Лемоксол
Lemoxol
Аналоги (дженерики, синоніми)
Цефтазидим, Ауроцеф, Біотум, Амжецефт, Віцеф, Зацеф, Міроцеф, Орзид, Кефадим, Тазид, Судоцеф, Тазицеф, Тулізид, Цефтаридем, Фортум, Лоразидим, Цефтадим, Сандоз, Цефтум, Бестум, Тизим, Фортазим, Цефзид, Цефтидим, Цефдим
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: "Lemoxol" 1,0
D.t.d: № 10 in flac.
S: По 1 флакону 2 рази на день, внутрішньом'язово
D.t.d: № 10 in flac.
S: По 1 флакону 2 рази на день, внутрішньом'язово
Фармакологічні властивості
Цефалоспориновий антибіотик III покоління для парентерального застосування.
Діє бактерицидно (порушує синтез клітинної стінки мікроорганізмів). Має широкий спектр дії. Стійкий до дії більшості бета-лактамаз.
Діє на багато штамів, стійких до ампіциліну та ін. цефалоспоринів.
Активний щодо грамнегативних мікроорганізмів: Pseudomonas spp., в т.ч. Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp., в т.ч. Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Escherichia coli, Enterobacter spp., включаючи Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Citrobacter spp., включаючи Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Pasteurella multocida, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae (включаючи штами, стійкі до ампіциліну); грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus (продукуючі та непродукуючі пеніциліназу штами, чутливі до метициліну), Streptococcus pyogenes (група А бета-гемолітичний стрептокок), Streptococcus agalactiae (група В), Streptococcus pneumoniae; анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides spp. (багато штамів Bacteroides fragilis резистентні). Неактивний щодо стійких до метициліну Staphylococcus spp., Streptococcus faecalis, Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, Campylobacter spp. та Clostridium difficile. Активний in vitro проти більшості штамів наступних організмів (клінічне значення цієї активності невідоме): Clostridium perfringens, не включаючи Clostridium difficile, Acinetobacter spp., Haemophilus parainfluenzae, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Providencia spp., Providencia rettgeri, Salmonella spp., Shigella spp., Staphylococcus epidermidis, Yersinia enterocolitica.
Діє бактерицидно (порушує синтез клітинної стінки мікроорганізмів). Має широкий спектр дії. Стійкий до дії більшості бета-лактамаз.
Діє на багато штамів, стійких до ампіциліну та ін. цефалоспоринів.
Активний щодо грамнегативних мікроорганізмів: Pseudomonas spp., в т.ч. Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp., в т.ч. Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Escherichia coli, Enterobacter spp., включаючи Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Citrobacter spp., включаючи Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Pasteurella multocida, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae (включаючи штами, стійкі до ампіциліну); грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus (продукуючі та непродукуючі пеніциліназу штами, чутливі до метициліну), Streptococcus pyogenes (група А бета-гемолітичний стрептокок), Streptococcus agalactiae (група В), Streptococcus pneumoniae; анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides spp. (багато штамів Bacteroides fragilis резистентні). Неактивний щодо стійких до метициліну Staphylococcus spp., Streptococcus faecalis, Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, Campylobacter spp. та Clostridium difficile. Активний in vitro проти більшості штамів наступних організмів (клінічне значення цієї активності невідоме): Clostridium perfringens, не включаючи Clostridium difficile, Acinetobacter spp., Haemophilus parainfluenzae, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Providencia spp., Providencia rettgeri, Salmonella spp., Shigella spp., Staphylococcus epidermidis, Yersinia enterocolitica.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дозування залежить від тяжкості захворювання, чутливості патогенних мікроорганізмів, типу інфекції, віку хворого та стану нирок.
Для дорослих: 0,5–2 г Лемоксола® кожні 8 або 12 год внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При інфекціях сечових шляхів та інших, менш тяжких інфекціях призначають по 500 мг або 1 г кожні 12 год. Для більшості інфекцій дозування препарату становить по 1 г кожні 8 год або по 2 г кожні 12 год.
При тяжких захворюваннях і, головним чином, для хворих з імунодефіцитом, включаючи хворих з нейтропенією, дозування препарату становить по 2 г кожні 8 год.
