Кетоконазол
Ketoconazole
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Ліварол, Мікозорал, Нізорал, Перхотал, Себозол, Фунгавіс, Фунгінок, Скіназол
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Ketoconazoli 0,2 № 30
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 1 раз на день, під час їжі
Rp.: Supp. Ketoconazoli 400 mg 10
D.S. По 1 свічці 1 раз на добу, інтравагінально
Rp.: Ung. Ketoconazoli 2% - 15,0
D.S. Зовнішньо, 1 раз на добу
Rp.: "Ketoconazol" 2% - 120,0
D.S. На уражені ділянки шкіри нанести шампунь на 3-5 хвилин, потім змити водою, один раз на день протягом 1-3 днів
D.S. Внутрішньо, по 1 таб. 1 раз на день, під час їжі
Rp.: Supp. Ketoconazoli 400 mg 10
D.S. По 1 свічці 1 раз на добу, інтравагінально
Rp.: Ung. Ketoconazoli 2% - 15,0
D.S. Зовнішньо, 1 раз на добу
Rp.: "Ketoconazol" 2% - 120,0
D.S. На уражені ділянки шкіри нанести шампунь на 3-5 хвилин, потім змити водою, один раз на день протягом 1-3 днів
Фармакологічні властивості
Антиандрогенний, протигрибковий, фунгістатичний, фунгіцидний.
Фармакодинаміка
Протигрибковий засіб. Має фунгіцидну та фунгістатичну дію. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу ергостеролу та зміні ліпідного складу мембрани. Активний щодо збудника різнокольорового лишаю Malassezia furfur, збудників деяких дерматомікозів (Trichophyton, Epidermophyton floccosum, Microsporum), збудників кандидозу (Candida), а також збудників системних мікозів (Cryptococcus).
Активний також щодо грампозитивних коків: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.
Активний також щодо грампозитивних коків: Staphylococcus spp., Streptococcus spp.
Фармакокінетика
Кетоконазол є слабкою двоосновною сполукою, яка розчиняється і абсорбується в кислій середовищі. Cmax кетоконазолу в плазмі становить близько 3.5 мкг/мл і досягається через 1-2 год після одноразового прийому внутрішньо в дозі 200 мг під час їжі. Біодоступність кетоконазолу максимальна при його прийомі з їжею.
Абсорбція кетоконазолу знижена у пацієнтів зі зниженою кислотністю шлункового соку, наприклад, які приймають антацидні препарати, такі як гідроксид алюмінію, та антисекреторні препарати, такі як блокатори гістамінових Н2-рецепторів та інгібітори протонового насоса, а також у пацієнтів з ахлоргідрією, викликаною певним захворюванням.
Зв'язування з білками плазми, головним чином з альбуміновою фракцією, становить 99%. Кетоконазол широко розподіляється в тканинах, однак лише незначна частина препарату проникає в спинномозкову рідину.
Після абсорбції з ШКТ кетоконазол метаболізується в печінці з утворенням великої кількості неактивних метаболітів.
Дослідження in vitro показали, що в метаболізмі кетоконазолу бере участь ізофермент CYP3A4. Головними шляхами метаболізму є окислення та розщеплення імідазольного та піперазинового кілець, окислювальне O-деалкілювання та ароматичне гідроксилювання. Кетоконазол не є індуктором власного метаболізму. Виведення з плазми є двофазним: протягом перших 10 год T1/2 становить 2 год, у подальшому - 8 год.
Близько 13% виводиться з сечею, з яких 2-4% - у незміненому вигляді. Виділяється в основному з жовчю в ШКТ і близько 57% екскретується з калом.
Абсорбція кетоконазолу знижена у пацієнтів зі зниженою кислотністю шлункового соку, наприклад, які приймають антацидні препарати, такі як гідроксид алюмінію, та антисекреторні препарати, такі як блокатори гістамінових Н2-рецепторів та інгібітори протонового насоса, а також у пацієнтів з ахлоргідрією, викликаною певним захворюванням.
Зв'язування з білками плазми, головним чином з альбуміновою фракцією, становить 99%. Кетоконазол широко розподіляється в тканинах, однак лише незначна частина препарату проникає в спинномозкову рідину.
Після абсорбції з ШКТ кетоконазол метаболізується в печінці з утворенням великої кількості неактивних метаболітів.
