Кординорм
Cordinorm
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Конкор, Бісопролол, Біпрол, Бідоп
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: "Cordinorm" 5 mg
D.t.d. № 30 in tabl.
S.: По 1 таб. 1 раз в день.
D.t.d. № 30 in tabl.
S.: По 1 таб. 1 раз в день.
Фармакологічні властивості
Селективний бета1-адреноблокатор без власної симптоматичної активності, не має мембраностабілізуючої дії. Знижує активність реніну плазми, зменшує потребу міокарда в кисні, зменшує ЧСС (в спокої та при навантаженні). Має гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимулювання катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний потік іонів кальцію, має негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію, пригнічує провідність і збудливість, знижує скоротність міокарда.
При збільшенні дози має бета2-адреностимулюючу дію.
ОПСС на початку застосування препарату в перші 24 год збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності ?-адренорецепторів і усунення стимуляції ?2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до початкового рівня, а при тривалому призначенні знижується.
Гіпотензивний ефект пов'язаний зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення для хворих з початковою гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження АТ і впливом на ЦНС. При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення ЧСС і зниження скоротності, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягнення м'язових волокон шлуночків може підвищуватися потреба в кисні, особливо у хворих з хронічною серцевою недостатністю.
Кординорм має дуже низьку спорідненість до ?2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин і до ?2-адренорецепторів ендокринної системи. Препарат може впливати на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, а також на метаболізм глюкози лише в рідкісних випадках.
При одноразовому прийомі дія Кординорму зберігається протягом 24 год.
При збільшенні дози має бета2-адреностимулюючу дію.
ОПСС на початку застосування препарату в перші 24 год збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності ?-адренорецепторів і усунення стимуляції ?2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до початкового рівня, а при тривалому призначенні знижується.
Гіпотензивний ефект пов'язаний зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення для хворих з початковою гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження АТ і впливом на ЦНС. При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення ЧСС і зниження скоротності, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку і збільшення розтягнення м'язових волокон шлуночків може підвищуватися потреба в кисні, особливо у хворих з хронічною серцевою недостатністю.
Кординорм має дуже низьку спорідненість до ?2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин і до ?2-адренорецепторів ендокринної системи. Препарат може впливати на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, а також на метаболізм глюкози лише в рідкісних випадках.
При одноразовому прийомі дія Кординорму зберігається протягом 24 год.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
При артеріальній гіпертензії та стенокардії препарат призначають у дозі 5-10 мг 1 раз/добу.
При м'якій артеріальній гіпертензії початкова доза може становити 2.5 мг/добу. Підвищення дози до 10 мг/добу можливе лише у виняткових випадках. Дозу препарату підбирають індивідуально, з урахуванням ефективності терапії та ЧСС.
Лікування артеріальної гіпертензії слід проводити під регулярним медичним контролем.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки або нирок легкого або середнього ступеня тяжкості, а також пацієнтам похилого віку корекції режиму дозування, як правило, не потрібно.
Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 20 мл/хв) і пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг.
Препарат призначають пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю (з фракцією викиду 35% за даними ехокардіографії), які перебувають у стабільному стані без загострення протягом останніх 6 тижнів. При цьому не слід змінювати проведену раніше терапію протягом, принаймні, 2 тижнів. Препарат призначають у комбінації з інгібітором АПФ (або іншим вазодилататором), діуретиком і, при необхідності, з серцевим глікозидом.
Таблетки слід приймати, не розжовуючи, з невеликою кількістю рідини. Препарат рекомендують приймати вранці натщесерце або під час сніданку.
Тривалість лікування встановлюють індивідуально. Препарат рекомендується відміняти поступово, повільно знижуючи дозу (це особливо важливо для пацієнтів з ІХС).
При м'якій артеріальній гіпертензії початкова доза може становити 2.5 мг/добу. Підвищення дози до 10 мг/добу можливе лише у виняткових випадках. Дозу препарату підбирають індивідуально, з урахуванням ефективності терапії та ЧСС.
Лікування артеріальної гіпертензії слід проводити під регулярним медичним контролем.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки або нирок легкого або середнього ступеня тяжкості, а також пацієнтам похилого віку корекції режиму дозування, як правило, не потрібно.
Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 20 мл/хв) і пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг.
Препарат призначають пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю (з фракцією викиду 35% за даними ехокардіографії), які перебувають у стабільному стані без загострення протягом останніх 6 тижнів. При цьому не слід змінювати проведену раніше терапію протягом, принаймні, 2 тижнів. Препарат призначають у комбінації з інгібітором АПФ (або іншим вазодилататором), діуретиком і, при необхідності, з серцевим глікозидом.
Таблетки слід приймати, не розжовуючи, з невеликою кількістю рідини. Препарат рекомендують приймати вранці натщесерце або під час сніданку.
Тривалість лікування встановлюють індивідуально. Препарат рекомендується відміняти поступово, повільно знижуючи дозу (це особливо важливо для пацієнтів з ІХС).
Показання
— артеріальна гіпертензія;
— ІХС (профілактика нападів стенокардії);
— хронічна серцева недостатність.
— ІХС (профілактика нападів стенокардії);
— хронічна серцева недостатність.
