Тетрацикліну гідрохлорид
Tetracyclini hydrochloridum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Тетрациклін, Амбраміцин, Амрацин, Польфаміцин
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tetracyclini hydrochloridi 0,25
D.t.d. №20 in tab.
S. По 1 таблетці 4 рази на день за 30 хвилин до їжі.
Rp.: Tetracyclini hydrochloridi 0,25
D.t.d. №20 in caps.
S. По 1 капсулі 4 рази на день за 30 хвилин до їжі.
Rp.: Ung. Tetracyclini 1% – 15,0
D.S. Наносити тонким шаром на уражену ділянку 1–2 рази на день.
Rp.: Ung. ophthalm. Tetracyclini 1% – 5,0
D.S. Закладати за нижню повіку 3–4 рази на день.
Rp.: Tetracyclini hydrochloridi 1,0
D.S. Розчинити в 10 мл води для ін'єкцій.
D.t.d. №20 in tab.
S. По 1 таблетці 4 рази на день за 30 хвилин до їжі.
Rp.: Tetracyclini hydrochloridi 0,25
D.t.d. №20 in caps.
S. По 1 капсулі 4 рази на день за 30 хвилин до їжі.
Rp.: Ung. Tetracyclini 1% – 15,0
D.S. Наносити тонким шаром на уражену ділянку 1–2 рази на день.
Rp.: Ung. ophthalm. Tetracyclini 1% – 5,0
D.S. Закладати за нижню повіку 3–4 рази на день.
Rp.: Tetracyclini hydrochloridi 1,0
D.S. Розчинити в 10 мл води для ін'єкцій.
Фармакологічні властивості
Тетрациклін - антибіотик широкого спектра дії групи тетрациклінів. Порушує утворення комплексу між транспортною РНК і рибосомою, що призводить до порушення синтезу білка.
Фармакодинаміка
Активний щодо грампозитивних (стафілококів, у тому числі до тих, що продукують пеніциліназу стрептококів, пневмококів, клостридій, лістерій, палички сибірської виразки) та грамнегативних бактерій (гонококів, бордетел, кишкової палички, ентеробактерій, клебсієл, сальмонел, шигел), а також спірохет, рикетсій, лептоспір, збудників трахоми, орнітозу. Малоактивний або неактивний щодо синьогнійної палички, протея, серації, кислотостійких бактерій, більшості штамів виду Bacteroides fragilis, грибів, вірусів грипу, поліомієліту, кору. Існують дані про ефективність тетрацикліну при холері.
В основі механізму антибактеріальної дії тетрациклінів лежить пригнічення рибосомального синтезу білка мікробної клітини.
У зазвичай застосовуваних дозах тетрациклін діє бактеріостатично.
В основі механізму антибактеріальної дії тетрациклінів лежить пригнічення рибосомального синтезу білка мікробної клітини.
У зазвичай застосовуваних дозах тетрациклін діє бактеріостатично.
Фармакокінетика
Після внутрішнього прийому швидко абсорбується 75-77 % у травному тракті (їжа знижує всмоктуваність), добре зв'язується з білками плазми крові. Швидко розподіляється в більшості рідин організму, включаючи жовч, секрет навколоносових пазух, плевральний випіт, синовіальну, асцитичну рідини. Накопичується в клітинах печінки, селезінки, пухлинах, зубах; проходить через плаценту і проникає в грудне молоко. Терапевтичної концентрації досягає через 2-3 дні. Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації, з фекаліями (нирками і з жовчю – 60 %), зв'язується з білками на 65 %; період напіввиведення в нормі – 6-11 годин, при анурії – 57-108 годин.
Порушення видільної функції нирок може призводити до підвищення концентрації тетрацикліну в крові.
Порушення видільної функції нирок може призводити до підвищення концентрації тетрацикліну в крові.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Тетрациклін слід приймати за 1 годину до або через 2 години після їжі, оскільки їжа та деякі молочні продукти перешкоджають його всмоктуванню. Таблетки слід запивати водою.
Дозування та курс лікування лікар визначає індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання.
Курс лікування необхідно продовжувати протягом трьох днів після зникнення клінічних проявів захворювання.
Усі інфекції, викликані β-гемолітичним стрептококом, слід лікувати не менше 10 днів.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів) та діти з 12 років.
Звичайна разова доза становить 200 мг (2 таблетки) кожні 6 годин. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 500 мг кожні 6 годин.
Максимальна добова доза – 2 г.
Літні пацієнти.
Застосовується звичайна доза для дорослих. Слід з обережністю призначати препарат при субклінічній нирковій недостатності, оскільки це може призвести до накопичення ліків в організмі.
Ниркова недостатність.
Загалом, застосування тетрацикліну протипоказано при нирковій недостатності, за винятком випадків, коли використання цього класу препаратів є абсолютно необхідним. Добова доза повинна бути зменшена шляхом зниження рекомендованих індивідуальних доз та/або збільшення інтервалів між прийомами.
Дозування та курс лікування лікар визначає індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання.
