодія урапідилу з лікарськими засобами, сильно зв'язуючимися з білками плазми крові.
Урапідил проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри.
Метаболізм
Більша частина урапідилу метаболізується в печінці. Основний метаболіт - гідроксильоване похідне в 4-му положенні бензольного кільця, яке практично не має антигіпертензивної активності.
O-деметильований метаболіт утворюється в дуже малих кількостях і практично так само активний, як урапідил.
Виведення
50-70% урапідилу і його метаболітів (15% у вигляді активного препарату) виводиться нирками, решта виводиться через кишечник у вигляді метаболітів (в основному у вигляді неактивного n-гідроксильованого урапідилу).
T1/2 після в/в болюсного введення становить 2.7 год (1.8-3.9 год).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з тяжкою печінковою і/або нирковою недостатністю Vd і кліренс урапідилу знижені, а T1/2 збільшений.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Ебрантил вводять в/в струминно або шляхом тривалої інфузії в положенні хворого лежачи. Введення препарату може бути одноразовим або багаторазовим. Ін'єкційне введення препарату можна поєднувати з подальшою крапельною інфузією. Парентеральну терапію можна повторити при новому підвищенні АТ.
При гіпертонічному кризі, тяжкій формі артеріальної гіпертензії, артеріальній гіпертензії, резистентній до терапії, 10-50 мг препарату Ебрантил вводять в/в повільно під контролем АТ. Зниження АТ очікується протягом 5 хв після ін'єкції. Залежно від відповіді можлива повторна в/в ін'єкція препарату Ебрантил.
Для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін'єкції, використовується в/в крапельне введення препарату або безперервна інфузія за допомогою перфузатора. Розчин для крапельної інфузії готується наступним чином: 250 мг урапідилу (10 ампул препарату Ебрантил розчин для ін'єкцій 25 мг) додають до 500 мл сумісного розчину для інфузій (наприклад, фізіологічного розчину, 5% або 10% розчину глюкози). Якщо для введення підтримуючої дози використовується перфузатор, то в 20 мл препарату Ебрантил розчин для ін'єкцій (100 мг урапідилу) вводять у шприц перфузатора і розводять до 50 мл сумісним розчином для інфузій.
Максимальне допустиме співвідношення - 4 мг препарату Ебрантил на 1 мл розчину для інфузії.
Швидкість в/в крапельного введення залежить від індивідуальної реакції АТ. Рекомендована початкова швидкість - 2 мг/хв.
Підтримуюча доза, в середньому, становить 9 мг/год, тобто 250 мг препарату Ебрантил в 500 мл розчину для інфузій (1 мг = 44 краплі = 2.2 мл).
Для контрольованого зниження АТ при його підвищенні під час і/або після хірургічної операції препарат використовується у вигляді крапельної інфузії або у вигляді безперервної інфузії за допомогою перфузатора для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін'єкції.
Схема дозування:
Проводять в/в ін'єкцію 25 мг препарату Ебрантил. Якщо АТ знижується через 2 хв, то для стабілізації його проводять в/в інфузію.
Якщо через 2 хв після проведення в/в ін'єкції АТ залишається на попередньому рівні, проводять повторну в/в ін'єкцію 25 мг Ебрантилу. Якщо АТ знижується через 2 хв після повторної ін'єкції, проводять в/в інфузію з початковою дозою до 6 мг в 1-2 хв і подальшим зменшенням дози.
Якщо ж через 2 хв після проведення повторної в/в ін'єкції АТ залишається на попередньому рівні, то препарат Ебрантил вводять у дозі 50 мг в/в повільно.
Якщо раніше використовувалися інші антигіпертензивні засоби, то Ебрантил можна вводити тільки через проміжок часу, достатній, щоб подіяли раніше введені препарати. Дозу препарату Ебрантил слід відповідно зменшити.
Надто швидке зниження АТ може призвести до брадикардії або зупинки серця.
Після одночасного застосування з парентеральною терапією можливий перехід на підтримуюче лікування капсулами пролонгованої дії Ебрантил (рекомендована початкова доза 60 мг 2 рази/добу) або іншими пероральними антигіпертензивними препаратами.
Курс лікування тривалістю 7 днів є безпечним і, як правило, достатнім для застосування парентеральної антигіпертензивної терапії. При повторному підвищенні АТ парентеральну терапію можна повторити.
При застосуванні антигіпертензивних препаратів у пацієнтів похилого віку необхідно дотримуватися обережності. Початкова доза повинна бути знижена порівняно з рекомендованою, оскільки чутливість у пацієнтів похилого віку до препаратів такого ряду часто змінена.
