Каберголін
Kabergolinum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Берголак, Достінекс, Агалатес
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Cabergolini 0,5 №2
D.S.: Внутрішньо, 2 таблетки одноразово в перший день після пологів, під час їжі
D.S.: Внутрішньо, 2 таблетки одноразово в перший день після пологів, під час їжі
Фармакологічні властивості
Гіпопролактинемічний.
Фармакодинаміка
Каберголін є дофамінергічним похідним ерголіну і характеризується вираженою та тривалою пролактинзнижуючою дією, зумовленою прямою стимуляцією D2-дофамінових рецепторів лактотропних клітин гіпофіза. Крім того, при прийомі більш високих доз порівняно з дозами для зниження концентрації пролактину в плазмі крові, каберголін має центральний дофамінергічний ефект внаслідок стимуляції D2-рецепторів.
Зниження концентрації пролактину в плазмі крові відзначається протягом 3-х годин після прийому препарату і зберігається протягом 7–28 днів у здорових добровольців і пацієнток з гіперпролактинемією і до 14–21 дня — у жінок у післяпологовий період. Каберголін має строго вибіркову дію, не впливає на базальну секрецію інших гормонів гіпофіза і кортизолу. Пролактинзнижуюча дія препарату є дозозалежною, як щодо вираженості, так і тривалості дії.
До фармакодинамічних впливів каберголіну, не пов'язаних з терапевтичним ефектом, належить лише зниження артеріального тиску (АТ). При одноразовому прийомі препарату максимальний гіпотензивний ефект відзначається протягом перших 6 годин і є дозозалежним.
Зниження концентрації пролактину в плазмі крові відзначається протягом 3-х годин після прийому препарату і зберігається протягом 7–28 днів у здорових добровольців і пацієнток з гіперпролактинемією і до 14–21 дня — у жінок у післяпологовий період. Каберголін має строго вибіркову дію, не впливає на базальну секрецію інших гормонів гіпофіза і кортизолу. Пролактинзнижуюча дія препарату є дозозалежною, як щодо вираженості, так і тривалості дії.
До фармакодинамічних впливів каберголіну, не пов'язаних з терапевтичним ефектом, належить лише зниження артеріального тиску (АТ). При одноразовому прийомі препарату максимальний гіпотензивний ефект відзначається протягом перших 6 годин і є дозозалежним.
Фармакокінетика
Всмоктування
Каберголін швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація в плазмі крові після одноразового перорального прийому в дозі від 0,5 мг до 1,5 мг становить 30–70 пг/мл і досягається через 2–3 години. Абсолютна біодоступність каберголіну невідома. Прийом їжі не впливає на всмоктування і розподіл каберголіну.
Розподіл
Зв'язок з білками плазми крові становить 41–42%.
Метаболізм
Основним ідентифікованим у сечі метаболітом каберголіну є 6-аліл-8β-карбокси-ерголін у концентрації до 4–6% від прийнятої дози, концентрація 3 додаткових метаболітів — менше 3% від дози. Метаболіти мають значно менший ефект щодо пригнічення секреції пролактину в порівнянні з каберголіном.
Виведення
Період напіввиведення каберголіну, оцінюваний за швидкістю виведення нирками, становить 63–68 годин у здорових добровольців і 79–115 годин у пацієнтів з гіперпролактинемією. Внаслідок тривалого періоду напіввиведення стан рівноважної концентрації досягається через 4 тижні. Через 10 днів після прийому каберголіну в сечі та калі виявляються відповідно близько 18% і 72% від прийнятої дози, причому частка незміненого каберголіну в сечі становить 2–3%.
Каберголін швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація в плазмі крові після одноразового перорального прийому в дозі від 0,5 мг до 1,5 мг становить 30–70 пг/мл і досягається через 2–3 години. Абсолютна біодоступність каберголіну невідома. Прийом їжі не впливає на всмоктування і розподіл каберголіну.
Розподіл
Зв'язок з білками плазми крові становить 41–42%.
