Піритинол
Pyritinol
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Піридитол, Енербол, Енцефабол
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Pyritinol" 0,1 № 50
D.S.: Внутрішньо, по 2 таблетки 3 рази на добу, під час їжі
Rp.: Susp. Pyritinoli 80,5 mg/ 5 ml - 200 ml
D.S.: Внутрішньо, по 5 мл 2 рази на добу, після їжі
D.S.: Внутрішньо, по 2 таблетки 3 рази на добу, під час їжі
Rp.: Susp. Pyritinoli 80,5 mg/ 5 ml - 200 ml
D.S.: Внутрішньо, по 5 мл 2 рази на добу, після їжі
Фармакологічні властивості
Ноотропний, стимулюючий метаболізм у ЦНС, покращує мозковий кровообіг.
Фармакодинаміка
Ноотропний засіб, похідне піридоксину.
Посилює патологічно знижені обмінні процеси в мозковій тканині, підвищує засвоєння та метаболізм глюкози, активує холінергічні процеси, посилює обмін нуклеїнових кислот, активність ряду ферментів та медіаторних систем мозку.
Покращує проникнення глюкози та іонів натрію через гематоенцефалічний бар'єр, знижує надмірне утворення молочної кислоти, сприяє проникненню вільних жирних кислот, амінокислот та оцтової кислоти в мозок та печінку. Стабілізує клітинні мембрани, гальмує активність лізосомальних ферментів та появу вільних радикалів. Є дані про здатність знижувати вміст ГАМК у нервовій тканині. Має слабкий стимулюючий, антидепресивний та незначний седативний ефект.
Посилює кровотік та підвищує доставку та утилізацію кисню в ішемізованих зонах мозку, інтенсифікує обмін глюкози в ділянках мозку з постішемічними ушкодженнями. Посилює альфа-ритм ЕЕГ при одночасному зниженні тета- та дельта-ритмів. При систематичному застосуванні сприяє підвищенню розумової працездатності, покращенню пам'яті, навчання. Покращує реологічні властивості крові, збільшуючи вміст АТФ у мембрані еритроцитів та підвищуючи еластичність еритроцитів та плинність крові.
Посилює патологічно знижені обмінні процеси в мозковій тканині, підвищує засвоєння та метаболізм глюкози, активує холінергічні процеси, посилює обмін нуклеїнових кислот, активність ряду ферментів та медіаторних систем мозку.
Покращує проникнення глюкози та іонів натрію через гематоенцефалічний бар'єр, знижує надмірне утворення молочної кислоти, сприяє проникненню вільних жирних кислот, амінокислот та оцтової кислоти в мозок та печінку. Стабілізує клітинні мембрани, гальмує активність лізосомальних ферментів та появу вільних радикалів. Є дані про здатність знижувати вміст ГАМК у нервовій тканині. Має слабкий стимулюючий, антидепресивний та незначний седативний ефект.
Посилює кровотік та підвищує доставку та утилізацію кисню в ішемізованих зонах мозку, інтенсифікує обмін глюкози в ділянках мозку з постішемічними ушкодженнями. Посилює альфа-ритм ЕЕГ при одночасному зниженні тета- та дельта-ритмів. При систематичному застосуванні сприяє підвищенню розумової працездатності, покращенню пам'яті, навчання. Покращує реологічні властивості крові, збільшуючи вміст АТФ у мембрані еритроцитів та підвищуючи еластичність еритроцитів та плинність крові.
Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо всмоктується швидко і повно.
Час досягнення максимальної концентрації 30-60 хв. Біодоступність - 85 % (76-93 %). Зв'язування з білками плазми - 20-40 %.
Проходить через гематоенцефалічний бар'єр та інші гістогематичні бар'єри, в тому числі плацентарний. У мозку накопичується переважно в сірій речовині. У незначній кількості проникає в грудне молоко.
Швидко метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів.
Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів, 5 % виділяється з фекаліями.
Період напіввиведення становить 2,5 год. Повністю виводиться через 48 год (найбільша частина дози - у перші 4 год, близько 74 % - у першу добу).
Після багаторазових прийомів внутрішньо кумуляції в організмі не спостерігається.
Час досягнення максимальної концентрації 30-60 хв. Біодоступність - 85 % (76-93 %). Зв'язування з білками плазми - 20-40 %.
Проходить через гематоенцефалічний бар'єр та інші гістогематичні бар'єри, в тому числі плацентарний. У мозку накопичується переважно в сірій речовині. У незначній кількості проникає в грудне молоко.
Швидко метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів.
Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів, 5 % виділяється з фекаліями.
Період напіввиведення становить 2,5 год. Повністю виводиться через 48 год (найбільша частина дози - у перші 4 год, близько 74 % - у першу добу).
