Індоколлір

Протизапальне місцеве.

Індометацин - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що володіє протизапальною та знеболювальною дією. Основним механізмом дії індометацину є інгібування синтезу простагландинів, які відіграють важливу роль у патогенезі запалення та болю.

Існують підтверджені дані про те, що препарат проникає в передню камеру ока. При одноразовій інстиляції діюча речовина препарату індометацин визначається у волозі передньої камери ока протягом кількох годин.

Системна абсорбція індометацину при місцевому застосуванні препарату незначна.

Для дорослих:

Інгібування міозу під час хірургічних втручань на очному яблуці; профілактика запальних ускладнень після операції з приводу катаракти і в області передньої камери ока; зменшення больового синдрому в області ока у післяопераційному періоді після фоторефракційної кератектомії в 1-у добу після операції.

- Гіперчутливість до активної або допоміжних речовин препарату;

- підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти (або інших саліцилатів) і/або інших НПЗП;

- напади бронхіальної астми в анамнезі у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП;

- виразкова хвороба шлунка;

- тяжка печінкова недостатність;

- тяжка ниркова недостатність;

- вагітність (починаючи з 6-го місяця);

- період грудного вигодовування;

- дитячий вік до 18 років (дані щодо ефективності та безпеки відсутні);

- одночасне застосування з непрямими антикоагулянтами, іншими НПЗП, в тому числі похідними саліцилової кислоти (в дозах від 3 г на добу і вище дорослим);

- одночасне застосування з дифлунизалом, гепарином, препаратами літію, метотрексатом у високих дозах (від 15 мг/тиждень і більше) та тиклопідином.

З обережністю:
- Пацієнтам, схильним до алергічних реакцій;
- при одночасному застосуванні з: діуретиками, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), метотрексатом (в дозах менше 15 мг/тиждень), пентоксифіліном; препаратами, що впливають на слизову шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (солями, оксидами і гідроксидами магнію, алюмінію і кальцію), зидовудином, бета-адреноблокаторами, циклоспорином, десмопресином, тромболітиками.
- при імплантації внутрішньоматкових пристроїв.

Як і інші НПЗП, індометацин може уповільнювати загоєння рогівки. При наявності інфекції або загрозі її розвитку одночасно призначають адекватну антибактеріальну терапію.

При спільному застосуванні НПЗП з препаратами літію (за призначенням лікаря) необхідно коригувати дозу останніх до, під час і після лікування НПЗП в залежності від концентрації літію в крові.

НПЗП можуть подовжувати час кровотечі при оперативному втручанні на очному яблуці, особливо у пацієнтів з порушеннями згортання крові або тих, хто отримує антикоагулянти. Спільне застосування за медичними показаннями індометацину з непрямими антикоагулянтами, гепарином і тиклопідином слід проводити під пильним наглядом лікаря і контролем лабораторних показників, в т.ч. часу кровотечі.

При комбінації очних крапель індометацин з метотрексатом в дозі менше 15 мг/тиждень на протязі перших тижнів спільного застосування слід контролювати кількість клітин крові, а також вести пильне спостереження за пацієнтами з симптомами ниркової недостатності та літніми пацієнтами.

Між застосуванням індометацину і будь-якого антациду слід дотримуватися інтервалу не менше 2 год.

При спільному застосуванні з діуретиками та інгібіторами АПФ необхідно контролювати функцію нирок і не допускати зневоднення організму пацієнта.

Перед застосуванням препарату контактні лінзи слід видалити і встановити назад не раніше ніж через 15 хв після застосування препарату.

Слід дотримуватися інтервалу в 15 хв при одночасному застосуванні з іншими очними краплями.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

У деяких пацієнтів застосування очних крапель індометацин може супроводжуватися тимчасовою втратою чіткості зорового сприйняття (відразу після закапування), тому необхідно дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами, робота з рухомими механізмами).

З боку органу зору: рідко - місцеві реакції підвищеної чутливості у вигляді свербежу та гіперемії, відчуття помірного печіння і/або тимчасова втрата чіткості зору безпосередньо після закапування очних крапель, підвищена світлочутливість, поверхневий точковий кератит; дуже рідко - виразка рогівки, яка може ускладнюватися перфорацією рогівки, особливо у пацієнтів з пошкодженою рогівкою або тих, хто отримував кортикостероїди.

На даний момент не повідомлялося про випадки передозування. У разі місцевої передозування препарату слід промити очі теплою водою. У разі підозри на пероральне використання препарату лікування симптоматичне.

Незважаючи на те, що системна абсорбція індометацину при місцевому застосуванні у вигляді очних крапель незначна, не можна повністю виключити ризик лікарської взаємодії з іншими лікарськими препаратами.

Відомо, що застосування індометацину в інших лікарських формах одночасно з непрямими антикоагулянтами, іншими НПЗП в дозі 3 г/добу і вище (включаючи похідні саліцилової кислоти, наприклад, ацетилсаліцилову кислоту), дифлунизалом і гепарином збільшує ризик виникнення в ШКТ виразок і кровотечі, а в поєднанні з дифлунизалом аж до фатального. У свою чергу, дифлунизал може підвищувати концентрацію індометацину в плазмі крові.

Індометацин може збільшувати концентрацію літію в крові до токсичних величин, внаслідок зменшення виведення літію нирками.

При одночасному застосуванні метотрексату (в дозі 15 мг/тиждень і більше) з індометацином і/або іншими протизапальними препаратами виведення метотрексату зменшується і його гематотоксична дія зростає. З обережністю індометацин застосовують з метотрексатом (в дозі менше 15 мг/тиждень) - необхідний щотижневий контроль показників крові в перші тижні комбінованого прийому, а також контроль порушень функції нирок, особливо у осіб похилого віку.

Комбіноване застосування з тромболітиками або антиагрегантами (такими як тиклопідин) підвищує ризик кровотечі.

Індометацин при спільному застосуванні з бета-адреноблокаторами може послаблювати їх ефект.

Індометацин може посилювати нефротоксичну дію циклоспорину, особливо у літніх пацієнтів.

НПЗП можуть призвести до посилення антидіуретичного ефекту десмопресину.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні індометацину з діуретиками та інгібіторами АПФ, оскільки у пацієнтів з зневодненням є ризик виникнення гострої ниркової недостатності (внаслідок зниження клубочкової фільтрації шляхом інгібування судинорозширювальних простагландинів після прийому НПЗП) і зниження гіпотензивного ефекту. У таких ситуаціях необхідно забезпечити пацієнта водою і здійснювати контроль функції нирок на початку лікування.

Комбіноване застосування з пентоксифіліном - підвищується ризик розвитку кровотеч з ШКТ (застосування під лікарським контролем і контроль тривалості кровотечі).

Препарати, що впливають на слизову оболонку ШКТ (солі, оксиди і гідроксиди магнію, алюмінію і кальцію) знижують всмоктування індометацину з ШКТ; рекомендується роздільний прийом з антацидами (по можливості інтервал понад 2 год).

НПЗП, в т.ч. індометацин, можуть призвести до посилення токсичного ефекту зидовудину на ретикулоцити з переходом в гостру анемію через 8 днів після початку терапії НПЗП.

Є припущення, що при застосуванні індометацину можливий ризик розриву імплантованого внутрішньоматкового пристрою.

Краплі очні 0,1%.
Первинна упаковка: по 5 мл у флаконі з пластмаси з пробкою крапельницею і загвинчувальною кришкою.
Вторинна упаковка: один флакон з інструкцією по застосуванню вкладено в картонну коробочку.