Дослідження in vitro показали, що в метаболізмі кетоконазолу бере участь ізофермент CYP3A4. Головними шляхами метаболізму є окислення та розщеплення імідазольного та піперазинового кілець, окислювальне O-деалкілювання та ароматичне гідроксилювання. Кетоконазол не є індуктором власного метаболізму. Виведення з плазми є двофазним: протягом перших 10 год T1/2 становить 2 год, у подальшому - 8 год.
Близько 13% виводиться з сечею, з яких 2-4% - у незміненому вигляді. Виділяється в основному з жовчю в ШКТ і близько 57% екскретується з калом.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Приймають внутрішньо 1 раз на день під час їжі.
Дози для дорослих: при дерматомікозах - по 0,2 г (1 таблетці) 1 раз на день протягом 2-8 тиж.; при оніхомікозах та хронічних кандидозах - у тій же дозі до повного (з мікологічним контролем) одужання (4-6 тиж.); при ураженнях порожнини рота, шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи - по 1-2 таблетки на день протягом 2 тиж., потім по 1 таблетці на день до повного одужання (4-6 тиж.). При системних мікозах призначають у перші 2 тиж. по 2 таблетки на день, потім по 1 таблетці на день протягом кількох місяців.
Профілактично призначають по 1 таблетці на день; термін прийому залежить від перебігу основного захворювання. Для дітей старше 2 років добова доза 0,05 г при масі тіла до 20 кг і 0,1 г (1/3 таблетки) при масі тіла 20-40 кг. Дітям до 2 років призначають тільки при наявності абсолютних показань до застосування протигрибкового препарату.
При використанні кетоконазолу для лікування мікозів очей призначають по I таблетці (0,2 г) на день. При важких ураженнях рогівки (прозорої оболонки ока) застосовують також емульсію кетоконазолу, яку готують extempore (перед вживанням) - 1 таблетку розводять у 5 мл 4,5% розчину борної кислоти.
Закапують у кон'юнктивальний мішок (порожнину між задньою поверхнею повік та передньою поверхнею очного яблука) 5-6 разів на день. При цьому слід враховувати можливість подразнювальної дії.
Крем наносять 1 раз на добу на уражену ділянку та на 2 см здорової ділянки.
Лікування продовжують ще кілька днів після зникнення симптомів захворювання.
Середня тривалість курсу лікування кандидомікозів (захворювання, викликаного паразитарними дріжджоподібними грибками) та пліснявих мікозів (захворювання шкіри, викликаного пліснявими грибками) - 2-3 тижні; дерматофітії (захворювання шкіри людини, викликаного паразитарним грибком) - 2-6 тижнів.
При себорейному дерматиті (захворюванні шкіри, пов'язаному з порушенням функції сальних залоз) крем застосовується 1-2 рази на добу протягом 2-4 тижнів.
При мікозах волосистої частини голови після консультації з лікарем використовують шампунь, що містить кетоконазол.
Дози для дорослих: при дерматомікозах - по 0,2 г (1 таблетці) 1 раз на день протягом 2-8 тиж.; при оніхомікозах та хронічних кандидозах - у тій же дозі до повного (з мікологічним контролем) одужання (4-6 тиж.); при ураженнях порожнини рота, шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи - по 1-2 таблетки на день протягом 2 тиж., потім по 1 таблетці на день до повного одужання (4-6 тиж.). При системних мікозах призначають у перші 2 тиж. по 2 таблетки на день, потім по 1 таблетці на день протягом кількох місяців.
Профілактично призначають по 1 таблетці на день; термін прийому залежить від перебігу основного захворювання. Для дітей старше 2 років добова доза 0,05 г при масі тіла до 20 кг і 0,1 г (1/3 таблетки) при масі тіла 20-40 кг. Дітям до 2 років призначають тільки при наявності абсолютних показань до застосування протигрибкового препарату.
При використанні кетоконазолу для лікування мікозів очей призначають по I таблетці (0,2 г) на день. При важких ураженнях рогівки (прозорої оболонки ока) застосовують також емульсію кетоконазолу, яку готують extempore (перед вживанням) - 1 таблетку розводять у 5 мл 4,5% розчину борної кислоти.
Закапують у кон'юнктивальний мішок (порожнину між задньою поверхнею повік та передньою поверхнею очного яблука) 5-6 разів на день. При цьому слід враховувати можливість подразнювальної дії.
Крем наносять 1 раз на добу на уражену ділянку та на 2 см здорової ділянки.
Лікування продовжують ще кілька днів після зникнення симптомів захворювання.
