Пульмолор
Pulmolor
Аналоги (дженерики, синоніми)
Респікс Л
Діюча речовина
Фармакологічна група
H1-антигистаминные средства в комбинациях, Секретолитики и стимуляторы моторной функции дыхательных путей в комбинациях
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. "Pulmolor" № 20
D.S.: Приймати по 1 таблетці 2 рази на добу.
Rp.: Pulv. "Pulmolor" 60 ml
D.S.: Приймати по 5 мл 2 рази на добу.
D.S.: Приймати по 1 таблетці 2 рази на добу.
Rp.: Pulv. "Pulmolor" 60 ml
D.S.: Приймати по 5 мл 2 рази на добу.
Фармакологічні властивості
ПульмоЛОР має виражену відхаркувальну дію, пом'якшує та заспокоює сухий кашель, полегшує дихання, нормалізує секрецію бронхіального слизу, покращує відходження мокротиння, зменшує запалення дихальних шляхів. Має протиексудативну дію, зменшує спазм гладких м'язів бронхів та набряк тканин, включаючи слизові оболонки носа, горла, гайморових пазух та дихальних шляхів, знижує проникність капілярів, зменшує закладеність носа, сльозотечу, чхання, свербіж піднебіння та носа, гіперемію очей.
Амброксолу гідрохлорид — секретолітичний та секретомоторний засіб. Має виражений відхаркувальний та незначний протикашльовий ефект. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує кількість слизового секрету і таким чином нормалізує співвідношення серозного та слизового компонентів. Це сприяє нормалізації реологічних показників мокротиння, зниженню його в'язкості та адгезивних властивостей. Безпосередньо стимулює рухову активність миготливого епітелію бронхів, запобігає його злипанню та покращує мукоциліарну евакуацію мокротиння. Амброксол підвищує вміст сурфактанта в легенях, а також запобігає його деструкції в пневмоцитах. Як муколітичний засіб і як експекторант амброксол покращує функцію зовнішнього дихання. Препарат знижує гіперреактивність м'язів бронхів при БА. Амброксол проявляє протизапальний ефект, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет та відновлення природного шару сурфактанта. При прийомі амброксолу значно зменшуються скарги пацієнтів на кашель та мокротиння згідно з інтенсивністю лікування. Амброксолу гідрохлорид підвищує концентрацію антибіотиків у легенях і таким чином покращує перебіг захворювань дихальних шляхів при бактеріальних інфекціях легень.
Лоратадин — селективний блокатор периферичних H1-гістамінових рецепторів пролонгованої дії. Не має центральної седативної дії. Має протиалергічні властивості, послаблює спазм гладкої мускулатури бронхів, зменшує чутливість бронхів до гістаміну, усуває сухий кашель алергічної етіології, знижує проникність капілярів, зменшує набряк тканин, ринорею, сльозотечу, чхання, свербіж піднебіння та носа, почервоніння очей. Запобігає розвитку та полегшує перебіг алергічних реакцій. Його дія здійснюється шляхом конкурентного блокування Н1-гістамінових рецепторів на ефекторних клітинах за рахунок пригнічення потоку кальцію в клітини, пригнічення вивільнення гістаміну (мембраностабілізуюча функція), пригнічення хемотаксису еозинофілів та накопичення їх у слизовій оболонці. Антигістамінний ефект лоратадину проявляється через 1–3 год після прийому, досягає максимуму через 8–12 год і триває 24 год. Після 28 днів застосування лоратадину звикання не спостерігається.
