Ібуклін
Ibuclin
Аналоги (дженерики, синоніми)
Темпонет плюс, Брустан, Некст, Лекофен Комбо, Бруфіка Плюс, Воцівус, Ібамол Інтенсив, Ібуклін Юніор, Ібуклін Експрес, Нуралгон, Нурофен Інтенсив, Нурофен Лонг, Нурофен МультиСимптом, Парацитолгін, Темпонет Плюс, Хайрумат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rр.: Tab. "Ibuclin" № 10
D.S. Внутрішньо, до або через 2–3 год після їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
D.S. Внутрішньо, до або через 2–3 год після їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Фармакологічні властивості
Протизапальне, жарознижувальне, анальгезуюче.
Фармакодинаміка
Комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу.
Ібупрофен — НПЗЗ, має анальгетичну, протизапальну, жарознижувальну дію. Пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість ПГ (медіатори болю, запалення і гіпертермічної реакції) як у вогнищі запалення, так і в здорових тканинах, пригнічує ексудативну і проліферативну фази запалення.
Парацетамол — незворотно блокує ЦОГ, переважно в ЦНС, слабо впливає на водно-сольовий обмін і слизову оболонку ШКТ. Має знеболювальну і жарознижувальну дію. У запалених тканинах пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що пояснює низький протизапальний ефект.
Ефективність комбінації вища, ніж окремих компонентів. Ослаблює артралгію в спокої і при русі, зменшує ранкову скутість і набряклість суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів.
Ібупрофен — НПЗЗ, має анальгетичну, протизапальну, жарознижувальну дію. Пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість ПГ (медіатори болю, запалення і гіпертермічної реакції) як у вогнищі запалення, так і в здорових тканинах, пригнічує ексудативну і проліферативну фази запалення.
Парацетамол — незворотно блокує ЦОГ, переважно в ЦНС, слабо впливає на водно-сольовий обмін і слизову оболонку ШКТ. Має знеболювальну і жарознижувальну дію. У запалених тканинах пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що пояснює низький протизапальний ефект.
Ефективність комбінації вища, ніж окремих компонентів. Ослаблює артралгію в спокої і при русі, зменшує ранкову скутість і набряклість суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів.
Фармакокінетика
Ібупрофен
Абсорбція — висока, швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Tmax після прийому внутрішньо — близько 1–2 год. Зв'язок з білками плазми крові — понад 90%. T1/2 — близько 2 год. Повільно проникає в порожнину суглобів, накопичується в синовіальній рідині, створюючи в ній вищі концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується в активну S-форму. Піддається метаболізму. Понад 90% виводиться нирками (в незміненому вигляді не більше 1%) і меншою мірою з жовчю у вигляді метаболітів і їх кон'югатів.
Парацетамол
Абсорбція — висока, зв'язок з білками плазми — менше 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатні і глюкуронідні метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Величина Cmax — 5–20 мкг/мл, Tmax — 0,5–2 год. Досить рівномірно розподіляється в рідких середовищах організму. Проникає через ГЕБ.
Близько 90–95% парацетамолу метаболізується в печінці з утворенням неактивних кон'югатів з глюкуроновою кислотою (60%), таурином (35%) і цистеїном (3%), а також невеликої кількості гідроксильованих і деацетильованих метаболітів. Невелика частина препарату гідроксилюється мікросомальними ферментами з утворенням високоактивного N-ацетил-n-бензохіноніміна, який зв'язується з сульфгідрильними групами глутатіону. При виснаженні запасів глутатіону в печінці (при передозуванні) ферментні системи гепатоцитів можуть блокуватися, що призводить до розвитку їх некрозу.
T1/2 — 2–3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2 дещо збільшується. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату і збільшується T1/2. Виводиться нирками, переважно у вигляді глюкуронідних і сульфатних кон'югатів (менше 5% — в незміненому вигляді). У грудне молоко проникає менше 1% від прийнятої дози парацетамолу. У дітей здатність до утворення кон'югатів з глюкуроновою кислотою нижча, ніж у дорослих.