Капсули пролонгованої дії
Внутрішньо.
Ебрантил у формі капсул застосовують для лікування артеріальної гіпертензії тяжкого ступеня (у складі комбінованої терапії).
Приймають вранці та ввечері, одночасно з прийомом їжі, запиваючи невеликою кількістю води.
Дозу препарату необхідно підбирати індивідуально.
По 1 капс. 30 мг препарату Ебрантил 2 рази на день. При необхідності доза препарату Ебрантил може бути збільшена до 120 мг (по 2 капс. 30 мг або по 1 капс. 60 мг 2 рази на день).
Максимальна добова доза становить 180 мг, розділені на два прийоми.
Застосування у пацієнтів похилого віку, а також пацієнтів з порушенням функції печінки і/або тяжкою та середньою ступенем тяжкості ниркової недостатності
При застосуванні препарату Ебрантил у даної категорії пацієнтів може знадобитися зменшення дози залежно від показників АТ і лабораторних показників функції печінки і/або нирок.
При гіпертонічному кризі, тяжкій формі артеріальної гіпертензії, артеріальній гіпертензії, резистентній до терапії, 10-50 мг препарату Ебрантил вводять в/в повільно під контролем АТ. Зниження АТ очікується протягом 5 хв після ін'єкції. Залежно від відповіді можлива повторна в/в ін'єкція препарату Ебрантил.
Для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін'єкції, використовується в/в крапельне введення препарату або безперервна інфузія за допомогою перфузатора. Розчин для крапельної інфузії готується наступним чином: 250 мг урапідилу (10 ампул препарату Ебрантил розчин для ін'єкцій 25 мг) додають до 500 мл сумісного розчину для інфузій (наприклад, фізіологічного розчину, 5% або 10% розчину глюкози). Якщо для введення підтримуючої дози використовується перфузатор, то в 20 мл препарату Ебрантил розчин для ін'єкцій (100 мг урапідилу) вводять у шприц перфузатора і розводять до 50 мл сумісним розчином для інфузій.
Максимальне допустиме співвідношення - 4 мг препарату Ебрантил на 1 мл розчину для інфузії.
Швидкість в/в крапельного введення залежить від індивідуальної реакції АТ. Рекомендована початкова швидкість - 2 мг/хв.
Підтримуюча доза, в середньому, становить 9 мг/год, тобто 250 мг препарату Ебрантил в 500 мл розчину для інфузій (1 мг = 44 краплі = 2.2 мл).
Для контрольованого зниження АТ при його підвищенні під час і/або після хірургічної операції препарат використовується у вигляді крапельної інфузії або у вигляді безперервної інфузії за допомогою перфузатора для підтримання АТ на рівні, досягнутому за допомогою ін'єкції.
Схема дозування:
Проводять в/в ін'єкцію 25 мг препарату Ебрантил. Якщо АТ знижується через 2 хв, то для стабілізації його проводять в/в інфузію.
Якщо через 2 хв після проведення в/в ін'єкції АТ залишається на попередньому рівні, проводять повторну в/в ін'єкцію 25 мг Ебрантилу. Якщо АТ знижується через 2 хв після повторної ін'єкції, проводять в/в інфузію з початковою дозою до 6 мг в 1-2 хв і подальшим зменшенням дози.
Якщо ж через 2 хв після проведення повторної в/в ін'єкції АТ залишається на попередньому рівні, то препарат Ебрантил вводять у дозі 50 мг в/в повільно.
Якщо раніше використовувалися інші антигіпертензивні засоби, то Ебрантил можна вводити тільки через проміжок часу, достатній, щоб подіяли раніше введені препарати. Дозу препарату Ебрантил слід відповідно зменшити.
Надто швидке зниження АТ може призвести до брадикардії або зупинки серця.
Після одночасного застосування з парентеральною терапією можливий перехід на підтримуюче лікування капсулами пролонгованої дії Ебрантил (рекомендована початкова доза 60 мг 2 рази/добу) або іншими пероральними антигіпертензивними препаратами.
Курс лікування тривалістю 7 днів є безпечним і, як правило, достатнім для застосування парентеральної антигіпертензивної терапії. При повторному підвищенні АТ парентеральну терапію можна повторити.
При застосуванні антигіпертензивних препаратів у пацієнтів похилого віку необхідно дотримуватися обережності. Початкова доза повинна бути знижена порівняно з рекомендованою, оскільки чутливість у пацієнтів похилого віку до препаратів такого ряду часто змінена.
Капсули пролонгованої дії
Внутрішньо.
Ебрантил у формі капсул застосовують для лікування артеріальної гіпертензії тяжкого ступеня (у складі комбінованої терапії).
