Цифран СТ

Антибактеріальне широкого спектра, бактерицидне.

Комбінований препарат, призначений для терапії мікст-інфекцій, викликаних анаеробними та аеробними мікроорганізмами, а також інфекцій ШКТ, наприклад діареї або дизентерії, амебної або змішаної (амебної та бактеріальної) природи.

Тинідазол ефективний щодо анаеробних мікроорганізмів, таких як Clostridium difficile, Clostridium perfringens, Bacteroides fragilis, Peptococcus і Peptostreptococcus anaerobius. Анаеробні мікроорганізми викликають, в основному, захворювання органів черевної порожнини, малого таза, легень або органів ротової порожнини. При анаеробній інфекції, найчастіше, присутня суміш анаеробних і аеробних бактерій. Тому при змішаній анаеробній інфекції до терапії додається антибіотик, активний щодо аеробних бактерій.

Ципрофлоксацин — антибіотик широкого спектра дії, активний щодо більшості аеробних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, таких як E.coli, Klebsiella spp., S.typhi та інші штами Salmonella, P.mirabilis, P.vulgaris, Yersinia enterocoilitica, Ps.aeruginosa, Shigella flexneri, Shigella sonnei, H.ducreyi, H.influenzae, N.gonorrhoeae, M.catarrhalis, V.cholerae, B.fragilis, St.aureus (включаючи метицилін-стійкі штами), St.epidermidis, S.pyogenes, S.pneumoniae, Chlamidia, Mycoplasma, Legionella і Mycobacterium tuberculosis.

Як ципрофлоксацин, так і тинідазол добре абсорбуються в ШКТ. Cmax кожного компонента досягаються протягом 1–2 год. Повна біодоступність тинідазолу — 100%, а зв'язування з білками плазми крові — 12%. T1/2 — близько 12–14 год. Препарат швидко проникає в тканини організму, досягаючи там високих концентрацій.

Тинідазол створює в цереброспінальній рідині концентрації, рівні його концентраціям у плазмі, і піддається реабсорбції в ниркових канальцях. Тинідазол екскретується в жовч у концентраціях трохи нижче 50% його концентрації в плазмі. Близько 25% від прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді з сечею. Метаболіти складають 12% від введеної дози і виводяться також з сечею. Поряд з цим, спостерігається незначне виведення тинідазолу з калом.

Ципрофлоксацин добре абсорбується після прийому внутрішньо. Біодоступність ципрофлоксацину близько 70%. При спільному застосуванні з їжею, абсорбція ципрофлоксацину сповільнюється. 20–40% препарату зв'язується з білками плазми. Ципрофлоксацин добре проникає в рідинні середовища і тканини організму: легені, шкіру, жирову, м'язову і хрящову тканини, а також у кісткову тканину і органи сечовидільної системи, простату. Препарат виявляється у високих концентраціях у слині, слизу носової порожнини і бронхіальному секреті, спермі, лімфі, перитонеальній рідині, жовчі і секреті простати. Частково ципрофлоксацин метаболізується печінкою. Близько 50% від прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді з сечею, 15% — у вигляді активних метаболітів, таких як оксиципрофлоксацин. Решта дози виводиться з жовчю, частково всмоктуючись повторно. Близько 15–30% ципрофлоксацину виводиться з калом. T1/2 — близько 3,5–4,5 год. T1/2 може подовжуватися при вираженій нирковій недостатності та у літніх пацієнтів.

Для дорослих:

Мікст-інфекції, викликані чутливими анаеробними та аеробними мікроорганізмами:
— хронічний синусит;
— абсцес легень;
— емпієма;
— внутрішньочеревні інфекції;
— запальні гінекологічні захворювання;
— післяопераційні інфекції при можливій присутності аеробних та анаеробних бактерій;
— хронічний остеомієліт;
— інфекції шкіри та м'яких тканин;
— виразки шкіри при діабетичній стопі;
— пролежні;
— інфекції ротової порожнини (включаючи періодонтит і періостит).

Діарея або дизентерія амебної або змішаної (амебної та бактеріальної) етіології.

— гіперчутливість (в т.ч. до похідних фторхінолонів або імідазолу);
— захворювання крові (в анамнезі);
— пригнічення кістковомозкового кровотворення;
— гостра порфірія;
— органічні захворювання ЦНС;
— вік до 18 років;
— вагітність;
— період лактації.

Рекомендується уникати надмірного опромінення сонячним світлом під час лікування. При виникненні реакцій фотосенсибілізації слід негайно припинити застосування препарату.

При застосуванні тинідазолу (похідне імідазолу) можливо (рідко) розвиток генералізованої кропив'янки, набряку обличчя та гортані, зниження АТ, бронхоспазму та диспное. Тому у пацієнтів з гіперчутливістю до інших похідних імідазолу може розвиватися перехресна чутливість і на тинідазол; розвиток перехресної алергічної реакції на ципрофлоксацин можливий також і у хворих з гіперчутливістю до інших похідних фторхінолонів. Слід враховувати можливість виникнення перехресних алергічних реакцій.

У період лікування не рекомендується приймати етанол (ризик розвитку дисульфірамоподібних реакцій на фоні тинідазолу, що входить до складу препарату).