Амброксолу гідрохлорид — секретолітичний та секретомоторний засіб. Має виражений відхаркувальний та незначний протикашльовий ефект. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує кількість слизового секрету і таким чином нормалізує співвідношення серозного та слизового компонентів. Це сприяє нормалізації реологічних показників мокротиння, зниженню його в'язкості та адгезивних властивостей. Безпосередньо стимулює рухову активність миготливого епітелію бронхів, запобігає його злипанню та покращує мукоциліарну евакуацію мокротиння. Амброксол підвищує вміст сурфактанта в легенях, а також запобігає його деструкції в пневмоцитах. Як муколітичний засіб і як експекторант амброксол покращує функцію зовнішнього дихання. Препарат знижує гіперреактивність м'язів бронхів при БА. Амброксол проявляє протизапальний ефект, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет та відновлення природного шару сурфактанта. При прийомі амброксолу значно зменшуються скарги пацієнтів на кашель та мокротиння згідно з інтенсивністю лікування. Амброксолу гідрохлорид підвищує концентрацію антибіотиків у легенях і таким чином покращує перебіг захворювань дихальних шляхів при бактеріальних інфекціях легень.
Лоратадин — селективний блокатор периферичних H1-гістамінових рецепторів пролонгованої дії. Не має центральної седативної дії. Має протиалергічні властивості, послаблює спазм гладкої мускулатури бронхів, зменшує чутливість бронхів до гістаміну, усуває сухий кашель алергічної етіології, знижує проникність капілярів, зменшує набряк тканин, ринорею, сльозотечу, чхання, свербіж піднебіння та носа, почервоніння очей. Запобігає розвитку та полегшує перебіг алергічних реакцій. Його дія здійснюється шляхом конкурентного блокування Н1-гістамінових рецепторів на ефекторних клітинах за рахунок пригнічення потоку кальцію в клітини, пригнічення вивільнення гістаміну (мембраностабілізуюча функція), пригнічення хемотаксису еозинофілів та накопичення їх у слизовій оболонці. Антигістамінний ефект лоратадину проявляється через 1–3 год після прийому, досягає максимуму через 8–12 год і триває 24 год. Після 28 днів застосування лоратадину звикання не спостерігається.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
таблетки. Застосовують у дорослих та дітей віком старше 12 років внутрішньо по 1 таблетці 2 рази на добу.
Таблетки слід приймати після їжі та запивати водою. Тривалість лікування — до 14 днів.
Порошок для приготування суспензії. Дітям віком 6–12 років: по 2,5 мл. 2–3 рази на добу.
Дорослим та дітям віком старше 12 років: по 5 мл 2 рази на добу.
Приготування суспензії. Для приготування суспензії в пляшку додають кип'ячену охолоджену воду до позначки, потім збовтують. Приймають після їжі. Перед кожним застосуванням необхідно збовтувати.
Тривалість лікування — до 14 днів. Слід проконсультуватися з лікарем, якщо через 14 днів симптоми не зникають і/або посилюються.
Таблетки слід приймати після їжі та запивати водою. Тривалість лікування — до 14 днів.
Порошок для приготування суспензії. Дітям віком 6–12 років: по 2,5 мл. 2–3 рази на добу.
Дорослим та дітям віком старше 12 років: по 5 мл 2 рази на добу.
Приготування суспензії. Для приготування суспензії в пляшку додають кип'ячену охолоджену воду до позначки, потім збовтують. Приймають після їжі. Перед кожним застосуванням необхідно збовтувати.
Тривалість лікування — до 14 днів. Слід проконсультуватися з лікарем, якщо через 14 днів симптоми не зникають і/або посилюються.
Для дітей:
Порошок для приготування суспензії. Дітям віком 6–12 років: по 2,5 мл. 2–3 рази на добу.
Приготування суспензії. Для приготування суспензії в пляшку додають кип'ячену охолоджену воду до позначки, потім збовтують. Приймають після їжі. Перед кожним застосуванням необхідно збовтувати.
Приготування суспензії. Для приготування суспензії в пляшку додають кип'ячену охолоджену воду до позначки, потім збовтують. Приймають після їжі. Перед кожним застосуванням необхідно збовтувати.
