Етодин Форт

Анальгезуючий, жарознижувальний, протизапальний.

Етодин форт є індолпохідним нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ). Етодин форт відрізняється від інших нестероїдних протизапальних засобів наявністю тетрагідропіраноіндолового ядра, має протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Етодолак інгібує синтез простагландинів у зоні запалення, і, таким чином, знижує чутливість больових рецепторів до медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну та кінінів). Етодолак інгібує фермент циклооксигеназу (ЦОГ-2), а також має урикозуричну активність.

Добре всмоктується при пероральному застосуванні і досягає пікової концентрації в плазмі приблизно за 1 годину після прийому. Пік концентрації в плазмі становить 18 мкг/мл. Добре зв'язується з білками плазми, а у вільному стані варіює між 1,2 % і 4,7 %. Біодоступність становить 68 мкг/мл/год, період напіввиведення 7 годин, об'єм розподілу 0,4 л/кг, кліренс плазми 41 мл/год/кг. Біодоступність етодолака не змінюється під впливом їжі та антацидів.

Для дорослих:

Для дітей:

- для зменшення гострого болю або тривалого симптоматичного лікування остеоартриту і ревматоїдного артриту;
- гострий больовий синдром різного походження.

- захворювання крові (цитопенія);
- виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (активна або перенесена раніше);
- перенесені раніше шлунково-кишкові кровотечі або перфорація, пов'язані з попереднім прийомом НПЗЗ;
- захворювання кишечника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт);
- тяжка серцева недостатність;
- тяжка печінкова або ниркова недостатність;
- для зменшення болю в періопераційному періоді у разі операції аортокоронарного шунтування (АКШ);
- бронхіальна астма, риніт, кропив'янка при лікуванні ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗЗ в анамнезі;
- геморагічний діатез в анамнезі при застосуванні НПЗЗ;
- вагітність;
- період лактації;
- дитячий і підлітковий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.

Як і інші нестероїдні протизапальні препарати, Етодин форт має антиагрегантну дію, тому пацієнти, які отримують антикоагулянти, повинні перебувати під наглядом. У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі лікування слід припинити.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам з артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю, цирозом печінки, нефритами, хронічною нирковою і печінковою недостатністю, а також пацієнтам, які приймають діуретики. У пацієнтів похилого віку, які тривало приймають Етодин форт, на початку лікування слід перевірити функцію печінки, нирок і показники крові.

Відповідний моніторинг і консультації необхідні для пацієнтів з артеріальною гіпертензією і/або легкою (до помірної застійної) серцевою недостатністю, оскільки можлива затримка рідини і набряки, пов'язані з прийомом НПЗЗ.

Клінічні дослідження і епідеміологічні дані дозволяють припустити, що використання деяких НПЗЗ (особливо при високих дозах і при тривалому лікуванні) може бути пов'язане з невеликим збільшенням ризику артеріального тромбозу (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). Існує недостатньо даних, щоб виключити такий ризик для препарату Етодин форт.

Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, з ішемічною хворобою серця, з захворюваннями периферичних артерій і/або цереброваскулярною хворобою слід призначати Етодин форт після ретельного обстеження і спостереження. Також пацієнти з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) повинні бути під наглядом перед тривалим лікуванням з Етодин форт.

Незважаючи на те, що НПЗЗ не впливають на тромбоцити, як аспірин, всі препарати, що інгібують біосинтез простагландинів, можуть чинити негативний вплив на функцію тромбоцитів. Пацієнти, які страждають від пригнічення функції тромбоцитів, повинні бути під наглядом лікаря.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам з бронхіальною астмою, оскільки препарат може викликати бронхоспазм.

У пацієнтів з системним червоним вовчаком (СЧВ) і порушеннями функцій сполучної тканини може бути підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.

Серйозні шкірні реакції, деякі з них можуть бути летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, були зареєстровані у зв'язку з використанням НПЗЗ. Пацієнти знаходяться в групі високого ризику виникнення цих реакцій на початку курсу терапії (протягом першого місяця лікування). Етодин форт необхідно скасувати при першій появі шкірного висипу, ураження слизових, або будь-якої іншої реакції, пов'язаної з гіперчутливістю.

Препарат Етодин форт може чинити негативний вплив на жіночу репродуктивну функцію, тому не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Жінкам, які мають труднощі з зачаттям або проходять обстеження з приводу безпліддя, необхідно врахувати це перед застосуванням препарату Етодин форт.

Не слід застосовувати препарат пацієнтам з спадковою непереносимістю фруктози, дефіцитом ферменту Lapp-лактази, мальабсорбцією глюкози-галактози

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами

Зважаючи на побічні дії препарату, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортним засобом і роботі з потенційно небезпечними механізмами.