Середня тривалість курсу лікування кандидомікозів (захворювання, викликаного паразитарними дріжджоподібними грибками) та пліснявих мікозів (захворювання шкіри, викликаного пліснявими грибками) - 2-3 тижні; дерматофітії (захворювання шкіри людини, викликаного паразитарним грибком) - 2-6 тижнів.
При себорейному дерматиті (захворюванні шкіри, пов'язаному з порушенням функції сальних залоз) крем застосовується 1-2 рази на добу протягом 2-4 тижнів.
При мікозах волосистої частини голови після консультації з лікарем використовують шампунь, що містить кетоконазол.
Показання
Для зовнішнього застосування: лікування та профілактика грибкових уражень шкіри волосистої частини голови; дерматомікоз гладкої шкіри; пахова епідермофітія; епідермофітія кистей і стоп, кандидоз шкіри.
Для місцевого застосування: лікування гострого та хронічного рецидивуючого вагінального кандидозу; профілактика грибкових інфекцій піхви при зниженій резистентності організму та на фоні лікування антибактеріальними засобами та іншими препаратами, що порушують нормальну мікрофлору піхви.
Для прийому внутрішньо (при недоступності та непереносимості інших методів терапії): бластомікоз, кокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз, хромомікоз, паракокцидіоїдомікоз.
Для місцевого застосування: лікування гострого та хронічного рецидивуючого вагінального кандидозу; профілактика грибкових інфекцій піхви при зниженій резистентності організму та на фоні лікування антибактеріальними засобами та іншими препаратами, що порушують нормальну мікрофлору піхви.
Для прийому внутрішньо (при недоступності та непереносимості інших методів терапії): бластомікоз, кокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз, хромомікоз, паракокцидіоїдомікоз.
Протипоказання
Гострі та хронічні захворювання печінки, вагітність, лактація, дитячий вік до 3 років, підвищена чутливість до кетоконазолу; одночасний прийом з наступними субстратами ізоферменту CYP3A4 (підвищення концентрації цих препаратів у плазмі, викликане спільним прийомом з кетоконазолом, може призвести до збільшення або подовження як терапевтичних, так і побічних ефектів та розвитку потенційно небезпечних ефектів, в т.ч. до подовження інтервалу QT та розвитку шлуночкової аритмії типу "пірует"): анальгетики (левацетилметадол, метадон); антиаритміки (дизопірамід, дофетилід, дронедарон, хінідин); антигельмінтні та антипротозойні препарати (галофантрин); антигістамінні препарати (астемізол, мізоластин, терфенадин); препарати для лікування мігрені (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилергометрин); протипухлинні препарати (іринотекан); антипсихотичні препарати, анксіолітики та снодійні препарати (луразидон, мідазолам перорально, пімозид, сертиндол, триазолам); блокатори кальцієвих каналів (бепридил, фелодипін, лерканідипін, нісолдипін); серцево-судинні препарати різних груп (івабрадин, ранолазин); діуретики (еплеренон); імунодепресанти (еверолімус); шлунково-кишкові препарати (цизаприд, домперидон); гіполіпідемічні препарати (ловастатин, симвастатин); інші (колхіцин при лікуванні хворих з порушеннями функцій печінки та нирок).
Особливі вказівки
Застосування при грибковому менінгіті недоцільне, оскільки кетоконазол погано проникає через ГЕБ.
Через ризик гепатотоксичності, в т.ч. кетоконазол слід застосовувати тільки в тих випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик.
У пацієнтів з підвищеною активністю печінкових ферментів або при перенесеному токсичному ураженні печінки внаслідок прийому інших препаратів не слід застосовувати кетоконазол, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки.
Перед початком лікування необхідно оцінити функцію печінки для виключення гострих або хронічних захворювань. Під час лікування необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, функціональний стан печінки та нирок у пацієнтів для того, щоб не пропустити перші симптоми гепатотоксичності. Не можна виключити розвиток гепатотоксичності протягом першого місяця, і навіть протягом першого тижня терапії. Сумарна доза кетоконазолу є фактором ризику важкої гепатотоксичності. У зв'язку з цим у період лікування рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію кетоконазолом.
У пацієнтів з наднирковою недостатністю або прикордонними станами на фоні стресового впливу (в т.ч. обширні хірургічні втручання, умови інтенсивної терапії), у пацієнтів з тривалим курсом терапії при підозрі на надниркову недостатність слід контролювати функцію надниркових залоз, оскільки у добровольців кетоконазол у добовій дозі 400 мг і більше викликав зниження "кортизолового відповіду" на стимуляцію АКТГ.
Якщо для лікування шкірних захворювань застосовували ГКС, то кетоконазол призначають не раніше ніж через 2 тижні після їх відміни.