Показання
Пульмолор ефективний як симптоматична терапія в лікуванні захворювань дихальних шляхів, у механізмі розвитку яких присутні:
- спазми гладкої мускулатури великих і малих дихальних шляхів;
- алергічний компонент;
- порушена бронхіальна секреція;
- погіршення просування слизу;
- підвищена проникність капілярів;
- набряк слизової (явища риніту).
- спазми гладкої мускулатури великих і малих дихальних шляхів;
- алергічний компонент;
- порушена бронхіальна секреція;
- погіршення просування слизу;
- підвищена проникність капілярів;
- набряк слизової (явища риніту).
Протипоказання
Пульмолор не слід застосовувати, якщо до якогось із компонентів препарату у хворого є підвищена чутливість.
У хворих з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки препарат застосовують з обережністю. Пацієнтам, які застосовують протикашльові препарати, Пульмолор протипоказаний.
У хворих з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки препарат застосовують з обережністю. Пацієнтам, які застосовують протикашльові препарати, Пульмолор протипоказаний.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
Небажані ефекти при лікуванні Пульмолором можуть бути різноманітними, але нечастими.
Іноді спостерігаються побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту. Це диспепсія, печія, нудота, іноді супроводжувалася блюванням, діарея, сухість у роті, дискомфорт в епігастрії.
Дійсно грізним ускладненням лікарської терапії є неадекватна реакція на препарат з боку імунної системи - анафілактичний шок.
Найбільш частою реакцією з боку шкіри є висип. Однак у рідкісних випадках спостерігалися більш серйозні варіанти, такі як ангіоневротичний набряк, алопеція. Повідомлялося про синдроми Стівенса-Джонсона та Лайєлла.
Однак, незважаючи на те, що вони розвивалися під час прийому амброксолу, їх виникнення може бути пояснено одночасним застосуванням інших препаратів або тяжкістю перебігу основного захворювання.
Реакції з боку центральної нервової системи частіше проявлялися у вигляді запаморочення, головного болю. Рідше спостерігалися сонливість або безсоння, підвищення апетиту.
З боку серцево-судинної системи виникали помірна тахікардія, відчуття серцебиття.
Є згадки про гепатобіліарні порушення.
Як неспецифічні побічні ефекти слід зазначити підвищену втомлюваність, нервозність.
Іноді спостерігаються побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту. Це диспепсія, печія, нудота, іноді супроводжувалася блюванням, діарея, сухість у роті, дискомфорт в епігастрії.
Дійсно грізним ускладненням лікарської терапії є неадекватна реакція на препарат з боку імунної системи - анафілактичний шок.
Найбільш частою реакцією з боку шкіри є висип. Однак у рідкісних випадках спостерігалися більш серйозні варіанти, такі як ангіоневротичний набряк, алопеція. Повідомлялося про синдроми Стівенса-Джонсона та Лайєлла.
Однак, незважаючи на те, що вони розвивалися під час прийому амброксолу, їх виникнення може бути пояснено одночасним застосуванням інших препаратів або тяжкістю перебігу основного захворювання.
Реакції з боку центральної нервової системи частіше проявлялися у вигляді запаморочення, головного болю. Рідше спостерігалися сонливість або безсоння, підвищення апетиту.
З боку серцево-судинної системи виникали помірна тахікардія, відчуття серцебиття.
Є згадки про гепатобіліарні порушення.
Як неспецифічні побічні ефекти слід зазначити підвищену втомлюваність, нервозність.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
таблетки, № 10, 20
Амброксолу гідрохлорид 60 мг, Лоратадин 5 мг
порошок для оральної суспензії для приготування 60 мл суспензії, у пляшках, № 1
Амброксолу гідрохлорид 30 мг/5 мл, Лоратадин 5 мг/5 мл
Амброксолу гідрохлорид 60 мг, Лоратадин 5 мг
порошок для оральної суспензії для приготування 60 мл суспензії, у пляшках, № 1
Амброксолу гідрохлорид 30 мг/5 мл, Лоратадин 5 мг/5 мл
