Респіфорб
Respiforb
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Симбікорт Турбухалер, ДуоРесп Спіромакс, Симбікорт Рапіхалер, Форадил Комбі, Формісонід, Формісонід-натив
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Caps. "Respiforb" 320mkg + 9mkg/d - 60 dosae
D.S. Інгаляційно, по 1-2 вдихи 2-3 рази на добу.
D.S. Інгаляційно, по 1-2 вдихи 2-3 рази на добу.
Фармакологічні властивості
Протиастматичний.
Фармакодинаміка
Комбінований бронходилатуючий засіб. Будесонід і формотерол мають різні механізми дії та проявляють адитивний ефект щодо зниження частоти загострень бронхіальної астми та ХОЗЛ.
Особливі властивості будесоніду і формотеролу дозволяють використовувати їх комбінацію одночасно як підтримуючу терапію і для купірування нападів, або як підтримуючу терапію бронхіальної астми.
Будесонід - ГКС, який після інгаляції чинить швидку (протягом кількох годин) і дозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, знижуючи вираженість симптомів і частоту загострень бронхіальної астми. При призначенні інгаляційного будесоніду відзначається менша частота виникнення серйозних небажаних ефектів, ніж при використанні системних ГКС. Зменшує вираженість набряку слизової бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і гіперреактивність дихальних шляхів. Точний механізм протизапальної дії ГКС невідомий.
Формотерол - селективний агоніст β2-адренорецепторів, який після інгаляції викликає швидке і тривале розслаблення гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхолітична дозозалежна дія настає швидко, протягом 1-3 хв після інгаляції і зберігається протягом як мінімум 12 год після прийому разової дози.
Додавання формотеролу до будесоніду зменшує вираженість симптомів бронхіальної астми, покращує функцію бронхів і зменшує частоту загострень захворювання. Дія цієї фіксованої комбінації на функцію бронхів відповідає дії комбінації монопрепаратів будесоніду і формотеролу і перевищує дію одного будесоніду. У всіх випадках для купірування нападів використовувався бета2-адреностимулятор короткої дії. Не відзначалося зниження протиастматичної дії з плином часу. Комбінація характеризується гарною переносимістю.
Особливі властивості будесоніду і формотеролу дозволяють використовувати їх комбінацію одночасно як підтримуючу терапію і для купірування нападів, або як підтримуючу терапію бронхіальної астми.
Будесонід - ГКС, який після інгаляції чинить швидку (протягом кількох годин) і дозозалежну протизапальну дію на дихальні шляхи, знижуючи вираженість симптомів і частоту загострень бронхіальної астми. При призначенні інгаляційного будесоніду відзначається менша частота виникнення серйозних небажаних ефектів, ніж при використанні системних ГКС. Зменшує вираженість набряку слизової бронхів, продукцію слизу, утворення мокротиння і гіперреактивність дихальних шляхів. Точний механізм протизапальної дії ГКС невідомий.
Формотерол - селективний агоніст β2-адренорецепторів, який після інгаляції викликає швидке і тривале розслаблення гладкої мускулатури бронхів у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів. Бронхолітична дозозалежна дія настає швидко, протягом 1-3 хв після інгаляції і зберігається протягом як мінімум 12 год після прийому разової дози.
Додавання формотеролу до будесоніду зменшує вираженість симптомів бронхіальної астми, покращує функцію бронхів і зменшує частоту загострень захворювання. Дія цієї фіксованої комбінації на функцію бронхів відповідає дії комбінації монопрепаратів будесоніду і формотеролу і перевищує дію одного будесоніду. У всіх випадках для купірування нападів використовувався бета2-адреностимулятор короткої дії. Не відзначалося зниження протиастматичної дії з плином часу. Комбінація характеризується гарною переносимістю.
Фармакокінетика
Відсутні докази фармакокінетичної взаємодії будесоніду і формотеролу.
Фармакокінетичні показники для відповідних речовин порівнянні після призначення будесоніду і формотеролу у вигляді монопрепаратів і в складі цієї комбінації. При введенні в складі комбінації AUC будесоніду трохи більше, всмоктування відбувається швидше і величина Cmax в плазмі крові вище. Cmax в плазмі крові формотеролу при введенні в складі комбінації збігається з такою для монопрепарату.
Інгалюваний будесонід швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі через 30 хв після проведення інгаляції. Середня доза будесоніду, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 32-44% від доставленої дози. Системна біодоступність становить приблизно 49% від доставленої дози.
Інгалюваний формотерол швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі крові через 10 хвилин після проведення інгаляції. Середня доза формотеролу, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 28-49% від доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 61% від доставленої дози.
Зв'язування з білками плазми формотеролу становить 50%, будесоніду - 90%. Vd формотеролу становить близько 4 л/кг, будесоніду - 3 л/кг.
Формотерол інактивується шляхом кон'югації (утворюються активні O-деметильовані метаболіти, в основному, у вигляді інактивованих кон'югатів). Будесонід піддається інтенсивній біотрансформації (близько 90%) при "першому проходженні" через печінку з утворенням метаболітів, що мають низьку глюкокортикоїдну активність. Глюкокортикоїдна активність основних метаболітів 6-β-гідроксибудесоніду і 16-α-гідроксипреднізолону не перевищує 1% аналогічної активності будесоніду. Не існує доказів взаємодії метаболітів або реакції заміщення між будесонідом і формотеролом.
Основна частина дози формотеролу піддається метаболізму в печінці і потім виводиться нирками. Після інгаляції 8-13% доставленої дози формотеролу виводиться в незміненому вигляді з сечею. Формотерол має високий системний кліренс (приблизно 1.4 л/хв); T1/2 препарату становить в середньому 17 год.