Абсорбція — висока, швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Tmax після прийому внутрішньо — близько 1–2 год. Зв'язок з білками плазми крові — понад 90%. T1/2 — близько 2 год. Повільно проникає в порожнину суглобів, накопичується в синовіальній рідині, створюючи в ній вищі концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується в активну S-форму. Піддається метаболізму. Понад 90% виводиться нирками (в незміненому вигляді не більше 1%) і меншою мірою з жовчю у вигляді метаболітів і їх кон'югатів.
Парацетамол
Абсорбція — висока, зв'язок з білками плазми — менше 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатні і глюкуронідні метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Величина Cmax — 5–20 мкг/мл, Tmax — 0,5–2 год. Досить рівномірно розподіляється в рідких середовищах організму. Проникає через ГЕБ.
Близько 90–95% парацетамолу метаболізується в печінці з утворенням неактивних кон'югатів з глюкуроновою кислотою (60%), таурином (35%) і цистеїном (3%), а також невеликої кількості гідроксильованих і деацетильованих метаболітів. Невелика частина препарату гідроксилюється мікросомальними ферментами з утворенням високоактивного N-ацетил-n-бензохіноніміна, який зв'язується з сульфгідрильними групами глутатіону. При виснаженні запасів глутатіону в печінці (при передозуванні) ферментні системи гепатоцитів можуть блокуватися, що призводить до розвитку їх некрозу.
T1/2 — 2–3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2 дещо збільшується. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату і збільшується T1/2. Виводиться нирками, переважно у вигляді глюкуронідних і сульфатних кон'югатів (менше 5% — в незміненому вигляді). У грудне молоко проникає менше 1% від прийнятої дози парацетамолу. У дітей здатність до утворення кон'югатів з глюкуроновою кислотою нижча, ніж у дорослих.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, до або через 2–3 год після їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
По 1 табл. 3 рази на добу. Максимальна добова доза — 3 табл.
Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів — як знеболювальний. Продовження лікування препаратом можливе тільки після консультації з лікарем.
Якщо після лікування поліпшення не настає або симптоми погіршуються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Слід застосовувати препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в тих дозах, які вказані в описі.
По 1 табл. 3 рази на добу. Максимальна добова доза — 3 табл.
Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів — як знеболювальний. Продовження лікування препаратом можливе тільки після консультації з лікарем.
Якщо після лікування поліпшення не настає або симптоми погіршуються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.
Слід застосовувати препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в тих дозах, які вказані в описі.
Показання
- симптоматична терапія інфекційно-запальних захворювань (застуда, грип), що супроводжуються підвищеною температурою, ознобом, головним болем, болем у м'язах і суглобах, болем у горлі;
- міалгія;
- невралгія;
- болі в спині;
- суглобові болі, больовий синдром при запальних і дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;
- болі при ударах, розтягненнях, вивихах, переломах;
- посттравматичний і післяопераційний больовий синдром;
- зубний біль;
- альгодисменорея (болісні менструації).
- для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання; на прогресування захворювання не впливає.
- міалгія;
- невралгія;
- болі в спині;
- суглобові болі, больовий синдром при запальних і дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;
- болі при ударах, розтягненнях, вивихах, переломах;
- посттравматичний і післяопераційний больовий синдром;
- зубний біль;
- альгодисменорея (болісні менструації).
- для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання; на прогресування захворювання не впливає.
Протипоказання
- підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та інших НПЗЗ;
- ерозивно-виразкові захворювання ШКТ (в т.ч. виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (2 або більше підтверджених епізодів виразкової хвороби або виразкової кровотечі);
- цереброваскулярна або інша кровотеча;
- гемофілія або інші порушення згортання крові (гіпокоагуляція), геморагічні діатези, внутрішньочерепні крововиливи;
- тяжка ниркова недостатність (Cl креатиніну менше 30 мл/хв);
- повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і навколоносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі);
- тяжка серцева недостатність (клас IV за класифікацією NYHA);
- декомпенсована серцева недостатність;
- ураження зорового нерва;
- генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- захворювання системи крові;
- період після проведення аортокоронарного шунтування;
- прогресуючі захворювання нирок;
- тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
- підтверджена гіперкаліємія;
- вагітність (III триместр);
- дитячий вік до 18 років.
