Біцилін 1
Biclllln 1
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Бензилпеніцилін-Бензатин, Бензацилін, Бензатині, Бензетацил, Діамінпеніцилін, Дібенцил, Дуапен, Дуропенін, Екстенцилін, Молдамін, Пенадур, Тардоцилін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Амосин, Оспамокс, Ампициллина натриевая соль, Оксациллина натриевая соль, Оксациллина натриевая соль в таблетках, Зетсил
Рецепт латинською
Rp.: Sol. “Bicillinum-1” 600 000 ОД
D. t. d. №6
S.: Стерильно у флаконі приготувати суспензію в ізотонічному розчині натрію хлориду, вводити внутрішньом'язово 1 раз на тиждень
Rp.: Bicillini-1 600 000 ОД
D. t. d. №4
S.: Приготувати суспензію: з'єднати вміст флакона з 2 мл води для ін'єкцій або стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду, енергійно струсити. Вводити по 2 мл суспензії 2 рази на місяць глибоко в м'яз, повільно (дитині 8 років)
Rp.: Bicillini-1 600 000 ОД
D. t. d. №10
S.: Вміст флакона розчинити в 3 мл води для ін'єкцій. Вводити по 600000 ОД внутрішньом'язово 1 раз на тиждень.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Бензатин бензилпеніцилін є бета-лактамним антибіотиком з групи пеніцилінів типу G пролонгованої дії. На мікробну клітину діє бактерицидно. Характеризується тривалою дією.
Пригнічує синтез клітинної стінки мікроорганізмів.
Активний щодо грампозитивних збудників: Staphylococcus spp. (пеніциліназоутворюючих), Streptococcus spp., в т.ч. Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; грамнегативних мікроорганізмів: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також щодо Treponema spp. До дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназу, яка руйнує бензилпеніцилін.
Фармакокінетика
Після внутрішньом'язового введення повільно гідролізується з вивільненням бензилпеніциліну. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі - 12-24 год після ін'єкції.
На 14 день після введення 2400000 ОД концентрація в плазмі крові становить 0,12 мкг/мл; на 21 день після введення 1200000 ОД - 0,06 мкг/мл.
Проникнення в рідини високе, в тканини - низьке. Проходить через плацентарний бар'єр і проникає в грудне молоко. Зв'язок з білками плазми - 40-60%. Метаболізується незначно, виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. За 8 діб виділяється до 33% введеної дози.
Бензатин бензилпеніцилін є бета-лактамним антибіотиком з групи пеніцилінів типу G пролонгованої дії. На мікробну клітину діє бактерицидно. Характеризується тривалою дією.
Пригнічує синтез клітинної стінки мікроорганізмів.
Активний щодо грампозитивних збудників: Staphylococcus spp. (пеніциліназоутворюючих), Streptococcus spp., в т.ч. Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; грамнегативних мікроорганізмів: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також щодо Treponema spp. До дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназу, яка руйнує бензилпеніцилін.
Фармакокінетика
Після внутрішньом'язового введення повільно гідролізується з вивільненням бензилпеніциліну. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі - 12-24 год після ін'єкції.
На 14 день після введення 2400000 ОД концентрація в плазмі крові становить 0,12 мкг/мл; на 21 день після введення 1200000 ОД - 0,06 мкг/мл.
Проникнення в рідини високе, в тканини - низьке. Проходить через плацентарний бар'єр і проникає в грудне молоко. Зв'язок з білками плазми - 40-60%. Метаболізується незначно, виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. За 8 діб виділяється до 33% введеної дози.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Вводять тільки внутрішньом'язово, не можна вводити внутрішньовенно!
При необхідності проведення двох ін'єкцій їх роблять у різні сідниці. Препарат вводять глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза. При появі крові в шприці, що свідчить про потрапляння голки в судину, слід витягти шприц і зробити ін'єкцію в інше місце.