Будесонід метаболізується переважно за участю ферменту CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею в незміненому вигляді або у вигляді кон'югатів. У сечі виявляється тільки незначна кількість незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1.2 л/хв).
Фармакокінетичні показники для відповідних речовин порівнянні після призначення будесоніду і формотеролу у вигляді монопрепаратів і в складі цієї комбінації. При введенні в складі комбінації AUC будесоніду трохи більше, всмоктування відбувається швидше і величина Cmax в плазмі крові вище. Cmax в плазмі крові формотеролу при введенні в складі комбінації збігається з такою для монопрепарату.
Інгалюваний будесонід швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі через 30 хв після проведення інгаляції. Середня доза будесоніду, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 32-44% від доставленої дози. Системна біодоступність становить приблизно 49% від доставленої дози.
Інгалюваний формотерол швидко абсорбується і досягає Cmax в плазмі крові через 10 хвилин після проведення інгаляції. Середня доза формотеролу, що потрапила в легені після проведення інгаляції, становить 28-49% від доставленої дози. Системна біодоступність становить близько 61% від доставленої дози.
Зв'язування з білками плазми формотеролу становить 50%, будесоніду - 90%. Vd формотеролу становить близько 4 л/кг, будесоніду - 3 л/кг.
Формотерол інактивується шляхом кон'югації (утворюються активні O-деметильовані метаболіти, в основному, у вигляді інактивованих кон'югатів). Будесонід піддається інтенсивній біотрансформації (близько 90%) при "першому проходженні" через печінку з утворенням метаболітів, що мають низьку глюкокортикоїдну активність. Глюкокортикоїдна активність основних метаболітів 6-β-гідроксибудесоніду і 16-α-гідроксипреднізолону не перевищує 1% аналогічної активності будесоніду. Не існує доказів взаємодії метаболітів або реакції заміщення між будесонідом і формотеролом.
Основна частина дози формотеролу піддається метаболізму в печінці і потім виводиться нирками. Після інгаляції 8-13% доставленої дози формотеролу виводиться в незміненому вигляді з сечею. Формотерол має високий системний кліренс (приблизно 1.4 л/хв); T1/2 препарату становить в середньому 17 год.
Будесонід метаболізується переважно за участю ферменту CYP3A4. Метаболіти будесоніду виводяться з сечею в незміненому вигляді або у вигляді кон'югатів. У сечі виявляється тільки незначна кількість незміненого будесоніду. Будесонід має високий системний кліренс (приблизно 1.2 л/хв).
Спосіб застосування
Для дорослих:
Для інгаляційного застосування.
Підбір дози активних речовин, що входять до складу препарату Респіфорб проводиться індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування препаратом, але і при зміні дози.
Бронхіальна астма
80 мкг+4,5 мкг/доза
Респіфорб не призначений для початкового лікування бронхіальної астми. Підбір дози препаратів, що входять до складу препарату Респіфорб, проводиться індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування комбінованими препаратами, але і при зміні підтримуючої дози препарату.
Пацієнти повинні перебувати під постійним контролем лікаря для адекватного підбору дози препарату Респіфорб.
Респіфорб можна застосовувати відповідно до різних підходів до терапії:
В.Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією.
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза).
В. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб як підтримуючу терапію і додатково для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією.
Пацієнту необхідно постійно мати при собі Респіфорб для полегшення симптомів. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією особливо показаний пацієнтам з:
- недостатнім контролем над бронхіальною астмою і необхідністю в частому використанні препаратів для купірування нападів/симптомів;
- наявністю в анамнезі загострень бронхіальної астми, що вимагали медичного втручання.
Дорослі та підлітки (12 років і старше): рекомендована доза для підтримуючої терапії 2 інгаляції на добу, приймаються по 1 інгаляції вранці та ввечері, або 2 інгаляції одноразово тільки вранці або тільки ввечері. При виникненні симптомів приймається 1 додаткова інгаляція. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначається ще 1 додаткова інгаляція, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу.
Зазвичай не потрібно призначення більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. Пацієнтам, які отримують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендовано звернутися за медичною допомогою для перегляду терапії.
Потрібен ретельний контроль за дозозалежними побічними ефектами у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій для купірування нападів.
Діти до 12 років: Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією не рекомендується дітям до 12 років.
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза)
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб у фіксованій добовій дозі і використовувати окремий бронходилататор короткої дії для полегшення симптомів.
Дорослі (18 років і старше): 1 - 2 інгаляції два рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 4-х інгаляцій два рази на добу.
Підлітки (12-17 років): 1 - 2 інгаляції два рази на добу.
Діти 6-11 років: 1 - 2 інгаляції два рази на добу.
Діти до 6 років: Респіфорб® не рекомендований дітям до 6 років.
Дозу слід знизити до найменшої, на тлі якої зберігається оптимальний контроль симптомів бронхіальної астми. Після досягнення оптимального контролю над симптомами бронхіальної астми при прийомі препарату два рази на добу, рекомендується титрувати дозу до мінімальної ефективної, аж до прийому препарату один раз на добу в тих випадках, коли, на думку лікаря, пацієнту потрібна підтримуюча терапія бронходилататором тривалої дії в комбінації з інгаляційним глюкокортикостероїдом.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз діючих речовин, ніж у препараті Респіфорб, слід призначити β2-адреноміметики і/або глюкокортикостероїди в окремих інгаляторах.
Збільшення частоти використання β2-адреноміметиків короткої дії є показником погіршення загального контролю над захворюванням і вимагає перегляду протиастматичної терапії.
Особливі групи пацієнтів: немає необхідності в спеціальному підборі дози препарату для пацієнтів похилого віку. Немає даних про застосування препарату Респіфорб пацієнтами з нирковою або печінковою недостатністю. Оскільки будесонід і формотерол, головним чином, виводяться за участю печінкового метаболізму, то у пацієнтів з тяжким цирозом печінки можна очікувати уповільнення швидкості виведення препарату.