Метаболізм
Основним ідентифікованим у сечі метаболітом каберголіну є 6-аліл-8β-карбокси-ерголін у концентрації до 4–6% від прийнятої дози, концентрація 3 додаткових метаболітів — менше 3% від дози. Метаболіти мають значно менший ефект щодо пригнічення секреції пролактину в порівнянні з каберголіном.
Виведення
Період напіввиведення каберголіну, оцінюваний за швидкістю виведення нирками, становить 63–68 годин у здорових добровольців і 79–115 годин у пацієнтів з гіперпролактинемією. Внаслідок тривалого періоду напіввиведення стан рівноважної концентрації досягається через 4 тижні. Через 10 днів після прийому каберголіну в сечі та калі виявляються відповідно близько 18% і 72% від прийнятої дози, причому частка незміненого каберголіну в сечі становить 2–3%.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Внутрішньо, під час їжі.
Запобігання лактації: 1 мг одноразово (2 таблетки по 0,5 мг), у перший день після пологів (бажано з першим прийомом їжі після пологів).
Придушення встановленої лактації: по 0,25 мг (1/2 таблетки) 2 рази на добу через кожні 12 годин протягом двох днів (загальна доза — 1 мг). З метою зниження ризику ортостатичної артеріальної гіпотензії у жінок, одноразова доза каберголіну не повинна перевищувати 0,25 мг.
Лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією: рекомендована початкова доза становить 0,5 мг на тиждень в один прийом (1 таблетка по 0,5 мг) або в два прийоми (по 1/2 таблетки по 0,5 мг, наприклад, у понеділок і четвер). Підвищення тижневої дози має проводитися поступово — на 0,5 мг з місячним інтервалом до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Терапевтична доза зазвичай становить 1 мг на тиждень, але може коливатися від 0,25 до 2 мг на тиждень. Максимальна доза для пацієнток з гіперпролактинемією не повинна перевищувати 4,5 мг на тиждень.
Залежно від переносимості, тижневу дозу можна приймати одноразово або розділити на два і більше прийомів на тиждень. Розділення тижневої дози на кілька прийомів рекомендується при призначенні препарату в дозі більше 1 мг на тиждень.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до дофамінергічних препаратів ймовірність розвитку небажаних реакцій можна зменшити, розпочавши терапію каберголіном у нижчій дозі (наприклад, по 0,25 мг один раз на тиждень), з подальшим поступовим її збільшенням до досягнення терапевтичної дози. Для покращення переносимості препарату при виникненні виражених небажаних реакцій можливе тимчасове зниження дози з подальшим більш поступовим її збільшенням (наприклад, збільшення на 0,25 мг на тиждень або кожні два тижні).
При збільшенні дози пацієнти повинні проходити регулярне обстеження для встановлення найменшої ефективної дози каберголіну. Рекомендується, як мінімум один раз на місяць, визначення концентрації пролактину в плазмі крові, оскільки нормалізація його концентрації зазвичай настає протягом 2–4 тижнів після підбору ефективної дози каберголіну.
Після відміни каберголіну зазвичай спостерігається рецидив гіперпролактинемії. Однак у деяких пацієнток спостерігається стійке зниження концентрації пролактину в плазмі крові протягом кількох місяців. У більшості жінок овуляторні цикли зберігаються протягом, принаймні, 6 місяців після припинення терапії.
Застосування препарату в особливих клінічних групах пацієнтів
У дітей та підлітків
Ефективність і безпека застосування каберголіну у дітей та підлітків у віці 16 років не встановлені.
У пацієнтів похилого віку
У зв'язку з показаннями до застосування каберголіну, досвід його застосування у пацієнтів похилого віку вкрай обмежений. Наявні дані не вказують на наявність особливого ризику.
У пацієнтів з порушенням функції печінки
У пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня слід застосовувати нижчі дози каберголіну
Запобігання лактації: 1 мг одноразово (2 таблетки по 0,5 мг), у перший день після пологів (бажано з першим прийомом їжі після пологів).
Придушення встановленої лактації: по 0,25 мг (1/2 таблетки) 2 рази на добу через кожні 12 годин протягом двох днів (загальна доза — 1 мг). З метою зниження ризику ортостатичної артеріальної гіпотензії у жінок, одноразова доза каберголіну не повинна перевищувати 0,25 мг.
Лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією: рекомендована початкова доза становить 0,5 мг на тиждень в один прийом (1 таблетка по 0,5 мг) або в два прийоми (по 1/2 таблетки по 0,5 мг, наприклад, у понеділок і четвер). Підвищення тижневої дози має проводитися поступово — на 0,5 мг з місячним інтервалом до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Терапевтична доза зазвичай становить 1 мг на тиждень, але може коливатися від 0,25 до 2 мг на тиждень. Максимальна доза для пацієнток з гіперпролактинемією не повинна перевищувати 4,5 мг на тиждень.
Залежно від переносимості, тижневу дозу можна приймати одноразово або розділити на два і більше прийомів на тиждень. Розділення тижневої дози на кілька прийомів рекомендується при призначенні препарату в дозі більше 1 мг на тиждень.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до дофамінергічних препаратів ймовірність розвитку небажаних реакцій можна зменшити, розпочавши терапію каберголіном у нижчій дозі (наприклад, по 0,25 мг один раз на тиждень), з подальшим поступовим її збільшенням до досягнення терапевтичної дози. Для покращення переносимості препарату при виникненні виражених небажаних реакцій можливе тимчасове зниження дози з подальшим більш поступовим її збільшенням (наприклад, збільшення на 0,25 мг на тиждень або кожні два тижні).
При збільшенні дози пацієнти повинні проходити регулярне обстеження для встановлення найменшої ефективної дози каберголіну. Рекомендується, як мінімум один раз на місяць, визначення концентрації пролактину в плазмі крові, оскільки нормалізація його концентрації зазвичай настає протягом 2–4 тижнів після підбору ефективної дози каберголіну.
Після відміни каберголіну зазвичай спостерігається рецидив гіперпролактинемії. Однак у деяких пацієнток спостерігається стійке зниження концентрації пролактину в плазмі крові протягом кількох місяців. У більшості жінок овуляторні цикли зберігаються протягом, принаймні, 6 місяців після припинення терапії.
Застосування препарату в особливих клінічних групах пацієнтів
У дітей та підлітків
Ефективність і безпека застосування каберголіну у дітей та підлітків у віці 16 років не встановлені.
У пацієнтів похилого віку
У зв'язку з показаннями до застосування каберголіну, досвід його застосування у пацієнтів похилого віку вкрай обмежений. Наявні дані не вказують на наявність особливого ризику.
У пацієнтів з порушенням функції печінки
У пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня слід застосовувати нижчі дози каберголіну
Показання
- запобігання фізіологічній лактації після пологів;
- придушення вже встановленої післяпологової лактації;
- лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, включаючи аменорею, олігоменорею, ановуляцію, галакторею;
- пролактинсекретуючі аденоми гіпофіза (мікро- і макропролактиноми); ідіопатична гіперпролактинемія; синдром «порожнього» турецького сідла у поєднанні з гіперпролактинемією.
- придушення вже встановленої післяпологової лактації;
- лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, включаючи аменорею, олігоменорею, ановуляцію, галакторею;
- пролактинсекретуючі аденоми гіпофіза (мікро- і макропролактиноми); ідіопатична гіперпролактинемія; синдром «порожнього» турецького сідла у поєднанні з гіперпролактинемією.
Протипоказання
Підвищена чутливість до каберголіну та алкалоїдів ріжків; порушення функції серця та дихання внаслідок фіброзних змін у легенях, перикарді, клапанах серця або заочеревинному просторі, або наявність таких станів в анамнезі; при тривалій терапії - анатомічні ознаки патології клапанного апарату серця (такі як, потовщення стулки клапана, звуження просвіту клапана, змішана патологія звуження і стеноз клапана), підтверджені ЕхоКГ, проведеним на початку терапії; ризик післяпологового психозу; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років.
