Магній Діаспорал 300

Відновлення дефіциту магнію.

Магній бере участь у більшості реакцій обміну, активує понад 300 ферментів. Незамінний елемент у процесах, що забезпечують надходження та витрату енергії. Бере участь у балансі електролітів, транспорті іонів, проникності мембран, у регуляції передачі нервових імпульсів та у скороченні м'язів. Є природним антагоністом кальцію.

Всмоктування магнію відбувається дозозалежно, переважно в тонкому кишечнику. Рівень абсорбції залежить від концентрації магнію в сироватці крові. Неабсорбована частина може мати проносний ефект. При синдромі мальабсорбції та вживанні їжі, багатої жирами, абсорбція магнію знижується. Виводиться магній нирками. У сироватці крові міститься близько 1% абсорбованого магнію (0.8 - 1.0 ммоль/л). З них близько 45% магнію зв'язується з альбуміном. Фізіологічною активністю володіє іонізований магній.

Для дорослих:

- Дефіцит магнію в організмі (швидка втомлюваність, схильність до судом у литкових м'язах, аритмії, депресія).
- Профілактика дефіциту магнію.

- підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату;
- тяжка ниркова недостатність;
- атріовентрикулярна блокада;
- міастенія;
- гіпермагніємія;
- непереносимість фруктози, синдром порушеного всмоктування глюкози або галактози, або дефіцит сахарази-ізомальтази (наявність у складі препарату сахарози);
- дитячий вік (до 12 років).

З обережністю: помірна ниркова недостатність (небезпека розвитку гіпермагніємії).

Організму людини необхідно близько 300 мг магнію/добу. При частому вживанні проносних, алкоголю, великих психічних і фізичних навантаженнях ця потреба збільшується, що може призвести до розвитку дефіциту магнію в організмі.

При одночасному дефіциті кальцію і магнію, дефіцит магнію слід відновлювати до початку прийому препаратів кальцію або харчових добавок, що містять кальцій.

З боку травної системи: нечасто - рідкий стілець до діареї на початку лікування (зазвичай зникає при продовженні лікування без спеціального лікування); частота невідома - болі в животі, нудота, метеоризм

З боку нервової системи: дуже рідко - слабкість (при тривалому застосуванні). При виникненні такої небажаної реакції прийом магнію цитрату необхідно припинити. Після покращення стану терапія може бути відновлена у зниженій дозуванні.

Інші: частота невідома - алергічні реакції.

Симптоми: зниження АТ, нудота, блювання, уповільнення рефлексів, пригнічення дихання, кома, зупинка серця, анурія.

Лікування: в/в введення кальцію і в/м або п/к введення 1–2 амп. (0,5–1 мг/мл) неостигміну метилсульфату; в/в або пероральне введення 0,9% натрію хлориду; у разі ниркової недостатності — гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

Солі магнію можуть посилювати дію м'язових релаксантів.

Аміноглікозидні антибіотики, діуретики (тіазиди, фуросемід), препарати, що пригнічують секрецію шлункового соку (омепразол, пантопразол), цисплатин і циклоспорин А, фоскарнет, цетуксимаб і ерлотиніб, пентамідин, рапаміцин і амфотерицин прискорюють виведення магнію і можуть викликати його дефіцит в організмі.

Іони магнію, заліза, фторидів і тетрациклін взаємно впливають на абсорбцію один одного, тому необхідно дотримуватися 2-3 годинного інтервалу між прийомом магнію цитрату і препаратів, що містять вищезазначені речовини.

Магній послаблює дію непрямих антикоагулянтів.

Одночасне застосування препаратів, що містять фосфати або солі кальцію, може значно зменшити всмоктування магнію в ШКТ.

Гранули для приготування розчину для прийому всередину.
По 5 г в пакеті з комбінованого матеріалу (папір, фольга алюмінієва, ПЕ-плівка). 2 пакети, з'єднані термозварювальним швом. 50 пакетів поміщають в картонну пачку.