160 мкг+4,5 мкг/доза
Підбір дози препаратів, що входять до складу препарату Респіфорб, відбувається індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування комбінованими препаратами, але і при зміні підтримуючої дози препарату.
Пацієнти повинні перебувати під постійним контролем лікаря для адекватного підбору дози препарату Респіфорб
Респіфорб можна застосовувати відповідно до різних підходів до терапії:
А. Респіфорб для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією (пацієнти з бронхіальною астмою легкої ступеня тяжкості).
В. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією.
Як альтернатива, Респіфорб можна застосовувати у вигляді терапії в фіксованій дозі:
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза).
А. Респіфорб для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією (пацієнти з бронхіальною астмою легкої ступеня тяжкості)
Респіфорб приймається за потребою для полегшення симптомів бронхіальної астми при їх розвитку і для профілактики бронхоконстрикції, викликаної алергенами або фізичним навантаженням (або для профілактики симптомів в ситуаціях, за оцінкою пацієнта здатних спровокувати напад бронхіальної астми). Формотерол, діюча речовина препарату Респіфорб, забезпечує швидкий початок дії (протягом 1-3 хвилин) з тривалою бронходилатацією (як мінімум 12 годин після прийому одноразової дози) при оборотній обструкції дихальних шляхів. Пацієнту необхідно постійно мати при собі Респіфорб® для полегшення симптомів.
Лікарю слід обговорити експозицію алергену і обсяг фізичного навантаження з пацієнтом і враховувати їх при рекомендації частоти прийому препарату.
Дорослі та підлітки (12 років і старше): пацієнти повинні приймати 1 інгаляцію за потребою при розвитку симптомів і для профілактики бронхоконстрикції, викликаної алергенами або фізичним навантаженням, для контролю бронхіальної астми. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначається ще 1 додаткова інгаляція, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу.
Зазвичай не потрібно більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. Пацієнтам, які отримують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендовано звернутися за медичною допомогою для повторної оцінки стану і перегляду терапії бронхіальної астми.
Потрібен ретельний контроль за дозозалежними побічними ефектами у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій за потребою.
Діти до 12 років: ефективність і безпека препарату Респіфорб для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією у дітей у віці до 12 років не вивчені.
В. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб як підтримуючу терапію і додатково для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією. Пацієнту необхідно постійно мати при собі Респіфорб® для полегшення симптомів. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією особливо показаний пацієнтам з:
- недостатнім контролем над бронхіальною астмою і необхідністю в частому використанні препаратів для купірування нападів/симптомів;
- наявністю в анамнезі загострень бронхіальної астми, що вимагали медичного втручання.
Лікарю слід обговорити експозицію алергену і обсяг фізичного навантаження з пацієнтом і враховувати їх при рекомендації частоти прийому препарату.
Дорослі та підлітки (12 років і старше): Пацієнти повинні приймати 1 інгаляцію за потребою при розвитку симптомів і для профілактики бронхоконстрикції, викликаної алергенами або фізичним навантаженням, для контролю бронхіальної астми. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначається ще 1 додаткова інгаляція, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу. Пацієнти також приймають рекомендовану підтримуючу дозу — 2 інгаляції на добу, по 1 інгаляції вранці та ввечері або 2 інгаляції одноразово тільки вранці або тільки ввечері. Для деяких пацієнтів може бути призначена підтримуюча доза 2 інгаляції два рази на добу.
Зазвичай не потрібно призначення більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. Пацієнтам, які отримують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендовано звернутися за медичною допомогою для повторної оцінки і перегляду підтримуючої терапії.
Потрібен ретельний контроль за дозозалежними побічними ефектами у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій за потребою.
Діти до 12 років: Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією не рекомендується дітям у віці до 12 років.
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза)
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб у фіксованій добовій дозі і використовувати окремий бронходилататор короткої дії для полегшення симптомів.
Дорослі (18 років і старше): 1 - 2 інгаляції два рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 4-х інгаляцій два рази на добу.
Підлітки (12-17 років): 1 - 2 інгаляції два рази на добу.
Діти у віці 6-11 років: для дітей у віці 6-11 років доступний препарат у меншій дозуванні (80 мкг+4,5 мкг/доза).
Діти до 6 років: Респіфорб® не рекомендований дітям до 6 років.
320 мкг+9 мкг/доза
Респіфорб не призначений для початкового лікування бронхіальної астми інтермітуючого і легкого персистуючого перебігу. Підбір дози препаратів, що входять до складу Респіфорб, відбувається індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування комбінованими препаратами, але і при зміні дози препарату.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз активних компонентів, ніж у Респіфорб слід призначити β2-адреноміметики і/або глюкокортикостероїди в окремих інгаляторах.
Пацієнтам слід регулярно відвідувати лікаря для контролю оптимальної дози Респіфорб.
Дорослі (18 років і старше): 1 інгаляція два рази на день. При необхідності можливе збільшення дози до 2-х інгаляцій два рази на день. Після досягнення оптимального контролю симптомів бронхіальної астми на тлі прийому препарату два рази на день, можливо зниження дози до найменшої ефективної, аж до прийому один раз на день.
Підлітки (12-17 років): 1 інгаляція два рази на день.
Діти до 12 років: не рекомендований дітям до 12 років у зв'язку з відсутністю клінічних даних.
Респіфорб (320 мкг+9 мкг/доза) призначений тільки для підтримуючої терапії.