Для хворих з кістозним фіброзом і хворих з легеневими інфекціями, викликаними синьогнійною паличкою – по 100 – 150 мг/кг маси тіла щоденно, розділеної на 3 прийоми протягом дня.
Для літніх: Рекомендована щоденна доза для літніх хворих з гострими інфекціями, особливо для хворих старше 80 років, не повинна перевищувати 3 г, що обумовлено ослабленим кліренсом цефтазидиму.
Ниркова недостатність: Елімінація цефтазидиму здійснюється нирками. Хворим з порушенням функції нирок рекомендується зменшувати дозу цефтазидиму. Спочатку призначена доза Лемоксола® становить до 1 г. Підтримуючу дозу підбирають залежно від швидкості клубочкової фільтрації.
Для дорослих: 0,5–2 г Лемоксола® кожні 8 або 12 год внутрішньовенно або внутрішньом'язово. При інфекціях сечових шляхів та інших, менш тяжких інфекціях призначають по 500 мг або 1 г кожні 12 год. Для більшості інфекцій дозування препарату становить по 1 г кожні 8 год або по 2 г кожні 12 год.
При тяжких захворюваннях і, головним чином, для хворих з імунодефіцитом, включаючи хворих з нейтропенією, дозування препарату становить по 2 г кожні 8 год.
Для хворих з кістозним фіброзом і хворих з легеневими інфекціями, викликаними синьогнійною паличкою – по 100 – 150 мг/кг маси тіла щоденно, розділеної на 3 прийоми протягом дня.
Для літніх: Рекомендована щоденна доза для літніх хворих з гострими інфекціями, особливо для хворих старше 80 років, не повинна перевищувати 3 г, що обумовлено ослабленим кліренсом цефтазидиму.
Ниркова недостатність: Елімінація цефтазидиму здійснюється нирками. Хворим з порушенням функції нирок рекомендується зменшувати дозу цефтазидиму. Спочатку призначена доза Лемоксола® становить до 1 г. Підтримуючу дозу підбирають залежно від швидкості клубочкової фільтрації.
Для дітей:
Для дітей та новонароджених, старше 2 місяців: 30 – 100 мг/кг маси тіла щоденно, розділені на 2 – 3 прийоми протягом дня.
Максимальна добова доза препарату для дітей – 150 мг/кг маси тіла, розділена на 3 прийоми протягом дня (при цьому максимальна добова доза повинна становити 6 г) може призначатися дітям з імунодефіцитним станом, кістозним фіброзом або менінгітом.
Для новонароджених у віці 2 місяці та молодше: 25 – 60 мг/кг маси тіла щоденно, доза ділиться на 2 прийоми протягом дня. Період напіввиведення цефтазидиму в сироватці крові у новонароджених може бути в 3 – 4 рази довшим, ніж у дорослих.
Максимальна добова доза препарату для дітей – 150 мг/кг маси тіла, розділена на 3 прийоми протягом дня (при цьому максимальна добова доза повинна становити 6 г) може призначатися дітям з імунодефіцитним станом, кістозним фіброзом або менінгітом.
Для новонароджених у віці 2 місяці та молодше: 25 – 60 мг/кг маси тіла щоденно, доза ділиться на 2 прийоми протягом дня. Період напіввиведення цефтазидиму в сироватці крові у новонароджених може бути в 3 – 4 рази довшим, ніж у дорослих.
Показання
- тяжкі інфекції (септицемія, бактеріємія, перитоніт, менінгіт, інфекції у пацієнтів зі зниженим імунітетом, інфіковані опіки)
- інфекції дихальних шляхів, включаючи інфекції у хворих на муковісцидоз
- інфекції ЛОР–органів
- інфекції сечовивідних шляхів
- інфекції шкіри та м'яких тканин
- інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів та абдомінальні (черевні) інфекції
- інфекції кісток та суглобів
- інфекції, пов'язані з проведенням діалізу
- гінекологічні інфекції (ендометрит та інші інфекції жіночих статевих органів
- передопераційна профілактика у випадку, коли при клінічних випробуваннях підтверджена стійкість штамів до цефалоспоринів першого та другого поколінь.