Суспензію препарату готують в асептичних умовах безпосередньо перед використанням. У флакон вводять воду для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду зі швидкістю 1 мл за 5 с: 2 мл для дозування 0.6 млн ОД, 4 мл - 1.2 млн ОД і 8 мл - для 2.4 млн ОД.
Суміш перемішують до отримання рівномірної суспензії, швидко обертаючи флакон між долонями протягом не менше хвилини або обережно струшуючи флакон у напрямку його поздовжньої осі протягом 30 с. Допускається наявність бульбашок на поверхні суспензії біля стінок флакона.
Лікування сифілісу у дорослих і дітей 2-12 років: первинний серонегативний сифіліс -2.4 млн ОД одноразово; первинний серопозитивний - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 2 ін'єкції; вторинний і прихований ранній сифіліс, пізній (третинний і нейросифіліс) - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 3 ін'єкції.
Вроджений сифіліс у дітей до 2 років, народжених нелікованою матір'ю, хворою на сифіліс - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 3 ін'єкції; профілактичне лікування дітей при недостатньому лікуванні матері або серорезистентності - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 2 ін'єкції.
Лікування фрамбезії і пінти: діти - 1.2 млн ОД одноразово; дорослі - 2.4 млн ОД одноразово.
Лікування гострого тонзиліту, скарлатини, ранової інфекції: дітям до 12 років по 0.6 млн ОД кожні 3 дні або по 1.2 млн ОД кожні 2-4 тижні залежно від тяжкості інфекції; дорослі - по 1.2-2.4 млн ОД 1 раз на тиждень.
Профілактика повторних атак після перенесеної гострої ревматичної лихоманки: діти з масою тіла до 25 кг - 0.6 млн ОД 1 раз у 3 тижні, більше 25 кг - 1.2 млн ОД 1 раз у 3 тижні; дорослі і діти старше 12 років - 2.4 млн ОД 1 раз у 3 тижні.
Профілактика рецидивів рожі: діти - по 0.6 млн ОД 1 раз у 2 тижні або 1.2 млн ОД кожні 3-4 тижні; дорослі при сезонних рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 4 тижні протягом 3-4 місяців щорічно, при частих рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 3-4 тижні протягом 2-3 років.
Профілактика інфекцій після тонзилектомії або екстракції зуба: діти - по 0.6 млн ОД або 1.2 млн ОД, дорослі - 2.4 млн ОД кожні 7-14 днів до повного одужання.
При хронічній нирковій недостатності при кліренсі креатиніну (КК) 10-50 мл/хв - 75 % добової дози, КК менше 10 мл/хв - 25-50 % добової дози.
При необхідності проведення двох ін'єкцій їх роблять у різні сідниці. Препарат вводять глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза. При появі крові в шприці, що свідчить про потрапляння голки в судину, слід витягти шприц і зробити ін'єкцію в інше місце.
Суспензію препарату готують в асептичних умовах безпосередньо перед використанням. У флакон вводять воду для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду зі швидкістю 1 мл за 5 с: 2 мл для дозування 0.6 млн ОД, 4 мл - 1.2 млн ОД і 8 мл - для 2.4 млн ОД.
Суміш перемішують до отримання рівномірної суспензії, швидко обертаючи флакон між долонями протягом не менше хвилини або обережно струшуючи флакон у напрямку його поздовжньої осі протягом 30 с. Допускається наявність бульбашок на поверхні суспензії біля стінок флакона.
Лікування сифілісу у дорослих і дітей 2-12 років: первинний серонегативний сифіліс -2.4 млн ОД одноразово; первинний серопозитивний - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 2 ін'єкції; вторинний і прихований ранній сифіліс, пізній (третинний і нейросифіліс) - 2.4 млн ОД з інтервалом у 7 днів, курс - 3 ін'єкції.
Вроджений сифіліс у дітей до 2 років, народжених нелікованою матір'ю, хворою на сифіліс - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 3 ін'єкції; профілактичне лікування дітей при недостатньому лікуванні матері або серорезистентності - 50 тис. ОД/кг маси тіла (доза ділиться навпіл і вводиться в різні сідниці) з інтервалом 7 днів, курс - 2 ін'єкції.