Вживання кислих напоїв підвищує всмоктуваність кетоконазолу.
Через ризик гепатотоксичності, в т.ч. кетоконазол слід застосовувати тільки в тих випадках, коли потенційна користь перевищує можливий ризик.
У пацієнтів з підвищеною активністю печінкових ферментів або при перенесеному токсичному ураженні печінки внаслідок прийому інших препаратів не слід застосовувати кетоконазол, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки.
Перед початком лікування необхідно оцінити функцію печінки для виключення гострих або хронічних захворювань. Під час лікування необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, функціональний стан печінки та нирок у пацієнтів для того, щоб не пропустити перші симптоми гепатотоксичності. Не можна виключити розвиток гепатотоксичності протягом першого місяця, і навіть протягом першого тижня терапії. Сумарна доза кетоконазолу є фактором ризику важкої гепатотоксичності. У зв'язку з цим у період лікування рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію кетоконазолом.
У пацієнтів з наднирковою недостатністю або прикордонними станами на фоні стресового впливу (в т.ч. обширні хірургічні втручання, умови інтенсивної терапії), у пацієнтів з тривалим курсом терапії при підозрі на надниркову недостатність слід контролювати функцію надниркових залоз, оскільки у добровольців кетоконазол у добовій дозі 400 мг і більше викликав зниження "кортизолового відповіду" на стимуляцію АКТГ.
Якщо для лікування шкірних захворювань застосовували ГКС, то кетоконазол призначають не раніше ніж через 2 тижні після їх відміни.
Вживання кислих напоїв підвищує всмоктуваність кетоконазолу.
Побічні ефекти
З боку нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, сонливість, парестезії.
З боку органів ШКТ: зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення рівня печінкових трансаміназ у крові, жовтяниця, гепатит (висока летальність, ризик зростає при застосуванні більше 14 діб).
З боку сечостатевої системи: гінекомастія, зниження лібідо, імпотенція, олігоспермія, порушення менструального циклу.
Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж шкіри.
Інші: фотофобія, алопеція, артралгія, лихоманка, тромбоцитопенія; місцеві реакції — гіперемія та подразнення слизової оболонки піхви, свербіж піхви (супозиторії); місцеве подразнення шкіри, печіння, висип, контактний дерматит (крем, мазь); подразнення, свербіж та печіння шкіри, підвищена жирність або сухість волосся (шампунь).
З боку органів ШКТ: зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення рівня печінкових трансаміназ у крові, жовтяниця, гепатит (висока летальність, ризик зростає при застосуванні більше 14 діб).
З боку сечостатевої системи: гінекомастія, зниження лібідо, імпотенція, олігоспермія, порушення менструального циклу.
Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж шкіри.
Інші: фотофобія, алопеція, артралгія, лихоманка, тромбоцитопенія; місцеві реакції — гіперемія та подразнення слизової оболонки піхви, свербіж піхви (супозиторії); місцеве подразнення шкіри, печіння, висип, контактний дерматит (крем, мазь); подразнення, свербіж та печіння шкіри, підвищена жирність або сухість волосся (шампунь).
Передозування
Немає даних
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні кетоконазолу з антацидними засобами (алюмінію гідроксид, блокатори гістамінових Н2-рецепторів, інгібітори протонового насоса) зменшується абсорбція кетоконазолу з ШКТ. При цих комбінаціях слід контролювати протигрибкову активність кетоконазолу і при необхідності проводити корекцію його дози.
При одночасному застосуванні кетоконазолу з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 можливе зниження біодоступності кетоконазолу, яке може викликати значне зниження його ефективності. До таких препаратів належать ізоніазид, рифабутин, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, ефавіренз, невірапін. Якщо цих комбінацій уникнути неможливо, то слід контролювати протигрибкову активність кетоконазолу і при необхідності збільшувати його дозу.
При одночасному застосуванні кетоконазолу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, противірусні препарати, включаючи ритонавір, посилений ритонавіром дарунавір і посилений ритонавіром фосампренавір) можливе підвищення біодоступності кетоконазолу. При цих комбінаціях слід контролювати стан пацієнта для виявлення симптомів збільшення інтенсивності та тривалості дії кетоконазолу, концентрацію кетоконазолу в плазмі крові і при необхідності зменшити його дозу.