З обережністю: артеріальна гіпертензія, що розвинулася на тлі вагітності, наприклад, прееклампсія або післяпологова артеріальна гіпертензія; тяжкі серцево-судинні захворювання, синдром Рейно; гіпотонія, хвороба Паркінсона; тяжкі психотичні або когнітивні порушення (в т.ч. в анамнезі); пептична виразка, шлунково-кишкові кровотечі; тяжка печінкова недостатність (рекомендується застосування нижчих доз); ниркова недостатність; одночасне застосування з препаратами, що мають гіпотензивну дію (через ризик розвитку ортостатичної гіпотензії).
З обережністю: артеріальна гіпертензія, що розвинулася на тлі вагітності, наприклад, прееклампсія або післяпологова артеріальна гіпертензія; тяжкі серцево-судинні захворювання, синдром Рейно; гіпотонія, хвороба Паркінсона; тяжкі психотичні або когнітивні порушення (в т.ч. в анамнезі); пептична виразка, шлунково-кишкові кровотечі; тяжка печінкова недостатність (рекомендується застосування нижчих доз); ниркова недостатність; одночасне застосування з препаратами, що мають гіпотензивну дію (через ризик розвитку ортостатичної гіпотензії).
Особливі вказівки
Перед призначенням каберголіну з метою лікування порушень, пов'язаних з гіперпролактинемією, необхідно провести повне обстеження гіпофіза.
Перед призначенням каберголіну слід провести оцінку стану серцево-судинної системи, включаючи ЕхоКГ з метою виявлення порушень функції клапанного апарату, що протікають безсимптомно.
Каберголін може викликати симптоматичну артеріальну гіпотензію, особливо при спільному прийомі з лікарськими засобами, що знижують АТ. Рекомендується регулярно вимірювати АТ у перші 3-4 дні після початку лікування.
При тривалому застосуванні каберголіну та інших похідних ріжків, що проявляють активність щодо серотонінових 5-НТ2В-рецепторів, підвищується ризик розвитку фіброзних і серозно-запальних захворювань, таких як ексудативний плеврит, плевральний фіброз, легеневий фіброз, перикардит, ураження одного і більше клапанів серця (аортальний, мітральний, тристулковий), ретроперитонеальний фіброз. Відміна каберголіну у разі розвитку зазначеної патології призводила до покращення ознак і симптомів.
Перед початком тривалої терапії каберголіном всі пацієнти повинні пройти повне обстеження для виявлення ураження клапанів серця, визначення функціонального стану легень і нирок для запобігання погіршенню перебігу супутніх захворювань.
При появі нових клінічних симптомів з боку дихальної системи рекомендується рентгеноскопія легень. У пацієнтів з плевральним випотом/фіброзом відзначалося підвищення ШОЕ, у зв'язку з цим при підвищеній ШОЕ без явних клінічних ознак також слід провести рентгенологічне обстеження.
При тривалій терапії каберголіном можливий поступовий розвиток фіброзних порушень, тому в ході лікування слід контролювати появу таких симптомів як задишка, укорочення дихання, кашель, біль у грудній клітці, біль у попереку, набряк нижніх кінцівок, ознаки наявності ретроперитонеального фіброзу, серцева недостатність.
Після початку терапії каберголіном з метою профілактики фіброзних порушень слід контролювати стан клапанів серця і провести ЕКГ обстеження протягом 3-6 міс. Далі частота контролю ЕКГ встановлюється лікарем індивідуально для кожного пацієнта, але не рідше ніж 1 раз на 6-12 міс. У разі появи або погіршення клапанної регургітації, звуження просвіту або потовщення стінки клапана терапію каберголіном слід припинити.
Потреба пацієнта в інших видах клінічного обстеження встановлюється лікарем на індивідуальній основі.
Рекомендується перевіряти вміст пролактину в сироватці крові кожен місяць, оскільки після досягнення ефективного терапевтичного режиму нормальний рівень пролактину зберігається протягом 2-4 тижнів. Після відміни каберголіну гіперпролактинемія зазвичай виникає знову. Однак у деяких пацієнтів спостерігається стійке зниження концентрації пролактину протягом кількох місяців.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Каберголін знижує АТ, що може порушувати швидкість реакції у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які отримують каберголін, слід утримуватися від водіння транспортних засобів та іншої діяльності, що вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Перед призначенням каберголіну слід провести оцінку стану серцево-судинної системи, включаючи ЕхоКГ з метою виявлення порушень функції клапанного апарату, що протікають безсимптомно.