Перед призначенням препарату необхідно провести ряд процедур для виявлення патогенних мікроорганізмів, що викликають інфекцію, та подальший контроль на чутливість до цефтазидиму. У деяких випадках лікування інфекцій Лемоксолом може бути розпочато перед проведенням контролю на чутливість, у такому випадку результати лікування оцінюють за стандартом. Лемоксол може призначатися у вигляді монотерапії у випадку діагностованої септицемії. При лікуванні тяжких інфекцій, як наприклад, інфекції, у пацієнтів з імунодефіцитним станом, цефтазидим може призначатися у комбінації з іншими антибіотиками такими, як аміноглікозиди, ванкоміцин, кліндаміцин. У випадках, коли потрібно призначення такого комбінованого лікування, необхідно строго дотримуватися інструкцій щодо застосування інших антибіотиків.
- інфекції дихальних шляхів, включаючи інфекції у хворих на муковісцидоз
- інфекції ЛОР–органів
- інфекції сечовивідних шляхів
- інфекції шкіри та м'яких тканин
- інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів та абдомінальні (черевні) інфекції
- інфекції кісток та суглобів
- інфекції, пов'язані з проведенням діалізу
- гінекологічні інфекції (ендометрит та інші інфекції жіночих статевих органів
- передопераційна профілактика у випадку, коли при клінічних випробуваннях підтверджена стійкість штамів до цефалоспоринів першого та другого поколінь.
Перед призначенням препарату необхідно провести ряд процедур для виявлення патогенних мікроорганізмів, що викликають інфекцію, та подальший контроль на чутливість до цефтазидиму. У деяких випадках лікування інфекцій Лемоксолом може бути розпочато перед проведенням контролю на чутливість, у такому випадку результати лікування оцінюють за стандартом. Лемоксол може призначатися у вигляді монотерапії у випадку діагностованої септицемії. При лікуванні тяжких інфекцій, як наприклад, інфекції, у пацієнтів з імунодефіцитним станом, цефтазидим може призначатися у комбінації з іншими антибіотиками такими, як аміноглікозиди, ванкоміцин, кліндаміцин. У випадках, коли потрібно призначення такого комбінованого лікування, необхідно строго дотримуватися інструкцій щодо застосування інших антибіотиків.
Протипоказання
- гіперчутливість до цефтазидиму, до будь-яких інших цефалоспоринів або до будь-якого іншого компонента препарату
- наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад: анафілактична реакція) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).
З обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (в тому числі при коліті в анамнезі), вагітності, в період лактації та у новонароджених, при комбінуванні з петльовими діуретиками та аміноглікозидами.
- наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад: анафілактична реакція) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).
З обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (в тому числі при коліті в анамнезі), вагітності, в період лактації та у новонароджених, при комбінуванні з петльовими діуретиками та аміноглікозидами.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- Алергічні реакції: кропив'янка, лихоманка, еозинофілія, шкірний свербіж, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок.
- Місцеві реакції: при в/в введенні - флебіт; при в/м введенні - болючість, печіння, ущільнення в місці ін'єкції.
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії, судомні напади, енцефалопатія, "порхаючий" тремор. З боку сечостатевої системи: кандидозний вагініт. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, токсична нефропатія.
- З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі, коліт, холестаз, орофарингеальний кандидоз.
- З боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз, гемолітична анемія, геморагії.
Лабораторні показники: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і ЩФ, гіпербілірубінемія, хибнопозитивна пряма реакція Кумбса, збільшення протромбінового часу.
- Місцеві реакції: при в/в введенні - флебіт; при в/м введенні - болючість, печіння, ущільнення в місці ін'єкції.
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії, судомні напади, енцефалопатія, "порхаючий" тремор. З боку сечостатевої системи: кандидозний вагініт. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, токсична нефропатія.
- З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі, коліт, холестаз, орофарингеальний кандидоз.
- З боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз, гемолітична анемія, геморагії.
Лабораторні показники: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і ЩФ, гіпербілірубінемія, хибнопозитивна пряма реакція Кумбса, збільшення протромбінового часу.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для ін'єкцій, 1 г і 2 г