Приймають вранці та ввечері, одночасно з прийомом їжі, запиваючи невеликою кількістю води.
Дозу препарату необхідно підбирати індивідуально.
По 1 капс. 30 мг препарату Ебрантил 2 рази на день. При необхідності доза препарату Ебрантил може бути збільшена до 120 мг (по 2 капс. 30 мг або по 1 капс. 60 мг 2 рази на день).
Максимальна добова доза становить 180 мг, розділені на два прийоми.
Застосування у пацієнтів похилого віку, а також пацієнтів з порушенням функції печінки і/або тяжкою та середньою ступенем тяжкості ниркової недостатності
При застосуванні препарату Ебрантил у даної категорії пацієнтів може знадобитися зменшення дози залежно від показників АТ і лабораторних показників функції печінки і/або нирок.
Показання
— гіпертонічний криз;
— тяжка форма артеріальної гіпертензії;
— артеріальна гіпертензія, резистентна до терапії;
— керована гіпотензія під час і/або після хірургічної операції.
— тяжка форма артеріальної гіпертензії;
— артеріальна гіпертензія, резистентна до терапії;
— керована гіпотензія під час і/або після хірургічної операції.
Протипоказання
— аортальний стеноз;
— відкритий боталовий проток;
— підвищена чутливість до препарату.
З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції печінки і/або нирок, пацієнтам похилого віку, при гіповолемії, при серцевій недостатності, пов'язаній зі стенозом аортального або мітрального клапана, при емболії легеневої артерії або порушеннях скоротливості міокарда внаслідок перикардиту, а також пацієнтам, одночасно приймаючим циметидин.
— відкритий боталовий проток;
— підвищена чутливість до препарату.
З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції печінки і/або нирок, пацієнтам похилого віку, при гіповолемії, при серцевій недостатності, пов'язаній зі стенозом аортального або мітрального клапана, при емболії легеневої артерії або порушеннях скоротливості міокарда внаслідок перикардиту, а також пацієнтам, одночасно приймаючим циметидин.
Особливі вказівки
Можливе одночасне застосування з іншими застосовуваними внутрішньо гіпотензивними засобами.
Якщо раніше призначалися гіпотензивні препарати, то препарат Ебрантил, розчин для в/в введення, не слід застосовувати до тих пір, поки не пройшло достатньо часу для розвитку ефекту від прийому попереднього (-іх) лікарського (-их) препарату (-ів). Доза препарату Ебрантил повинна бути відповідним чином знижена.
Надто швидке падіння АТ може викликати брадикардію або зупинку серця.
У пацієнтів похилого віку препарат слід застосовувати з обережністю і спочатку вводити в невеликих дозах, оскільки чутливість у цієї категорії пацієнтів вища або змінена до таких препаратів.
Пацієнтам, які знаходяться на дієті з обмеженням натрію, необхідно враховувати, що препарат Ебрантил, розчин для в/в введення, містить натрій у кількості, що не перевищує 1 ммоль (23 мг) у 5 мл препарату, і 2 ммоль (46 мг) у 10 мл препарату.
Можливі випадки розвитку тривалої ерекції і пріапізму на фоні терапії альфа1-адреноблокаторами. У разі збереження ерекції протягом більше 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія пріапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена і необоротної втрати потенції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Препарат може впливати на здатність керування автотранспортом або роботу з різними механізмами. Це особливо актуально на початку лікування, при підвищенні дози препарату або заміні препарату, а також вживанні алкоголю в період лікування.
Якщо раніше призначалися гіпотензивні препарати, то препарат Ебрантил, розчин для в/в введення, не слід застосовувати до тих пір, поки не пройшло достатньо часу для розвитку ефекту від прийому попереднього (-іх) лікарського (-их) препарату (-ів). Доза препарату Ебрантил повинна бути відповідним чином знижена.
Надто швидке падіння АТ може викликати брадикардію або зупинку серця.
У пацієнтів похилого віку препарат слід застосовувати з обережністю і спочатку вводити в невеликих дозах, оскільки чутливість у цієї категорії пацієнтів вища або змінена до таких препаратів.
Пацієнтам, які знаходяться на дієті з обмеженням натрію, необхідно враховувати, що препарат Ебрантил, розчин для в/в введення, містить натрій у кількості, що не перевищує 1 ммоль (23 мг) у 5 мл препарату, і 2 ммоль (46 мг) у 10 мл препарату.
