Ультраленте

Доза підбирається лікарем строго індивідуально. Препарат вводиться глибоко підшкірно. Не слід вводити в одне і те ж місце. Перед вживанням флакон обережно струшується з метою повного перемішування інсуліну з розчинником. Відповідна доза препарату відразу ж набирається в шприц і вводиться хворому.

При I-типі цукрового діабету ультраленте застосовується як базисний інсулін (основний метод лікування) у поєднанні з швидкодіючим препаратом інсуліну. При цукровому діабеті II типу ультраленте може застосовуватися як у вигляді монотерапії, так і в поєднанні з швидкодіючими інсулінами. При добовій дозі, що перевищує 0,6 ОД/кг маси тіла, інсулін необхідно вводити у вигляді 2-х і більше ін'єкцій у різні місця. Хворих, які отримують на добу 100 ОД і більше, при заміні інсуліну доцільно госпіталізувати. Перехід з одного препарату інсуліну на інший повинен проводитися під контролем рівня глюкози в крові.

Альфа-адренергічні блокатори, окситетрацикліни, строфантин, саліцилати збільшують активність ендогенного (утворюваного в організмі) інсуліну. Пероральні протизаплідні засоби та глюкокортикоїди зменшують активність інсуліну. Одночасне вживання алкоголю або призначення бета-адренергічних блокаторів може призвести до гіпоглікемії (зниження рівня цукру в крові). Одночасний прийом тіазидних діуретиків може викликати гіперглікемію (підвищення рівня цукру в крові). Дозу інсуліну необхідно коригувати в наступних випадках: при інфекційних захворюваннях, хірургічних втручаннях, вагітності, порушенні функції щитовидної залози, хворобі Аддісона (зниженні функції надниркових залоз), нирковій недостатності та цукровому діабеті у осіб старше 65 років.