Лікування фрамбезії і пінти: діти - 1.2 млн ОД одноразово; дорослі - 2.4 млн ОД одноразово.
Лікування гострого тонзиліту, скарлатини, ранової інфекції: дітям до 12 років по 0.6 млн ОД кожні 3 дні або по 1.2 млн ОД кожні 2-4 тижні залежно від тяжкості інфекції; дорослі - по 1.2-2.4 млн ОД 1 раз на тиждень.
Профілактика повторних атак після перенесеної гострої ревматичної лихоманки: діти з масою тіла до 25 кг - 0.6 млн ОД 1 раз у 3 тижні, більше 25 кг - 1.2 млн ОД 1 раз у 3 тижні; дорослі і діти старше 12 років - 2.4 млн ОД 1 раз у 3 тижні.
Профілактика рецидивів рожі: діти - по 0.6 млн ОД 1 раз у 2 тижні або 1.2 млн ОД кожні 3-4 тижні; дорослі при сезонних рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 4 тижні протягом 3-4 місяців щорічно, при частих рецидивах - 2.4 млн ОД 1 раз у 3-4 тижні протягом 2-3 років.
Профілактика інфекцій після тонзилектомії або екстракції зуба: діти - по 0.6 млн ОД або 1.2 млн ОД, дорослі - 2.4 млн ОД кожні 7-14 днів до повного одужання.
При хронічній нирковій недостатності при кліренсі креатиніну (КК) 10-50 мл/хв - 75 % добової дози, КК менше 10 мл/хв - 25-50 % добової дози.
Показання
Захворювання, викликані чутливими до бензилпеніциліну мікроорганізмами, а також для профілактики і лікування ревматизму, сифілісу, гонореї та ін.
Протипоказання
Бронхіальна астма, кропив'янка, сінна лихоманка, алергічні захворювання, а також підвищена чутливість до препаратів бензилпеніциліну. Препарат слід з обережністю призначати хворим з вказівкою на алергічні реакції в анамнезі (історії хвороби).
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Алергічні реакції: анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, кропив'янка, лихоманка, еозинофілія, артралгія, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит, утруднення дихання, анафілаксія.
При лікуванні сифілісу внаслідок вивільнення токсинів може розвиватися реакція Яриша-Герксгеймера.
З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку травної системи: стоматит, глосит, нудота, блювання, діарея, кандидоз, псевдомембранозний коліт, помірне транзиторне підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Інші: інтерстиціальний нефрит.
При тривалій терапії - суперінфекція стійкими мікроорганізмами і грибами; при застосуванні високих доз, особливо на тлі супутньої хронічної ниркової недостатності, можливий розвиток енцефалопатії (порушення свідомості, судоми, рухові порушення).
Місцеві реакції на введення препарату (частіше у дітей): інфекції місця ін'єкції, запалення, припухлість, абсцес, набряк, крововилив, запалення підшкірної клітковини, некроз, атрофія, екхімози, виразкування шкіри.
При лікуванні сифілісу внаслідок вивільнення токсинів може розвиватися реакція Яриша-Герксгеймера.
З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
З боку травної системи: стоматит, глосит, нудота, блювання, діарея, кандидоз, псевдомембранозний коліт, помірне транзиторне підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Інші: інтерстиціальний нефрит.
При тривалій терапії - суперінфекція стійкими мікроорганізмами і грибами; при застосуванні високих доз, особливо на тлі супутньої хронічної ниркової недостатності, можливий розвиток енцефалопатії (порушення свідомості, судоми, рухові порушення).
Місцеві реакції на введення препарату (частіше у дітей): інфекції місця ін'єкції, запалення, припухлість, абсцес, набряк, крововилив, запалення підшкірної клітковини, некроз, атрофія, екхімози, виразкування шкіри.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
У флаконах по 300 000 ОД і 600 000 ОД.
