Антарес
Antares
Аналоги (дженерики, синоніми)
Тіотриазолін, Т-тріомакс
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp."Antares" 200 mg
D.t.d. № 30 in tabl.
S. по 1 таблетці 3 рази на день
Rp."Antares" 50 mg/ml - 2 ml
D.t.d. № 10 in amp.
S. по 2 ампули 2 рази на день, внутрішньом'язово
D.t.d. № 30 in tabl.
S. по 1 таблетці 3 рази на день
Rp."Antares" 50 mg/ml - 2 ml
D.t.d. № 10 in amp.
S. по 2 ампули 2 рази на день, внутрішньом'язово
Фармакологічні властивості
Фармакологічний ефект тіазотової кислоти обумовлений протиішемічною, мембраностабілізуючою, антиоксидантною та імуномодулюючою дією.
Вплив препарату реалізується за рахунок посилення компенсаторної активації анаеробного гліколізу та активації процесів окислення в циклі Кребса з збереженням внутрішньоклітинного фонду аденозинтрифосфату. Наявність у структурі молекули тіазотової кислоти тіолу сірки, для якої характерні окисно-відновні властивості, і третинного азоту, який зв'язує надлишок іонів водню, обумовлює активацію антиоксидантної системи. Сильні відновні властивості тіольної групи викликають реакцію з активними формами кисню і ліпідними радикалами. Реактивація антиреакційних ферментів - супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази - запобігає ініціації активних форм кисню.
Тіазотова кислота гальмує процеси окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зменшує чутливість міокарда до катехоламінів, запобігає прогресивному пригніченню скорочувальної функції серця, стабілізує і зменшує відповідно зону некрозу та ішемії міокарда. Поліпшення реологічних властивостей крові здійснюється за рахунок активації фібринолітичної системи. Поліпшення процесів метаболізму міокарда, підвищення його скорочувальної здатності, сприяння нормалізації серцевого ритму дозволяє рекомендувати тіазотову кислоту для лікування хворих з різними формами ішемічної хвороби серця.
Вплив препарату реалізується за рахунок посилення компенсаторної активації анаеробного гліколізу та активації процесів окислення в циклі Кребса з збереженням внутрішньоклітинного фонду аденозинтрифосфату. Наявність у структурі молекули тіазотової кислоти тіолу сірки, для якої характерні окисно-відновні властивості, і третинного азоту, який зв'язує надлишок іонів водню, обумовлює активацію антиоксидантної системи. Сильні відновні властивості тіольної групи викликають реакцію з активними формами кисню і ліпідними радикалами. Реактивація антиреакційних ферментів - супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази - запобігає ініціації активних форм кисню.
Тіазотова кислота гальмує процеси окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зменшує чутливість міокарда до катехоламінів, запобігає прогресивному пригніченню скорочувальної функції серця, стабілізує і зменшує відповідно зону некрозу та ішемії міокарда. Поліпшення реологічних властивостей крові здійснюється за рахунок активації фібринолітичної системи. Поліпшення процесів метаболізму міокарда, підвищення його скорочувальної здатності, сприяння нормалізації серцевого ритму дозволяє рекомендувати тіазотову кислоту для лікування хворих з різними формами ішемічної хвороби серця.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально залежно від тяжкості перебігу захворювання.
Таблетки. При стенокардії, інфаркті міокарда, постінфарктному кардіосклерозі по 1 таблетці (200 мг) 3 рази на добу протягом 20-30 днів.
При порушеннях серцевого ритму по 1 таблетці (200 мг) всередину або під язик 3 рази на добу.
При захворюваннях печінки по 1 таблетці (200 мг) 3 рази на добу протягом 20-30 днів.
Розчин для ін'єкцій. При інфаркті міокарда та нестабільній стенокардії вводити внутрішньовенно повільно по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) зі швидкістю 2 мл/хв або внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 20–30 крапель на хвилину (2 мл розчину 50 мг/мл розводять у 150–250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).
Внутрішньом'язово по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) 2–3 рази на добу. Курс лікування – 14 діб.
При стенокардії напруги вводити внутрішньом'язово по 4 мл 50 мг/мл розчину 2 рази на добу (добова доза – 400 мг). Курс лікування – 14 днів
Таблетки. При стенокардії, інфаркті міокарда, постінфарктному кардіосклерозі по 1 таблетці (200 мг) 3 рази на добу протягом 20-30 днів.
При порушеннях серцевого ритму по 1 таблетці (200 мг) всередину або під язик 3 рази на добу.
При захворюваннях печінки по 1 таблетці (200 мг) 3 рази на добу протягом 20-30 днів.
Розчин для ін'єкцій. При інфаркті міокарда та нестабільній стенокардії вводити внутрішньовенно повільно по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) зі швидкістю 2 мл/хв або внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 20–30 крапель на хвилину (2 мл розчину 50 мг/мл розводять у 150–250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).
Внутрішньом'язово по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) 2–3 рази на добу. Курс лікування – 14 діб.
При стенокардії напруги вводити внутрішньом'язово по 4 мл 50 мг/мл розчину 2 рази на добу (добова доза – 400 мг). Курс лікування – 14 днів
Показання
у комплексному лікуванні ІХС: стенокардії, інфаркту міокарда, постінфарктного кардіосклерозу; серцевих аритмій.
У комплексному лікуванні хронічних гепатитів різної етіології, в тому числі алкогольного гепатиту; цирозу печінки.
У комплексному лікуванні хронічних гепатитів різної етіології, в тому числі алкогольного гепатиту; цирозу печінки.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до тіазотової кислоти; гостра ниркова недостатність.
- Період вагітності та годування груддю.
- Дитячий вік (до 18 років).
- Період вагітності та годування груддю.
- Дитячий вік (до 18 років).
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
У хворих з підвищеною індивідуальною чутливістю можуть виникати такі побічні ефекти: з боку шкіри і підшкірної клітковини: свербіж, гіперемія шкіри, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
При прийомі в комплексній терапії переважно у пацієнтів похилого віку можуть виникати:
з боку імунної системи: анафілактичний шок;
з боку центральної і периферичної нервової системи: запаморочення, шум у вухах;
з боку ШКТ: прояви диспептичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, блювання; здуття живота;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: задишка, удушення;
загальні порушення: загальна слабкість, лихоманка.
У період післяреєстраційного нагляду спостерігалися також реакції, зв'язок яких з прийомом лікарського засобу Антарес не доведена: з боку серцево-судинної системи: АГ, тахікардія
При прийомі в комплексній терапії переважно у пацієнтів похилого віку можуть виникати:
з боку імунної системи: анафілактичний шок;
з боку центральної і периферичної нервової системи: запаморочення, шум у вухах;
з боку ШКТ: прояви диспептичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, блювання; здуття живота;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: задишка, удушення;
загальні порушення: загальна слабкість, лихоманка.
У період післяреєстраційного нагляду спостерігалися також реакції, зв'язок яких з прийомом лікарського засобу Антарес не доведена: з боку серцево-судинної системи: АГ, тахікардія
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
розчин для ін'єкцій 50 мг/мл по 2 мл №10, по 4 мл №10 (5х2) ампули.
таблетки по 200 мг №30 (10х3), №90 (10х9), №90 (15х6) в пачці картонній.
таблетки по 200 мг №30 (10х3), №90 (10х9), №90 (15х6) в пачці картонній.