Дозу слід знизити до найменшої, на тлі якої зберігається оптимальний контроль симптомів бронхіальної астми. Після досягнення оптимального контролю над симптомами бронхіальної астми при прийомі препарату два рази на добу, рекомендується титрувати дозу до мінімальної ефективної, аж до прийому препарату один раз на добу в тих випадках, коли, на думку лікаря, пацієнту потрібна підтримуюча терапія бронходилататором тривалої дії в комбінації з інгаляційним глюкокортикостероїдом.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз діючих речовин, ніж у препараті Респіфорб, слід призначити β2-адреноміметики і/або глюкокортикостероїди в окремих інгаляторах.
Збільшення частоти використання β2-адреноміметиків короткої дії є показником погіршення загального контролю над захворюванням і вимагає перегляду протиастматичної терапії.
ХОЗЛ:
Дорослим (18 років і старше):
Респіфорб 160 мкг + 4,5 мкг/доза 2 інгаляції два рази на день.
Респіфорб 320 мкг + 9 мкг/доза 1 інгаляція два рази на день.
Застосування у особливих груп пацієнтів
Немає необхідності в спеціальному підборі дози препарату для пацієнтів похилого віку. Немає даних про застосування препарату пацієнтами з порушенням функції печінки і нирок. Оскільки будесонід і формотерол, головним чином, виводяться за участю печінкового метаболізму, то у пацієнтів з тяжким цирозом печінки можна очікувати уповільнення швидкості виведення препарату. Такі пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом.
Підбір дози активних речовин, що входять до складу препарату Респіфорб проводиться індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування препаратом, але і при зміні дози.
Бронхіальна астма
80 мкг+4,5 мкг/доза
Респіфорб не призначений для початкового лікування бронхіальної астми. Підбір дози препаратів, що входять до складу препарату Респіфорб, проводиться індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування комбінованими препаратами, але і при зміні підтримуючої дози препарату.
Пацієнти повинні перебувати під постійним контролем лікаря для адекватного підбору дози препарату Респіфорб.
Респіфорб можна застосовувати відповідно до різних підходів до терапії:
В.Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією.
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза).
В. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб як підтримуючу терапію і додатково для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією.
Пацієнту необхідно постійно мати при собі Респіфорб для полегшення симптомів. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією особливо показаний пацієнтам з:
- недостатнім контролем над бронхіальною астмою і необхідністю в частому використанні препаратів для купірування нападів/симптомів;
- наявністю в анамнезі загострень бронхіальної астми, що вимагали медичного втручання.
Дорослі та підлітки (12 років і старше): рекомендована доза для підтримуючої терапії 2 інгаляції на добу, приймаються по 1 інгаляції вранці та ввечері, або 2 інгаляції одноразово тільки вранці або тільки ввечері. При виникненні симптомів приймається 1 додаткова інгаляція. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначається ще 1 додаткова інгаляція, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу.
Зазвичай не потрібно призначення більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. Пацієнтам, які отримують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендовано звернутися за медичною допомогою для перегляду терапії.
Потрібен ретельний контроль за дозозалежними побічними ефектами у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій для купірування нападів.
Діти до 12 років: Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією не рекомендується дітям до 12 років.
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза)
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб у фіксованій добовій дозі і використовувати окремий бронходилататор короткої дії для полегшення симптомів.
Дорослі (18 років і старше): 1 - 2 інгаляції два рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 4-х інгаляцій два рази на добу.
Підлітки (12-17 років): 1 - 2 інгаляції два рази на добу.
Діти 6-11 років: 1 - 2 інгаляції два рази на добу.
Діти до 6 років: Респіфорб® не рекомендований дітям до 6 років.
Дозу слід знизити до найменшої, на тлі якої зберігається оптимальний контроль симптомів бронхіальної астми. Після досягнення оптимального контролю над симптомами бронхіальної астми при прийомі препарату два рази на добу, рекомендується титрувати дозу до мінімальної ефективної, аж до прийому препарату один раз на добу в тих випадках, коли, на думку лікаря, пацієнту потрібна підтримуюча терапія бронходилататором тривалої дії в комбінації з інгаляційним глюкокортикостероїдом.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз діючих речовин, ніж у препараті Респіфорб, слід призначити β2-адреноміметики і/або глюкокортикостероїди в окремих інгаляторах.
Збільшення частоти використання β2-адреноміметиків короткої дії є показником погіршення загального контролю над захворюванням і вимагає перегляду протиастматичної терапії.
Особливі групи пацієнтів: немає необхідності в спеціальному підборі дози препарату для пацієнтів похилого віку. Немає даних про застосування препарату Респіфорб пацієнтами з нирковою або печінковою недостатністю. Оскільки будесонід і формотерол, головним чином, виводяться за участю печінкового метаболізму, то у пацієнтів з тяжким цирозом печінки можна очікувати уповільнення швидкості виведення препарату.
160 мкг+4,5 мкг/доза
Підбір дози препаратів, що входять до складу препарату Респіфорб, відбувається індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування комбінованими препаратами, але і при зміні підтримуючої дози препарату.
Пацієнти повинні перебувати під постійним контролем лікаря для адекватного підбору дози препарату Респіфорб
Респіфорб можна застосовувати відповідно до різних підходів до терапії:
А. Респіфорб для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією (пацієнти з бронхіальною астмою легкої ступеня тяжкості).
В. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією.
Як альтернатива, Респіфорб можна застосовувати у вигляді терапії в фіксованій дозі:
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза).
А. Респіфорб для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією (пацієнти з бронхіальною астмою легкої ступеня тяжкості)
Респіфорб приймається за потребою для полегшення симптомів бронхіальної астми при їх розвитку і для профілактики бронхоконстрикції, викликаної алергенами або фізичним навантаженням (або для профілактики симптомів в ситуаціях, за оцінкою пацієнта здатних спровокувати напад бронхіальної астми). Формотерол, діюча речовина препарату Респіфорб, забезпечує швидкий початок дії (протягом 1-3 хвилин) з тривалою бронходилатацією (як мінімум 12 годин після прийому одноразової дози) при оборотній обструкції дихальних шляхів. Пацієнту необхідно постійно мати при собі Респіфорб® для полегшення симптомів.
