Хлоралгідрат

Протисудомний, снодійний, седативний.

Пригнічує ЦНС: у малих дозах послаблює гальмівні процеси, у великих — гальмує процес збудження (при збільшенні доз до токсичних пригнічувальна дія на збудливість нервових клітин зростає). Прискорює настання сну, але суттєво не впливає на його тривалість і структуру. Сон настає через 10–30 хв і триває 4–8 год. Снодійний ефект знижується після 2 тижнів застосування.

Проходить через плаценту, проникає в грудне молоко. Тривале застосування хлоралгідрату під час вагітності може викликати симптоми відміни у новонароджених. Застосування хлоралгідрату матерями, що годують, може викликати седативний ефект у грудних дітей. Існують дані про здатність хлоралгідрату при тривалому застосуванні індукувати мікросомальні ферменти печінки.

При прийомі всередину швидко всмоктується з ШКТ. Метаболізується в печінці та еритроцитах до активного метаболіту трихлоретанолу (з ним пов'язують пригнічувальну дію на ЦНС), який згодом перетворюється на неактивні метаболіти, в т.ч. урохлоралову кислоту (кон'югат з глюкуроновою кислотою). Крім цього в печінці та нирках відбувається пряме перетворення речовини в неактивні метаболіти. Один з метаболітів — трихлороцтова кислота — має здатність накопичуватися в печінці та міокарді, порушуючи їх структуру та функції. Зв'язування з білками трихлоретанолу — 35–41%. Т1/2 трихлоретанолу з плазми — 7–10 год. Екскретується нирками; 40% дози виводиться протягом 24 год.

Для дорослих:

Психічне збудження, спазмофілія, правець, еклампсія, судомний статус у дітей; премедикація при хірургічних втручаннях.

Гіперчутливість, зловживання алкоголем/ліками або алкогольна/лікарська залежність в анамнезі; переміжна порфірія; езофагіт, гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; тяжкі порушення функції печінки та нирок; вагітність, годування груддю; проктит, коліт (при ректальному застосуванні).

На час лікування слід виключити прийом алкоголю та препаратів, що викликають пригнічення ЦНС.

При застосуванні у літніх пацієнтів необхідна корекція доз.

Впливає на результати діагностичних тестів: не слід призначати хлоралгідрат протягом 48 год до постановки флуорометричного тесту на катехоламіни в сечі; можливі хибнопозитивні результати при використанні реактиву Бенедикта та таблеток сульфату міді при визначенні глюкози в сечі; необхідно припинення прийому хлоралгідрату за 24–74 год до проведення тесту з фентоламіном через можливість хибнопозитивних результатів; змінює показники визначення 17-гідроксикортикостероїдів в сечі методом Редді, Дженкінса і Торна.

З боку нервової системи та органів чуття: запаморочення, сплутаність свідомості, нервозність, рухове занепокоєння, некоординованість рухів або нестійкість, психоз, парадоксальна реакція (галюцинації, незвичайне збудження), сонливість, відчуття «паріння», кома.

З боку серцево-судинної системи та крові (кровотворення, гемостаз): гіпотензія, колапс, ураження серця, лейкопенія.

З боку органів ШКТ: нудота, блювання, діарея, гастралгія, загострення захворювань ШКТ (гастрит, коліт, ентерит), ураження печінки.

Інші: тремор, шкірний висип, кропив'янка, ураження нирок, розвиток толерантності та залежності (при тривалому застосуванні), синдром відміни.

Симптоми: виражена сонливість, слабкість, хиткість, тривала сплутаність свідомості, нечітка мова; гіпотермія, уповільнене або неритмічне серцебиття; задишка або утруднене дихання; утруднення при ковтанні, нудота, блювання, сильний біль у шлунку; судоми.

Лікування: промивання шлунка, забезпечення нормального дихання та кровообігу, підтримання нормальної температури тіла, ШВЛ, моніторинг серцевої діяльності, інфузійна терапія, введення солей та підтримання адекватного діурезу, гемодіаліз (сприяє виведенню трихлоретанолу).

Немає даних

Таблетки в упаковці по 10 штук.