Елетриптан

Протимігренозний

Засіб для лікування мігрені. Селективний агоніст серотонінових 5-HT1B- і 5-HT1D-рецепторів, які розташовані головним чином у кровоносних судинах головного мозку. При стимуляції зазначених рецепторів відбувається звуження судин, зокрема системи сонних артерій, що призводить до зменшення головного болю. Елетриптан також має високу спорідненість до серотонінових 5-HT1F-рецепторів, чинить помірну дію на 5-HT1A-, 5-HT2B-, 5-HT1E- і 5-HT7-рецептори.

Протимігренозний ефект елетриптану може бути зумовлений його здатністю звужувати внутрішньочерепні кровоносні судини, а також його інгібуючою дією щодо нейрогенного запалення.

Після прийому внутрішньо елетриптан швидко і в достатній мірі абсорбується з ШКТ (81%). Абсолютна біодоступність становить близько 50%. Час досягнення Cmax у плазмі крові становить близько 1.5 год.

У дослідженнях in vitro показано, що елетриптан метаболізується в печінці за участю ізоферменту CYP3A4 і в невеликій мірі – CYP2D6. Ідентифіковано 2 основних циркулюючих метаболіти, які утворюються шляхом N-окислення (неактивний) і шляхом N-деметилювання (за активністю порівнянний з елетриптаном). Концентрація в плазмі крові активного метаболіту становить лише 10-20% від концентрації елетриптану і не має великого значення для розвитку його терапевтичного ефекту.

Після прийому внутрішньо середній нирковий кліренс становить близько 3.9 л/год. Частка позаниркового кліренсу становить приблизно 90% від загального кліренсу; це свідчить про те, що елетриптан виводиться головним чином у вигляді метаболітів з сечею і калом.

Для дорослих:

Купірування нападів мігрені (з аурою і без аури)

- Гіперчутливість;
- ІХС (стенокардія, інфаркт міокарда в анамнезі, безсимптомна ішемія, підтверджена документально);
- наявність симптомів або даних, що співвідносяться з ІХС, спазмом коронарних артерій, включаючи варіантну стенокардію Принцметала, або іншими перенесеними або наявними серцево-судинними захворюваннями;
- цереброваскулярний синдром, що включає інсульт будь-якого типу, а також минущі порушення мозкового кровообігу;
- захворювання периферичних судин, включаючи абдомінальну ішемію;
- неконтрольована гіпертензія;
- геміплегічна або базилярна мігрень;
- період протягом 24 год після прийому інших агоністів 5-HT1-рецепторів, ерготамінвмісних або ерготамінподібних препаратів, таких як дигідроерготамін, метисергід;
- тяжка печінкова недостатність.

Елетриптан слід застосовувати тільки в випадках, коли діагноз мігрені не викликає сумнівів.

Елетриптан не слід застосовувати профілактично.

Елетриптан ефективний у лікуванні мігрені з аурою і без аури та мігрені, що супроводжує менструальний цикл. Елетриптан, прийнятий під час появи аури, не перешкоджає розвитку головного болю, тому його слід приймати тільки під час фази головного болю. Встановлено, що Елетриптан є ефективним також для купірування симптомів, що супроводжують мігрень, таких як нудота, блювання, фотофобія, фонофобія, і в лікуванні повернення головного болю під час нападу.

Елетриптан не показаний для купірування геміплегічної, офтальмоплегічної або базилярної мігрені.

Не слід призначати елетриптан без попереднього обстеження пацієнтам, у яких ймовірно наявність або підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Не застосовувати для лікування головного болю, який може бути пов'язаний з інсультом, розривом аневризми.

Не слід застосовувати елетриптан одночасно з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4.

На тлі застосування агоністів 5-НТ1-серотонінових рецепторів відзначалися випадки розвитку крововиливу в головний мозок, субарахноїдального крововиливу, інсульту або інших цереброваскулярних порушень, в деяких випадках з летальним наслідком.

При одночасному застосуванні елетриптану і СІОЗС (наприклад, флуоксетин, пароксетин, сертралін, флувоксамін, циталопрам, есциталопрам) і СІОЗСН (наприклад, венлафаксин, дулоксетин) можливий розвиток потенційно загрозливого для життя серотонінового синдрому. Цей синдром може проявлятися наступними симптомами: порушення психічного статусу (наприклад, ажитація, галюцинації, кома), нестабільність вегетативної нервової системи (наприклад, тахікардія, коливання АТ, гіпертермія), порушення функції нейром'язової системи (наприклад, гіперрефлексія, порушення координації) і/або симптоми порушення функції травної системи (наприклад, нудота, блювання, діарея).