Лікарю слід обговорити експозицію алергену і обсяг фізичного навантаження з пацієнтом і враховувати їх при рекомендації частоти прийому препарату.
Дорослі та підлітки (12 років і старше): пацієнти повинні приймати 1 інгаляцію за потребою при розвитку симптомів і для профілактики бронхоконстрикції, викликаної алергенами або фізичним навантаженням, для контролю бронхіальної астми. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначається ще 1 додаткова інгаляція, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу.
Зазвичай не потрібно більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. Пацієнтам, які отримують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендовано звернутися за медичною допомогою для повторної оцінки стану і перегляду терапії бронхіальної астми.
Потрібен ретельний контроль за дозозалежними побічними ефектами у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій за потребою.
Діти до 12 років: ефективність і безпека препарату Респіфорб для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією у дітей у віці до 12 років не вивчені.
В. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб як підтримуючу терапію і додатково для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією. Пацієнту необхідно постійно мати при собі Респіфорб® для полегшення симптомів. Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією особливо показаний пацієнтам з:
- недостатнім контролем над бронхіальною астмою і необхідністю в частому використанні препаратів для купірування нападів/симптомів;
- наявністю в анамнезі загострень бронхіальної астми, що вимагали медичного втручання.
Лікарю слід обговорити експозицію алергену і обсяг фізичного навантаження з пацієнтом і враховувати їх при рекомендації частоти прийому препарату.
Дорослі та підлітки (12 років і старше): Пацієнти повинні приймати 1 інгаляцію за потребою при розвитку симптомів і для профілактики бронхоконстрикції, викликаної алергенами або фізичним навантаженням, для контролю бронхіальної астми. При подальшому наростанні симптомів протягом кількох хвилин призначається ще 1 додаткова інгаляція, але не більше 6 інгаляцій для купірування 1 нападу. Пацієнти також приймають рекомендовану підтримуючу дозу — 2 інгаляції на добу, по 1 інгаляції вранці та ввечері або 2 інгаляції одноразово тільки вранці або тільки ввечері. Для деяких пацієнтів може бути призначена підтримуюча доза 2 інгаляції два рази на добу.
Зазвичай не потрібно призначення більше 8 інгаляцій на добу, однак можна збільшити кількість інгаляцій до 12 на добу на нетривалий час. Пацієнтам, які отримують більше 8 інгаляцій на добу, рекомендовано звернутися за медичною допомогою для повторної оцінки і перегляду підтримуючої терапії.
Потрібен ретельний контроль за дозозалежними побічними ефектами у пацієнтів, які використовують велику кількість інгаляцій за потребою.
Діти до 12 років: Респіфорб як підтримуюча терапія і для купірування нападів/симптомів з протизапальною дією не рекомендується дітям у віці до 12 років.
С. Респіфорб як підтримуюча терапія (фіксована доза)
При необхідності підтримуючої терапії комбінацією інгаляційного глюкокортикостероїда і агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії, пацієнт може приймати Респіфорб у фіксованій добовій дозі і використовувати окремий бронходилататор короткої дії для полегшення симптомів.
Дорослі (18 років і старше): 1 - 2 інгаляції два рази на добу. При необхідності можливе збільшення дози до 4-х інгаляцій два рази на добу.
Підлітки (12-17 років): 1 - 2 інгаляції два рази на добу.
Діти у віці 6-11 років: для дітей у віці 6-11 років доступний препарат у меншій дозуванні (80 мкг+4,5 мкг/доза).
Діти до 6 років: Респіфорб® не рекомендований дітям до 6 років.
320 мкг+9 мкг/доза
Респіфорб не призначений для початкового лікування бронхіальної астми інтермітуючого і легкого персистуючого перебігу. Підбір дози препаратів, що входять до складу Респіфорб, відбувається індивідуально і залежно від ступеня тяжкості захворювання. Це необхідно враховувати не тільки при початку лікування комбінованими препаратами, але і при зміні дози препарату.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз активних компонентів, ніж у Респіфорб слід призначити β2-адреноміметики і/або глюкокортикостероїди в окремих інгаляторах.
Пацієнтам слід регулярно відвідувати лікаря для контролю оптимальної дози Респіфорб.
Дорослі (18 років і старше): 1 інгаляція два рази на день. При необхідності можливе збільшення дози до 2-х інгаляцій два рази на день. Після досягнення оптимального контролю симптомів бронхіальної астми на тлі прийому препарату два рази на день, можливо зниження дози до найменшої ефективної, аж до прийому один раз на день.
Підлітки (12-17 років): 1 інгаляція два рази на день.
Діти до 12 років: не рекомендований дітям до 12 років у зв'язку з відсутністю клінічних даних.
Респіфорб (320 мкг+9 мкг/доза) призначений тільки для підтримуючої терапії.
Дозу слід знизити до найменшої, на тлі якої зберігається оптимальний контроль симптомів бронхіальної астми. Після досягнення оптимального контролю над симптомами бронхіальної астми при прийомі препарату два рази на добу, рекомендується титрувати дозу до мінімальної ефективної, аж до прийому препарату один раз на добу в тих випадках, коли, на думку лікаря, пацієнту потрібна підтримуюча терапія бронходилататором тривалої дії в комбінації з інгаляційним глюкокортикостероїдом.