З обережністю:
- ішемічна хвороба серця;
- хронічна серцева недостатність;
- захворювання периферичних артерій;
- артеріальна гіпертензія;
- захворювання крові неясної етіології (лейкопенія і анемія);
- цереброваскулярні захворювання;
- дисліпідемія/гіперліпідемія;
- наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі в ШКТ;
- наявність інфекції Helicobacter pylori, гастрит, ентерит, коліт, виразковий коліт в анамнезі;
- вірусний гепатит;
- печінкова недостатність середньої і легкої ступеня тяжкості;
- доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора);
- цироз печінки з портальною гіпертензією;
- ниркова недостатність, в т.ч. при зневодненні (Cl креатиніну менше 30–60 мл/хв);
- нефротичний синдром;
- бронхіальна астма або алергічні захворювання в стадії загострення або в анамнезі — можливий розвиток бронхоспазму;
- системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) — підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа;
- тяжкі соматичні захворювання;
- цукровий діабет;
- одночасний прийом інших НПЗЗ;
- пероральних ГКС (в т.ч. преднізолон), антикоагулянтів (в т.ч. варфарин), антиагрегантів (в т.ч. ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель), СІОЗС (в т.ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін);
- літній вік;
- куріння;
- алкоголізм;
- вагітність (I–II триместр);
- період грудного вигодовування
- ерозивно-виразкові захворювання ШКТ (в т.ч. виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (2 або більше підтверджених епізодів виразкової хвороби або виразкової кровотечі);
- цереброваскулярна або інша кровотеча;
- гемофілія або інші порушення згортання крові (гіпокоагуляція), геморагічні діатези, внутрішньочерепні крововиливи;
- тяжка ниркова недостатність (Cl креатиніну менше 30 мл/хв);
- повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа і навколоносових пазух і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі);
- тяжка серцева недостатність (клас IV за класифікацією NYHA);
- декомпенсована серцева недостатність;
- ураження зорового нерва;
- генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- захворювання системи крові;
- період після проведення аортокоронарного шунтування;
- прогресуючі захворювання нирок;
- тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки;
- підтверджена гіперкаліємія;
- вагітність (III триместр);
- дитячий вік до 18 років.
З обережністю:
- ішемічна хвороба серця;
- хронічна серцева недостатність;
- захворювання периферичних артерій;
- артеріальна гіпертензія;
- захворювання крові неясної етіології (лейкопенія і анемія);
- цереброваскулярні захворювання;
- дисліпідемія/гіперліпідемія;
- наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі в ШКТ;
- наявність інфекції Helicobacter pylori, гастрит, ентерит, коліт, виразковий коліт в анамнезі;
- вірусний гепатит;
- печінкова недостатність середньої і легкої ступеня тяжкості;
- доброякісні гіпербілірубінемії (синдром Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора);
- цироз печінки з портальною гіпертензією;
- ниркова недостатність, в т.ч. при зневодненні (Cl креатиніну менше 30–60 мл/хв);
- нефротичний синдром;
- бронхіальна астма або алергічні захворювання в стадії загострення або в анамнезі — можливий розвиток бронхоспазму;
- системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) — підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа;
- тяжкі соматичні захворювання;
- цукровий діабет;
- одночасний прийом інших НПЗЗ;
- пероральних ГКС (в т.ч. преднізолон), антикоагулянтів (в т.ч. варфарин), антиагрегантів (в т.ч. ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель), СІОЗС (в т.ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін);
- літній вік;
- куріння;
- алкоголізм;
- вагітність (I–II триместр);
- період грудного вигодовування
Особливі вказівки
Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол і/або НПЗЗ. При застосуванні препарату більше 5-7 днів за призначенням лікаря слід контролювати показники периферичної крові і функціональний стан печінки.
При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії необхідно контролювати показники згортальної системи крові.
Слід уникати спільного прийому препарату Ібуклін® з іншими НПЗЗ.
Щоб уникнути можливого пошкоджуючого впливу на печінку в період прийому препарату не слід вживати алкоголь.
Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози сечової кислоти в сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 год до дослідження).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії необхідно контролювати показники згортальної системи крові.
Слід уникати спільного прийому препарату Ібуклін® з іншими НПЗЗ.
Щоб уникнути можливого пошкоджуючого впливу на печінку в період прийому препарату не слід вживати алкоголь.
Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози сечової кислоти в сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 год до дослідження).