Після багаторазових прийомів внутрішньо кумуляції в організмі не спостерігається.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Дозу та тривалість лікування встановлюють індивідуально.
Внутрішньо дорослим - по 100-200 мг 3 рази/добу, дітям залежно від віку - 20-300 мг/добу (залежно від показань).
Курс лікування, залежно від показань, становить 2-6 міс.
При хронічних захворюваннях тривалість лікування повинна становити не менше 8 тижнів.
Рекомендується проведення повторних курсів через 1-6 міс.
Внутрішньо дорослим - по 100-200 мг 3 рази/добу, дітям залежно від віку - 20-300 мг/добу (залежно від показань).
Курс лікування, залежно від показань, становить 2-6 міс.
При хронічних захворюваннях тривалість лікування повинна становити не менше 8 тижнів.
Рекомендується проведення повторних курсів через 1-6 міс.
Для дітей:
Дітям: 1-3 років - 0,05-0,1 г на добу, 4-10 років - 0,1-0,15 г на добу, 11-14 років - 0,2-0,3 г на добу в 2-3 прийоми. Курс лікування - від 2 тижнів до 2-3 місяців, повторний курс через 3-6 місяців.
Показання
- стани після перенесених порушень мозкового кровообігу, енцефаліту, інтоксикацій, посттравматична енцефалопатія, церебральний атеросклероз
- порушення пам'яті, мислення, зниження здатності до концентрації уваги в похилому віці
- затримка психічного розвитку, цереброастенічний синдром, енцефалопатія у дітей.
- порушення пам'яті, мислення, зниження здатності до концентрації уваги в похилому віці
- затримка психічного розвитку, цереброастенічний синдром, енцефалопатія у дітей.
Протипоказання
- підвищена чутливість до піритинолу
- захворювання нирок в анамнезі
- виражені порушення функції печінки
- виражені зміни картини периферичної крові
- гострі аутоімунні захворювання (в т.ч. системний червоний вовчак)
- міастенія
- пемфігус.
- захворювання нирок в анамнезі
- виражені порушення функції печінки
- виражені зміни картини периферичної крові
- гострі аутоімунні захворювання (в т.ч. системний червоний вовчак)
- міастенія
- пемфігус.
Особливі вказівки
При порушеннях сну останню денну дозу не слід приймати ввечері або на ніч.
У період лікування необхідний систематичний контроль загального аналізу крові, сечі, функціонального стану печінки, імунологічних показників.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
На початку лікування та при підвищенні дози слід враховувати можливість порушення швидкості реакції.
У період лікування необхідний систематичний контроль загального аналізу крові, сечі, функціонального стану печінки, імунологічних показників.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
На початку лікування та при підвищенні дози слід враховувати можливість порушення швидкості реакції.
Побічні ефекти
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея; рідко - втрата апетиту, зміна смакової чутливості, порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ, холестаз).
З боку ЦНС: порушення сну; рідко - підвищена збудливість, головний біль, запаморочення, втомлюваність, анорексія.
Алергічні реакції: розвиток реакцій різного ступеня тяжкості, що зазвичай проявляються у вигляді висипань на шкірі або слизових оболонках, свербіж, підвищення температури тіла.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія.
Дерматологічні реакції: плоский лишай, пемфігоїдні захворювання шкіри, алопеція.
У пацієнтів із супутнім ревматоїдним артритом та іншими хронічними захворюваннями суглобів: протеїнурія, нефротичний синдром, стоматит, еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, утворення антинуклеарних антитіл, диспное, м'язова слабкість, парестезії, поліміозит, холестаз, гепатит, гематурія, поява в крові вовчанкових клітин.
З боку ЦНС: порушення сну; рідко - підвищена збудливість, головний біль, запаморочення, втомлюваність, анорексія.
Алергічні реакції: розвиток реакцій різного ступеня тяжкості, що зазвичай проявляються у вигляді висипань на шкірі або слизових оболонках, свербіж, підвищення температури тіла.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія.
Дерматологічні реакції: плоский лишай, пемфігоїдні захворювання шкіри, алопеція.
У пацієнтів із супутнім ревматоїдним артритом та іншими хронічними захворюваннями суглобів: протеїнурія, нефротичний синдром, стоматит, еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, утворення антинуклеарних антитіл, диспное, м'язова слабкість, парестезії, поліміозит, холестаз, гепатит, гематурія, поява в крові вовчанкових клітин.
Передозування
Симптоми: ознаки збудження ЦНС.
Лікування: симптоматична терапія.
Лікування: симптоматична терапія.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні піритинол посилює побічні ефекти пеніциламіну, препаратів золота та сульфасалазину.
Лікарська форма
Таблетки (100 мг), драже (100 мг), сироп (в 5 мл — 100 мг), суспензія для прийому внутрішньо (в 5 мл — 100 мг, що відповідає піритинолу — 80,5 мг).