У тому випадку, якщо окремим пацієнтам потрібна інша комбінація доз діючих речовин, ніж у препараті Респіфорб, слід призначити β2-адреноміметики і/або глюкокортикостероїди в окремих інгаляторах.
Збільшення частоти використання β2-адреноміметиків короткої дії є показником погіршення загального контролю над захворюванням і вимагає перегляду протиастматичної терапії.
ХОЗЛ:
Дорослим (18 років і старше):
Респіфорб 160 мкг + 4,5 мкг/доза 2 інгаляції два рази на день.
Респіфорб 320 мкг + 9 мкг/доза 1 інгаляція два рази на день.
Застосування у особливих груп пацієнтів
Немає необхідності в спеціальному підборі дози препарату для пацієнтів похилого віку. Немає даних про застосування препарату пацієнтами з порушенням функції печінки і нирок. Оскільки будесонід і формотерол, головним чином, виводяться за участю печінкового метаболізму, то у пацієнтів з тяжким цирозом печінки можна очікувати уповільнення швидкості виведення препарату. Такі пацієнти повинні перебувати під пильним наглядом.
Показання
Бронхіальна астма, недостатньо контрольована прийомом інгаляційних ГКС і бета2-адреностимуляторів короткої дії або адекватно контрольована інгаляційними ГКС і бета2-адреностимуляторами тривалої дії.
Симптоматична терапія пацієнтів з тяжкою ХОЗЛ (ОФВ1
Симптоматична терапія пацієнтів з тяжкою ХОЗЛ (ОФВ1
Протипоказання
Підвищена чутливість до будесоніду, формотеролу або інгаляційної лактози; дитячий вік (залежно від застосовуваної лікарської форми).
З обережністю
Туберкульоз легень (активна або неактивна форма), грибкові, вірусні або бактеріальні інфекції органів дихання, тиреотоксикоз, феохромоцитома, цукровий діабет, неконтрольована гіпокаліємія, ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія, аневризма будь-якої локалізації або інші тяжкі серцево-судинні захворювання (ІХС, тахіаритмія або серцева недостатність тяжкого ступеня), подовження інтервалу QT.
З обережністю
Туберкульоз легень (активна або неактивна форма), грибкові, вірусні або бактеріальні інфекції органів дихання, тиреотоксикоз, феохромоцитома, цукровий діабет, неконтрольована гіпокаліємія, ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія, аневризма будь-якої локалізації або інші тяжкі серцево-судинні захворювання (ІХС, тахіаритмія або серцева недостатність тяжкого ступеня), подовження інтервалу QT.
Особливі вказівки
Перед припиненням лікування рекомендується поступово зменшувати дозу. Не рекомендується різко відміняти лікування.
Комбінація будесонід/формотерол не застосовується для початкового підбору терапії на перших етапах лікування бронхіальної астми.
Прийом формотеролу може викликати подовження інтервалу QT.
Збільшення частоти прийому бронходилататорів як препаратів невідкладної допомоги, вказує на погіршення перебігу основного захворювання і служить підставою для перегляду тактики лікування бронхіальної астми. Несподіване і прогресуюче погіршення контролю симптомів бронхіальної астми або ХОЗЛ є потенційно загрозливим для життя станом і вимагає термінового медичного втручання. У цій ситуації слід розглянути можливість підвищення дози ГКС або додавання системної протизапальної терапії, наприклад, курсу пероральних ГКС або лікування антибіотиками у разі приєднання інфекції. Пацієнтам рекомендується постійно мати при собі препарати невідкладної допомоги (бета2-адреноміметики короткої дії).
Слід звернути увагу пацієнта на необхідність регулярного прийому препарату, що містить комбінацію будесонід/формотерол відповідно до підібраної дози, навіть у випадках відсутності симптомів захворювання.
Лікування не слід починати в період загострення або значного погіршення перебігу бронхіальної астми.
Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, можлива поява парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів після прийому дози комбінованого препарату. У зв'язку з чим слід припинити терапію, переглянути тактику лікування і, при необхідності, призначити альтернативну терапію.
Системна дія може проявитися при прийомі будь-яких інгаляційних ГКС, особливо при прийомі препаратів у високих дозах протягом тривалого періоду часу. Прояв системної дії менш імовірний при проведенні інгаляційної терапії, ніж при використанні пероральних ГКС. До можливих системних ефектів належать пригнічення функції надниркових залоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракта і глаукома.
Через потенційно можливу дію інгаляційних ГКС на мінеральну щільність кісткової тканини слід приділяти особливу увагу пацієнтам, які приймають високі дози препарату протягом тривалого періоду з наявністю факторів ризику остеопорозу. Дослідження тривалого застосування інгаляційного будесоніду у дітей у середній добовій дозі 400 мкг (відміряна доза) або дорослих у добовій дозі 800 мкг (відміряна доза) не показали помітної дії на мінеральну щільність кісткової тканини.
Якщо є підстави вважати, що на тлі попередньої системної терапії ГКС була порушена функція надниркових залоз, слід вжити заходів обережності при переведенні пацієнтів на лікування комбінацією будесонід/формотерол.
Переваги інгаляційної терапії будесонідом, як правило, зводять до мінімуму необхідність прийому пероральних стероїдів однак у пацієнтів, які припиняють терапію пероральними ГКС, протягом тривалого часу може зберігатися недостатня функція надниркових залоз. Пацієнти, які в минулому потребували невідкладного прийому високих доз ГКС або отримували тривале лікування інгаляційними ГКС у високій дозі, також можуть перебувати в цій групі ризику. Необхідно передбачити додаткове призначення ГКС у період стресу або хірургічного втручання.
Слід переглянути необхідність застосування і дозу інгаляційного ГКС у пацієнтів з активною або неактивною формами туберкульозу легень, грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями органів дихання.
