Рабелок
Rabeloc
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Зульбекс, Разо, Рабепразол, Парієт, Хайрабезол, Нофлюкс, Онтайм, Берета, Рабіет, Золіспан, Ульцерніл, Ульблок
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. Caps. "Rabeloc" 0,01
D.t.d. № 20
S. Внутрішньо по 2 капсули 1 раз на добу.
D.t.d. № 20
S. Внутрішньо по 2 капсули 1 раз на добу.
Фармакологічні властивості
Рабелок – проти виразковий препарат, інгібітор протонного насоса. В результаті метаболізму активної речовини (рабепразолу) в парієтальних клітинах шлунка відбувається утворення активних сульфонамідних похідних, які інактивують сульфгідрильні групи воднево-калієвої аденозинтрифосфатази. Механізм дії препарату заснований на блокуванні заключної стадії секреції соляної кислоти, в результаті чого, незалежно від природи подразника, знижується вміст базальної та стимульованої секреції. Високий ступінь ліпофільності рабепразолу дозволяє йому легко проникати в парієтальні клітини шлунка. Концентруючись у них, він чинить цитопротекторну дію та збільшує секрецію гідрокарбонату.
Після прийому 20 мг внутрішньо антисекреторний ефект рабепразолу настає через 1 годину і протягом 2–4 годин досягає максимуму. Через 23 години після прийому першої дози ступінь пригнічення базальної секреції соляної кислоти становить 62%, а стимульованої їжею – 82%. Після в/в введення препарату в тій же дозі інгібування базальної та стимульованої їжею секреції становить 86 і 95% відповідно. Дія препарату триває протягом 48 годин.
Секреторна активність після відміни препарату нормалізується через 2–3 дні.
Протягом перших 2–8 тижнів терапії рівень гастрину в сироватці крові підвищується, до початкових значень він повертається через 1–2 тижні після відміни препарату.
Рабелок не впливає на серцево-судинну, дихальну та центральну нервову системи. На фоні його прийому не виявлено стійких змін у морфологічній структурі ентерохромафіноподібних клітин, ступеня вираженості гастриту та в частоті атрофічного гастриту, кишкової метаплазії, поширенні інфекції Helicobacter pylori.
Після прийому 20 мг внутрішньо антисекреторний ефект рабепразолу настає через 1 годину і протягом 2–4 годин досягає максимуму. Через 23 години після прийому першої дози ступінь пригнічення базальної секреції соляної кислоти становить 62%, а стимульованої їжею – 82%. Після в/в введення препарату в тій же дозі інгібування базальної та стимульованої їжею секреції становить 86 і 95% відповідно. Дія препарату триває протягом 48 годин.
Секреторна активність після відміни препарату нормалізується через 2–3 дні.
Протягом перших 2–8 тижнів терапії рівень гастрину в сироватці крові підвищується, до початкових значень він повертається через 1–2 тижні після відміни препарату.
Рабелок не впливає на серцево-судинну, дихальну та центральну нервову системи. На фоні його прийому не виявлено стійких змін у морфологічній структурі ентерохромафіноподібних клітин, ступеня вираженості гастриту та в частоті атрофічного гастриту, кишкової метаплазії, поширенні інфекції Helicobacter pylori.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Таблетки Рабелок приймають внутрішньо, ковтаючи цілими, не порушуючи цілісність кишковорозчинної оболонки, незалежно від прийому їжі та часу доби.
Доза та тривалість лікування залежать від клінічних показань та ступеня тяжкості захворювання.
Рекомендоване дозування Рабелока для дорослих:
виразка анастомозу, загострення виразкової хвороби шлунка: по 10–20 мг 1 раз на день. Звичайна тривалість курсу терапії – 6 тижнів, за необхідності курс можна продовжити ще на період до 6 тижнів;
загострення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: по 10–20 мг 1 раз на день протягом 2–4 тижнів. При відсутності достатнього клінічного ефекту курс лікування можна продовжити ще на період до 4 тижнів;
ерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: по 10–20 мг 1 раз на день протягом 4–8 тижнів. За необхідності курс лікування можна продовжити ще на 8 тижнів;
підтримуюча терапія гастроезофагеальної рефлюксної хвороби: по 10–20 мг 1 раз на день. Тривалість лікування призначають індивідуально з урахуванням стану пацієнта;
неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: по 10–20 мг 1 раз на день. Після купірування симптомів хвороби слід приймати по 10 мг 1 раз на день за потребою. При збереженні симптомів після чотирьох тижнів прийому таблеток рекомендується проведення додаткового дослідження пацієнта;
синдром Золлінгера – Еллісона та інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією: початкова доза – по 60 мг 1 раз на день. Далі дозу призначають індивідуально: по 100 мг 1 раз на день або по 60 мг 2 рази на день.