При одночасному застосуванні кетоконазол здатний інгібувати CYP3A4-опосередкований метаболізм препаратів, а також транспорт активних речовин, обумовлений P-глікопротеїном. Це може призводити до збільшення концентрацій цих препаратів у плазмі і/або з активних метаболітів, що викликає збільшення інтенсивності та тривалості терапевтичних або побічних ефектів застосовуваних одночасно лікарських засобів.
Не рекомендується одночасне застосування з кетоконазолом наступних препаратів: тамсулозин, фентаніл, рифабутин, ривароксабан, карбамазепін, дазатиніб, нілотиніб, трабектедин, салметерол. Якщо цих комбінацій уникнути неможливо, то слід забезпечити клінічний моніторинг стану пацієнта для виявлення симптомів збільшення інтенсивності або тривалості терапевтичних і/або побічних ефектів, контролювати концентрацію препарату в плазмі крові і при необхідності зменшити дозу відповідного препарату або призупинити його застосування.
З обережністю слід застосовувати кетоконазол одночасно з наступними препаратами: альфентаніл, бупренорфін (в/в і сублінгвально), оксикодон, дигоксин, кумарини, цилостазол, репаглінід, саксагліптин, празиквантел, ебастин, елетриптан, бортезоміб, бусульфан, доцетаксел, ерлотиніб, іматиніб, іксабепілон, лапатиніб, триметрексат, алкалоїди барвінка, алпразолам, арипіпразол, бротизолам, буспірон, галоперидол, мідазолам (в/в), пероспірон, кветіапін, рамелтерон, рисперидон, маравірок, індинавір, саквінавір, надолол, верапаміл, аліскірен, апрепітант, будесонід, циклесонід, циклоспорин, дексаметазон, флутиказон, метилпреднізолон, сиролімус, такролімус, темсиролімус, аторвастатин, ребоксетин, фезотеродин, імідафенацин, силденафіл, соліфенацин, тадалафіл, толтеродин, алітретиноїн (пероральна лікарська форма), цінакальцет, мозаваптан, толваптан. При спільному застосуванні рекомендується ретельний моніторинг клінічного стану пацієнта, при необхідності - контроль концентрації препарату в плазмі крові і якщо потрібно - зменшення його дози.
В окремих випадках можлива дисульфірамоподібна реакція при вживанні алкоголю під час прийому кетоконазолу.
При одночасному застосуванні кетоконазолу з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 можливе зниження біодоступності кетоконазолу, яке може викликати значне зниження його ефективності. До таких препаратів належать ізоніазид, рифабутин, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, ефавіренз, невірапін. Якщо цих комбінацій уникнути неможливо, то слід контролювати протигрибкову активність кетоконазолу і при необхідності збільшувати його дозу.
При одночасному застосуванні кетоконазолу з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, противірусні препарати, включаючи ритонавір, посилений ритонавіром дарунавір і посилений ритонавіром фосампренавір) можливе підвищення біодоступності кетоконазолу. При цих комбінаціях слід контролювати стан пацієнта для виявлення симптомів збільшення інтенсивності та тривалості дії кетоконазолу, концентрацію кетоконазолу в плазмі крові і при необхідності зменшити його дозу.
При одночасному застосуванні кетоконазол здатний інгібувати CYP3A4-опосередкований метаболізм препаратів, а також транспорт активних речовин, обумовлений P-глікопротеїном. Це може призводити до збільшення концентрацій цих препаратів у плазмі і/або з активних метаболітів, що викликає збільшення інтенсивності та тривалості терапевтичних або побічних ефектів застосовуваних одночасно лікарських засобів.
Не рекомендується одночасне застосування з кетоконазолом наступних препаратів: тамсулозин, фентаніл, рифабутин, ривароксабан, карбамазепін, дазатиніб, нілотиніб, трабектедин, салметерол. Якщо цих комбінацій уникнути неможливо, то слід забезпечити клінічний моніторинг стану пацієнта для виявлення симптомів збільшення інтенсивності або тривалості терапевтичних і/або побічних ефектів, контролювати концентрацію препарату в плазмі крові і при необхідності зменшити дозу відповідного препарату або призупинити його застосування.