При спільному призначенні бета2-адреноміметиків з препаратами, які можуть викликати або посилити гіпокаліємічний ефект, наприклад, похідні ксантина, стероїди або діуретики, можливо посилення гіпокаліємічного ефекту бета2-адреноміметиків.
Слід дотримуватися особливих заходів обережності у пацієнтів з нестабільною бронхіальною астмою, які застосовують бронходилататори короткої дії, для зняття нападів при загостренні тяжкої бронхіальної астми, оскільки ризик розвитку гіпокаліємії збільшується на тлі гіпоксії і при інших станах, коли збільшується ймовірність прояву розвитку гіпокаліємічного ефекту. У таких випадках рекомендується контролювати вміст калію в сироватці.
У період лікування слід контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Комбінація будесонід/формотерол може чинити незначний вплив при прояві побічної дії. Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами в період лікування.
Комбінація будесонід/формотерол не застосовується для початкового підбору терапії на перших етапах лікування бронхіальної астми.
Прийом формотеролу може викликати подовження інтервалу QT.
Збільшення частоти прийому бронходилататорів як препаратів невідкладної допомоги, вказує на погіршення перебігу основного захворювання і служить підставою для перегляду тактики лікування бронхіальної астми. Несподіване і прогресуюче погіршення контролю симптомів бронхіальної астми або ХОЗЛ є потенційно загрозливим для життя станом і вимагає термінового медичного втручання. У цій ситуації слід розглянути можливість підвищення дози ГКС або додавання системної протизапальної терапії, наприклад, курсу пероральних ГКС або лікування антибіотиками у разі приєднання інфекції. Пацієнтам рекомендується постійно мати при собі препарати невідкладної допомоги (бета2-адреноміметики короткої дії).
Слід звернути увагу пацієнта на необхідність регулярного прийому препарату, що містить комбінацію будесонід/формотерол відповідно до підібраної дози, навіть у випадках відсутності симптомів захворювання.
Лікування не слід починати в період загострення або значного погіршення перебігу бронхіальної астми.
Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, можлива поява парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням хрипів після прийому дози комбінованого препарату. У зв'язку з чим слід припинити терапію, переглянути тактику лікування і, при необхідності, призначити альтернативну терапію.
Системна дія може проявитися при прийомі будь-яких інгаляційних ГКС, особливо при прийомі препаратів у високих дозах протягом тривалого періоду часу. Прояв системної дії менш імовірний при проведенні інгаляційної терапії, ніж при використанні пероральних ГКС. До можливих системних ефектів належать пригнічення функції надниркових залоз, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракта і глаукома.
Через потенційно можливу дію інгаляційних ГКС на мінеральну щільність кісткової тканини слід приділяти особливу увагу пацієнтам, які приймають високі дози препарату протягом тривалого періоду з наявністю факторів ризику остеопорозу. Дослідження тривалого застосування інгаляційного будесоніду у дітей у середній добовій дозі 400 мкг (відміряна доза) або дорослих у добовій дозі 800 мкг (відміряна доза) не показали помітної дії на мінеральну щільність кісткової тканини.
Якщо є підстави вважати, що на тлі попередньої системної терапії ГКС була порушена функція надниркових залоз, слід вжити заходів обережності при переведенні пацієнтів на лікування комбінацією будесонід/формотерол.
Переваги інгаляційної терапії будесонідом, як правило, зводять до мінімуму необхідність прийому пероральних стероїдів однак у пацієнтів, які припиняють терапію пероральними ГКС, протягом тривалого часу може зберігатися недостатня функція надниркових залоз. Пацієнти, які в минулому потребували невідкладного прийому високих доз ГКС або отримували тривале лікування інгаляційними ГКС у високій дозі, також можуть перебувати в цій групі ризику. Необхідно передбачити додаткове призначення ГКС у період стресу або хірургічного втручання.
Слід переглянути необхідність застосування і дозу інгаляційного ГКС у пацієнтів з активною або неактивною формами туберкульозу легень, грибковими, вірусними або бактеріальними інфекціями органів дихання.
При спільному призначенні бета2-адреноміметиків з препаратами, які можуть викликати або посилити гіпокаліємічний ефект, наприклад, похідні ксантина, стероїди або діуретики, можливо посилення гіпокаліємічного ефекту бета2-адреноміметиків.
Слід дотримуватися особливих заходів обережності у пацієнтів з нестабільною бронхіальною астмою, які застосовують бронходилататори короткої дії, для зняття нападів при загостренні тяжкої бронхіальної астми, оскільки ризик розвитку гіпокаліємії збільшується на тлі гіпоксії і при інших станах, коли збільшується ймовірність прояву розвитку гіпокаліємічного ефекту. У таких випадках рекомендується контролювати вміст калію в сироватці.
У період лікування слід контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами і механізмами
Комбінація будесонід/формотерол може чинити незначний вплив при прояві побічної дії. Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і механізмами в період лікування.
Побічні ефекти
З боку нервової системи: часто (>1/100, 1/1000, 1/100, 1/10 000, 1/1000, 1/10 000, 1/10 000,
Передозування
Симптоми передозування формотеролу: тремор, головний біль, часте серцебиття. В окремих випадках повідомлялося про розвиток тахікардії, гіперглікемії, гіпокаліємії, подовження QTс-інтервалу, аритмії, нудоти і блювоти. Може бути призначено підтримуюче і симптоматичне лікування.
У разі необхідності відміни препарату Респіфорб® внаслідок передозування формотеролу, що входить до складу комбінованого препарату, слід розглянути питання про призначення відповідного глюкокортикостероїда.
Прийом пацієнтами з гострою бронхіальною обструкцією формотеролу в дозі 90 мкг протягом 3-х годин безпечний.