Каберголін може викликати симптоматичну артеріальну гіпотензію, особливо при спільному прийомі з лікарськими засобами, що знижують АТ. Рекомендується регулярно вимірювати АТ у перші 3-4 дні після початку лікування.
При тривалому застосуванні каберголіну та інших похідних ріжків, що проявляють активність щодо серотонінових 5-НТ2В-рецепторів, підвищується ризик розвитку фіброзних і серозно-запальних захворювань, таких як ексудативний плеврит, плевральний фіброз, легеневий фіброз, перикардит, ураження одного і більше клапанів серця (аортальний, мітральний, тристулковий), ретроперитонеальний фіброз. Відміна каберголіну у разі розвитку зазначеної патології призводила до покращення ознак і симптомів.
Перед початком тривалої терапії каберголіном всі пацієнти повинні пройти повне обстеження для виявлення ураження клапанів серця, визначення функціонального стану легень і нирок для запобігання погіршенню перебігу супутніх захворювань.
При появі нових клінічних симптомів з боку дихальної системи рекомендується рентгеноскопія легень. У пацієнтів з плевральним випотом/фіброзом відзначалося підвищення ШОЕ, у зв'язку з цим при підвищеній ШОЕ без явних клінічних ознак також слід провести рентгенологічне обстеження.
При тривалій терапії каберголіном можливий поступовий розвиток фіброзних порушень, тому в ході лікування слід контролювати появу таких симптомів як задишка, укорочення дихання, кашель, біль у грудній клітці, біль у попереку, набряк нижніх кінцівок, ознаки наявності ретроперитонеального фіброзу, серцева недостатність.
Після початку терапії каберголіном з метою профілактики фіброзних порушень слід контролювати стан клапанів серця і провести ЕКГ обстеження протягом 3-6 міс. Далі частота контролю ЕКГ встановлюється лікарем індивідуально для кожного пацієнта, але не рідше ніж 1 раз на 6-12 міс. У разі появи або погіршення клапанної регургітації, звуження просвіту або потовщення стінки клапана терапію каберголіном слід припинити.
Потреба пацієнта в інших видах клінічного обстеження встановлюється лікарем на індивідуальній основі.
Рекомендується перевіряти вміст пролактину в сироватці крові кожен місяць, оскільки після досягнення ефективного терапевтичного режиму нормальний рівень пролактину зберігається протягом 2-4 тижнів. Після відміни каберголіну гіперпролактинемія зазвичай виникає знову. Однак у деяких пацієнтів спостерігається стійке зниження концентрації пролактину протягом кількох місяців.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Каберголін знижує АТ, що може порушувати швидкість реакції у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які отримують каберголін, слід утримуватися від водіння транспортних засобів та іншої діяльності, що вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, стенокардія; при тривалому застосуванні каберголін зазвичай має гіпотензивну дію, в деяких випадках може мати місце ортостатична артеріальна гіпотензія; можливе безсимптомне зниження АТ протягом перших 3-4 днів після пологів.
З боку нервової системи: запаморочення/вертиго, тремор, головний біль, підвищена втомлюваність, сонливість, депресія, астенія, парестезії, непритомність, нервозність, тривога, безсоння, порушення концентрації уваги, порушення імпульсного контролю (надмірна пристрасть до шопінгу, переїдання, витрати грошей).
З боку травної системи: нудота, блювання, болі в епігастральній області, біль у животі, запор, гастрит, диспепсія, сухість слизової оболонки рота, діарея, метеоризм, зубний біль, відчуття подразнення слизової оболонки глотки.
З боку дихальної системи: плеврит.
Інші: мастодинія, дисменорея, носова кровотеча, риніт, "припливи" крові до шкіри обличчя, транзиторна геміанопсія, спазми судин пальців і судоми м'язів нижніх кінцівок, порушення зору, грипоподібні симптоми, нездужання, періорбітальні та периферичні набряки, анорексія, акне, шкірний свербіж, біль у суглобах.