Прийом Рабелока необхідно продовжувати до досягнення бажаного терапевтичного ефекту, в деяких випадках курс може тривати до одного року;
ерадикація Helicobacter pylori в комбінації з антибактеріальними засобами за певною схемою лікування: по 20 мг 2 рази на день протягом 7 днів.
Пацієнтам з легкою та помірною ступенем ниркової недостатності або в похилому віці корекція дози не потрібна.
Ліофілізат для приготування розчину для в/в введення
Розчин, приготований з ліофілізату, призначений виключно для в/в введення.
Рабелок призначають у разі неможливості перорального прийому пацієнтом рабепразолу, а коли його стан дозволяє приймати таблетки, в/в введення припиняють.
Ліофілізат можна розчиняти тільки в стерильній воді для ін'єкцій та 0,9% розчині натрію хлориду.
Для струменевого в/в введення розчин готується шляхом розведення вмісту флакона в 5 мл стерильної води для ін'єкцій. Після розчинення ліофілізату розчин необхідно вводити протягом 5–15 хв.
Розчин для в/в інфузії готують шляхом змішування попередньо розчиненого ліофілізату в 5 мл стерильної води для ін'єкцій з достатньою кількістю 0,9% розчину натрію хлориду. Тривалість інфузії – 15–30 хв.
Рекомендоване дозування Рабелока для дорослих: по 20 мг 1 раз на день.
Доза та тривалість лікування залежать від клінічних показань та ступеня тяжкості захворювання.
Рекомендоване дозування Рабелока для дорослих:
виразка анастомозу, загострення виразкової хвороби шлунка: по 10–20 мг 1 раз на день. Звичайна тривалість курсу терапії – 6 тижнів, за необхідності курс можна продовжити ще на період до 6 тижнів;
загострення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: по 10–20 мг 1 раз на день протягом 2–4 тижнів. При відсутності достатнього клінічного ефекту курс лікування можна продовжити ще на період до 4 тижнів;
ерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: по 10–20 мг 1 раз на день протягом 4–8 тижнів. За необхідності курс лікування можна продовжити ще на 8 тижнів;
підтримуюча терапія гастроезофагеальної рефлюксної хвороби: по 10–20 мг 1 раз на день. Тривалість лікування призначають індивідуально з урахуванням стану пацієнта;
неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: по 10–20 мг 1 раз на день. Після купірування симптомів хвороби слід приймати по 10 мг 1 раз на день за потребою. При збереженні симптомів після чотирьох тижнів прийому таблеток рекомендується проведення додаткового дослідження пацієнта;
синдром Золлінгера – Еллісона та інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією: початкова доза – по 60 мг 1 раз на день. Далі дозу призначають індивідуально: по 100 мг 1 раз на день або по 60 мг 2 рази на день.
Прийом Рабелока необхідно продовжувати до досягнення бажаного терапевтичного ефекту, в деяких випадках курс може тривати до одного року;
ерадикація Helicobacter pylori в комбінації з антибактеріальними засобами за певною схемою лікування: по 20 мг 2 рази на день протягом 7 днів.
Пацієнтам з легкою та помірною ступенем ниркової недостатності або в похилому віці корекція дози не потрібна.
Ліофілізат для приготування розчину для в/в введення
Розчин, приготований з ліофілізату, призначений виключно для в/в введення.
Рабелок призначають у разі неможливості перорального прийому пацієнтом рабепразолу, а коли його стан дозволяє приймати таблетки, в/в введення припиняють.
Ліофілізат можна розчиняти тільки в стерильній воді для ін'єкцій та 0,9% розчині натрію хлориду.
Для струменевого в/в введення розчин готується шляхом розведення вмісту флакона в 5 мл стерильної води для ін'єкцій. Після розчинення ліофілізату розчин необхідно вводити протягом 5–15 хв.
Розчин для в/в інфузії готують шляхом змішування попередньо розчиненого ліофілізату в 5 мл стерильної води для ін'єкцій з достатньою кількістю 0,9% розчину натрію хлориду. Тривалість інфузії – 15–30 хв.