З обережністю слід застосовувати кетоконазол одночасно з наступними препаратами: альфентаніл, бупренорфін (в/в і сублінгвально), оксикодон, дигоксин, кумарини, цилостазол, репаглінід, саксагліптин, празиквантел, ебастин, елетриптан, бортезоміб, бусульфан, доцетаксел, ерлотиніб, іматиніб, іксабепілон, лапатиніб, триметрексат, алкалоїди барвінка, алпразолам, арипіпразол, бротизолам, буспірон, галоперидол, мідазолам (в/в), пероспірон, кветіапін, рамелтерон, рисперидон, маравірок, індинавір, саквінавір, надолол, верапаміл, аліскірен, апрепітант, будесонід, циклесонід, циклоспорин, дексаметазон, флутиказон, метилпреднізолон, сиролімус, такролімус, темсиролімус, аторвастатин, ребоксетин, фезотеродин, імідафенацин, силденафіл, соліфенацин, тадалафіл, толтеродин, алітретиноїн (пероральна лікарська форма), цінакальцет, мозаваптан, толваптан. При спільному застосуванні рекомендується ретельний моніторинг клінічного стану пацієнта, при необхідності - контроль концентрації препарату в плазмі крові і якщо потрібно - зменшення його дози.
В окремих випадках можлива дисульфірамоподібна реакція при вживанні алкоголю під час прийому кетоконазолу.
Лікарська форма
таблетки: майже білого або білого кольору з фаскою (по 10 шт. у блістері, в картонній пачці 1 або 3 блістери); капсули (по 10 шт. у блістері, в картонній пачці 2 блістери);
супозиторії вагінальні: білого або білого з жовтим відтінком кольору, циліндричної форми з загостреним кінцем, можлива наявність воронкоподібного заглиблення або повітряного стрижня на зрізі (по 5 шт. у блістері, в картонній пачці 1 або 2 блістери);
крем для зовнішнього застосування 2%: однорідна маса білого або білого з жовтим відтінком кольору (по 10 г або 15 г в алюмінієвих тубах, в картонній пачці 1 туба);
шампунь (по 150 мл у флаконі, в картонній пачці 1 флакон).
В 1 таблетці міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 0,2 г;
допоміжні компоненти: лактоза, крохмаль кукурудзяний, полівінілпіролідон низькомолекулярний, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.
В 1 капсулі вміст діючої речовини – кетоконазол, становить 0,2 г.
В 1 супозиторії міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 0,4 г;
допоміжні компоненти: бутилгідроксіанізол, гліцериди напівсинтетичні (Суппоцир-АМ).
В 1 г крему міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 0,02 г;
допоміжні компоненти: вазелінове масло, емульцир 61 WL 2659, ніпагін, лабрафіл М 2130 CS, вода очищена.
В шампуні міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 2%;
допоміжні компоненти: лауретсульфат натрію, кокамідопропілбетаїн, лаурилетоксисульфосукцинат натрію, кокоглюкозид гліцерилолеат, полікватерніум-7, кокамід МЕА, ПЕГ (поліетиленгліколь)-7 гліцерил кокоат, триетаноламін, лаурет-3, хлорид натрію, етилендіамінтетраоцтова кислота, метилхлорізотіазолінон, лимонна кислота, харчовий барвник, парфумерна композиція.
супозиторії вагінальні: білого або білого з жовтим відтінком кольору, циліндричної форми з загостреним кінцем, можлива наявність воронкоподібного заглиблення або повітряного стрижня на зрізі (по 5 шт. у блістері, в картонній пачці 1 або 2 блістери);
крем для зовнішнього застосування 2%: однорідна маса білого або білого з жовтим відтінком кольору (по 10 г або 15 г в алюмінієвих тубах, в картонній пачці 1 туба);
шампунь (по 150 мл у флаконі, в картонній пачці 1 флакон).
В 1 таблетці міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 0,2 г;
допоміжні компоненти: лактоза, крохмаль кукурудзяний, полівінілпіролідон низькомолекулярний, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.
В 1 капсулі вміст діючої речовини – кетоконазол, становить 0,2 г.
В 1 супозиторії міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 0,4 г;
допоміжні компоненти: бутилгідроксіанізол, гліцериди напівсинтетичні (Суппоцир-АМ).
В 1 г крему міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 0,02 г;
допоміжні компоненти: вазелінове масло, емульцир 61 WL 2659, ніпагін, лабрафіл М 2130 CS, вода очищена.
В шампуні міститься:
діюча речовина: кетоконазол – 2%;
допоміжні компоненти: лауретсульфат натрію, кокамідопропілбетаїн, лаурилетоксисульфосукцинат натрію, кокоглюкозид гліцерилолеат, полікватерніум-7, кокамід МЕА, ПЕГ (поліетиленгліколь)-7 гліцерил кокоат, триетаноламін, лаурет-3, хлорид натрію, етилендіамінтетраоцтова кислота, метилхлорізотіазолінон, лимонна кислота, харчовий барвник, парфумерна композиція.
