Номігрен

Анальгезуюча, протимігренозна, спазмолітична.

Комбінований препарат. Чинить протимігренозну, спазмолітичну та анальгезуючу дію.

Ерготамін - алкалоїд ріжків; є частковим агоністом серотонінових рецепторів, невибірково блокує 5-HT1A-1D-рецептори. Для ерготаміну характерна альфа-адреноблокуюча активність у поєднанні з вираженою прямою судинозвужувальною дією на гладку мускулатуру периферичних і мозкових судин. У зв'язку з цим на фоні дії ерготаміну переважає тонізуючий вплив на периферичні і мозкові судини, що має терапевтичне значення при купіруванні нападів мігрені.

Пропіфеназон має анальгезуючу дію.

Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну і підсилює його терапевтичний ефект. Також кофеїн чинить тонізуючу дію на мозкові судини.

Камілофін чинить спазмолітичну дію, усуваючи початковий вазоспазм у продромальній фазі нападу мігрені.

Меклоксамін чинить антихолінергічну, антигістамінну, помірно седативну і протиблювотну дію.

Після прийому внутрішньо ерготамін у невеликій мірі всмоктується з ШКТ. Біодоступність низька внаслідок інтенсивного метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Основні метаболіти виводяться через кишечник з жовчю. Близько 4% виводиться нирками в незміненому вигляді. Виведення ерготаміну має двофазний характер. T1/2 у кінцевій фазі - 21 год.

Після прийому внутрішньо близько 25% пропіфеназону піддається метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Vd становить 0.4 л/кг, Cmax у плазмі крові досягається протягом 30-40 хв, максимальний ефект - через 90 хв. Т1/2 - 2.1-2.4 год, виводиться нирками.

Кофеїн добре всмоктується в кишечнику (в т.ч. товстому). T1/2 становить близько 5 год. Близько 10% виводиться нирками в незміненому вигляді.

T1/2 меклоксаміну і камілофіну - 1.5-2 год, виводяться нирками.

Для дорослих:

Гострі напади мігрені (в т.ч. супроводжувані аурою) і мігренеподібні головні болі судинного генезу.

- органічні захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. гострий інфаркт міокарда, стенокардія, виражений атеросклероз, пароксизмальна тахікардія, часта шлуночкова екстрасистолія, артеріальна гіпертензія);
- облітеруючі захворювання периферичних судин;
- глаукома;
- доброякісна гіперплазія передміхурової залози із затримкою сечі;
- тиреотоксикоз;
- виражена печінкова і/або ниркова недостатність;
- сепсис;
- вагітність;
- період лактації;
- непереносимість лактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози (оскільки препарат містить лактозу);
- дитячий вік до 15 років;
- підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при порушеннях сну, тривожних розладах (агорафобія, панічні розлади), мегаколоні, пацієнтам похилого віку, при одночасному прийомі ГКС, а також при мігрені, що супроводжується осередковими неврологічними порушеннями.

Не застосовувати препарат з метою профілактики нападу мігрені!

Пацієнтам, які приймають Номігрен, необхідно періодично контролювати картину крові.

При систематичному прийомі препаратів, що містять ерготамін, слід попередити пацієнта про необхідність суворо дотримуватися призначених доз, щоб уникнути розвитку явищ ерготизму: спазм периферичних судин - втрата чутливості, парестезії, відчуття "поколювання" в кінцівках, болі в нижніх кінцівках, ціаноз (особливо пальців), виражене зменшення пульсації, а також порушення з боку ЦНС - запаморочення, ступор, кома, судоми.

При появі таких симптомів, як оніміння кінчиків пальців кистей або стоп, болі в області серця, прискорення або уповільнення ЧСС, прийом препарату слід негайно припинити і звернутися до лікаря.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Номігрен може впливати на психофізичні здібності пацієнта, особливо при одночасному прийомі з алкоголем або препаратами, що пригнічують ЦНС. Не можна керувати транспортними засобами і працювати з потенційно небезпечними механізмами протягом 2-3 год після прийому препарату Номігрен.

З боку ЦНС: порушення сну, підвищена збудливість; при тривалому застосуванні можливий розвиток звикання.

З боку серцево-судинної системи: транзиторна тахікардія, зміни на ЕКГ, підвищення АТ, болі в області серця, брадикардія, болі в м'язах, зменшення пульсації в кінцівках, парестезії в кінцівках (більшість зазначених ефектів пов'язано з підвищенням тонусу периферичних судин).

З боку травної системи: нудота, блювання; рідко — діарея.

Інші: слабкість у ногах; рідко — периферичні набряки, шкірний свербіж.

Симптоми: нудота, блювання, загальна слабкість, парестезії, шум у вухах, біль і ціаноз нижніх кінцівок (з пониженням або повною відсутністю пульсації на периферичних артеріях), підвищення або зниження АТ, тахікардія, сонливість, ступор, судоми, тривожність.

Лікування: промивання шлунка, якщо пройшло не більше 4-х годин після прийому препарату, прийом активованого вугілля, за необхідності - проведення симптоматичної терапії.

Амантадин, хінідин і трициклічні антидепресанти потенціюють дію препарату.

Номігрен підсилює ефект етанолу і седативних засобів.

Альфа-адреностимулятори, бета-адреноблокатори і нікотин підсилюють судинозвужувальну дію препарату.

Не можна призначати одночасно з судинозвужувальними засобами, оскільки це може призвести до небезпечної для життя артеріальної гіпертензії.

При одночасному застосуванні з агоністами серотоніну (в т.ч. з суматриптаном) підвищується ризик розвитку пролонгованих вазоспастичних реакцій.

При одночасному застосуванні з антибіотиками групи макролідів (в т.ч. з еритроміцином) можливе підвищення концентрації ерготаміну в плазмі крові.

Таблетки, вкриті оболонкою.
По 10 або 20 таблеток, вкритих оболонкою в білій пропіленовій тубі, закупореній білою пластмасовою кришкою з контролем першого відкриття.
Кожну тубу разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.