Рекомендоване дозування Рабелока для дорослих: по 20 мг 1 раз на день.
Для дітей:
Застосування таблеток Рабелок для лікування дітей віком від 12 років і старше показано тільки при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі в дозі по 20 мг 1 раз на день. Тривалість курсу терапії не більше 8 тижнів.
Показання
- Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в фазі загострення;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційована з Helicobacter pylori (в комбінації з антибіотиками);
- гастроезофагеальний рефлюкс.
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційована з Helicobacter pylori (в комбінації з антибіотиками);
- гастроезофагеальний рефлюкс.
Протипоказання
- індивідуальна підвищена чутливість до рабепразолу, допоміжних компонентів препарату або заміщених бензімідазолів;
- вагітність;
- період лактації;
- дитячий вік до 12 років.
З обережністю: тяжка ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; дитячий вік.
- вагітність;
- період лактації;
- дитячий вік до 12 років.
З обережністю: тяжка ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; дитячий вік.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку органів кровотворення: рідко — нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз.
- Алергічні реакції: рідко — гіперчутливість (набряк обличчя, еритема), гострі системні алергічні реакції.
- З боку нервової системи: часто — безсоння; нечасто — підвищена збудливість; рідко — головний біль, запаморочення, сонливість, слабкість, депресія; частота невідома — сплутаність свідомості.
- З боку травної системи: часто — діарея, нудота, блювання, абдомінальні болі, запори, метеоризм; нечасто — диспепсія; сухість у роті, відрижка; рідко — анорексія, гастрит, стоматит, розлади смаку, гепатит, жовтяниця.
- З боку сечовидільної системи: нечасто — інфекції сечовивідних шляхів; рідко — інтерстиціальний нефрит.
- З боку шкірних покривів: нечасто — висип, еритема; рідко — шкірний свербіж, підвищене потовиділення, бульозні реакції; дуже рідко — поліморфна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
Інші: часто — неспецифічні болі, болі в спині, астенія, грипоподібний синдром; нечасто — міалгії, артралгії, болі в грудній клітці, судоми литкових м'язів, озноб, лихоманка, підвищення активності печінкових ферментів; рідко — порушення зору, збільшення маси тіла; частота невідома — гіпонатріємія, периферичні набряки, гінекомастія, гіпомагніємія (при тривалому застосуванні). При прийомі інгібіторів протонної помпи можливе збільшення ризику виникнення переломів.
- Алергічні реакції: рідко — гіперчутливість (набряк обличчя, еритема), гострі системні алергічні реакції.
- З боку нервової системи: часто — безсоння; нечасто — підвищена збудливість; рідко — головний біль, запаморочення, сонливість, слабкість, депресія; частота невідома — сплутаність свідомості.
- З боку травної системи: часто — діарея, нудота, блювання, абдомінальні болі, запори, метеоризм; нечасто — диспепсія; сухість у роті, відрижка; рідко — анорексія, гастрит, стоматит, розлади смаку, гепатит, жовтяниця.
- З боку сечовидільної системи: нечасто — інфекції сечовивідних шляхів; рідко — інтерстиціальний нефрит.
- З боку шкірних покривів: нечасто — висип, еритема; рідко — шкірний свербіж, підвищене потовиділення, бульозні реакції; дуже рідко — поліморфна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
Інші: часто — неспецифічні болі, болі в спині, астенія, грипоподібний синдром; нечасто — міалгії, артралгії, болі в грудній клітці, судоми литкових м'язів, озноб, лихоманка, підвищення активності печінкових ферментів; рідко — порушення зору, збільшення маси тіла; частота невідома — гіпонатріємія, периферичні набряки, гінекомастія, гіпомагніємія (при тривалому застосуванні). При прийомі інгібіторів протонної помпи можливе збільшення ризику виникнення переломів.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою: від жовтого до світло-жовтого кольору, круглі, двояковипуклої форми, з обох боків гладка поверхня (по 14 шт. у блістерах або контурних чарункових упаковках, у картонній пачці 1 або 2 блістери або упаковки);
ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного (в/в) введення: ліофілізована маса або порошок від світло-жовтого до майже білого кольору (по 20 мг у флаконі, у картонній пачці 1 флакон).
ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного (в/в) введення: ліофілізована маса або порошок від світло-жовтого до майже білого кольору (по 20 мг у флаконі, у картонній пачці 1 флакон).