Можливі випадки розвитку тривалої ерекції і пріапізму на фоні терапії альфа1-адреноблокаторами. У разі збереження ерекції протягом більше 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія пріапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена і необоротної втрати потенції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Препарат може впливати на здатність керування автотранспортом або роботу з різними механізмами. Це особливо актуально на початку лікування, при підвищенні дози препарату або заміні препарату, а також вживанні алкоголю в період лікування.
Побічні ефекти
Розчин для внутрішньовенного введення
Більшість з наступних побічних ефектів обумовлені різким падінням АТ, однак досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом декількох хвилин навіть після проведення крапельної інфузії препарату Ебрантил®. При тяжких побічних ефектах може знадобитися припинення лікування.
Частота побічних ефектів визначалася відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (≥10%); часто (≥1% і
Більшість з наступних побічних ефектів обумовлені різким падінням АТ, однак досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом декількох хвилин навіть після проведення крапельної інфузії препарату Ебрантил®. При тяжких побічних ефектах може знадобитися припинення лікування.
Частота побічних ефектів визначалася відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (≥10%); часто (≥1% і
Передозування
Розчин для внутрішньовенного введення
Симптоми: запаморочення, ортостатичний колапс, втомлюваність, загальмованість.
Лікування: при різкому падінні АТ необхідно підняти пацієнту ноги і почати інфузійну терапію для збільшення ОЦК. При неефективності цих заходів можна почати інфузію вазоконстрикторів під контролем АТ. У дуже рідкісних випадках необхідно в/в введення катехоламінів (0,5–1 мг епінефрину (адреналіну), розведеного в 10 мл фізіологічного розчину).
Капсули пролонгованої дії
Симптоми: виражене зниження АТ, запаморочення, підвищена втомлюваність, загальмованість, колапс.
Лікування: протягом перших 4 годин після передозування можливе промивання шлунка і застосування активованого вугілля. При вираженому зниженні АТ — пацієнту надати горизонтальне положення, ноги підняти, проводити заходи щодо збільшення ОЦК; симптоматична терапія.
Симптоми: запаморочення, ортостатичний колапс, втомлюваність, загальмованість.
Лікування: при різкому падінні АТ необхідно підняти пацієнту ноги і почати інфузійну терапію для збільшення ОЦК. При неефективності цих заходів можна почати інфузію вазоконстрикторів під контролем АТ. У дуже рідкісних випадках необхідно в/в введення катехоламінів (0,5–1 мг епінефрину (адреналіну), розведеного в 10 мл фізіологічного розчину).
Капсули пролонгованої дії
Симптоми: виражене зниження АТ, запаморочення, підвищена втомлюваність, загальмованість, колапс.
Лікування: протягом перших 4 годин після передозування можливе промивання шлунка і застосування активованого вугілля. При вираженому зниженні АТ — пацієнту надати горизонтальне положення, ноги підняти, проводити заходи щодо збільшення ОЦК; симптоматична терапія.
Лікарняна взаємодія
Антигіпертензивна дія урапідилу може посилюватися при спільному прийомі з альфа-адреноблокаторами, вазодилататорами або іншими гіпотензивними засобами, а також при станах, пов'язаних зі зниженням об'єму рідини в організмі (діареї, блюванні) і при прийомі етанолу (алкоголю).
При одночасному прийомі циметидину Cmax урапідилу в плазмі крові може збільшуватися на 15%.
Не рекомендовано застосування з інгібіторами АПФ, оскільки даних про таку комбінацію поки недостатньо.
При одночасному прийомі циметидину Cmax урапідилу в плазмі крові може збільшуватися на 15%.
Не рекомендовано застосування з інгібіторами АПФ, оскільки даних про таку комбінацію поки недостатньо.
Лікарська форма
Розчин для в/в введення, 5 мг/мл: в ампулах нейтрального безбарвного скла (тип I, Європейська фармакопея) з точкою розлому і двома маркувальними смужками, по 5 мл; в ампулах нейтрального безбарвного скла (тип I, Європейська фармакопея) з точкою розлому і однією маркувальною смужкою, по 10 мл; в упаковках контурних чарункових пластикових по 5 шт.; в пачці картонній 1 упаковка.
Капсули пролонгованої дії, 30 і 60 мг: у флаконах з ПЕ, закупорених навинчуваними ПЕ-кришками з порожнинами, що містять силікагель, і кільцями, що забезпечують контроль першого відкриття, по 30, 50 або 100 шт.; в пачці картонній 1 флакон.
Капсули пролонгованої дії, 30 і 60 мг: у флаконах з ПЕ, закупорених навинчуваними ПЕ-кришками з порожнинами, що містять силікагель, і кільцями, що забезпечують контроль першого відкриття, по 30, 50 або 100 шт.; в пачці картонній 1 флакон.