Протипоказання
— кардіогенний шок;
— AV-блокада II і III ступеня;
— синоатріальна блокада;
— СССУ;
— виражена синусова брадикардія (ЧСС менше 50 уд./хв);
— серцева недостатність у стадії декомпенсації (набряк легень, синдром гіпоперфузії або артеріальна гіпотензія);
— продовжувана або періодична інотропна терапія, спрямована на стимуляцію ?-адренорецепторів;
— ангіоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);
— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ нижче 100 мм рт.ст.);
— бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання дихальних шляхів;
— тяжкі форми порушення периферичного кровообігу;
— одночасний прийом інгібіторів МАО;
— феохромоцитома;
— метаболічний ацидоз;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий і підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
— AV-блокада II і III ступеня;
— синоатріальна блокада;
— СССУ;
— виражена синусова брадикардія (ЧСС менше 50 уд./хв);
— серцева недостатність у стадії декомпенсації (набряк легень, синдром гіпоперфузії або артеріальна гіпотензія);
— продовжувана або періодична інотропна терапія, спрямована на стимуляцію ?-адренорецепторів;
— ангіоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);
— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ нижче 100 мм рт.ст.);
— бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання дихальних шляхів;
— тяжкі форми порушення периферичного кровообігу;
— одночасний прийом інгібіторів МАО;
— феохромоцитома;
— метаболічний ацидоз;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий і підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
— З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатична гіпотензія, брадикардія, порушення AV-провідності, декомпенсація серцевої недостатності з розвитком периферичних набряків; на початку лікування можливе погіршення стану у пацієнтів з переміжною кульгавістю або з синдромом Рейно.
— З боку травної системи: часто - нудота, болі в області живота, діарея, запор, блювання, сухість у роті, зміна лабораторних показників функції печінки, гепатит.
— З боку нервової системи: часто - підвищена втомлюваність, немотивована слабкість, запаморочення, головний біль; рідко - відчуття тривоги, дратівливість, порушення сну, депресія, сплутаність свідомості (особливо у хворих похилого віку), галюцинації (зазвичай слабко виражені і проходять протягом 1-2 тижнів), яскраві сни, пригнічений стан, парестезії.
— З боку органів чуття: часто - порушення зору, зниження секреції слізної рідини, кон'юнктивіт.
— З боку обміну речовин: часто - зниження толерантності до глюкози (при латентному цукровому діабеті) і замасковані ознаки гіпоглікемії (у пацієнтів, які отримують інсулін), в окремих випадках – підвищення рівня тригліцеридів у крові.
— З боку статевої системи: часто - зниження лібідо і/або потенції.
— З боку кістково-м'язової системи: часто - м'язова слабкість, судоми м'язів, артропатія з ураженням одного або кількох суглобів (моно- або поліартрит).
— З боку дихальної системи: рідко - задишка (бронхоспазм при призначенні у високих дозах або у схильних пацієнтів).
— Дерматологічні реакції: часто - шкірний свербіж; рідко - почервоніння шкіри, підвищене потовиділення, висип.
— З боку травної системи: часто - нудота, болі в області живота, діарея, запор, блювання, сухість у роті, зміна лабораторних показників функції печінки, гепатит.
— З боку нервової системи: часто - підвищена втомлюваність, немотивована слабкість, запаморочення, головний біль; рідко - відчуття тривоги, дратівливість, порушення сну, депресія, сплутаність свідомості (особливо у хворих похилого віку), галюцинації (зазвичай слабко виражені і проходять протягом 1-2 тижнів), яскраві сни, пригнічений стан, парестезії.
— З боку органів чуття: часто - порушення зору, зниження секреції слізної рідини, кон'юнктивіт.
— З боку обміну речовин: часто - зниження толерантності до глюкози (при латентному цукровому діабеті) і замасковані ознаки гіпоглікемії (у пацієнтів, які отримують інсулін), в окремих випадках – підвищення рівня тригліцеридів у крові.
— З боку статевої системи: часто - зниження лібідо і/або потенції.
— З боку кістково-м'язової системи: часто - м'язова слабкість, судоми м'язів, артропатія з ураженням одного або кількох суглобів (моно- або поліартрит).
— З боку дихальної системи: рідко - задишка (бронхоспазм при призначенні у високих дозах або у схильних пацієнтів).
— Дерматологічні реакції: часто - шкірний свербіж; рідко - почервоніння шкіри, підвищене потовиділення, висип.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Таб., покр. плівковою оболонкою, 10 мг: 30 шт.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі, з глибокою рискою на одній стороні, з гравіюванням "B 10" на іншій стороні і глибокими боковими рисками.
1 таб.
бісопрололу фумарат 10 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол, кроскармелоза натрію, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза, діоксид титану (E171), макрогол 6000.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - коробки картонні.
Препарат відпускається за рецептом таб., покр. плівковою оболонкою, 5 мг: 30 шт.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі, з глибокою рискою на одній стороні, з гравіюванням "B 5" на іншій стороні і глибокими боковими рисками.
1 таб.
бісопрололу фумарат 5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол, кроскармелоза натрію, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза, діоксид титану (E171), макрогол 6000.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - коробки картонні.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі, з глибокою рискою на одній стороні, з гравіюванням "B 10" на іншій стороні і глибокими боковими рисками.
1 таб.
бісопрололу фумарат 10 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол, кроскармелоза натрію, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза, діоксид титану (E171), макрогол 6000.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - коробки картонні.
Препарат відпускається за рецептом таб., покр. плівковою оболонкою, 5 мг: 30 шт.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі, з глибокою рискою на одній стороні, з гравіюванням "B 5" на іншій стороні і глибокими боковими рисками.
1 таб.
бісопрололу фумарат 5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол, кроскармелоза натрію, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза, діоксид титану (E171), макрогол 6000.
10 шт. - упаковки чарункові контурні (3) - коробки картонні.
