Метромікон-Нео

Антибактеріальне, протигрибкове, протипротозойне.

Комбінований засіб для інтравагінального застосування.

Метронідазол - протипротозойний і протимікробний препарат, похідне нітро-5-імідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними білками анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій і найпростіших.

Активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia lamblia, а також облігатних анаеробів Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides distasonis, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella spp. (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens) і деяких грампозитивних мікроорганізмів (Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). МПК для цих штамів становить 0.125-6.25 мкг/мл.

До метронідазолу стійкі аеробні мікроорганізми і факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби і анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективними проти аеробів.

Міконазол чинить протигрибкову дію щодо дерматофітів, дріжджових грибів. При інтравагінальному застосуванні активний в основному щодо Candida albicans. Міконазол пригнічує біосинтез ергостеролу в грибах і змінює склад інших ліпідних компонентів у мембрані, що призводить до загибелі грибкових клітин. Міконазол не змінює склад нормальної мікрофлори і рН вагіни.

При інтравагінальному застосуванні метронідазол абсорбується в системний кровотік. Cmax метронідазолу в крові визначається через 6-12 год і становить приблизно 50% від тієї Cmax, яка досягається (через 1-3 год) після одноразового прийому еквівалентної дози метронідазолу внутрішньо. Метронідазол проникає в грудне молоко і більшість тканин, проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр. Зв'язування з білками плазми - менше 20%. Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, окислення і глюкуронування. Активність основного метаболіту (2-оксіметронідазолу) становить 30% активності вихідної сполуки. Виводиться нирками - 60-80% дози препарату системної дії (20% цієї кількості в незміненому вигляді). Метаболіт метронідазолу, 2-оксіметронідазол, забарвлює сечу в червоно-коричневий колір, внаслідок присутності водорозчинного пігменту, що утворюється в результаті метаболізму метронідазолу. Кишечником виводиться - 6-15% дози препарату системної дії.

Системна абсорбція міконазолу після інтравагінального застосування низька. Швидко руйнується в печінці. Гістогематичні бар'єри долає погано. Через 8 годин після застосування препарату 90% міконазолу все ще присутній у вагіні. Незмінений міконазол не виявляється ні в плазмі, ні в сечі.

Для дорослих:

- вагінальний кандидоз;
- бактеріальний вагіноз;
- трихомонадний вагініт;
- вагініти, викликані змішаними інфекціями.

- Лейкопенія (в т.ч. в анамнезі);
- органічні ураження ЦНС (в т.ч. епілепсія);
- печінкова недостатність;
- I триместр вагітності;
- період лактації (грудного вигодовування);
- дитячий вік до 18 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату і до інших азолів.

З обережністю
Цукровий діабет, порушення мікроциркуляції.

У період застосування даної комбінації вживання алкоголю суворо заборонено (небезпека розвитку дисульфірамоподібних реакцій).

У період застосування препарату рекомендується утримуватися від статевих контактів. Рекомендується одночасне лікування статевих партнерів.

На фоні лікування можлива незначна лейкопенія, тому доцільно контролювати картину крові (кількість лейкоцитів) на початку і в кінці терапії.

Метронідазол може іммобілізувати трепонеми, що призводить до хибнопозитивного TPI тесту (тесту Нельсона).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

При появі побічних ефектів з боку ЦНС слід утриматися від керування автотранспортом і роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Місцеві реакції: печіння, свербіж, подразнення слизової оболонки вагіни і посилення набряклості. Через запалення слизової оболонки вагіни при вагініті подразнення може посилюватися після введення першого супозиторія або до третього дня лікування. Ці ускладнення швидко зникають після припинення лікування.

З боку ШКТ: біль або спазми в животі, металевий присмак, сухість у роті, запор, діарея, втрата апетиту, нудота, блювання.

З боку нервової системи: головний біль, рухові порушення (атаксія), запаморочення, психоемоційні порушення (тривожність, лабільність настрою, підвищена втомлюваність), судоми.

З боку системи кровотворення: лейкопенія.

Алергічні реакції: шкірні висипання, в т.ч. кропив'янка.

При дотриманні рекомендованих доз, у зв'язку з низькою абсорбцією препарату, випадки передозування не виявлені.

Можливі симптоми: нудота, блювання, біль у животі, діарея, свербіж, металевий присмак у роті, атаксія, запаморочення, парестезії, периферична невропатія (при тривалому застосуванні у високих дозах), судоми, лейкопенія, темне забарвлення сечі (зумовлено передозуванням метронідазолу).

Симптоми передозування міконазолу не виявлені.

Лікування: симптоматична і підтримуюча терапія, при випадковому прийомі всередину — промивання шлунка.

Оскільки системна абсорбція міконазолу низька, взаємодія з іншими лікарськими препаратами обумовлюється метронідазолом.

Метронідазол сумісний з сульфаніламідами і антибіотиками.

При одночасному вживанні алкоголю викликає реакції, подібні до дисульфіраму (схваткоподібні болі в животі, нудота, блювання, головний біль, гіперемія шкіри). Недопустиме спільне застосування з дисульфірамом (адитивна дія, може викликати сплутаність свідомості).

Препарат здатний посилювати дію непрямих антикоагулянтів. Протромбіновий час може збільшуватися, тому необхідна корекція дози непрямих антикоагулянтів.

Не рекомендується поєднувати препарат з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронія бромід).

Індуктори ферментів мікросомального окислення в печінці (наприклад, фенітоїн, фенобарбітал) можуть прискорювати елімінацію метронідазолу, що призводить до зниження його концентрації в плазмі крові.

Циметидин інгібує метаболізм метронідазолу, що може призвести до підвищення його концентрації в сироватці крові і збільшення ризику розвитку побічних явищ.

Можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові під час курсу лікування метронідазолом, тому перед початком застосування даної комбінації необхідно знизити дозу літію або припинити його прийом на час лікування.

Супозиторії вагінальні, 500 мг + 100 мг.
По 7 супп. в контурній чарунковій упаковці з ПВХ/ПЕ-плівки. По 2 контурні чарункові упаковки в пачці картонній.