Курс лікування необхідно продовжувати протягом трьох днів після зникнення клінічних проявів захворювання.
Усі інфекції, викликані β-гемолітичним стрептококом, слід лікувати не менше 10 днів.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів) та діти з 12 років.
Звичайна разова доза становить 200 мг (2 таблетки) кожні 6 годин. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 500 мг кожні 6 годин.
Максимальна добова доза – 2 г.
Літні пацієнти.
Застосовується звичайна доза для дорослих. Слід з обережністю призначати препарат при субклінічній нирковій недостатності, оскільки це може призвести до накопичення ліків в організмі.
Ниркова недостатність.
Загалом, застосування тетрацикліну протипоказано при нирковій недостатності, за винятком випадків, коли використання цього класу препаратів є абсолютно необхідним. Добова доза повинна бути зменшена шляхом зниження рекомендованих індивідуальних доз та/або збільшення інтервалів між прийомами.
Для дітей:
Дітям старше 8 років призначають у добовій дозі 20-25 мг/кг на 3-4 прийоми.
Курс лікування становить в середньому 5—7 днів.
Дітям до 12 років препарат не застосовувати.
Курс лікування становить в середньому 5—7 днів.
Дітям до 12 років препарат не застосовувати.
Показання
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами, такі як: бронхіт, пневмонія, гнійний плеврит, підгострий септичний ендокардит, бактеріальна та амебна дизентерія, коклюш, ангіна, скарлатина, гонорея, бруцельоз, туляремія, сипний та зворотний тиф, пситакоз, орнітоз, жовчних і сечовивідних шляхів, гнійний менінгіт, гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин, холера.
Протипоказання
- підвищена чутливість до тетрацикліну
- порушення функції нирок, печінки
- лейкопенія
- мікози
- дитячий вік до 8 років
- вагітність, період лактації
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку серцево-судинної системи: перикардит.
- З боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, діарея, біль у животі або дискомфорт, запор, сухість у роті, біль у горлі, охриплість голосу, печія, стоматит, глосит з гіпертрофією сосочків і почорнінням язика, езофагіт, гастрит, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, проктит, дисфагія, гепатотоксична дія (біль у шлунку, нудота, блювання), підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гіпербілірубінемія, панкреатит (біль у животі, нудота, блювання), кишковий дисбактеріоз, стафілококовий ентероколіт, рідше - псевдомембранозний коліт. Можливі пошкодження печінки з клінічними проявами (погане самопочуття, підвищення температури тіла і/або біль у правому підребер'ї, болі у шлунку, нудота, блювання).
- З боку нервової системи: запаморочення, світлобоязнь, хитка хода, головний біль, при тривалому застосуванні - підвищення внутрішньочерепного тиску (анорексія, головний біль, блювання, набряк зорового нерва, зміни зору), тимчасова втрата зору, порушення слуху.
- З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія, хвороба Мошковича, еозинофілія, агранулоцитоз.
- З боку сечовидільної системи: азотемія, гіперкреатинінемія, гостра ниркова недостатність, нефрит, вагініт.
- Алергічні реакції: макулопапульозний висип, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гіперемія шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, фотосенсибілізація.
- З боку дихальної системи: бронхоспазм.
Інші: гіповітаміноз, гіперчутливість, кандидоз, пігментація шкіри, слизових оболонок, гіпертрофія язикових сосочків (зміна кольору язика), надмірний ріст грибів, свербіж заднього проходу та статевих органів, дефекти зубної емалі, зміна кольору зубної емалі у дітей (фарбування зубів у жовтий або сіро-коричневий колір), порушення утворення кісткової тканини, уповільнення лінійного росту кісток (у дітей) зміни лабораторних показників (можуть підвищуватися рівні АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, білірубіну, азоту сечовини крові).
При появі ознак підвищеної чутливості та побічних явищ курс лікування слід припинити і звернутися до лікаря.
Передозування
Симптоми: збільшення вираженості описаних побічних дій.
Лікування: симптоматична терапія.
Лікування: симптоматична терапія.
Лікарняна взаємодія
Прийом тетрацикліну всередину одночасно з антацидами, що містять кальцій, алюміній і магній, з гідрокарбонатом натрію і холестираміном може супроводжуватися зниженням біодоступності антибіотика внаслідок утворення комплексів, що не всмоктуються, і підвищенням рН шлункового вмісту. Тому між прийомом тетрациклінів і антацидів необхідно дотримуватися інтервалу 1-3 години.
Не рекомендується поєднувати тетрациклін з препаратами заліза, оскільки при цьому може порушуватися їх взаємне всмоктування.
При одночасному застосуванні тетрацикліну з дигоксином або препаратами літію може зрости концентрація останніх у сироватці крові.
Комбінація препаратів на основі алкалоїдів ріжків з тетрацикліном збільшує ризик розвитку ерготизму.
З обережністю слід застосовувати тетрациклін з метотрексатом, оскільки це може призвести до збільшення токсичності останнього. У разі необхідності одночасного прийому лікарських засобів потрібно здійснювати регулярний моніторинг токсичності.
Не слід застосовувати препарат у комбінації з вакциною проти тифу для запобігання зниженню терапевтичного ефекту останньої.
Потрібно уникати комбінації з пеніцилінами, цефалоспоринами, що мають бактерицидну дію і є антагоністами бактеріостатичних антибіотиків (у тому числі тетрацикліну).
Ретиноїди, такі як ацитретин, ізотретиноїн і третиноїн (для лікування акне), при їх одночасному застосуванні з тетрацикліном можуть спричинити якісну внутрішньочерепну гіпертензію, тому їх одночасне застосування має бути протипоказане.
При одночасному прийомі з холестираміном порушується всмоктування препарату.
Одночасне застосування тетрацикліну та комбінованих оральних контрацептивів (КОК), що містять естрогенний компонент, призводить до необхідності «підстрахувальної контрацепції» через зниження надійності КОК, яке спостерігається.
Комбінація тетрацикліну з олеандоміцином та еритроміцином вважається синергічною.
Вимагає обережності застосування разом з діуретиками.
З обережністю призначати тетрациклін з препаратами для лікування діабету (інсулін, глібенкламід або гліклазид).
Тетрацикліни можуть посилювати дію непрямих антикоагулянтів внаслідок інгібування їх метаболізму в печінці, що вимагає ретельного контролю протромбінового часу.
Підвищує нефротоксичність метоксифлурану при спільному застосуванні з ретинолом підвищується ризик розвитку внутрішньочерепної гіпертензії.
Хімотрипсин підвищує концентрацію і тривалість циркуляції тетрацикліну.
При одночасному прийомі з субсаліцилатом вісмуту знижується всмоктування тетрациклінів і зменшується їх біодоступність.
З обережністю призначати тетрациклін разом з знеболювальними засобами (метоксифлуран) атоваквоном і гепатотоксичними препаратами.
Не рекомендується поєднувати тетрациклін з препаратами заліза, оскільки при цьому може порушуватися їх взаємне всмоктування.
При одночасному застосуванні тетрацикліну з дигоксином або препаратами літію може зрости концентрація останніх у сироватці крові.
Комбінація препаратів на основі алкалоїдів ріжків з тетрацикліном збільшує ризик розвитку ерготизму.
З обережністю слід застосовувати тетрациклін з метотрексатом, оскільки це може призвести до збільшення токсичності останнього. У разі необхідності одночасного прийому лікарських засобів потрібно здійснювати регулярний моніторинг токсичності.
Не слід застосовувати препарат у комбінації з вакциною проти тифу для запобігання зниженню терапевтичного ефекту останньої.
Потрібно уникати комбінації з пеніцилінами, цефалоспоринами, що мають бактерицидну дію і є антагоністами бактеріостатичних антибіотиків (у тому числі тетрацикліну).
Ретиноїди, такі як ацитретин, ізотретиноїн і третиноїн (для лікування акне), при їх одночасному застосуванні з тетрацикліном можуть спричинити якісну внутрішньочерепну гіпертензію, тому їх одночасне застосування має бути протипоказане.
При одночасному прийомі з холестираміном порушується всмоктування препарату.
Одночасне застосування тетрацикліну та комбінованих оральних контрацептивів (КОК), що містять естрогенний компонент, призводить до необхідності «підстрахувальної контрацепції» через зниження надійності КОК, яке спостерігається.
Комбінація тетрацикліну з олеандоміцином та еритроміцином вважається синергічною.
Вимагає обережності застосування разом з діуретиками.
З обережністю призначати тетрациклін з препаратами для лікування діабету (інсулін, глібенкламід або гліклазид).
Тетрацикліни можуть посилювати дію непрямих антикоагулянтів внаслідок інгібування їх метаболізму в печінці, що вимагає ретельного контролю протромбінового часу.
Підвищує нефротоксичність метоксифлурану при спільному застосуванні з ретинолом підвищується ризик розвитку внутрішньочерепної гіпертензії.
Хімотрипсин підвищує концентрацію і тривалість циркуляції тетрацикліну.
При одночасному прийомі з субсаліцилатом вісмуту знижується всмоктування тетрациклінів і зменшується їх біодоступність.
З обережністю призначати тетрациклін разом з знеболювальними засобами (метоксифлуран) атоваквоном і гепатотоксичними препаратами.
Лікарська форма
Форма випуску: капсули по 0,25 г. Таблетки по 0,1 г.
Активна речовина: тетрацикліну гідрохлорид.
Допоміжні речовини: сахароза (цукор-рафінад) - 7,1 мг, кальцію стеарату моногідрат - 1,26 мг, магнію гідросилікат (тальк) - 1,26 мг, желатин - 0,54 мг, крохмаль картопляний - 15,84 мг.
Активна речовина: тетрацикліну гідрохлорид.
Допоміжні речовини: сахароза (цукор-рафінад) - 7,1 мг, кальцію стеарату моногідрат - 1,26 мг, магнію гідросилікат (тальк) - 1,26 мг, желатин - 0,54 мг, крохмаль картопляний - 15,84 мг.