Метровагін

Протимікробний, протипротозойний.

Протипротозойний засіб з антибактеріальною активністю для місцевого застосування в гінекології. Належить до нітро-5-імідазолів. Механізм дії метронідазолу полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі мікроорганізмів.

Метронідазол є ефективним протимікробним і протипротозойним засобом широкого спектра дії. Виявляє високу активність щодо Trichomonas vaginalis, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Entamoeba histolytica, Lamblia spp., а також щодо облігатних анаеробів — Bacteroides spp. (Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides distasonis, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella spp. (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens) і деяких грампозитивних мікроорганізмів (Clostridium spp., Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp., Eubacterium spp., Mobiluncus spp.).

Після інтравагінального застосування метронідазол абсорбується незначно.
Біодоступність метронідазолу при інтравагінальному застосуванні становить 19%.
Активний інгредієнт метаболізується в печінці.
Виводиться на 40–70% (близько 20% — у незміненій формі) через нирки.

Для дорослих:

Для лікування неспецифічного вагініту; бактеріального вагінозу; трихомонадного вагініту.

- підвищена чутливість до метронідазолу або інших нітроімідазольних похідних;
- захворювання крові, лейкопенія (в т.ч. в анамнезі);
- порушення координації рухів;
- органічні ураження ЦНС (в т.ч. епілепсія);
- печінкова недостатність (у разі призначення великих доз);
- вагітність;
- період грудного вигодовування.

Рекомендується одночасне лікування метронідазолом статевого партнера, незалежно від того, чи є у нього прояви захворювання.

У період лікування рекомендується утримуватися від статевих контактів.

При вказівках в анамнезі на зміни в складі периферичної крові, а також при застосуванні метронідазолу у високих дозах і/або при тривалому лікуванні необхідний контроль загального аналізу крові.

Метронідазол може викликати іммобілізацію трепонем, що призводить до хибнопозитивних результатів тесту Нельсона (TPI).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Слід враховувати можливість розвитку запаморочення при призначенні препарату пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності (особливо водіям транспортних засобів).

Місцеві реакції: свербіж, печіння, біль і подразнення у піхві; густі, білі, слизові виділення з піхви (без запаху або зі слабким запахом), часте сечовипускання; після відміни препарату – розвиток кандидозу піхви.

З боку травної системи: нудота, зміна смакових відчуттів, металевий присмак у роті, сухість у роті, зниження апетиту, спастичні болі в черевній порожнині, нудота, блювання, запор або діарея.

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення.

З боку системи кровотворення: лейкопенія або лейкоцитоз.

Алергічні реакції: кропив'янка, шкірний свербіж, висип.

Інші: рідко – фарбування сечі в червоно-коричневий колір внаслідок присутності водорозчинного пігменту, що утворюється в результаті метаболізму метронідазолу; відчуття печіння або подразнення статевого члена у статевого партнера.

Немає даних

Сумісний з сульфаніламідами і антибіотиками.

Метронідазол викликає непереносимість етанолу, тому під час лікування слід уникати вживання алкоголю.

Не слід комбінувати метронідазол з дисульфірамом, оскільки при взаємодії цих препаратів можливе пригнічення свідомості, розвиток психічних розладів.

При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами (в т.ч. з варфарином) метронідазол посилює їх дію, що призводить до збільшення протромбінового часу.

Не рекомендується застосовувати метронідазол у поєднанні з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронія бромід).

Під впливом барбітуратів можливе зниження ефективності метронідазолу внаслідок прискорення його метаболізму в печінці.

Циметидин пригнічує метаболізм метронідазолу, що може призвести до підвищення його концентрації в плазмі крові і збільшення ризику розвитку побічних реакцій.

При одночасному прийомі з препаратами літію можливе підвищення його концентрації в плазмі крові.

Супозиторії від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми.
По 5 супозиторіїв у контурній упаковці, 2 контурні упаковки разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.