При тривалій терапії з застосуванням каберголіну відхилення від норми стандартних лабораторних показників відзначалося рідко; у жінок з аменореєю спостерігалося зниження вмісту гемоглобіну протягом перших кількох місяців після відновлення менструації.
З боку нервової системи: запаморочення/вертиго, тремор, головний біль, підвищена втомлюваність, сонливість, депресія, астенія, парестезії, непритомність, нервозність, тривога, безсоння, порушення концентрації уваги, порушення імпульсного контролю (надмірна пристрасть до шопінгу, переїдання, витрати грошей).
З боку травної системи: нудота, блювання, болі в епігастральній області, біль у животі, запор, гастрит, диспепсія, сухість слизової оболонки рота, діарея, метеоризм, зубний біль, відчуття подразнення слизової оболонки глотки.
З боку дихальної системи: плеврит.
Інші: мастодинія, дисменорея, носова кровотеча, риніт, "припливи" крові до шкіри обличчя, транзиторна геміанопсія, спазми судин пальців і судоми м'язів нижніх кінцівок, порушення зору, грипоподібні симптоми, нездужання, періорбітальні та периферичні набряки, анорексія, акне, шкірний свербіж, біль у суглобах.
При тривалій терапії з застосуванням каберголіну відхилення від норми стандартних лабораторних показників відзначалося рідко; у жінок з аменореєю спостерігалося зниження вмісту гемоглобіну протягом перших кількох місяців після відновлення менструації.
Передозування
Симптоми передозування (ймовірніше, симптоми гіперстимуляції дофамінових рецепторів): нудота, блювання, диспептичні розлади, ортостатична артеріальна гіпотензія, сплутаність свідомості, психоз, галюцинації.
При передозуванні слід провести допоміжні заходи, спрямовані на виведення невсмоктаного препарату (промивання шлунка) і, при необхідності, підтримання артеріального тиску. Можливе призначення антагоністів дофаміну.
При передозуванні слід провести допоміжні заходи, спрямовані на виведення невсмоктаного препарату (промивання шлунка) і, при необхідності, підтримання артеріального тиску. Можливе призначення антагоністів дофаміну.
Лікарняна взаємодія
Не рекомендується застосовувати каберголін одночасно з антибіотиками макролідами (в т.ч. з еритроміцином), оскільки збільшується біодоступність каберголіну і вираженість його побічних ефектів.
Механізм дії каберголіну пов'язаний з прямою стимуляцією дофамінових рецепторів, тому його не слід застосовувати в комбінації з антагоністами дофамінових рецепторів (фенотіазини, бутирофенони, тіоксантени, метоклопрамід).
Не рекомендується комбінація з алкалоїдами ріжків та їх похідними.
З огляду на фармакодинаміку каберголіну (гіпотензивна дія), необхідно враховувати взаємодію з лікарськими засобами, що знижують АТ.
Механізм дії каберголіну пов'язаний з прямою стимуляцією дофамінових рецепторів, тому його не слід застосовувати в комбінації з антагоністами дофамінових рецепторів (фенотіазини, бутирофенони, тіоксантени, метоклопрамід).
Не рекомендується комбінація з алкалоїдами ріжків та їх похідними.
З огляду на фармакодинаміку каберголіну (гіпотензивна дія), необхідно враховувати взаємодію з лікарськими засобами, що знижують АТ.
Лікарська форма
Таблетки, 0,5 мг.
По 2, 8 або 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.
По 2 або 8 таблеток у банці полімерній з поліпропілену для лікарських засобів з контролем першого відкриття, закупореній кришкою з силікагелем.
По 1, 2, 3 або 4 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
По 1 банці разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
По 2, 8 або 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.
По 2 або 8 таблеток у банці полімерній з поліпропілену для лікарських засобів з контролем першого відкриття, закупореній кришкою з силікагелем.
По 1, 2, 3 або 4 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
По 1 банці разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