Щоб уникнути розвитку кристалурії не можна перевищувати рекомендовану добову дозу, необхідно також достатнє споживання рідини та підтримання кислої реакції сечі. Викликає темне забарвлення сечі, що не має клінічного значення.

Хворим з епілепсією, судомами в анамнезі, судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку, у зв'язку з загрозою розвитку побічних реакцій з боку ЦНС, препарат слід призначати тільки за життєвими показаннями.

При виникненні під час або після лікування важкої та тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайного скасування препарату та призначення відповідного лікування.

При появі болю в сухожиллях або при прояві перших ознак тендовагініту лікування слід припинити.

У процесі лікування слід контролювати картину периферичної крові.

Під час лікування слід утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З боку травної системи: зниження апетиту, сухість слизової оболонки ротової порожнини, «металевий» присмак у роті, нудота, блювання, діарея, біль у животі, метеоризм, холестатична жовтяниця (особливо у пацієнтів з перенесеними захворюваннями печінки), гепатит, гепатонекроз.

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, порушення координації рухів (в т.ч. локомоторна атаксія), дизартрія, периферична невропатія, рідко судоми, слабкість, тремор, безсоння, підвищене потовиділення, підвищення внутрішньочерепного тиску, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, а також інші прояви психотичних реакцій, мігрень, непритомність, тромбоз церебральних артерій.

З боку органів чуття: порушення смаку та нюху, порушення зору (диплопія, зміна кольоросприйняття), шум у вухах, зниження слуху.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску.

З боку кровотворної системи: лейкопенія, гранулоцитопенія, анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолітична анемія.

З боку лабораторних показників: гіпопротромбінемія, підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ, гіперкреатинемія, гіпербілірубінемія, гіперглікемія.

З боку сечовидільної системи: гематурія, кристалурія (при лужній сечі та низькому діурезі), гломерулонефрит, дизурія, поліурія, затримка сечі, зниження азотовидільної функції нирок, інтерстиціальний нефрит.

Алергічні реакції: шкірний свербіж, кропив'янка, утворення пухирів, що супроводжуються кровотечами, і поява маленьких вузликів, що утворюють струпи, лікарська лихоманка, точкові крововиливи на шкірі (петехії), набряк обличчя або гортані, задишка, еозинофілія, підвищена світлочутливість, васкуліт, вузлова еритема, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Інші: артралгія, артрит, тендовагініт, розриви сухожиль, астенія, міалгія, суперінфекції (кандидоз, псевдомембранозний коліт), приливи крові до обличчя.

Лікування: терапія при передозуванні препарату Цифран СТ повинна бути симптоматичною і включати наступні заходи:

- індукція блювання або промивання шлунка,

- проведення заходів щодо адекватної гідратації організму (інфузійна терапія);

- підтримуюча терапія.

Специфічного антидоту не існує.

Тинідазол.

Посилює ефект непрямих антикоагулянтів (для зменшення ризику розвитку кровотеч дозу зменшують на 50%) і дію етанолу (дисульфірамоподібні реакції).

Сумісний з сульфаніламідами та антибіотиками (аміноглікозиди, еритроміцин, рифампіцин, цефалоспорини).

Не рекомендується призначати з етіонамідом.

Фенобарбітал прискорює метаболізм.

Ципрофлоксацин.

Внаслідок зниження активності процесів мікросомального окислення в гепатоцитах підвищує концентрацію і подовжує T1/2 теофіліну (і інших ксантинів, в т.ч. кофеїну), пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів, непрямих антикоагулянтів, сприяє зниженню протромбінового індексу.

При поєднанні з іншими протимікробними лікарськими засобами (бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, кліндаміцин, метронидазол) зазвичай спостерігається синергізм.

Посилює нефротоксичну дію циклоспорину, відзначається збільшення сироваткового креатиніну, у таких пацієнтів необхідний контроль цього показника 2 рази на тиждень.

Пероральний прийом разом з препаратами, що містять залізо, сукральфатом і антацидними лікарськими засобами, що містять солі магнію, кальцію, алюмінію призводить до зниження всмоктування ципрофлоксацину, тому його слід призначати за 1-2 год до або через 4 год після прийому вищезазначених лікарських засобів.

НПЗП (за винятком ацетилсаліцилової кислоти) підвищують ризик розвитку судом.

Диданозин знижує всмоктування ципрофлоксацину внаслідок утворення комплексів з іонами магнію і алюмінію, що містяться в диданозині.

Метоклопрамід прискорює абсорбцію, що призводить до зменшення часу досягнення Cmax.

Спільний прийом з урикозуричними лікарськими засобами призводить до уповільнення виведення (до 50%) і підвищення плазмової концентрації ципрофлоксацину.

Одна таблетка містить
активні активні речовини: ципрофлоксацину гідрохлорид 582.194 мг
(еквівалентно ципрофлоксацину 500 мг)
тинидазол 600 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмалю гліколят, натрію лаурилсульфат, вода очищена;

екстрагранулят: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмалю гліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат;

оболонка: опадрай жовтий 31F 52949 (гипромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е171), макрогол PEG 400, заліза(III) оксид жовтий (Е172), вода очищена).

По 10 таблеток поміщають у контурну чарункову упаковку з білої непрозорої плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої.

По 1 контурній упаковці разом з інструкцією з медичного застосування на державній та російській мовах поміщають у пачку з картону.