Піразидол

Антидепресивне, тимолептичне.

Антидепресант. Поєднує тимолептичний ефект зі збалансованою дією на ЦНС, при цьому активуючий вплив на хворих з апатичними, анергічними депресіями поєднується з седативною дією у пацієнтів в ажитованому стані.

Вибірково, короткочасно і зворотно інгібує МАО типу А; у високому ступені блокує дезамінування серотоніну і норадреналіну, у меншій мірі – тирамина. Частково інгібує зворотне захоплення моноамінів. Активує процеси синаптичної передачі нервового збудження в ЦНС.

Ослаблює депресивні ефекти резерпіну, потенціює ефекти попередника норепінефрину – діоксифенілаланіну (L-допи), стимулює адренергічні структури; потенціює ефекти попередника серотоніну 5-окситриптофану (стимулює серотонінергічні структури).

Не має антихолінергічної дії. Чинить ноотропну дію, покращує когнітивні функції.

Пірліндол майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту.
Після прийому одноразової дози максимальна концентрація діючої речовини в плазмі крові досягається через 2-8 годин. Пірліндол піддається ентерогепатичній циркуляції.
Елімінація з плазми крові здійснюється трифазно. Абсолютна біодоступність становить 20-30 %, оскільки має місце виражений метаболізм при першому проходженні через печінку.
Пірліндол міцно зв'язується з білками плазми крові (95 %), тому термінальний період його напіввиведення є тривалим - 185 годин.

Пірліндол майже повністю метаболізується і лише дуже незначна його кількість виводиться з сечею в незміненому вигляді. З організму близько 50-70 % метаболітів виводяться з сечею, 25-45 % - з жовчю через кишечник.

Для дорослих:

- депресії різного генезу, переважно з психомоторною загальмованістю і астенічними розладами, тривожно-депресивними або тривожно-маячними компонентами;
- сенільна, інволюційна депресія;
- алкогольний абстинентний синдром;
- хвороба Альцгеймера (у складі комплексної терапії).

- гострий гепатит;
- захворювання крові;
- одночасний прийом інгібіторів МАО і період до 14 днів після їх відміни;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.

Піразидол не призначають одночасно з антидепресантами-інгібіторами МАО, фуразолідоном, прокарбазином, селегіліном.

Можливе застосування Піразидолу у пацієнтів з глаукомою і доброякісною гіперплазією передміхурової залози.

Піразидол сумісний з антипсихотичними засобами, анксиолітиками.

З боку травної системи: сухість у роті, нудота.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: тремор, запаморочення.

Інші: пітливість, тахікардія, алергічні реакції.

Пірліндол малотоксичний. Випадки передозування у людей не описані. При тривалому повторному введенні пірліндолу експериментальним тваринам у дозах, значно перевищуючих терапевтичні, не відзначено патологічних порушень найважливіших органів і їх систем. Дуже високі дози препарату у тварин викликають судоми, які можна купірувати діазепамом.

Лікування
Лікування симптоматичне.

Піразидол не призначають одночасно з іншими інгібіторами моноаміноксидази, фуразолідоном, прокарбазином, селегіліном. Підвищує ефективність епінефрину (у зв'язку з антимоноамінооксидазною активністю).
Сумісний з антипсихотичними засобами, анксиолітиками.
Під час терапії не можна вживати алкоголь.

Таблетки, 25 мг, 50 мг.
По 10 таблеток у контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої лакованої.
1, 2 або 5 контурних чарункових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.