- З боку травної системи: біль у животі, запор, діарея, диспепсія, метеоризм, печія, нудота, блювання, блювання з домішками крові, розвиток виразок шлунка/дванадцятипалої кишки (можуть супроводжуватися кровотечею і/або перфорацією), спрага, сухість у роті, глосит, виразковий стоматит, відрижка, анорексія, гастрит, дуоденіт, виразки кишечника, кров у калі, панкреатит, езофагіт з наявністю або відсутністю стриктур, коліт, підвищення активності ферментів печінки, холестатична жовтяниця, холестатичний гепатит, медикаментозний гепатит, печінкова недостатність, некроз печінки.
- З боку нервової системи: астенія, запаморочення, головний біль, депресія, збудження, безсоння, сонливість, парестезії, тремор, порушення свідомості, порушення сну, судоми, кома, галюцинації, менінгіт.
- З боку шкіри: свербіж, підвищене потовиділення, везикульозний висип, макуло-папульозний висип, фотосенсибілізація, гіперпігментація, лущення шкіри, алопеція, шкірний васкуліт з пурпурою.
- З боку органів чуття: нечіткість зору, фотофобія, минущі порушення зору, кон'юнктивіт, шум у вухах, глухота, зміна смаку.
- З боку сечовидільної системи: дизурія, часте сечовипускання, порушення водно-електролітного балансу, підвищення вмісту сечовини, папілярний некроз нирок, олігурія/поліурія, протеїнурія, цистит, гематурія, лейкоцитурія, нефролітіаз, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність.
- З боку статевих органів і молочної залози: метрорагія.
- З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, припливи крові до обличчя, серцебиття, непритомність, васкуліт (включаючи некротизуючий і алергічний), тахікардія, аритмія, серцева недостатність, інфаркт міокарда, інсульт.
- З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, збільшення часу кровотечі, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія (в т.ч. гемолітична), апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз.
- З боку обміну речовин: підвищення концентрації креатиніну, гіперглікемія у пацієнтів з наявністю або без цукрового діабету, гіпернатріємія, гіперкаліємія.
- З боку дихальної системи: бронхоспазм, інфільтрація легеневої системи з еозинофілією, бронхіт, задишка, фарингіт, риніт, синусит, пригнічення дихання, пневмонія.
- Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, анафілактоїдні/анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), кропив'янка, набряк Квінке (ангіоневротичний набряк), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, багатоформна еритема.
- Інші: підвищена втомлюваність, набряки, зміна маси тіла, носова кровотеча, крововиливи, озноб і лихоманка, лімфаденопатія, інфекції, сепсис.

При передозуванні етодолака можливе посилення побічних ефектів: сонливість, нудота, блювання, біль в епігастрії, утворення виразок і кровотечі шлунково-кишкового тракту, підвищення артеріального тиску, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання. При передозуванні можливі анафілактоїдні реакції.

Лікування: слід припинити прийом препарату. Специфічний антидот відсутній. Рекомендовано промивання шлунка, очисна клізма або призначення проносних засобів, активоване вугілля, дезінтоксикаційна терапія. Необхідно забезпечити моніторинг діяльності дихальної і серцево-судинної системи, контроль гемостазу. Форсований діурез, гемодіаліз, гемоперфузія малоефективні внаслідок зв'язування етодолака з білками крові.

Оскільки етодолак у високій мірі зв'язується з білками плазми крові, при одночасному застосуванні з іншими препаратами, які також зв'язуються з білками плазми, необхідна корекція доз препаратів.

Інші НПЗЗ, включаючи циклооксигеназу-2 селективний інгібітор: слід уникати одночасного використання двох і більше НПЗЗ (включаючи аспірин), оскільки це може збільшити ризик негативних впливів на організм.

Антигіпертензивні препарати: знижує антигіпертензивний ефект.

Діуретики: знижується сечогінний ефект. Сечогінні засоби можуть збільшити ризик нефротоксичності.

Серцеві глікозиди: Етодолак може зменшити СКФ і збільшити рівень глікозиду в плазмі.

Літій: Етодолак підвищує концентрацію літію в крові, тому при його одночасному застосуванні з солями літію необхідний контроль концентрації літію в крові.

Метотрексат: Етодолак посилює гематологічну токсичність метотрексату. Циклоспорин: Підвищений ризик нефротоксичності.

Антикоагулянти: Етодолак може посилити ефект антикоагулянтів, таких як варфарин. Для уникнення кровотеч необхідно контролювати протромбіновий час і Міжнародне нормалізоване відношення (MHO).

Оскільки Етодин Форт у значній мірі зв'язується з білками плазми крові, він може витісняти з зв'язку з альбумінами білірубін. Тому при застосуванні етодолака можливий хибнопозитивний результат аналізу на білірубін з використанням реагента Ерліха. При визначенні кетонових тіл у сечі у деяких пацієнтів можлива хибнопозитивна реакція. Етодолак знижує рівень сечової кислоти в сироватці крові.

Такролімус: Підвищений ризик нефротоксичності.

Зидовудин: Підвищений ризик гематологічної токсичності.

Міфепристон: Етодолак не повинен використовуватися протягом 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки він може зменшити ефект цього препарату. Кортикостероїди: Підвищений ризик шлунково-кишкового виразкування.

Хінолонові антибіотики: Підвищує ризик розвитку судом.

Ризик, пов'язаний з розвитком гіперкаліємії:

Деякі лікарські засоби або терапевтичні класи можуть сприяти розвитку гіперкаліємії: солі калію, діуретики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністи ангіотензину II, нестероїдні протизапальні препарати, гепарин (низькомолекулярний або нефракціонований), імунодепресанти, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм. Поєднання цих препаратів підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Цей ризик особливо зростає при спільному прийомі етодолака з калійзберігаючими діуретиками і солями калію. При призначенні етодолака слід враховувати можливу взаємодію з конкретними речовинами. Тим не менш, деякі речовини, такі як триметоприм, не вступають у специфічні взаємодії, пов'язані з цим ризиком, але можуть виступати як сприяючі фактори.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою блідо-рожевого кольору, овальні, з рискою з одного боку, і гравіюванням "NOBEL" з іншого, риска не призначена для поділу таблетки на дві рівні частини.
1 таб. етодолак (у вигляді етодолака ДС (98%)) 400 мг.
Допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна РН102, кроскармелоза натрію, кремній колоїдний безводний, магнію стеарат, повідон.

Склад матеріалу плівкової оболонки №43 (Опадрай II рожевий):полівініловий спирт част. гідролізований (Е1203), діоксид титану (Е171), макрогол / ПЕГ (Е1521), тальк (Е553b), оксид заліза червоний (Е172).

7 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.