Слід враховувати, що необмежене застосування протимігренозних лікарських засобів може призводити до хронічних щоденних головних болів. Випадки надмірного застосування будь-яких триптанів найчастіше спостерігаються у пацієнтів з щоденними головними болями.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

При застосуванні елетриптану пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами, а також при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Інфекційні захворювання: часто - фарингіт, риніт; рідко - інфекції дихальних шляхів.

З боку обміну речовин: нечасто - анорексія.

З боку психіки: нечасто - порушення мислення, ажитація, сплутаність свідомості, деперсоналізація, ейфорія, депресія, безсоння; рідко - емоційна лабільність.

З боку нервової системи: часто - сонливість, головний біль, запаморочення, відчуття "поколювання" або інші порушення чутливості, гіпертонус м'язів, гіпестезія, міастенія; нечасто - тремор, гіперестезія, атаксія, гіпокінезія, порушення мови, ступорозний стан, непритомний стан, порушення смакових відчуттів.

З боку органу зору: нечасто - порушення зору, біль в очах, світлобоязнь, порушення сльозовиділення; рідко - кон'юнктивіт.

З боку органу слуху і лабіринтні порушення: часто - вертиго; нечасто - біль у вухах, дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття, тахікардія; рідко - стенокардія, підвищення АТ, брадикардія, шок, ішемія або інфаркт міокарда, спазм коронарних артерій.

З боку дихальної системи: часто - відчуття "стиснення" в горлі; нечасто - задишка, позіхання; рідко - бронхоспазм, зміна тембру голосу.

З боку травної системи: часто - біль у животі, нудота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, диспепсія; нечасто - діарея, глосит; рідко - запор, езофагіт, набряк язика, відрижка, ішемічний коліт.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів: рідко - гіпербілірубінемія, підвищення активності ACT.

З боку шкіри і підшкірних тканин: часто - підвищене потовиділення; нечасто - висип, шкірний свербіж; рідко - шкірні захворювання, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи: часто - біль у спині, біль у м'язах; нечасто - біль у суглобах, артроз, біль у кістках; рідко - артрит, міопатія, міалгія, судоми.

З боку сечовидільної системи: нечасто - часте сечовипускання, поліурія.

З боку репродуктивної системи: рідко - біль у молочних залозах, менорагія.

Інші: часто - відчуття тепла або "припливи" жару до обличчя, озноб, астенія, біль, відчуття стиснення, тиску в грудній клітці; нечасто - алергічні реакції, загальне нездужання, набряклість обличчя, спрага, периферичні набряки; рідко - лімфаденопатія.

Симптоми. У премаркетингових клінічних дослідженнях не повідомлялося про значну передозування. У добровольців (n=21), які отримали одноразову дозу 120 мг, не відзначалося клінічно значущих побічних реакцій. У фазі 3 випробувань добова доза досягала 160 мг.

На підставі фармакодинаміки агоністів 5-HT1B/1D-рецепторів, при передозуванні можуть виникнути гіпертензія та інші, більш серйозні симптоми з боку серцево-судинної системи.

Лікування: T1/2 елетриптану — близько 4 год, тому спостереження за пацієнтами після передозування елетриптану повинно тривати принаймні близько 20 год або довше, поки зберігаються симптоми і ознаки. Специфічного антидоту не існує. У разі тяжкої інтоксикації рекомендована інтенсивна терапія, включаючи проведення ІВЛ для забезпечення адекватної оксигенації і підтримання серцево-судинної системи. Невідомо, який ефект має гемодіаліз або перитонеальний діаліз на концентрацію елетриптану в плазмі.

При одночасному застосуванні з еритроміцином (1 г) і кетоконазолом (400 мг), які є потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, виявлено значне збільшення Cmax у плазмі крові, AUC і T1/2 елетриптану.

При одночасному застосуванні з кофеїном або ерготаміном спостерігається невелике, але адитивне підвищення АТ.

Одночасне застосування агоністів 5-НТ-серотонінових рецепторів, в т.ч. елетриптану, з препаратами, що мають серотонінергічну активність, такими як СІОЗС і СІОЗСН, може підвищити ризик розвитку серотонінового синдрому.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; допустима незначна шорсткість поверхні; на поперечному розрізі ядро від майже білого до коричнюватого кольору, допускаються вкраплення світло-коричневого кольору.

 1 таб. елетриптану гідробромід 20 мг, 40 мг, 
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 200 - 93.015 мг, лактози моногідрат - 46 мг, кроскармелоза натрію - 10 мг, магнію стеарат - 2.5 мг.

Склад плівкової оболонки: Опадрай оранжевий (гипромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е171), триацетин, лак алюмінієвий на основі барвника сонячний захід жовтий (Е110)) - 6 мг, Опадрай прозорий (гипромелоза, триацетин) - 1 мг.