Передозування будесоніду: при гострій передозуванні будесоніду, навіть у значних дозах, не очікується клінічно значущих ефектів. При хронічному прийомі надмірних доз може проявитися системна дія глюкокортикостероїдів, така як гіперкортицизм і пригнічення функції надниркових залоз.
Лікування: підтримуюче і симптоматичне.
У разі необхідності відміни препарату Респіфорб® внаслідок передозування формотеролу, що входить до складу комбінованого препарату, слід розглянути питання про призначення відповідного глюкокортикостероїда.
Прийом пацієнтами з гострою бронхіальною обструкцією формотеролу в дозі 90 мкг протягом 3-х годин безпечний.
Передозування будесоніду: при гострій передозуванні будесоніду, навіть у значних дозах, не очікується клінічно значущих ефектів. При хронічному прийомі надмірних доз може проявитися системна дія глюкокортикостероїдів, така як гіперкортицизм і пригнічення функції надниркових залоз.
Лікування: підтримуюче і симптоматичне.
Лікарняна взаємодія
Прийом кетоконазолу в дозі 200 мг 1 раз/добу підвищує концентрацію в плазмі будесоніду при пероральному застосуванні (разова доза 3 мг) при їх спільному призначенні, в середньому, в 6 разів. При призначенні кетоконазолу через 12 год після прийому будесоніду концентрація в плазмі останнього підвищувалася, в середньому, в 3 рази. Інформація про подібну взаємодію з будесонідом при його інгаляційному застосуванні відсутня, однак слід очікувати помітного підвищення концентрації препарату в плазмі крові. Оскільки дані для рекомендацій по підбору дози відсутні, слід уникати вищезазначеної комбінації препаратів. Якщо це можливо, тимчасові інтервали між призначенням кетоконазолу і будесоніду слід максимально збільшити. Також слід розглянути можливість зниження дози будесоніду. Інші потужні інгібітори CYP3A4, ймовірно, також можуть значно підвищувати концентрацію будесоніду в плазмі.
Блокатори β2-адренорецепторів здатні зменшувати інтенсивність дії формотеролу. Комбінацію формотерол + будесонід не слід призначати одночасно з бета-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), за винятком вимушених випадків.
Спільне призначення комбінації формотерол+будесонід і хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазинів, антигістамінних препаратів (терфенадину), інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів може подовжувати інтервал QT і збільшувати ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Крім того, леводопа, левотироксин, окситоцин і алкоголь можуть знижувати толерантність серцевого м'яза до бета2-адреноміметиків.
Одночасне застосування інгібіторів МАО, а також препаратів, що мають подібні властивості, таких як фуразолідон і прокарбазин, може викликати підвищення АТ. Існує підвищений ризик розвитку аритмій у пацієнтів при проведенні загальної анестезії препаратами галогенізованих вуглеводнів.
При одночасному застосуванні комбінації будесонід/формотерол та інших бета-адренергічних лікарських препаратів можливо посилення побічної дії формотеролу. В результаті застосування бета2-адреноміметиків можливо розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при супутньому лікуванні похідними ксантина, ГКС або діуретиками. Гіпокаліємія може посилювати схильність до розвитку аритмій у пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди.
Блокатори β2-адренорецепторів здатні зменшувати інтенсивність дії формотеролу. Комбінацію формотерол + будесонід не слід призначати одночасно з бета-адреноблокаторами (включаючи очні краплі), за винятком вимушених випадків.
Спільне призначення комбінації формотерол+будесонід і хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазинів, антигістамінних препаратів (терфенадину), інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів може подовжувати інтервал QT і збільшувати ризик виникнення шлуночкових аритмій.
Крім того, леводопа, левотироксин, окситоцин і алкоголь можуть знижувати толерантність серцевого м'яза до бета2-адреноміметиків.
Одночасне застосування інгібіторів МАО, а також препаратів, що мають подібні властивості, таких як фуразолідон і прокарбазин, може викликати підвищення АТ. Існує підвищений ризик розвитку аритмій у пацієнтів при проведенні загальної анестезії препаратами галогенізованих вуглеводнів.
При одночасному застосуванні комбінації будесонід/формотерол та інших бета-адренергічних лікарських препаратів можливо посилення побічної дії формотеролу. В результаті застосування бета2-адреноміметиків можливо розвиток гіпокаліємії, яка може посилюватися при супутньому лікуванні похідними ксантина, ГКС або діуретиками. Гіпокаліємія може посилювати схильність до розвитку аритмій у пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди.
Лікарська форма
Капсули з порошком для інгаляцій 80 мкг + 4,5 мкг/доза, 160 мкг + 4,5 мкг/доза, 320 мкг + 9 мкг/доза
По 30 капсул у флакон з поліпропілену, закупорений кришкою з поліетилену низької щільності з капсулою гідросорбенту. На флакон наклеюють етикетку.
По 10 капсул у контурну чарункову упаковку (блістер) з фольги АЛ і матеріалу комбінованого ОПА/АЛ/ПВХ.
По 3, 6 або 12 контурних чарункових упаковок (блістерів) або по 2 або 4 флакони разом з пристроєм для інгаляцій або без нього, інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.
На картонну пачку може бути нанесена етикетка контролю першого відкриття.
По 30 капсул у флакон з поліпропілену, закупорений кришкою з поліетилену низької щільності з капсулою гідросорбенту. На флакон наклеюють етикетку.
По 10 капсул у контурну чарункову упаковку (блістер) з фольги АЛ і матеріалу комбінованого ОПА/АЛ/ПВХ.
По 3, 6 або 12 контурних чарункових упаковок (блістерів) або по 2 або 4 флакони разом з пристроєм для інгаляцій або без нього, інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.
На картонну пачку може бути нанесена етикетка контролю першого відкриття.