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
- З боку ШКТ: НПЗЗ-гастропатія (нудота, блювання, печія, анорексія, дискомфорт або біль в епігастрії, діарея, метеоризм); рідко — ерозивно-виразкові ураження, кровотечі, порушення функції печінки, гепатит, панкреатит, подразнення або сухість у порожнині рота, біль у роті, виразка слизової оболонки ясен, афтозний стоматит, запор, пептична виразка, мелена, кровава блювота, в деяких випадках з летальним результатом, особливо у пацієнтів літнього віку, гастрит, загострення коліту і хвороби Крона, підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця.
- З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, нервозність, дратівливість, збудження, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко — асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), зниження слуху, шум у вухах, порушення зору, токсичне ураження зорового нерва, неясне зір або двоїння, скотома, амбліопія.
- З боку ССС: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (в т.ч. інфаркт міокарда), підвищення АТ, тахікардія.
- З боку крові і лімфатичної системи: анемія (в т.ч. гемолітична і апластична), тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія.
- З боку дихальної системи і органів середостіння: задишка, бронхоспазм, бронхіальна астма.
- З боку нирок і сечовивідних шляхів: алергічний нефрит, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, набряки, поліурія, цистит, гематурія, протеїнурія, нефритичний синдром, папілярний некроз, інтерстиціальний нефрит.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, диспное, алергічний риніт, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви і повік, еозинофілія, лихоманка, анафілактичний шок, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
- Лабораторні показники: зниження концентрації глюкози в сироватці, зменшення гематокриту і Hb, збільшення часу кровотечі, збільшення сироваткової концентрації креатиніну.
- Інші: посилення потовиділення.
- При тривалому застосуванні у високих дозах: виразка слизової оболонки ШКТ, кровотечі (шлунково-кишкова, ясенна, маткова, гемороїдальна), порушення зору (порушення кольорового зору, скотома, амбліопія).
- Якщо у пацієнта відзначаються побічні ефекти, зазначені в описі, або вони погіршуються, або були помічені будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в описі, слід повідомити про це лікаря.
- З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, нервозність, дратівливість, збудження, сонливість, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко — асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), зниження слуху, шум у вухах, порушення зору, токсичне ураження зорового нерва, неясне зір або двоїння, скотома, амбліопія.
- З боку ССС: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (в т.ч. інфаркт міокарда), підвищення АТ, тахікардія.
- З боку крові і лімфатичної системи: анемія (в т.ч. гемолітична і апластична), тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія.
- З боку дихальної системи і органів середостіння: задишка, бронхоспазм, бронхіальна астма.
- З боку нирок і сечовивідних шляхів: алергічний нефрит, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, набряки, поліурія, цистит, гематурія, протеїнурія, нефритичний синдром, папілярний некроз, інтерстиціальний нефрит.
- Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, диспное, алергічний риніт, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви і повік, еозинофілія, лихоманка, анафілактичний шок, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
- Лабораторні показники: зниження концентрації глюкози в сироватці, зменшення гематокриту і Hb, збільшення часу кровотечі, збільшення сироваткової концентрації креатиніну.
- Інші: посилення потовиділення.
- При тривалому застосуванні у високих дозах: виразка слизової оболонки ШКТ, кровотечі (шлунково-кишкова, ясенна, маткова, гемороїдальна), порушення зору (порушення кольорового зору, скотома, амбліопія).
- Якщо у пацієнта відзначаються побічні ефекти, зазначені в описі, або вони погіршуються, або були помічені будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в описі, слід повідомити про це лікаря.
Передозування
Симптоми: шлунково-кишкові розлади (діарея, нудота, блювання, анорексія, біль в епігастральній області), збільшення ПВ, кровотеча через 12–48 год, загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, зниження АТ, прояви гепато- і нефротоксичності, судоми, можливий розвиток гепатонекрозу.
Лікування: промивання шлунка протягом перших 4 год, лужне пиття, форсований діурез, активоване вугілля внутрішньо, введення донаторів SH-груп і попередника синтезу глутатіону — метіоніну — через 8–9 год після передозування і N-ацетилцистеїну внутрішньо або в/в через 12 год, антацидні препарати, гемодіаліз, симптоматична терапія. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, в/в введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.
