Гепаринова мазь

Антикоагулянтне, місцевоанестезуюче.

Комбінований препарат для зовнішнього застосування, дія якого обумовлена властивостями компонентів, що входять до його складу. Гепарин - антикоагулянт прямої дії, належить до групи середньомолекулярних гепаринів. При зовнішньому застосуванні чинить місцеву антикоагулянтну, протиексудативну, помірну протизапальну дію. Блокує утворення тромбіну. Гепарин зменшує запальний процес і чинить антикоагулянтну дію, опосередковано покращує мікроциркуляцію, що сприяє процесу розсмоктування гематом і тромбів та зменшенню набряклості тканин.

Бензилнікотинат є периферичним вазодилатуючим засобом, сприяє покращенню мікроциркуляції. Використовується як ад'ювант для покращення проникнення гепарину.

Бензокаїн чинить місцеву знеболювальну дію. Зменшує проникність клітинної мембрани для іонів натрію, витісняє іони кальцію з рецепторів, розташованих на внутрішній поверхні мембрани, блокує проведення нервових імпульсів. Перешкоджає виникненню больових імпульсів у закінченнях чутливих нервів і їх проведенню по нервових волокнах.

Гепарин незначно всмоктується з поверхні шкіри. Зв'язок з білками плазми - до 95%, об'єм розподілу - 0,06 л/кг. Не проникає через плаценту і в грудне молоко. Інтенсивно захоплюється ендотеліальними клітинами і клітинами мононуклеарно-макрофагальної системи, концентрується в печінці і селезінці. Метаболізується в печінці за участю N-десульфамідази і гепаринази тромбоцитів, що включається в метаболізм гепарину на пізніших етапах. Десульфатовані молекули під впливом ендоглікозидази нирок перетворюються в низькомолекулярні фрагменти. Період напіввиведення (T1/2) - 1-6 год (в середньому - 1,5 год); збільшується при ожирінні, печінковій і/або нирковій недостатності; зменшується при тромбоемболії легеневої артерії, інфекціях, злоякісних пухлинах. Виводиться нирками, переважно у вигляді неактивних метаболітів. Не виводиться за допомогою гемодіалізу.

Бензилнікотинат проникає у всі шари шкіри. У системний кровотік практично не надходить.

Бензокаїн при зовнішньому застосуванні практично не абсорбується.

Для дорослих:

Тромбофлебіт поверхневих вен, поверхневий перифлебіт; підшкірна гематома; постін'єкційний і постінфузійний флебіт; поверхневий мастит; локалізовані інфільтрати і набряки, травми і забої (в т.ч. м'язової тканини, сухожиль, суглобів); зовнішній геморой, запалення післяпологових гемороїдальних вузлів; лімфедема (слоновість), лімфангіт.

- гіперчутливість до компонентів препарату;
- виразково-некротичні процеси;
- травматичне порушення цілісності шкірних покривів.

З обережністю застосовувати при тромбоцитопенії і підвищеній схильності до кровоточивості.

При тривалому застосуванні Гепаринової мазі на обширних ділянках і одночасному прийомі пероральних лікарських засобів, що впливають на згортальну систему крові і/або кровотворення, слід контролювати час згортання і протромбіновий час.

При необхідності тривалого курсу лікування і при обширних ділянках ураження у вагітних жінок і у жінок у віці старше 65 років рекомендується аналогічний контроль.

Не слід наносити на відкриті рани, при наявності гнійних процесів.

Застосування мазі не рекомендується при глибокому венозному тромбозі.

Можливі алергічні реакції, гіперемія шкіри.

У зв'язку з незначною системною абсорбцією передозування малоймовірне.

Мазь не призначають місцево одночасно з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), тетрациклінами, блокаторами Н1-гістамінових рецепторів.

Мазь для зовнішнього застосування, 100 МО/г + 40 мг/г + 0,8 мг/г.
По 25 г в туби алюмінієві або в туби поліетиленові ламінатні. Кожну тубу разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону.