Тахібен

вводять в/в у вигляді ін'єкції або інфузії пацієнтам у положенні лежачи на спині. Дозу можна ввести у вигляді однієї або кількох ін'єкцій або у вигляді повільної в/в інфузії. Ін'єкції можна комбінувати з подальшою повільною інфузією.
При гіпертензивному кризі, артеріальній гіпертензії важкого і дуже важкого ступеня, стійкій до терапії артеріальній гіпертензії, урапідил у дозі 10-50 мг вводять в/в, повільно, при постійному моніторингу АТ. Зниження АТ слід очікувати протягом 5 хв після введення препарату. Введення урапідила у дозі 10-50 мг можна повторити залежно від відповіді АТ.
Для підтримання АТ, досягнутого після в/в введення препарату, проводять в/в інфузію або вливання за допомогою шприцевого інфузійного насоса.
Максимальна допустима кількість становить 4 мг урапідила на 1 мл розчину для інфузій. Швидкість інфузії залежить від АТ пацієнта. Рекомендована початкова максимальна швидкість інфузії становить 2 мг/хв.
Середня підтримуюча доза становить 9 мг/год, враховуючи, що при розведенні 250 мг урапідила в 500 мл розчину для інфузій 1 мг = 44 краплям = 2.2 мл.
Контрольоване зниження АТ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією під час і/або після хірургічного втручання.
В/в інфузія або вливання за допомогою шприцевого інфузійного насоса використовується для підтримання АТ, досягнутого після в/в введення.
Режим дозування:
Урапідил вводять в/в у дозі 25 мг (= 5 мл розчину для ін'єкцій). Якщо через 2 хв АТ знижується, далі АТ стабілізують за допомогою інфузії; при відсутності змін АТ через 2 хв повторно в/в вводять урапідил у дозі 25 мг (=5 мл розчину для ін'єкцій), якщо через 2 хв АТ знижується, урапідил продовжують вводити з початковою швидкістю до 6 мг протягом 1-2 хв, потім швидкість зменшують. Якщо після повторного введення урапідила АТ не знижується через 2 хв - урапідил вводять повільно в/в у дозі 50 мг (=5 мл розчину для ін'єкцій). При зниженні АТ через 2 хв подальше введення препарату продовжують з початковою швидкістю до 6 мг протягом 1-2 хв, потім швидкість зменшують.
Тривалість терапії:
Показано, що терапія тривалістю 7 днів безпечна з токсикологічної точки зору; як правило, при парентеральному введенні гіпотензивних засобів цей період перевищувати не слід. При повторному підвищенні АТ можливе відновлення парентеральної терапії.
Можливий початок постійного лікування гіпотензивними засобами для прийому всередину одночасно з невідкладною парентеральною терапією.
У пацієнтів похилого віку гіпотензивні засоби слід застосовувати з обережністю і починати введення в невеликих дозах, оскільки у таких пацієнтів часто спостерігається зміна чутливості до препаратів цього фармакотерапевтичного класу.
У пацієнтів з порушенням функції нирок і/або печінки може знадобитися зниження дози урапідила.
Безпека та ефективність урапідила при в/в введенні у дітей і підлітків у віці від 0 до 18 років не встановлені. Рекомендації щодо дозування відсутні.
Інструкція з застосування, поводження та утилізації
Ампули об'ємом 100 мг можна використовувати тільки для інфузії з метою стабілізації АТ. Для початкової терапії препарат випускається в ампулах, що містять 25 мг і 50 мг урапідила. Після розведення ці ампули також можна застосовувати для в/в інфузії.
Препарат розводять в асептичних умовах.
Перед введенням слід оглянути розчин на наявність зважених часток або на предмет зміни кольору. Слід використовувати тільки прозорий розчин.
Приготування розведеного розчину:
- для в/в інфузії: додають 250 мг урапідила (2 ампули по 100 мг урапідила + 1 ампула по 50 мг урапідила) до 500 мл одного з сумісних розчинників.
- для шприцевого інфузійного насоса: 100 мг урапідила набирають у шприцевий інфузійний насос і розводять до об'єму 50 мл одним із сумісних розчинників.
Сумісні розчинники для розведення: розчин натрію хлориду 9 мг/мл (0.9%) для інфузій; розчин декстрози 50 мг/мл (5%), розчин декстрози 100 мг/мл (10%).
Невикористаний розчин і пакувальний матеріал слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.