При підозрі на передозування необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
Лікування: промивання шлунка протягом перших 4 год, лужне пиття, форсований діурез, активоване вугілля внутрішньо, введення донаторів SH-груп і попередника синтезу глутатіону — метіоніну — через 8–9 год після передозування і N-ацетилцистеїну внутрішньо або в/в через 12 год, антацидні препарати, гемодіаліз, симптоматична терапія. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, в/в введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.
При підозрі на передозування необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні препарату Ібуклін з лікарськими засобами можливий розвиток різних ефектів взаємодії.
При одночасному прийомі з ацетилсаліциловою кислотою ібупрофен знижує її протизапальну і антиагрегантну дію (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у хворих, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому).
Поєднання з етанолом, ГКС кортикотропіном підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ.
Ібупрофен посилює дію прямих (гепарину) і непрямих (похідні кумарину і індандіону) антикоагулянтів, тромболітичних агентів (алтеплаза, аністреплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантів, колхіцину - підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень.
Посилює гіпоглікемічну дію інсуліну і пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів.
Послаблює ефекти гіпотензивних лікарських засобів і діуретиків (за рахунок інгібування синтезу ниркових простагландинів).
Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію і метотрексату.
Кофеїн посилює анальгезуючу дію ібупрофену.
Циклоспорин і препарати золота підвищують нефротоксичність.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
Антациди і колестирамін знижують абсорбцію препарату.
Мієлотоксичні лікарські засоби сприяють прояву гематотоксичності препарату.
При одночасному прийомі з ацетилсаліциловою кислотою ібупрофен знижує її протизапальну і антиагрегантну дію (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у хворих, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому).
Поєднання з етанолом, ГКС кортикотропіном підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ.
Ібупрофен посилює дію прямих (гепарину) і непрямих (похідні кумарину і індандіону) антикоагулянтів, тромболітичних агентів (алтеплаза, аністреплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантів, колхіцину - підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень.
Посилює гіпоглікемічну дію інсуліну і пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів.
Послаблює ефекти гіпотензивних лікарських засобів і діуретиків (за рахунок інгібування синтезу ниркових простагландинів).
Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію і метотрексату.
Кофеїн посилює анальгезуючу дію ібупрофену.
Циклоспорин і препарати золота підвищують нефротоксичність.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії.
Антациди і колестирамін знижують абсорбцію препарату.
Мієлотоксичні лікарські засоби сприяють прояву гематотоксичності препарату.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою 1 табл.
активні речовини:
ібупрофен 400 мг.
парацетамол 325 мг.
допоміжні речовини: МКЦ — 120 мг; крохмаль кукурудзяний — 76 мг; гліцерол — 3 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) — 7 мг; кремнію діоксид колоїдний — 5 мг; тальк — 8 мг; магнію стеарат — 6 мг
оболонка плівкова: гіпромелоза 6 cps — 11,32 мг; барвник «Сонячний захід» жовтий (Е110), лак алюмінієвий — 1,78 мг; макрогол 6000 — 2,2 мг; тальк — 4,06 мг; титану діоксид — 0,16 мг; полісорбат 80 — 0,16 мг; сорбінова кислота — 0,16 мг; диметикон — 0,16 мг.
Таблетки капсулоподібної форми, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, з рискою на одній стороні.
На поперечному розрізі — ядро білого або майже білого кольору
активні речовини:
ібупрофен 400 мг.
парацетамол 325 мг.
допоміжні речовини: МКЦ — 120 мг; крохмаль кукурудзяний — 76 мг; гліцерол — 3 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) — 7 мг; кремнію діоксид колоїдний — 5 мг; тальк — 8 мг; магнію стеарат — 6 мг
оболонка плівкова: гіпромелоза 6 cps — 11,32 мг; барвник «Сонячний захід» жовтий (Е110), лак алюмінієвий — 1,78 мг; макрогол 6000 — 2,2 мг; тальк — 4,06 мг; титану діоксид — 0,16 мг; полісорбат 80 — 0,16 мг; сорбінова кислота — 0,16 мг; диметикон — 0,16 мг.
Таблетки капсулоподібної форми, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, з рискою на одній стороні.
На поперечному розрізі — ядро білого або майже білого кольору